Класифікація протиепілептичних лікарських засобів за механізмом дії:

1.Засоби, що підвищують ГАМК-ергічну активність (фенобарбітал, клоназепам, натрію вальпроат)

2.Блокатори натрієвих каналів (карбамазепін, дифенін, ламотриджин)

3.Блокатори кальцієвих каналів Т-типу (етосукцимід, натрію вальпроат, топірамат)

4. Засоби, що блокують глутаматні рецептори(ламотриджин)

Класифікація протиепілептичних засобів (клінічна)

1. Засоби, що застосовуються при великих судомних нападах (grand mal): фенобарбітал, дифенін, гексамідин, натрію вальпроат, клоназепам, карбамазепін.

2. Засоби, що застосовуються при психомоторних нападах: карбамазепін, дифенін, фенобарбітал, гексамідин, клоназепам, хлоракон.

3. Засоби, що застосовуються при малих судомних нападах (petit mal): етосукцимід, триметин, натрію вальпроат.

4. Засоби, котрі використовуються при міоклонус епілепсії: клоназепам, діазепам, нітразепам, натрію вальпроат.

5. Засоби, котрі використовуються при парціальних(фокальних) формах епілепсії (карбамазепін, клоназепам, натрію вальпроат, ламотриджин, дифенін)

6. Засоби, що використовуються при епілептичному статусі (діазепам, клоназепам, натрієві солі дифеніну і фенобарбіталу, засоби для наркозу).

Класифікація протипаркінсонічних засобів

1. Засоби, що підсилюють дофамінергічні процеси

1.1. Засоби, попередники дофаміну: леводопа.

1.2. Засоби, що підвищують вміст дофаміну в синаптичній щілині: мідантан.

1.3. Дофаміноміметики: бромокриптин.

1.4. Засоби, інгібітори моноамінооаксідази-В: депреніл.

1.5. Засоби інгібітори КОМТ – ентакапон

2. Засоби, які блокують холінергічні рецептори: циклодол, препарати атропіну.

Класифікація снодійних препаратів

1. Препарати з наркотичним типом дії:

1) Похідні барбітурової кислоти: фенобарбітал;

2) Похідні аліфатичного ряду: бромізовал, хлоралгідрат;

3) Аналог ГАМК: натрію оксибутират.

2. Препарати з транквілізуючим типом дії:

1) Похідні бензодіазепіну: нітразепам;

2) Небензодіазепінові агоністи бензодіазепінових рецепторів:

•Похідні імідазопіридинів: золпідем (івадал);

•Похідні ціклопіролонов: зопіклон (імован);

3) Блокатор центральних гістамінових рецепторів

•Похідні діоксиламіну: донорміл

3. Комбіновані препарати: корвалдин, ново-пассит

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Сульфаніламідні препарати як перші антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби. Історія відкриття антибактеріальних властивостей сульфаніламідів (П. Ерліх, Т. Домагк) та впровадження їх в медичну практику.

2. Хімічна структура, спектр антимікробної дії та механізм дії сульфаніламідів.

3. Класифікація сульфаніламідних препаратів за швидкістю всмоктування в ШКТ та виведення з організму: короткої дії (стрептоцид), середньої дії (сульфадимезин, етазол), тривалої дії (сульфален), що не всмоктуються з ШКТ (фталазол), для місцевого застосування (сульфацил-натрію, інгаліпт).

4. Фармакокінетика сульфаніламідів різної тривалості дії

5. Побічна дія та ускладнення сульфаніламідної терапії. Профілактика та лікування ускладнень.

6. Принципи раціонального застосування сульфаніламідів для лікування інфекційних захворювань. Показання та протипоказання до призначення сульфаніламідів. Комбіновані препарати (бісептол, сульфасалазин)

7. Похідні нітрофурану: механізм протимікробної дії, основні препарати (фуразолідон, фурадонін, фурагін). Показання для застосування, особливості.

8. Похідні 8-оксихінолону: механізм дії (нітроксолін). Показання для застосування, особливості.

9. Похідні хіноліну для лікування інфекцій сечовивідних шляхів (кислота налідиксова). Фторхінолони: основні препарати (ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), показання та протипоказання. Можливі ускладнення.

10. Похідні хіноксаліну. Хіноксидин, діоксидин. Показання для застосування.