- •Практичне заняття №1 Тема: «Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники і прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія»
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії
- •Структура бактеріологічної лабораторії
- •Організація робочого місця лікаря-бактеріолога
- •Методика виготовлення бактеріального препарату-мазку
- •Анілінові барвники
- •Практичне заняття №2 Тема: «Фарбування бактерій за Грамом»
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Тинкторіальні властивості деяких мікроорганізмів
- •Особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій
- •6. Питання для самоконтролю:
- •Практичне заняття №3 Тема: «Морфологія і структура бактерій»
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Методи мікроскопії
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №4 Тема: «Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших»
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №5 Тема: «Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація»
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •2. За походженням
- •Практичне заняття №6 Тема: Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (1-е заняття)
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •II. Методи, які ґрунтуються на принципі використання біологічних особливостей мікроорганізмів:
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №7 Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №8 Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»
- •1. Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Посів на кольоровий ряд Гісса дозволяє:
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №9 Тема: «Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики»
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Класифікація антибіотиків за механізмами дії на мікроорганізми
- •6. Питання для самоконтролю.
- •7. Рекомендована література.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Студенти вносять до протоколу таблицю «Різниця між прокаріотичними і еукаріотичними клітинами», записують методи світлової та електронної мікроскопії, готують препарати, із чистих культур мікроорганізмів різної морфології, пофарбувавши їх за Грамом. Вивчають препарати в мікроскопі, роблять малюнки мікроорганізмів в протоколах. Вивчають демонстраційні препарати мікроорганзмів різної морфології та будови, малюють досліджені мікроорганізми в протоколах.
Різниця між прокаріотичними і еукаріотичними клітинами
|
Ознаки |
Прокаріоти |
Еукаріоти |
1 |
2 |
3 |
4 |
Генетичний апарат | |||
1 |
Наявність ядерної мембрани |
- |
+ |
2 |
Кількість хромосом |
1 |
1 |
3 |
Хромосоми містять пістони |
- |
+ |
4 |
Поділ ядер шляхом мітозу |
- |
+ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Наявність ядерець |
- |
+ |
Цитоплазматичні структури | |||
1 |
Ендоплазматичний ретикулюм та система мікро трубочок |
- |
+ |
2 |
Апарат Гольджі |
- |
+ |
3 |
Лізосоми |
- |
+ |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
Мітохондрії |
- |
+ |
5 |
Рибосоми цитоплазми |
70 S |
80S |
Хімічний склад | |||
1 |
Пептидоглікан |
+ |
- |
2 |
Тейхоєві кислоти |
+ у грам позитивних бактерій |
- |
3 |
Стерини в клітинній мембрані |
- |
+ |
4 |
Поліненасичені жирні кислоти |
- |
+ |
Функції клітин | |||
1 |
Фагоцитоз та піноцитоз |
- |
+ |
2 |
Внутрішньоклітинне травлення |
- |
+ |
3 |
Амебоїдний рух |
- |
+ |
Форма клітин |
Розташування клітин |
Особливості будови |
Фарбування за Грамом |
Малюнок |
Висновок | |||||||||
Кулясті |
Паличкоподібні |
Звивисті |
Поодинці |
Парами |
Ланцюжками |
Пакетами |
Гронами |
Під кутом |
Спори |
Капсули |
Включення волютину | |||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Методи мікроскопії
І. Світлова мікроскопія.
Для світлової мікроскопії застосовують штучне освітлення об'єкту, яке створюють спеціальними освітлювачами.
Збільшення мікроскопа = збільшення об'єктиву × збільшення окуляра.
Збільшення світлового мікроскопа 900-1000 разів.
Роздільна здатність мікроскопа – це мінімальна відстань між двома крапками, які видно роздільно.
Роздільна здатність світлового мікроскопа 0,2 мкм.
1. Світлопольна мікроскопія.
Цей метод найбільш поширений. Щоб побачити мікроорганізми необхідно підвищити їх контрастність. Для цього застосовують різні методи забарвлення. В процесі приготування препарату-мазка мікроорганізми гинуть. У світлопольном мікроскопі об’єкт видно в полі зору на світлому фоні.
2. Темнопольна мікроскопія.
Світлі об'єкти (мікроорганізми) видно в полі зору на чорному фоні. Застосовується спеціальний конденсор темного поля. Об'єкт освітлюється не знизу (як в світлопольном мікроскопі), а збоку. У об'єктив потрапляють відображені від об'єкту промені.
Метод дозволяє досліджувати живі мікроорганізми, їх забарвлення не потрібне.
3. Фазово-контрастна мікроскопія.
Світлова хвиля проходячи через об'єкт змінює фазу (відстає по фазі від сусідніх хвиль). Око людини не помічає відмінності по фазі, а виявляє тільки відмінності в довжині хвилі (колір) і в амплітуді (контрастність). Фазово-контрастний пристрій дозволяє перетворювати відмінності по фазі в зміни амплітуди, внаслідок чого прозорі об'єкти стають контрастними і добре видимі. Мікроорганізми видно у вигляді темних (чорних) об'єктів на світлому фоні.
Метод дозволяє досліджувати живі мікроорганізми.
4. Люмінесцентна мікроскопія.
Деякі речовини здатні світитися під впливом падаючого на них світла. Це явище називається люмінесценція (флюоресценція). Мікроорганізми володіють дуже слабкою власною або первинною люмінесценцією. Тому їх забарвлюють спеціальними барвниками – флюорохромами (акридин оранжевий, берберин, аурофосфін та ін.). Вони забарвлюють не тільки мікробну клітину, але й вибірково певні структури, викликаючи їх світіння. Для мікроскопії застосовують люмінесцентний мікроскоп, в якому об'єкт освітлюється короткохвильовою частиною видимого спектру – синьо-фіолетові промені з λ = 460 нм.
ІІ. Електронна мікроскопія
Електронний мікроскоп призначений для вивчення клітинних структур, розміри яких відповідають манометрам (нм) і ангстремам (А°). Електронний мікроскоп дає збільшення від декількох тисяч до 100 і більше тисяч разів, роздільна здатність до 5 А°. Існує декілька видів електронної мікроскопії: просвічуюча, скануюча (растрова), тіньова та ін. Принцип електронної мікроскопії заснований на використанні електронних променів. Частина електронів затримується об'єктом, інші проходять через нього. Потрапляючи на флюоресцюючий екран електрони формують зображення об'єкту. Електронна мікроскопія дозволяє вивчати як внутріклітинні структури, так і поверхню кліток.