92.Гостра променева травма ротової порожнини.

Випромінення уражує слизову оболонку порожнину рота,зуби,слинні залози,кістки. При гострій променевій хворобі зміни можна побачити на глоткові мигдаликах,далі процес поширюється на задній відділ язика ,піднебіння,глотку,слизову оболонку задніх відділів альвеолярного відростка нижньої щелепи.Слизова перетворюється на некротичну плівку.Руйнування відбувається переважно за альтернативним типом. Розвивається променевий стоматит(гіперемія,зроговіння,десквамація епітелію,плічастий мукоз)Ясна набряклі,кровоточиві ,ясенні сосочки вкриті виразками.Виділення гною з пародонтальних кишень поширюється.Гостра променева хвороба супроводжується ураженням слинних залоз,яке проявляється ксеростомією. Салівація припиняється при опроміненні 50 Р ,алевона може відновитися через кілька тижнів. Якщо доза 1000 Р явище ксеростомії незворотнє.

93.Променева травма зубів.

В основі після променевих уражень твердих тканин зубу лежать порушення обміну речовин(особливо фосфору,кальцію)Іонізуюче опромінення впливає на розподіл фтору та гідроксилу не тільки в патологічно зміненій ділянці,а і в оптично неуражених ділянках емалі.Порушення емалевих призм.Емаль втрачає блиск,стає тьмяною,крихкою.(Схоже на некроз емалі)Змінюється будова дентину .На значній площі зникають дентинні канальці,замість них зявляється фібрилярна структура ,що характерна для колагену.Шар емалі втрачає здатність до відновлення. При променевому карієсі відбувається самовільне розкриття пульпової камери.Внаслідок одночасного опромінення великих слинних залоз відбувається якісні та кількісні зміни в слині.

94.Променева травма кісток лицевого скелету.

Дія радіації на кістку може бути як прямою - безпосередньо : шар слизової оболонки порожнини роту під час опромінення, через зміни в кров’яному руслі. Так, у разі одноразового опромінення переважає активна остеокластична резорбція кісткової тканині період гострої променевої хвороби і в період регенерації кісткової тканини не відбувається. Процеси :відновлення починаються на 20-30 добу.Длярадіонекрозу щелепхарактерна відсутність періостальнмч реакцій. В легких випадках рентгеноскопічно виявляють вогнища уражень, частіше, множинні, а у тяжких випадках - тотальний п<- кроз кістки. Його прояви характеризуються наявністю виразок на слизовій оболонці альвеолярного паростка нижньої щелепи, часи ше з внутрішньої поверхні з супутнім запаленням, вираженим бо лем, тризмом. Інколи визначають незначно виражений хронічпші процес з утворенням нориць, патологічних переломів нижньої щелепи. На рентгенограмі виявляються може бути як прямою - безпосередньо : шар слизової оболонки порожнини роту під час опромінення, зпосередкованою через зміни в кров’яному руслі . Встановлено, що радіологічний ефект остеотроп- ауклідів спрямований, насамперед, на пригнічення попередни- ;теобластів - преостеобластів, порушення в системі “остео- и-остеокласти” на користь останніх аж до втрати зміцнюючих ;зостей кристалічної решітки гідроксиапатиту.

95.Особливості дії малих доз іонізуючого випромінювання.

Малі дози випромінювання(0,04-0,05Гр=4-5рад при одноразовому опроміненні) – це дози,що перевищують у 5-10 разів природний радіаційний фон і майже у 100 разів менші за напівлетальну дозу.

Доза 5-10рад прискорює клітинній цикл,збільшує інтенсивність синтезу ДНК,підвищує імунітет.

Дія малих доз іонізуючого випромінення призводить до порушення функції головного мозку,синдрому вегетатитвної дисфункції,зміни епітелію слизової оболонки шлунка і бронхів,де спостерігаються явища метаплазії,зміни імунного стану внаслідок впливу на дозрівання і диференціювання імунокомпетентних клітин,виникнення астенічного синдрому,підвищення інфекційної захворюваності.

96.Дія лазера на біологічні тканини.

Лазер – оптичний квантовий генератор,в якому відбувається посилення світла за допомогою індукованого випромінювання.

Фототермічна дія – тканини нагріваються до температур,під впливом яких миттєво згорають(фотокоагуляція).При цьому випаровується внутрішно- та позаклітинна рідина,виникає розріз тканин,навколо якого- зона коагуляційного некрозу.

Іонізаційний ефект(фоторозрив) – під впливом коротких імпельсів лазерного випромінювання молекули тканин швидко іонізуються,утворюючи акустичну хвилю,від дії якої формується розрив тканин(акустичний шок).

Фотоаблативний ефект(фотохімічна дія)- селективний розклад молекул тканин короткими та ультракороткими імпульсами лазерного випромінювання.

97.Особливості лазерної травми.

Гістологічно в рані виділяють зону коагуляційного некрозу(центральна частина- широкий компактний шар,периферійна частина – вузький спонгіозний шар).далі- зона запального набряку.

Межа некротичного процесу різко відділяється від прилеглих тканин.

У периферійній зоні – набряк та розлади кровообігу.

Перехідні зони від коагульованих до життєздатний тканин відсутні або слабо виражені.

Ексудація виражена незначно,так як коагульовані тканини не є джерелом вазоактивних речовин,що спричинюють ексудацію при місцевому запаленні.

Регенарація починається в клітинах не ушкодженої зони. На краях рани слабо виражена або відсутня лейкоцитарна реакція(з*являється лише на прикінці 3ьої доби).Характерна рання проліферація клітинних елементів макрофагального та фібропластичного ряду з 1ої доби.

Загоєння: 2-3 доба – 4 доба – початок та завершення формування лазерного струпа.

7-15 доба – крайове відторгнення лазерного струпа.

21-24 день – завершення загоєння рани.

30 доба – повністю сформований рубець.