I-Варіант

1. Для збудника дифтерії в морфологічному відношенні характерно:

А. Включення крохмалю.

В. Включення сірки.

С. Включення гранульози.

Д. Включення крапель нейтральних ліпідів.

Е. Включення поліфосфатів.

2. Для екстренної специфічної профілактики дифтерії необхідно використовувати:

А. Протидифтерійну антитоксичну сироватку.

В. Протидифтерійний анатоксин.

С. Сульфаніламідні препарати і антибіотики.

Д. Гомеопатичні препарати.

Е. Вакцину АКДП.

3. Для визначення токсичності дифтерійної палички в дослідах ,,invitro” використовують:

А. Реакцію аглютинації.

В. Реакцію імунофлюоресценції

С. Реакцію гемаглютинації.

Д. Реакцію преципітації в гелі.

Е. Реакцію зв’язування комплементу.

4. Які особливості післявакцинального імунітету проти дифтерії:

А. Нестерильний.

В. Клітинний.

С. Антитоксичний.

Д. Антибактеріальний.

Е. Антитоксичний і антибактеріальний.

5. Токсигенність дифтерійної палички пов’язана з:

А. Хромосомою збудника.

В. Інфікуванням збудника помірним бактеріофагом.

С. Наявністю ендотоксину.

Д. Наявністю гіалуронідази.

Е. Наявністю нейрамінідази.

6. Дифтерійний екзотоксин в організмі хворого має специфічну дію на:

А. М’язи серця.

В. Шлунково-кишковий тракт.

С. Лейкоцити.

Д. Еритроцити.

Е. Опорно-руховий апарат.

7. Для виділення збудників дифтерії використовують:

А. Середовище Клауберга.

В. Жовточно-сольовий агар.

С. Середовище Ендо.

Д. Середовище Сабуро.

Е. Середовище Вільсона-Блера.

8. Вирішальною ознакою патогенних коринебактерій дифтерії є:

А. Морфологічні особливості.

В. Токсигенність.

С. Чутливість до антибіотиків.

Д. Культуральні властивості.

Е. Біохімічні властивості.

9. Для патогенних коринебактерій характерне:

А. Цистеіназна активність.

В. Уреазна активність.

С. Ферментація сахарози.

Д. Наявність желатинази.

Е. Ферментація піразинаміду.

10. Протидифтерійну сироватку одержують шляхом гіперімунізації коней:

А. Анатоксином.

В. Токсином.

С. Ендотоксином.

Д. Культурою збудника.

Е. Антитоксином.

Тестові завдання з теми ,,Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії.”

II-Варіант

1. Для патогенних коринебактерій характерне:

А. Цистеіназна активність.

В. Уреазна активність.

С. Ферментація сахарози.

Д. Наявність желатинази.

Е. Ферментація піразинаміду.

2. Дифтерійний ендотоксин в організмі хворого має специфічну дію на:

А. М’язи серця.

В. Шлунково-кишковий тракт.

С. Лейкоцити.

Д. Еритроцити.

Е. Опорно-руховий апарат.

3. Для екстренної специфічної профілактики дифтерії необхідно використовувати:

А. Протидифтерійну антитоксичну сироватку.

В. Протидифтерійний анатоксин.

С. Сульфаніламідні препарати і антибіотики.

Д. Гомеопатичні препарати.

Е. Вакцину АКДП.

4. Для визначення токсичності дифтерійної палички в дослідах ,,invitro” використовують:

А. Реакцію аглютинації.

В. Реакцію імунофлюоресценції.

С. Реакцію гемаглютинації.

Д. Реакцію преципітації в гелі.

Е. Реакцію зв’язування комплементу.

5. Для збудника дифтерії в морфологічному відношенні характерно:

А. Включення крохмалю.

В. Включення сірки.

С. Включення гранульози.

Д. Включення крапель нейтральних ліпідів.

Е. Включення поліфосфату.

6. Які особливості післявакцинального імунітету проти дифтерії?

А. Нестерильний.

В. Клітинний.

С. Антитоксичний.

Д. Антибактеріальний.

Е. Антитоксичний і антибактеріальний.

8. Токсигенність дифтерійної палички пов’язана з:

А. Хромосомою збудника.

В. Інфікуванням збудника помірним бактеріофагом.

С. Наявністю ендотоксину.

Д. Наявністю гіалуронідази.

Е. Наявністю нейрамінідази.

9. Для виділення збудників дифтерії використовують:

А. Середовище Клауберга.

В. Жовточно-сольовий агар.

С. Середовище Ендо.

Д. Середовище Сабуро.

Е. Середовище Вільсона-Блера.

10. Вирішальною ознакою патогенних коринебактерій дифтерії є:

А. Морфологічні особливості.

В. Токсигенність.

С. Чутливість до антибіотиків.

Д. Культуральні властивості.

Е. Біохімічні властивості.

11. Протидифтерійну сироватку одержують шляхом гіперімунізації коней:

А. Анатоксином.

В. Токсином.

С. Ендотоксином.

Д. Культурою збудника.

Е. Антитоксином.

Вірні відповіді: