8. Рішучість, активність і безперервність ведення бою
полягають в постійному прагненні до повного розгрому противника, нанесенні по ньому потужних ударів, нав'язуванні своєї волі, зриві його планів і створенні йому невигідних умов, в зухвалих, сміливих та енергійних діях, які проводяться наполегливо, стійко, вдень і вночі та в будь-яку погоду.
Рішення командира розгромити противника повинно бути твердим і без вагань доведено до кінця.
Найсуворішого засудження заслуговує той, хто боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використав усіх сил, засобів і можливостей для досягнення успіху в бою.
9. Узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними є однією з основних умов досягнення успіху в сучасному загальновійськовому бою. Воно досягається узгодженням дій підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ між собою, а також з вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом та способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань механізованими й танковими підрозділами.
10. Раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника) дозволяють зненацька захопити противника, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління військами й створити сприятливі умови для перемоги навіть над противником, який переважає за силою.
Для досягнення раптовості потрібно: зберігати в таємниці задум бою та підготовку до нього; наносити удар там, де противник його не чекає або діяти так, щоб він розкрив удар надто п-ізно для організації ефективної протидії; випереджати противника в діях, раптово відкривати вогонь по ньому; стрімко й швидко виконувати поставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби та способи ведення бою; широко використовувати ніч для ведення бойових дій; майстерно здійснювати заходи щодо маскування й протидії розвідці противника; суворо виконувати вимоги скри-того управління військами, безпеки зв'язку та режиму секретності.
До раптовості буде прагнути й противник. Тому необхідні висока пильність, безперервна розвідка та охорона, постійна бойова готовність підрозділів й здатність їх до швидкої протидії.
Воєнні хитрощі (обман противника) здійснюються шляхом введення противника в оману відносно дійсного стану та дій військ. Способи обману противника залежать від обстановки, що склалася, бойового завдання, яке було поставлене, ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах суворого маскування, а також від стану погоди, пори року й часу доби. Обманні дії повинні бути простими за задумом і виконанням, організовуватися потай, проводитись переконливо й своєчасно.
11. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника та добиватися над ним перемоги. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження та сміливо маневрувати ними.
12. Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася.
Маневр підрозділами (охоплення, обхід і відхід) здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (в райони), розташовані в нашій глибині. Маневр повинен бути простим за задумом і виконуватися швидко, потай і раптово для противника. В його основі повинно лежати своєчасне й найбільш повне використання результатів вогневого ураження противника.
Охоплення — маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника.
Обхід — більш глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії, обхід — у тактичній взаємодії з військами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом. Відхід — маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки за дозволом або за наказом старшого командира.
Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.
13. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою полягають у підготовці та здійсненні заходів, які спрямовані на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.
Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення управління, яке було порушене; виявлення втрат й уточнення завдань підрозділам, які зберегли боєздатність, на продовження бою; виведення у безпечні райони підрозділів, які втратили боєздатність; відновлення пошкоджених озброєння та техніки, поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримання високого морально-психологічного стану особового складу. У першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконання бойового завдання, а також які зазнали найменших втрат.
Всебічне забезпечення бою батальйону (роти) підрозділяється на бойове, технічне та тилове. Воно організовується на основі рішення командира і здійснюється безперервно під час підготовки та під час бою, а також під час пересування та розташування підрозділів на місці.
В умовах різкого підвищення ефективності високоточної зброї, наземно-повітряного характеру бойових дій, постійної загрози застосування противником ядерної зброї все більшого значення набуває захист (забезпечення безпеки) військ, який здійснюється в системі заходів бойового забезпечення.
Підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ, крім того, повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття ударів аеромобільних, диверсійно-розвідувальних груп та інших мобільних сил противника.
14. Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання є найважливішою умовою досягнення успіху в бою.
Для цього необхідно: глибоко знати морально-психологічну обстановку у підрозділі через постійне спілкування з підлеглими, розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість з турботою про них, підтримувати у підрозділі високий рівень військової дисципліни та здатність протистояти Ідеологічному і психологічному впливу противника.
15. Тверде і безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим проведенням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів і виконання поставлених завдань; чіткою організацією й забезпеченням живучості пунктів управління, "наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.
16. Провідна роль у загальновійськовому бою належить механізованим і танковим підрозділам. Залежно від обстановки вони можуть діяти в похідному, перед-бойовому та бойовому порядках.
Похідний порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.
Передбойовий порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгортання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.
Бойовий порядок — шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, що передбачається, та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); стійкість та активність в обороні; рішуче ураження противника на можливо більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль під час бою й здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.
17. Бойовий порядок бригади (полку) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону, загальновійськового резерву, артилерійської групи (артилерійського підрозділу), підрозділу протиповітряної оборони, протитанкового резерву та рухомого загону загороджень.
Залежно від обстановки та одержаних на посилення підрозділів в бойовий порядок бригади (полку) можуть також входити передовий, спеціальний, обхідний, рейдовий, штурмовий загони й тактичний повітряний десант, в обороні — протидесантний резерв та інші елементи.
Бойовий порядок батальйону (роти) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву (в роті — другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні), вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти).
В обороні бойовий порядок батальйону (роти) може також включати бронегрупу та вогневі засади.
Для забезпечення дій частин і підрозділів створюються розвідувальні органи та органи охорони, загін ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, загони забезпечення руху, загони (групи) розгородження та інші тимчасові формування.
18. З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам придаються або виділяються для підтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.
Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання.
Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.
Механізованому (танковому) батальйону можуть придаватись артилерійський дивізіон або батарея, підрозділ протитанкових засобів, зенітний підрозділ, а також підрозділи інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Механізованому батальйону можуть придаватись також танкові, а танковому батальйону — механізовані підрозділи.
Механізованій роті можуть придаватись мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний і вогнеметний підрозділи, а в обороні та під час наступу в особливих умовах (у місті, горах, лісі) і танковий взвод; танковій роті — артилерійська батарея, механізований та інженерно-саперний підрозділи.
Батальйон (роту) в бою, крім того, може підтримувати артилерійський дивізіон (батарея).