3.5. Рекомендації для оформлення протоколу:

До протоколу слід внести:

1. Малюнок культури дифтерійної палички, зафарбований синькою Лефлера.

2. «Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями», «Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії».

3. Демонстрація реакції преципітації в гелі при визначенні токсигенності дифтерійної палички.

4. Схема мікробіологічної діагностики дифтерії.

5. Схема забору матеріалу і посіву на середовища з метою мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства.

6. Перелік профілактичних і лікувальних препаратів.

Завдання № 1

Культура C.diphtheriae

(забарвлення синькою Лефлера)

Висновок: для коринебактерій дифтерії характерні наявність зерен валютину на кінцях, явище метахромазії, розташування збудників під кутом один до одного, поліморфізм.

Завдання №2. Мікробіологічна діагностика дифтерії

1 день Забір матеріалу (слиз з зіву і носу, плівки з ураженої слизової)

Бактеріскопічне дослідження мазків (фарбування за Грамом, Лефлером, нейсером, коріфосфіном) – попередній діагноз.

2 день Вивчення характеру колоній. Пересів на згорнуту сироватку для виділення чистої культури.

3 день Ідентифікація культури: посів на ряд Гіса; визначення гемолізу; визначення токсигенності; проба на цистіназу; проба на уреазу.

4 день Остаточний діагноз

Завдання №3.Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Види коринебактерій	Гемоліз	Фермен тація сахарози	Поновлення нітратів	Жела тиназа	Уре аза	Цисті наза	Синтез токсину
Cor. diphtheriae	+	-	+	-	-	+	+ (– –)
Cor. pseudodiphtheric um (hofmannii)	-	-	+	-	+	-	– –
Cor. xerosis	-	+	+	-	-	-	– –
Cor. ylcerans	+	-	-	+	+	+	– –

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

	Токсигенність	САМР- тест	Ферментація
			Цистину	Піразинаміду	Глюкози	Сахарози	Крохмалю	Сечовини	Поновлення нітратів в нітрити
C. diphtheriae var. gravis	V	-	+	-	+	-	+	-	+
C. diphtheriae var. mitis	V	-	+	-	+	-	-	-	+
C. diphtheriae var. intermedius	-/+*	-	+	-	+	-	-	-	+
C. diphtheriae var. belfanti	-/+*	-	+	-	+	-	-	-	±

Примітка.* рідко бувають токсигенні, ** можуть містить tox-ген, V- токсигенна частина штамів,

***- інверсована САМР- реакція (пригнічення гемолізу).

Завдання №4 Реакція преципітації в гелі з метою визначення токсигенності дифтерійної палички (демонстрація).

ІІ І Фільтрувальний папір, просочений антитоксичною сироваткою

(к.)

Засіяні культури збудника

Лінія преципітації

Чашка Петрі з гелем

Висновок: якщо збудник продукує екзотоксин, то в гелі спостерігаються лінії преципітації (І частина чашки), які є результатом взаємодії екзотоксину з антитоксинами. В контролі лінії відсутні, що свідчить про відсутність екзотоксину.

Завдання №5 Початок мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства.

Задня частина

глотки,

мигдалики чи

Згорнута сироватка

Серед. Клауберга

Завдання №6 Перелік профілактичних і лікувальних засобів.

АД –м-анатоксин (анатоксин дифтерійний очищений, адсорбований зі зменшеним вмістом антигену, рідкий)

АДП-анатоксин (анатоксин дифтерійно-правцевий очищений,адсорбований рідкий)

АДП-м-анатоксин (анатоксин дифтерійно-правцевий очищений, адсорбований із зменшеним вмістом антигенів, рідкий)

АКДП-адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина.

Д.Т. КОК (адсорбована вакцина для профілактики дифтерії, кашлюку та правця).

Тетракок (комбінована вакцина для профілактики дифтерії кашлюку, правця і поліомієліту).

Сироватка протидифтерійна, коняча, очищена, концентрована, рідка.

4. План і організаційна структура практичного заняття.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап	45 хв.
1.1	Організаційні питання.	10 хв.
1.2	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування за стандартизова ним переліком питань	Рекомендована навчально-методична література
2.	Основний етап	60 хв.		Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри.
2.1	Проведення досліджень і запис протоколу.		Перевірка протоколу
	Студенти стерильним тампоном відбирають матеріал з задньої стінки глотки, мигдаликів і цим же тампоном засівають на згорнуту сироватку чи кров’янисто-телурито вий агар. Замальовують препарат культури дифтерійної палички, зафарбований синькою Лефлера. Роблять висновки про морфологічні особливості збудника дифтерії.	50 хв.		Мікробіологічні атрибути-стерильний тампон, середовища, препарат чистої культури дифтерійної палички.
2.2.	Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.	10 хв.	Усне опитування
3.	Заключний етап.	35 хв.
3.1	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів
3.2	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

   1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення і мікробіологічної діагностики дифтерії.

Дифтерія займає одне з провідних місць в інфекційній патології. У природі велика кількість коринебактерій, серед яких є безумовнопатогенні, умовнопатогенні і непатогенні. Проблема дифтерії є дуже актуальною у зв’язку з підйомом захворюваності серед дітей, а також дорослих.

Важливого значення набуває постановка етіологічного діагнозу дифтерії, визначення токсигенності виділених штамів і своєчасне проведення комплексу специфічного лікування хворих, екстренної профілактики захворювань в осередку інфекції. Не аби-яку роль відіграє і виявлення бактеріоносіїв токсигенних і нетоксигенних дифтерійних паличок з подальшою санацією носіїв для переривання ланцюгу епідемічного розповсюдження захворювання.

Усе це підтверджує актуальність вивчення теми в курсі спеціальної мікробіології.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів-додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти замальовують у протокол морфологічні особливості дифтерійної палички при фарбуванні за Лефлером.

2. Здійснюють забір матеріалу і його засів на середовища з метою виявлення дифтерійного бактеріоносійства.

3. Студенти створюють схему мікробіологічної діагностики дифтерії.

4. Студенти занотовують препарати і середовища необхідні для мікробіологічної діагностики дифтерії.

5. Студенти занотовують препарати для специфічної профілактики і лікування дифтерії.

3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами оцінку і відповідну конвертовану кількість балів, а викладач завіряє їх своїм підписом.

6. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

1. Етапи вивчення збудника дифтерії.

2. Коринебактерії, біологічні властивості.

3. Еволюція коринебактерій.

4. Диференціація патогенних від інших коринебактерій.

5. Біовари дифтерійних паличок, їх властивості.

6. Токсиноутворення. Характеристика екзотоксину. Генетичні детермінанти токсигенності. Вимірювання сили екзотоксину.

7. Фактори патогенності коринебактерій. Патогенез дифтерії, імунітет.

8. . Методи мікробіологічної діагностики дифтерії та дифтерійного бактеріоносійства. Визначення антитоксичного імунітету.

9. Теоретичні основи специфічної профілактики дифтерії, протидифтерійні препарати. Лікування дифтерії.

Додаток 2.

Тестові завдання з теми ,,Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії.”