Тема № 13“Спеціальна обробка” (Семінарське заняття”

1. З якою метою проводиться спеціальна обробка?

2. З чого складається спеціальна обробка?

3. У чому полягає санітарна обробка?

4. Які заходи включає в себе дегазація?

5. Які заходи включає в себе дезактивація?

6. Які заходи включає в себе дезінфекція?

7. З чого складається часткова спеціальна обробка?

8. З чого складається повна спеціальна обробка?

9. Які види дегазації існують?

10. Які способи дегазації існують?

11. Як поділяються, в залежності від механізму знешкоджувальної дії, дегазаційні речовини та розчини?

12. Які табельні речовини та розчини застосовуються для проведення дегазації?

13. Які дегазаційні речовини можуть використовуватися, як допоміжні засоби при проведенні дегазації?

14. Які види дезактивації існують?

15. На чому грунтується штучна дезактивація фізичними способами?

16. Яка речовина відноситься до табельних дезактивуючих речовин?

17. Що відноситься до табельних засобів санітарної обробки?

18. Для чого призначений індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) ?

19. З чого складається індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) ?

20. В який термін з моменту потрапляння крапель ОР на шкіру необхідно здійснити обробку шкіри рецептурою індивідуального протихімічного пакету ?

21. Де у військовослужбовців знаходиться індивідуальний протихімічний пакет ?

22. Для чого призначений дегазаційний пакет силікогелевий (ДПС, ДПС-1) ?

23. З чого складається дегазаційний пакет силікогелевий ?

24. Яка маса порошку в пакеті дегазаційного пакету силікогелевого?

25. Для чого призначений комплект санітарної обробки (КСО) ?

26. Яка пропускна здатність комплекту санітарної обробки особового складу (КСО) за годину ?

26. Для чого призначені дезінфекційно-душові установки ?

28. Яка кількість людей може пройти повну санітарну обробку з використанням дезінфекційно-душової установки (ДДА) ?

29. Для чого призначений комплект СО (санітарна обробка) ?

29. Для проведення повної санітарної обробки якої кількості поранених та хворих розрахований комплект (СО) санітарна обробка ?

31. Скільки індивідуальних дегазаційних пакетів (ІДП) входить до складу комплекту дегазації зброї та обмундирування (ІДП-С) ?

31. З чого складається індивідуальниї дегазаційний пакет (ІДП) ?

33.Який колір мають позначки на 2-х ампулах індивідуального дегазаційного пакету (ІДП) ?

34. Для чого призначений комплект танкових дегазаційних приладів (ТДП) ?

35.На якому принципі грунтується дія комплекту танкових дегазаційних приладів (ТДП) ?

36. Якими дегазуючими та дезактивуючими розчинами споряджується комплект дезактивації і дегазації озброєння і бойової техніки (ДКВ) ?

37. Для чого призначений автомобільний комплект спеціальної обробки військової техніки (ДК-4) ?

38. На чому грунтується дія автомобільного комплекту спеціальної обробки військової техніки (ДК-4) ?

39. Для чого призначена теплова машина спеціальної обробки військової техніки (ТСМ-65) ?

40.В яких випадках проводиться спеціальна обробка військової техніки машинами ТСМ-65 ?

41. Для чого призначена авторозливна станція АРС-12У ?

42. Для чого використовується мотопомпа (МП-800) ?

43. Що відноситься до табельних засобів дегазції та дезактивації обмундирування, спорядження й індивідуальних засобів захисту ?

44. Для чого призначена автодегазаційна станція (АГВ-3М) ?

45. Із скількох машин складається автодегазаційна станція (АГВ-3М) ?

46. Для чого призначена бучильна установка (БУ-4М) ?

47. Що відноситься до табельних засобів дегазації та дезактивації води ?

48. Для чого призначена модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3 ?

49. Для чого призначена опріснювальна установка ПОУ ?

50. Хто організовує проведення часткової спеціальної обробки ?

50. Хто організовує проведення повної спеціальної обробки ?

51. Коли здійснюється проведення часткової спеціальної обробки?

53. Коли здійснюється проведення повної спеціальної обробки ?

54. Силами яких частин проводиться повна спеціальна обробка ?

55. Коли проводиться часткова санітарна обробка внаслідок зараження радіоактивними речовинами ?

56. В чому полягає часткова санітарна обробка при зараженні радіоактивними речовинами ?

57. Уякі терміни проводиться часткова санітарна обробка при зараженні краплинними отруйними речовинами відкритих участків тіла ?

58. Учому полягає проведення часткової санітарної обробки при зараженні отруйними речовинами ?

59. Які табельні засоби застосовуються при проведенні часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри ?

60. Що використовується для проведення часткової санітарної обробки обмундирування, яке заражене парами отруйних речовин типу зарин, зоман ?

61. Учому полягає повна санітарна обробка особового складу ?

62. При яких рівнях зараження шкіри і обмундирування радіоактивними речовинами, після проведення часткової санітарної обробки , обов'язкове проведення повної санітарної обробки ?

63. В які терміни повинна проводитися повна санітарна обробка при зараженні радіоактивними речовинами ?

64. При яких рівнях зараженості радіоактивними речовинами, після вибивання, обмундирування підлягає заміні ?

65. Які підрозділи входять до складу району спеціальної обробки (РСО) ?

66. Для чого призначений контрольно-розподільчий пост пункту спеціальної обробки ?

67. Для чого призначений майданчик спеціальної обробки медичного пункту частини ?

68. Хто працює на майданчику спеціальної обробки медичного пункту частини ?

69. Для чого призначене відділення спеціальної обробки медичної роти (ВСО) ?

70. Які майданчики розгортаються у складі відділення спеціальної обробки медичної роти ?

71. Хто входить до складу відділення спеціальної обробки медичної роти ?

72. Скільки наметів необхідно для розгортання відділення спеціальної обробки медичної роти ?

73. У яких засобах захисту, з метою попередження уражень, повинен працювати особовий склад відділення спеціальної обробки при надходженні уражених отруйними речовинами ?

74. У яких засобах захисту, з метою попередження уражень, повинен працювати особовий склад відділення спеціальної обробки прои надходженні уражених радіоактивними речовинами ?

74. У які терміни, за нормативами, повинно бути розгорнуте відділення спеціальної обробки після прибуття медичної роти ?

76. Що роблять з медикаментами, які заражені отруйними та радіоактивними речовинами ?

77. Що роблять з медикаментами, які заражені отруйними речовинами, які зберігалися у герметичній, непроникній тарі ?

78. Що роблять з медикаментами, які заражені радіоактивними речовинами, які зберігалися у герметичній, непроникній тарі ?

78. Що роблять з хірургічним інструментарієм при зараженні його отруйними речовинами ?

80. Що роблять з хірургічним інструментарієм при зараженні його радіоактивними речовинами ?

81. Що роблять з аптечними предметами із скла, фарфору, пластмаси при зараженні отруйними речовинами ?

82. Що роблять з аптечними предметами із скла, фарфору, пласмаси при зараженні радіоактивними речовинами речовинами ?

82. Як проводиться дегазація хірургічного інструментарію ?

83. Якими табельними засобами може проводиться знезараження хірургічного інструментарію ?

84. Що роблять з перев'язувальним матеріалом, що заражений отруйними речовинами, який зберігався в упаковці з прогумованої тканини ?

85. Як дегазуються грілки, пляшки, гумові частини медичної апаратури ?

86. Як здійснюється дегазація нош ?

87. Як здійснюється дезактивація нош ?

Тема № 14 “Індикація отруйних речовин” (Практичне заняття №1)

1. З якою метою проводиться хімічна розвідка у військах?

2. Які вимоги пред’являються до хімічної розвідки?

3. Ким здійснюється хімічна розвідка у ротах і батальйонах?

4. Що формується для здійснення хімічної розвідки у частинах (з’єднаннях)?

5. Ким проводиться хімічна розвідка в медичній частині?

6. Де розташовуються хімічні спостережні пости?

7. Яким чином проводять обстеження зараженої місцевості хімічні розвідувальні дозори?

8. За рахунок яких осіб комплектуються хімічні розвідувальні дозори у частинах (з’єднаннях)?

9. Де медичні підрозділи проводять хімічну розвідку у власних інтересах?

10. Завдання хімічної розвідки, що покладаються на спостережні пости?

11. Яким оснащенням забезпечуються хімічні розвідувальні дозори для проведення хімічної розвідки?

12. У чиїх інтересах начальником медичної служби військової частини організується проведення хімічної розвідки?

13. Де працює санітарний інструктор-дозиметрист ?

14. На яких територіях необхідно проводити хімічну розвідку?

15. У якому разі проводиться хімічний контроль зараження отруйними речовинами води, продуктів харчування?

16. Які служби виконують функції хімічного контролю у військах?

17. Що входить до обов’язків служби радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту стосовно проведення хімічного контролю?

18. Що входить до обов’язків медичної служби стосовно проведення хімічного контролю?

19. Що входить до обов’язків ветеринарної служби стосовно проведення хімічного контролю?

20. З якою метою застосовують прилади хімічної розвідки при проведенні хімічного контролю?

21. З якою метою застосовують медичні польові хімічні лабораторії при проведенні хімічного контролю?

22. Які групи методів використовуються у військах для індикації отруйних речовин?

23.На чому грунтуються суб’єктивні методи індикації отруйних речовин?

24. На чому грунтуються об’єктивні методи індикації отруйних речовин?

25. Які методи відносяться до групи об’єктивної індикації отруйних речовин?

26. Яким методом можна визначити отруйні речовини за особливостями розриву хімічного боєприпасу (глухий звук, маленька воронка, мало осколків, слабка руйнівна дія, утворюється хмара пари та туману)?

27. Яким методом індикації виявляють отруйні речовини за продуктами їх розпаду?

28. До яких методів відноситься індикація отруйних речовин, що використовує колориметричні реакції?

29. Як поділяються хімічні методи індикації отруйних речовин за наочністю?

30. Які методи індикації отруйних речовин використовують у приладі ПХР-МВ?

31. Який метод індикації використовують для визначення швидкодіючих, високотоксичних, раніше невідомих отруйних речовин?

32. Підгрунтям якого методу індикації є здатність деяких отруйних речовин порушувати активність деяких ферментів?

33. В основу якого методу індикації покладено визначення отруйних речовин за їх температурою кипіння, плавлення, розчинністю, леткістю, питомою вагою і т.ін.?

34. У чому полягають недоліки фізичних методів індикації отруйних речовин?

35. Які об’єктивні методи використовуються в автоматичних засобах індикації отруйних речовин (ГСП-11)?

36. На чому грунтуються хімічні методи індикації отруйних речовин?

37. Де починається шлейф, що утворюється при застосуванні отруйних речовин за допомогою виливних авіаційних приладів?

38. За якими критеріями оцінюються результати індикації отруйних речовин, які отримано за допомогою біологічного методу?

39. Що покладено в основу біохімічного методу індикації отруйних речовин?

40. Який метод індикації отруйних речовин використовується для визначення ФОР?

41. Який метод індикації отруйних речовин використовується для визначення люїзиту у воді?

42. Які переваги має хімічний метод індикації отруйних речовин?

43. За допомогою якого приладу можна проводити індикацію отруйних речовин біологічним методом?

44. Яким є за принципом дії технічний засіб хімічної індикації отруйних речовин - автоматичний газосигналізатор (ГСП–11)?

45. Як діє автоматичний газосигналізатор (ГСП–11) при наявності у повітрі фосфорорганічних отруйних речовин (ФОР)?

46. Як використовують автоматичний газосигналізатор (ГСП–11) для визначення отруйних речовин?

47. Яке забарвлення має поверхня індикаторної плівки АП–1 при потраплянні на неї з повітря аерозолів V- газів?

48. Для індикації яких отруйних речовин призначені індикаторні плівки АП–1?

49. У яких об’єктах оточуючого середовища можна виявити отруйні речовини за допомогою військового приладу хімічної розвідки (ВПХР)?

50. Які технічні засоби індикації отруйних речовин перебувають на оснащенні в санітарно-епідеміологічному загоні?

51. Який прилад хімічної розвідки використовується на бронеоб’єктах для безперервного контролю, виявлення, сигналізації та керування виконавчими механізмами системи колективного захисту?

52. Як розшифрувати абревіатуру приладу хімічної індикації отруйних речовин – ПХР-МВ?

53. Який технічний засіб індикації призначено для виявлення отруйних речовин, солей важких металів, алкалоїдів у воді, отруйних речовин у фуражі, повітрі та на різних предметах?

54. Які дослідження з хімічної індикації бойових отруйних речовин можна провести за допомогою приладу ПХР-МВ?

55. Скільки аналізів можна провести за допомогою приладу хімічної розвідки - ПХР-МВ?

56. У комплект якого приладу хімічної розвідки входить індикаторна трубка з одним коричневим кільцем для визначення отруйних речовин типу BZ?

57. На скільки аналізів розрахований запас реактивів у складі медичного приладу хімічної розвідки МПХР?

58. На скільки аналізів розрахований запас реактивів у складі медичної польової хімічної лабораторії (МПХЛ)?

58. За допомогою якого табельного приладу хімічної розвідки проводиться індикація отруйних речовин в пробах води і сипучих продуктах у медичних пунктах і лікувальних закладах?

Практичне заняття № 2

1. Який висновок дозволяє отримати дослідження щодо визначення бойових отруйних речовин у пробах води і сипучих продуктах, яке проведено з використанням приладу ПХР-МВ?

2. Який технічній засіб індикації дозволяє отримати остаточний висновок про зараження джерел води і сипучих видів продуктів бойовими отруйними речовинами?

3. Хто здійснює видачу висновку про придатність продовольства і води для вживання особовим складом?

4. Яке маркування має індикаторна трубка для виявлення фосфорорганічних отруйних речовин у повітрі за допомогою приладу хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

5. Для індикації яких отруйних речовин у повітрі використовується індикаторна трубка з трьома зеленими кільцями приладу хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

6. Яке маркування має індикаторна трубка для визначення у воді миш’яковистого водню за допомогою приладу хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

7. Виявлення яких отруйних речовин у повітрі дозволяє використання індикаторної трубки з одним жовтим кільцем приладу хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

8. Індикацію яких отруйних речовин у воді проводять за допомогою синього реактиву, який знаходиться в ампулах у приладі хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

9. Для визначення яких отруйних речовин у воді використовують груповий реактив (ГБКЛ), який знаходиться у приладі хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ)?

10. Від яких чинників залежить тривалість зараження води при застосуванні противником хімічної зброї?

11. При застосуванні якої отруйної речовини заражаються виключно поверхневі шари відкритих водоймищ?

12. Які джерела води не піддаються зараженню внаслідок застосування противником хімічної зброї?

13. Які з бойових отруйних речовин, при однакових умовах, спричиняють найтриваліше за часом зараження води?

14. Яка бойова отруйна речовина є самою стійкою при зараженні води?

15. Яка бойова отруйна речовина при зараженні води швидко гідролізується?

16. Від чого залежить здатність отруйних речовин адсорбуватись пористими матеріалами?

17. Які із зазначених отрут при зараженні найчастіше адсорбуються пористими матеріалами?

18. Якими матеріалами не поглинається пара отруйних речовин?

19. Упаковка з якого матеріалу надійно захищає харчові продукти від зараження бойовими отруйними речовинами?

20. На яку глибину проникають отруйні речовини у незахищені сипучі продукти?

21. На яку глибину проникають отруйні речовини у незахищені тверді продукти?

22. Проби яких продуктів відбирають для аналізу на вміст отруйних речовин поштучно?

