Класифікація протитуберкульозних препаратів за хімічною структурою і за механізмом дії

Синтетичні засоби: ізоніазид, етамбутол, натрію парааміносаліцілат (ПАСК), етіонамід, піразинамід, тіоацетазон.

Антибіотики: ріфампіцин, циклосерин, стрептоміцину сульфат, канаміцину сульфат, флориміцину сульфат.

Класифікація протитуберкульозних препаратів з клінічної ефективності

Група А - найбільш ефективні препарати: ізоніазид, рифампіцин.

Група В - менш ефективні препарати: етамбутол, стрептоміцін, канаміцин, флориміцин, етіонамід, протіонамід, піразинамід, циклосерин.

Група С - найменш ефективні препарати: ПАСК, тіоацетазон.

Класифікація противірусних препаратів

1. Протигрипозні препарати: ремантадин, амантадин, оксолін, теброфен, рибавірин.

2. Протигерпетичні препарати: ідоксуридин, ріодоксол.

3. Противірусні препарати широкого спектру дії: інтерферон, ацикловір (зовіракс), кислота мефенамінова.

4. Препарати для лікування хворих на ВІЛ: азидотімідин (зидовудин), ізопринозин, інтерлейкін-2.

Класифікація противірусних препаратів за хімічною структурою

1. Синтетичні засоби. 1.1. Похідні адамантану: мідантан, ремантадин. 1.2. Аналоги нуклеозидів: зидовудин, ацикловір, ідоксуридин. 2. Біологічні речовини, які продукуються клітинами макроорганізма: інтерферони. 3. Рослинного походження: госсипол, флакозид.

4.3. Теоретичні питання до заняття:

1. Протитуберкульозні засоби. Основні принципи лікування та профілактики туберкульозу.

2. Класифікація протитуберкульозних засобів.

3. Фармакодинаміка та фармакокінетика ізоніазиду. Побічні ефекти, що виникають при тривалому використанні ізоніазиду та шляхи їх запобігання.

4. Фармакологічна характеристика рифампіцину. Особливості тривалого застосування. Побічні ефекти.

5. Препарати інших груп антибіотиків у лікуванні туберкульозу (стрептоміцину сульфат, амікацину сульфат, циклосерін).

6. Фармакологічна характеристика препаратів різних хімічних груп (етіонамід, піразинамід, етамбутол, натрію парааміносаліцилат, офлоксацин). Побічні ефекти.

4.4. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.4.1. Виписати рецепти:

1. Ізоніазид у таблетках

2. Рифампіцин в капсулах

3. Піразинамід у таблетках

4. Стрептоміцину сульфат у флаконах.

5. Ацикловір у таблетках та в мазі.

6. Інтерферон альфа-2b (Лаферон) в ампулах.

7. Зидовудин(Азидотимідин) в таблетках.

8. Біцилін-5 у флаконах.

4.4.2. Заповнити таблицю

	Показання до застосування	Протипоказання
Ізоніазид
Рифампіцин
Піразинамід
Стрептоміцину сульфат
Ацикловір
Лаферон
Зидовудин
Біцилін-5

4.4.3. Вирішити тестові завдання

ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ПРЕПАРАТИ

Протитуберкульозні препарати – антибіотики:

1. Ізоніазид

2. Піразинамід

3. Етамбутол

4. Стрептоміцину сульфат

5. Циклосерин

6. Амікацин

7. Ципрофлоксацин

Антибіотики, що застосовуються для лікування туберкульозу:

1. Амікацин

2. Тетрациклін

3. Біцилін 5

4. Ванкоміцин

5. Рифампіцин

6. Циклосерин

7. Флориміцин

Протитуберкульозні препарати синтетичної природи:

1. Рифампіцин

2. Ізоніазид

3. Піразинамід

4. Амікацин

5. Натрию пара-аміносаліцилат

6. Канаміцин

7. Етамбутол

Протитуберкульозні препарати першої лінії:

1. Етамбутол

2. Етіонамід

3. Піразинамід

4. Ізоніазид

5. Стрептоміцину сульфат

6. Натрію пара-аміносаліцилат

7. Амікацин

Протитуберкульозні препарати другої лінії:

1. Амікацин

2. Стрептоміцину сульфат

3. Офлоксацин

4. Етіонамід

5. Тіоацетазон

6. Ріфампицин

7. Піразинамід

Протитуберкульозні препарати першої лінії:

1. Піразинамід

2. Ізоніазид

3. Рифампіцин

4. Стрептоміцину сульфат

5. Тіоацетазон

6. Ципрофлоксацин

7. Етамбутол

Протитуберкульозні препарати другої лінії:

1. Канаміцин

2. Амікацин

3. Циклосерин

4. Піразинамід

5. Ізоіиазид

6. Натрію пара-аміносаліцилат

7. Етамбутол

Протитуберкульозні препарати – похідні гідразиду ізонікотинової кислоти:

1. Піразинамід

2. Ізоніазид

3. Тіоацетазон

4. Протионамід

5. Салюзид

Протитуберкульозні засоби – антибіотики широкого спектру дії:

1. Циклосерин

2. Амікацин

3. Стрептоміцину сульфат

4. Ципрофлоксацин

5. Рифампіцин

6. Флориміцину сульфат

Препарати, що вибірково впливають на мікобактерію туберкульозу:

1. Ізоніазид

2. Етамбутол

3. Циклосерин

4. Рифампіцин

5. Етіонамід

6. Стрептоміцину сульфат

7. Натрію парааміносаліцилат

До ізоніазиду чутливі:

1. Грампозитивні кокки

2. Анаєробні бактерії

3. Віруси

4. Гриби

5. Мікобактерія туберкульозу

Для Ізоніазиду характерни:

1. Низька ефективність

2. ногано проникає у тканини

3. Має широкий спектр протимікробної дії

4. Діє внутриклітинно та позаклітинно

5. Порушує синтез міколевих кислот у мембрані мікробної клітини

6. Пригнічує активність ферментів у мікробній клітині

Для ізоніазиду характерни:

1. Висока ефективність по відношенню до мікобактерії туберкульозу

2. Добре проникає у тканини

3. Не діє на размножуючиєся мікроорганізми

4. Застосовують внутришньо

5. Вводять внутришньовенно

6. Має широкий спектр дії

7. Діє тільки позаклітинно

Для ізоніазиду характерни:

1. Низькая ефективність

2. Добре проникає гематоенцефалічний бар'єр

3. Стійкість розвивається повільно

4. Стійкість розвивається швидко

5. Використовують тільки для монотерапії

6. Використовують тільки для комплексної терапії

Для рифампіцину характерно:

1. Препарат синтетичної природи

2. Препарат другої лінії протитуберкульозних препаратів

3. Найбільш ефективний протитуберкульозний препарат

4. Антибіотик широкого спектру дії

5. Специфічний протитуберкульозний препарат

6. Стікість розвивається повільно

7. Стійкість розвивається швидко

Для стрептоміцину сульфату характерно:

1. Препарат синтетичної природи

2. Антибіотик широко спектру дії

3. Специфічний протитуберкульозний препарат

4. Застосовують внутрішньо

5. Стійкість мікобактерій розвивається швидко

6. Стійкість мікобактерій розвивається повільно

7. Ототоксичений

Для етамбутолу характерно:

1. Протитуберкульозний препарат першої лінії

2. Протимікробний препарат широкого спектру дії

3. Препарат специфічної протимікробної дії

4. Застосовується внутрішньо

5. Стійкість мікобактерії розвивається швидко

6. Стійкість мікобактерії розвивається повільно

7. Добре проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр

Побічні ефекти ізоніазиду:

1. Зниження слуху

2. Дисбактеріоз

3. Диспепсичні явища

4. Ураження печінки

5. Периферічні неврити

6. Порушення з боку ЦНС

7. Фарбує секрети у червоний колір

Побічні ефекти рифампіцину:

1. Дисбактеріоз

2. Алергічні реакції

3. Ураження печінки

4. Порушення функції ЦНС

5. Ураження нирок

6. Фарбує секрети у червоний колір

Побічні ефекти стрептоміцину сульфату:

1. Дисбактеріоз

2. Алергічні реакції

3. Зниження слуху та вестибулярні розлади

4. Нефротоксичність

5. Гепатотоксичність

6. Подразнююча дія на слизову оболонку шлунка

Протитуберкульозні препарати,що порушують утворення піридоксальфосфату:

1. Рифампіцин

2. Ізоніазид

3. Піразинамід

4. Етіонамід

5. Амікацин

6. Салюзид

Визначити правильні твердження:

1. Ізоніазид – антибіотик широкого спектру дії

2. Рифампіцин – препарат першої лінії протитуберкульозних препаратів

3. Етамбутол – антибіотик широкого спектру дії

4. Стрептомицину сульфат – ототоксичний препарат

Визначити правильні твердження:

1. Піразинамід – протитуберкульозний препарат першої лінії

2. Рифампіцин – антибіотик широкого спектру дії

3. Етамбутол протимікробний препарат широкого спектру дії

4. Стрептоміцину сульфат – специфічнмй протитуберкульозний препарат

Визначити правильні твердження:

1. Ізоніазид діє тільки внутрішньоклітинно

2. Рифампіцин погано проникає у серозні порожнини

3. Натрію парааміносаліцилат – протитуберкульозний препарат низької ефективності

Визначити правильні твердження:

1. Рифампіцин застосовують при усіх видах та локалізаціях туберкульозу

2. Стійкість мікобактерії туберкульозу розвивається швидко до ізоніазиду

3. Циклосерин – антибіотик вузького спектру дії

4. Етамбутол – протитуберкульозний препарат низької ефективності дії

ПРОТИСИФІЛІТИЧНІ ЗАСОБИ

Протисифілітичні препарати – антибіотики вузького спектру дії:

1. Цефтріаксон

2. Тетрациклін

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль

4. Бийохінол

5. Біцилін – 5

Визначити препарат із групи препаратів вісмуту:

1. Біцилін - 5

2. Цефтріаксон

3. Біойхінол

4. Еритроміцин

5. Азитроміцин

Механізм протисифілітичної дії антибіотиівв групи пеніциліну:

1. Порушують проникність клітинної стінки збудника

2. Порушують синтез клітинної стінки трепанеми

3. Порушують синтез ДНК у мікробній клітині

4. Порушують активність ферментів у мікробній клітині

Механізм протисифілітичної дії препаратів вісмуту:

1. Порушують проникність клітинної стінки

2. Порушують синтез ДНК

3. Блокують сульфгідрильні групи ферментів

4. Діють бактерицидно

5. Бактериостатична дія

Для групи пеніцилінів характерно:

1. Широкий спектр дії

2. Вузький спектр дії

3. Висока ефективноість по відношенню до збуднику сифіліса

4. Низька ефективність по відношенню до збудника сифіліса

5. Стійкість трепанеми розвивається швидко

6. Стійкість трепанеми розвиається рідко

Для бійохінолу характерно:

1. Широкий спектр протимікробної дії

2. Специфічна трепанемоцидна дія

3. Специфічна трепанемостатична дія

4. Застосовується парентерально

5. Застосовується внутрішньо

Побічні ефекти бійохінолу:

1. Порушення з боку ЦНС

2. Гепатотоксичність

3. Нефротоксичність

4. Ураження слизових оболонок

5. Дисбактеріоз

6. Діарея

ПРОТИВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ

Протигрипозною діє володіють противірусні препарати:

1. Зидовудін

2. Ремантадин

3. Интерферон

4. Азидотимідин

5. Оксолін

Протигерпетичною дією володіють противірусні препарати:

1. Азидотимідин

2. Ацикловір

3. Інтерферон

4. Ідоксуридин

5. Ремантадин

Противірусні препарати, що застосовуються для лікування СНІД:

1. Інтерферон

2. Ремантадин

3. Оксолін

4. Ламівудин

5. Абакавір

6. Азидотимідин

Для оксоліну характерно:

1. Противірусна активність

2. Протимікробна дія

3. Застосовується для профілактики грипу

4. Застосовується для лікування СНІД

5. Призначають внутрішньо

6. Застосовують зовнішньо

Для рибавірину характерно:

1. Протимікробна дія

2. Противірусна дія

3. Має широкий спектр противірусної дії

4. Резистентність вірусів развивається швидко

5. Ефективний тільки при вірусі грипу

6. Резистентність вірусів не развивається

Для ацикловіру характерно:

1. Ефективний протигрипозний препарат

2. Застосовують пр и вірусі герпесу

3. Подразнює слизові оболонки

4. Погано проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр

Для інтерферонів характерно:

1. Протимікробна дія

2. Противірусна дія

3. Протизапальна дія

4. Протипухлинна дія

5. Іммуномодулююча дія

Для ремантадину характерно:

1. Порушує вивільнення вірусного геному

2. Інгібірує синтез РНК вірусу

3. Противірусний ефект по відношенню до вірусу грипа А

4. Призначається парентерально