3. Тилове забезпечення

392. Тилове забезпечення батальйону (роти) органі­зовується та здійснюється ,в усіх видах бою та у пов­сякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані та створення для них сприятливих -умов щодо виконання поставлених завдань.

393. Безпосереднім організатором тилового забезпе­чення в батальйоні є заступник командира батальйону з тилу. Він несе відповідальність за своєчасне забезпе­чення підрозділів матеріальними засобами, захист, охо­рону та оборону тилу батальйону та управління ним.

Заступник командира ^батальйону з тилу зобов'яза­ний: знати завдання батальйону; організувати одержан­ня та утримування встановлених запасів матеріальних засобів, розгортання та роботу батальйонних пунктів 'бонового постачання, заправного та продовольчого; /вжи­вати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі) в підрозділи матеріальних засобів; організувати приготу­вання, доставку за зивдану гізарячої їжі, а також підвезення, зберігання питної веди та, забезпечення нею осо» бовога складу; разоль з, командирами підрозділів забез­печувати заправлення техніки пальним; підтримувати постійний зв'язок з командирами підрозділів та заступ­ником командира бригади (полку) з тилу і доповідати; йому і командиру батальйону про забезпеченість під­розділів, розташування та стан тилу.

394. Витрачені запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів повинні поповнюватися до встановлених норм.

Підвезення ракет, боєприпасів, пального, продоволь­ства та інших матеріальних засобів у підрозділи здій­снюється за усн«ми заявкам-и командирів рот та окре­мих взводів і наказом; (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону.

Поповнення танків, бойових машин піхоти (броне­транспортерів) боєприпасами та заправлення пальним в ході бою проводиться безпосередньо у бойових порядках, а- під час здійснення маршу — в районах привалів, денно­го (нічного) відпочинку та із прибуттям у призначений район. При неможливості підвезення боєприпасів і паль­ного до танків, бойових машин піхоти (бронетранспор­терів) безпосередньо у бойові порядки транспортні засо­би з боєприпасами та пальним підходять як можна ближче до них. Танки, бойові машини піхоти (броне­транспортери) по черзі потай підходять до місць роз­ташування транспортних засобів для поповнення боєпри­пасами; та заправлення пальним. Відповідальність за підвезення боєприпасів та пального в підрозділи несе командир взводу забезпечення, а за своєчасне попов­нення боєприпасами та заправлення: техніки пальним — командири підрозділів.

Підвезення матеріальних засобів, як правило, прово­дяться: від рота тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до батальйону — бригадними (полко­вими) транспортними засобами; від взводу забезпечення батальйону до рот — транспортними засобами баталь­йону.

В окремих випадках; за вказівкою старшого коман­дира (начальника) для підвезення матеріальних засобів від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до підрозділів батальйону використовуються транспортні засоби батальйону;

395. Запаса продовольства утримуються в тран­спортних засобах взводу забезпечення батальйону, а недоторканний запас продовольства — у речових мішках, бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках.

Забезпечення особового складу гарячою їжею органі­зовується через батальйонний продовольчий пункт, як правило, три рази на добу. При неможливості організу­вати триразове харчування з дозволу командира брига­ди, полку (батальйону) особовий склад забезпечується гарячою їжею два рази на добу, при цьому частина до­бової норми продуктів видається у сухому вигляді.

Приготування, доставку та видачу підрозділам гаря­чої їжі організовує начальник продовольчого пункту від­повідно до вказівок заступника командира батальйону з тилу (узгодженими з командиром або начальником шта­бу батальйону), який визначає, на яку кількість особово­го складу, для яких підрозділів і до якого часу готувати їжу, порядок доставки (видачі) її підрозділам баталь­йону. Для доставки їжі підрозділам від них при необ­хідності виділяються піднощики.

Приготування, видача та приймання їжі організову­ється, як правило, поза зонами зараження. У випадку вимушеної організації харчування в зонах радіоактив­ного зараження приготування, видача та приймання їжі здійснюється: при рівні радіації до 1 рад/г — у звичай­ному порядку; від 1 до 5 рад/г — у дезактивованих спо­рудженнях; понад 5 рад/г — у дезактивованих спору­дженнях закритого типу.

Для приготування їжі в зонах радіоактивного зара­ження використовуються тільки консервовані та кон­центровані продукти у захищеній тарі та упаковці.

У районах, які заражені отруйними речовинами, доз­воляється готувати та приймати їжу тільки у спеціаль­них спорудженнях, які обладнані фільтровентиляційни­ми установками. У районах, які заражені біологічними засобами, приготування та приймання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, польових кухонь та обладнання, а також повної санітарної оброб­ки особового складу.

Продовольство та воду, які заражені радіоактивни­ми, отруйними речовинами та біологічними засобами, застосовувати для харчування забороняється.

396. Забезпечення підрозділів водою для пиття та господарчих потреб проводиться з пункту водопостачан­ня (водозабірного пункту). Використання води з інших джерел забороняється. Підвезення води в підрозділи організовується, як правило, заступником командира батальйону з тилу. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється у герметичних ємкостях.

397. Відпуск речового майна проводиться виходячи із облікової чисельності особового складу батальйону (роти) за діючими нормами. Миття особового складу, як правило, проводиться один раз на тиждень зі зміною комплекту натільної білизни та здійснюється у порядку, встановленому старшим командиром (начальником). При необхідності проводиться санітарна обробка особо­вого складу.

398. Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бо­йовій обстановці організовується з метою розшуку пора­нених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельд­шерської) медичної допомоги, збору, вивезення (вине­сення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підго­товки до евакуації, а також з метою запобігання ви­никнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.

Перша медична допомога пораненим та хворим на­дається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарни­ми інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів на місці поранення, у найближчому укритті або на ме­дичному посту роти, а також особовим складом підроз­ділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження. Долікарська (фельдшерська) медична допомога поране­ним і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями.

Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особовою зброєю та протигазами силами і засобами медичного пункту батальйону, а при необхідності особовим складом та транспортними засо­бами, які додатково виділяються командиром батальйо­ну (роти).

При наявності в батальйоні значної кількості поране­них та хворих в першу чергу евакуації підлягають важ­копоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потре­бують госпіталізації, після надання їм медичної допо­моги направляються у свої підрозділи.