23. Як відбіраються проби м’яса для аналізу на вміст бойових отруйних речовин?

24. Скільки відбирають рідких продуктів для дослідження на отруйні речовини?

25. Які рішення приймаються за результатами експертизи продовольства та води, які зазнали зараження бойовими отруйними речовинами?

26. Які відомості про пробу харчів і води, яку відібрано для аналізу на вміст отруйних речовин, вказують у супровідному документі?

Тема № 15 “Дозиметричний контроль” (Практичне заняття)

1. Які завдання радіаційної розвідки?

2. Які вимоги висуваються до радіаційної розвідки?

3. Які розрізняють види радіаційної розвідки?

4. Ким проводиться радіаційна розвідка в ротах та батальйонах?

5. На кого покладаються обов’язки спостерігача у медичній роті?

6. За рахунок яких осіб комплектуються спостерігачі та хімічні розвідувальні дозори у підрозділах?

7. Де медична служба проводить радіаційну розвідку у власних інтересах?

8. Хімічні розвідувальні дозори яких підрозділів ведуть радіаційну розвідку на спеціальній розвідувальній техніці?

9. Які завдання з радіаційної розвідки не виконують на спостережних постах?

10. Який підрозділ механізованої (танкової) бригади проводить радіаційну роз-відку?

11. У скільки разів зменшується рівень радіації на місцевості через 7 годин після ядерного вибуху?

12. При якому мінімальному рівні радіації територія вважається радіоактивно зараженою при проведенні радіаційної розвідки?

13. При якому максимальному рівні радіації забороняється проводити радіаційну розвідку пішки?

14. При якому максимальному рівні радіації забороняється проводити радіаційну розвідку на транспорті?

15. При якому максимальному рівні радіації в районах радіоактивного зараження дозволяється готувати та вживати їжу на відкритій місцевості?

16. При якому максимальному рівні радіації в районах радіоактивного зараження дозволяється вживати їжу у палатках?

17. Де дозволяється готувати та вживати їжу в районах радіоактивного зараження при рівні радіації вище 5 Р/год.?

18. Який підрозділ виявляє зараження місцевості радіоактивними речовинами по маршруту переміщення військ?

19. Чим забезпечуються спостерігачіна постах хімічного спостереження для проведення радіаційної розвідки?

20. Де проводить радіаційну розвідку у власних інтересах медична служба?

21. У чому полягають завдання радіометричного контролю за зараженим особововимскладом?

22. У чому полягають завдання радіометричного контролю за зараженим спорядженнямі військовоютехнікою?

23. Коли здійснюється контроль радіоактивного зараження особового складу, техніки, озброєння?

24. Які заходи повинен провести санітарний інструктор-дозиметрист у медичному підрозділі по виході із радіоактивно зараженого району?

25. Де і ким проводиться контроль радіоактивного зараження поранених і уражених у медичному пункті окремої частини?

26. Які дії відносно особового складу здійснює санітарний інструктор-дозиметрист у медичному підрозділі при виході із ядерного вогнища?

27. Який параметр слід враховувати при оцінці безпечного зараження поверхні різних об’єктів радіоактивними речовинами?

28. Скільки груп безпечних величин зараження радіоактивними речовинамиповерхонь різних об’єктів встановлюється в залежності від віку продуктів ядерного вибуху (ПЯВ)?

29. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 10 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить до 12 годин?

30. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 10 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить від 12 до 24 годин?

31. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 10 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить більше 1 доби?

32. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 100 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить до 12 годин?

33. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 100 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить від 12 до 24 годин?

34. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамивідкритих ділянок тіла (при зараженні 100 % тіла), коли вік продуктів ядерного вибуху становить більше 1 доби?

35. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамиобмундировання, білизни і внутришньої поверхні протигазу при віці продуктів ядерного вибуху до 12 годин?

36. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамиобмундировання, білизни і внутришньої поверхні протигазу при віці продуктів ядерного вибуху від 12 до 24 годин?

