169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

2. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

3. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

4. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

5. Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

1. Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.

2. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.

3. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

4. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

5. Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

2. Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

3. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

4. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

5. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

1. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

2. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

3. Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

4. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

5. Лікувальна, карантинна, інфекційна, терапевтична.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку нс формується з урахуванням:

1. Одного напрямку.

2. Двох напрямків.

3. Трьох напрямків.

4. Чотирьох напрямків.

5. П’яти напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори :

1. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

2. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

3. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

4. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

5. Харчування, забезпечення питною водою, забезпечення речами першої необхідності.