4. Радіоелектронна боротьба

341. Радіоелектронна боротьба в батальйоні органі­зовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування його зброї, технічних засобів розвідки, а також для забезпечення сталої роботи засо­бів управління своїми підрозділами та зброєю. Вона здійснюється у тісному поєднанні з вогневим ураженням та знищенням основних засобів управління підрозділами та зброєю противника відповідно до рішення завдань розвідки та маскування і ведеться шляхом виконання окремих заходів щодо радіоелектронного подавлення, радіоелектронного захисту своїх засобів управління під­розділами (зброєю) та протидії технічним засобам роз­відки противника.

342. Під час організації радіоелектронної боротьби командир батальйону, як правило, вказує: які пункти управління та радіоелектронні об'єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню або захоплен­ню (виведенню із ладу), сили і засоби, які для цього залучаються; порядок застосування радіоелектронного подавлення; завдання щодо радіоелектронного захисту та протидії технічним засобам розвідки противника; терміни готовності.

343. Радіоелектронне подавлення у батальйоні ве­деться з метою порушення роботи інфрачервоних та лазерних засобів розвідки й управління зброєю про­тивника шляхом застосування засобів активних та па­сивних перешкод, які встановлені на машинах (об'єк­тах), що захищаються. Незадіяні в управлінні підрозділами радіостанції можуть використовуватися для пере­дачі в радіомережах противника' дезинформуючих команд, сигналів та створення радіоперешкод.

344. Радіоелектронний захист радіоелектронних засо­бів батальйону (роти) включає: захист від ураження самонавідними на випромінювання засобами ураження противника; захист від впливу іонізуючих та електро­магнітних випромінювань ядернії:; вибухів; забезпечен­ня електромагнітної сумісності радіоелектронних засо­бів (РЕЗ).

Основні заходи захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) визначаються протягом проведення комплексу організаційних та технічних заходів під час роботи своїх радіоелектронних засобів, які визначені діючими інструкціями на радіоелектронні засоби, га вказівками вищих штабів.

Основними з них е: жорстка регламентація їх роботи (за частотами, за часом, місцем); використання пере­ривчастих режимів випромінювання; зміна робочих ча­стот; використання відволікаючих (імітуючих) джерел електромагнітних випромінювань; чітке виконання вимог інструкцій по використанню радіоелектронних засобів при загрозі використання ядерної зброї.

345. Протидія технічним засобам розвідки противни­ка полягає в усуненні (ослабленні) демаскуючих ознак своїх підрозділів, об'єктів, озброєння та заходів, що проводяться, а також у спеціальному захисті технічних засобів обробки і передачі інформації.

5. Тактичне маскування

346. Тактичне маскування в батальйоні (роті) орга­нізовується і здійснюється з метою досягнення рапто­вості дій підрозділів та збереження їхньої боєздатності. Завданнями тактичного маскування під час підготовки та в ході бою є забезпечення потайності своїх підрозді­лів та введення противника в оману відносно складу, місцерозташування батальйону (роти) та задуму бою.

Тактичне маскування повинно бути безперервним, переконливим, різноманітним та активним. Заходи щодо тактичного маскування виконуються підрозділами ба­тальйону (роти), як правило, своїми силами і засобами.

347. Під час організації тактичного маскування командир батальйону (роти), як правило, вказує: основні заходи щодо тактичного маскування, обсяг, терміни та порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок додер­жання підрозділами маскувальної дисципліни.

348. Потайність досягається проведенням комплексу заходів, які спрямовані на збереження у таємниці, запобігання та недопущення втрати інформації про підрозділи батальйону (роти), їх дії та заходи, які вони проводять, а також на усунення та послаб­лення демаскуючих ознак їхньої діяльності. Основ­ним способом забезпечення потайності в батальйоні (роті) є маскування підрозділів та об'єктів, яке по­лягає в усуненні або послабленні демаскуючих ознак стану, місцерозташування та дій батальйону (роти). Вона досягається: використанням маскуючих якостей місцевості та умов обмеженої видимості; застосуванням табельних засобів маскування, місцевих матеріалів та аерозолів (димів); видозміною (деформуванням) озбро­єння і техніки; пофарбуванням озброєння і техніки під фон оточуючої місцевості; своєчасним оповіщенням військ про дії засобів розвідки противника; дотриман­ням правил скритого управління військами та раніше встановленого режиму діяльності в районі або на пози­ціях; відповідним розташуванням підрозділів батальйону (роти) з періодичною зміною районів (позицій); найсу-ворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни.

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються яри, зворотні схили висот, поля ра­діолокаційної невидимості та інші маскувальні власти­вості місцевості. Захист бойових машин піхоти (броне­транспортерів) і танків від керованих (коректованих) та самонавідних боєприпасів противника досягається шля­хом радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності бойових машин у відношенні до оточуючого фону місце­вості, для чого застосовуються деформуюче пофарбуван­ня техніки, табельні маскувальні покриття, над тепло-випромінюючими поверхнями машин установлюються теплорозсіюючі екрани (козирки). Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолока­ційні та лазерні відбивачі.

349. Введення противника в оману в батальйоні (ро­ті) здійснюється демонстративними діями (навмисний показ діяльності реальних підрозділів на фальшивих напрямках, у районах) та імітацією (створення фальши­вих об'єктів і районів розташування підрозділів шляхом відтворення відповідних демаскуючих ознак їхньої наявності та функціонування). Цї способи маскування по­винні здійснюватися відповідно до визначених у задумі бою заходів щодо обману противника. Вони, як прійй-ио, проводяться з дозволу командира бригади, полку (батальйону).