37. Яка максимальна величина свідчить про безпечний рівень зараження радіоактивними речовинамиобмундировання, білизни і внутришньої поверхні протигазу при віці продуктів ядерного вибуху більше 1 доби?

38. Який рівень зараження радіоактивними речовинамивійськової техніки вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху до 12 годин?

39. Який рівень зараження радіоактивними речовинамивійськової техніки вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху від 12 до 24 годин?

40. Який рівень зараження радіоактивними речовинамивійськової техніки вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху більше 1 доби?

41. Який рівень зараження радіоактивними речовинамиброньованих об’єктів вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху до 12 годин?

42. Який рівень зараження радіоактивними речовинамиброньованих об’єктів вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху від 12 до 24 годин?

43. Який рівень зараження радіоактивними речовинамиброньованих об’єктів вважається безпечним при віці продуктів ядерного вибуху більше 1 доби?

44. Які принципи покладено в основу оцінки ступеня радіоактивної зараженості води і продовольства?

45. Який продукт харчування повинен мати найменший ступень радіоактивного зараження РР в кількостях, що не призводять до променевого ураження?

46. Який об’єм проб рідких, сипучих продуктів та звареної їжі відбирають для радіометричного контролю у польових умовах?

47. Проби яких продуктів відбирають поштучно для радіометричного контролю?

48. Скільки овочів та фруктів відбирають для радіометричного контролю?

49. Як відбираються проби сипучих продуктів, що зберігаються у мішках, для радіометричного контролю?

50. Як відбувається зараження радіоактивними речовинами м’яса?

51. Які відомості про пробихарчів і води,щовідібранідля радіометричного контролю, вказують у супровідному документі?

52. Яку воду можна вживати без дослідження на вміст радіонуклідів після ядерного вибуху?

53. Які рішення приймаються за результатами експертизи продовольства та води, які зазнали радіоактивного зараження?

54. Яким методом проводиться радіометричний контроль у військах?

55. В якому випадку застосовується суцільний метод радіометричного контролю?

56. В чому полягає сутність суцільного методу радіометричного контролю?

57. В чому полягає сутність вибіркового методу радіометричного контролю?

58. Дані якого контролю дозволяють зробити висновок щодо боєздатності підрозділів та ступеня тяжкості гострої променевої хвороби опромінених?

59. З якою метою проводиться контроль радіоактивного опромінення особового складу?

60. Які заходи здійснюються у підрозділах механізованої бригади для обліку дози опромінення, що отримана особовим складом?

61. В чому полягає груповий метод дозиметричного контролю?

62. Яка доза опромінення є залишковою або ефективною?

63. В який термін в організмі починають активізуватися захисні механізми для боротьби з променевим ураженням?

64. Який відсоток сумарної дози опромінення не відновлюється організмом?

65. З якою швидкістю відновлюється початково отримана доза опромінення?

66. В який термін організм відновлює 50 % отриманої дози опромінення?

67. Яка доза при однократній дії іонізуючого випромінювання є максимально допустимою?

68. Скільки існує категорій боєздатності підрозділів в залежності від отриманих доз опромінення?

69. Якій категорії, в залежності від отриманої ефективної дози опромінення, відповідає зниження боєздатності військовослужбовців до 50 %?

70. Особовий склад підрозділів якої категорії спроможний виконувати тільки легку фізичну працю внаслідок отриманого опромінення?

71. При якій категорії боєздатності підрозділів внаслідок опромінення можлива загибель 10-20 % особового складу?

72. Які підрозділи, що отримали опромінення, відносять до І категорії боєздатності?

73. Яка гранично допустима доза зовнішнього опромінення за чотири доби не приводить до зниження боєздатності особового складу?

74. Яка гранично допустима доза дрібного опромінення впродовж 1 місяця не призводить до зниження боєздатності особового складу?

75. Яка гранично допустима доза дрібного опромінення впродовж 3 місяців не приводить до зниження боєздатності особового складу?

76. Яка гранично допустима доза дрібного опромінення впродовж 1 року не приводить до зниження боєздатності особового складу?

77. Коли застосовують розрахунковий метод контролю за опроміненням?

78. Як визначити дозу опромінення військовослужбовців за допомогою розрахункового методу?

79. Як часто знімають показання з військових дозиметрів особового складу, який знаходиться на радіоактивно зараженій території?

80. Ким ведеться облік доз опромінення солдат і сержантів у частинах і з’єднаннях?

81. Ким ведеться облік доз опромінення офіцерів?

82. В яких документах військовослужбовців дублюється запис про сумарну дозу опромінення з індивідуальної картки обліку доз опромінення?

83. Яким методом здійснюється дозиметричний контроль за опроміненням поранених і хворих на етапах медичної евакуації?

84. У який документ заноситься доза опромінення, що отримана пораненими і хворими у ядерному вогнищі, на етапах медичної евакуації?

85. В яких документах відображається доза опромінення уражених у МП частини?

86. Хто і де здійснює контроль опромінення уражених у медроті?

87. На якому принципі реєстрації іонізуючого випромінювання працює прилад “ДП-5В”?

88. На якому принципі реєстрації іонізуючого випромінювання працює прилад “ДП-70 МП”?

89. На якому принципі реєстрації іонізуючого випромінювання працює прилад “ИД-11”?

90. Які прилади використовуються для вимірювання потужності дози випромінювання на місцевості?

91. Які прилади можливо використовувати для виміру радіоактивності продуктів харчування?

92. Які прилади використовуються для вимірювання індивідуальної дози опромінення?

93. За допомогою якого приладу можна визначити рівень радіаційного зараження поверхні об’єктів?

94. Якими приладами радіаційної та хімічної розвідки повинен бути оснащений сортувальний пост МП частини?

95. Який з перелічених нижче дозиметрів відноситься до „сліпих”, тобто який не має шкали індикації?

96. Який з перелічених нижче індівидуальних дозиметрів відноситься до прямопоказуючих, тобто з якого показання можна знімати безпосередньо?

97. За допомогою яких дозиметричних приладів здійснюється радіаційна розвідка у медичних підрозділах та частинах?

98. Для вимірювання яких доз призначається дозиметр “ИД-11”?

99. За допомогою якого дозиметричного приладу можна виміряти поглинуту дозу гамма–нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад?

100. Який дозиметричний прилад дозволяє виявити бета-випромінювання?

101. Який дозиметричний прилад дозволяє вимірювати бета-випромінювання?

102. Який дозиметричний прилад може накопичувати дозу при цілодобовому опроміненні і зберігати отриману дозу протягом 12 місяців?

103. До якого комплекту дозиметрів входить 50 дозиметрів “ДКП-50А”?

104. Скільки індивідуальних дозиметрів входить до складу комплекту “ИД-1”?

105. Який індивідуальний дозиметр не призначений для визначення ступеню тяжкості гострої променевої хвороби?

Методика оцінки письмових робіт:

10 вірних відповідей: оцінка відмінно - «5», оцінка в балах - 6;

8 - 9 вірних відповідей: оцінка добре - «4», оцінка в балах - 4;

6 - 7 вірних відповідей – оцінка задовільно - «3», оцінка в балах - 2;

5 і менше вірних відповідей – оцінка незадовільно «2», оцінка в балах - 0.

8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник /За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 362 с.

2. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник /Под ред. Н.В. Саватеева. – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. – 356 с.

3. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1987. – 439 с.

4. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – 102 с.

5. Медичні аспекти ядерних аварій: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів /Ю.М. Скалецький, М.І. Барасій, І.Ю. Худецький, В.Ф. Торбін та інші. – К.: Навчально-методичний відділ УВМА, 2000. – 55 с.

6. Сильнодіючі отруйні речовини. – К.: ВМІ УВМА, 1996. – 62 с.

7. Медицинская защита от ядерного и химического оружия: Методические разработки для студентов и врачей курсов усовершенствования /Под ред. И.А. Семенова. – К.: КМИ им. А.А. Богомольца, 1987. – 172 с.