- •Система поточного і підсумкового контролю (контрольні заходи, критерії оцінювання знань).
- •Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Приклад – зразок вирішення контрольної роботи
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Варіант 4
Теоретичні питання:
1. Умови ефективності Public Relations.
2. Зв'язок іміджу з ілюзорним миром.
Ситуаційні завдання:
3. На початку 80-х рр. філію компанії "Колгейт-Палмолив" у Майлазії почали турбувати повідомлення, які з'явилися в деяких газетах про те, що фірма нібито використовує свиняче сало при виробництві зубної пасти "Колгейт".
Ці чутки відразу ж негативно позначилися на продажі продукції фірми, особливо в сільський районах, де мусульманські лідери і вчителі в школах радили жителям, що сповідають іслам, утриматися від використання пасти "Колгейт". Незабаром з'явилися і циркуляри, що розсилаються чиновникам деяких урядових організацій, в яких використання "Колгейт" оголошувалося неприязним для в ісламу.
Швидке розслідування, проведене службовцями компанії, показало, що звинувачення на адресу фірми серйозні, але рух проти неї обмежується локальними групами людей. Полеміка з ними в пресі була визнана небажаною.
В обставинах, які склалися, мету своєї роботи зв’язків з громадськістю фірма визначила так: припинити поширення чуток і просвіти "невіруючих" і всьому, що стосується пасти "Колгейт".
Після проведеного аналізу аудиторії і менеджментської ситуації був розроблений і впроваджений план дій.
Після ряду зустрічей керівництва компанії з консультантами було вирішено почати роботу з тих, хто поширював чутки і направляв листи-скарги прямо по адресу фірми, а також із директорів 3380 малайзійських шкіл, що мали авторитет в сільській місцевості. Фірма замовила 13 тисяч примірників журналів, в яких були опубліковані результати дослідження пасти і діяльності фірми. Державним інструментом стандартів і промислових досліджень. В журналах були схвальні відгуки. Ці журнали із супровідним листом фірми і чистим бланком анкети (з вже надрукованою адресою фірми) були розіслані вищевказаним особам. Інші журнали поширювалися через торгову мережу фірми "Колгейт".
Дайте відповіді на запитання:
- чому і цьому випадку фірма "Колгейт" відмовилася від істотних контактів із ЗМІ й обмежилися лише інформацією в одному журналі;
- якому каналу спілкування надала перевагу фірма;
- яким чином фірма одержала зворотній зв'язок, досліджувала громадську думку?
Проаналізуйте будь-яку статтю на наявність сугестивних прийомів:
- “заперечення”;
- “придушення”.
Варіант 5
Теоретичні питання:
1. Основні напрямки управління в сфері ПР.
2. Імідж, як базисна категорія Public Relations.
Ситуаційні завдання:
3. Відома фірма Ай-Сі-Ай (ІСІ, Imperial Chemical Industries) з виробництва побутової хімії не мала потреби і підтверджені своєї репутації. Проте, вона прагла до того, щоб зробити хімічне виробництво екологічно чистим і надати йому "людське обличчя". Водночас, фірмі треба було вирішити ще одне завдання: зробити популярною і реалізованою одну зі своїх фарб – "Дьюлакс".
Спонсорська діяльність фірми стосовно організацій по захисту тварин вирішувала перше завдання, але ніяк не співвідносилася з конкретним товаром (фарбою), який потрібно було продати.
Було вирішено спробувати пов'язати в уяві громадськості ці два поняття – захист навколишнього середовища і фарба "Дьюлакс"; допомога громадським організаціям і фарба "Дьюлакс".
Була розроблена спеціальна програма зв'язків з громадськістю, в основу якої було покладено ідею про те, що фірма буде безкоштовно поставляти фарбу будь-яким групам добровольців, що побажають перефарбувати які-небудь споруди в своїх кварталах.
Заявки приймалися тільки від неприбуткових і благодійних організацій, яким потрібна була фарба для здійснення творчих задумів.
Першим кроком стала прес-конференція для журналістів, що пишуть рубрики "Для будинку для сім'ї", а також тих, хто готує проблемні статті на екологічні теми для місцевих ЗМІ. На прес-конференції було оголошено, що фірма пропонує на зазначені проекти "преміальну" фарбу на суму 23 тисячі фунтів стерлінгів. Найбільш вдалі проекти заохочувалися також грошовими проектами.
За 4 роки здійснення проекту на такі премії фірма витратила біля 40 тисяч фунтів стерлінгів. Бланки-заявки вона розсилала сама.
Між громадськими організаціями розгорнувся своєрідний "тендер" на кращий "проект", який можна було б пофарбувати фарбою "Дьюлакс". В результаті вони самі і зацікавлені журналісти публікували в пресі в рік біля 1000 повідомлень про події, що відбувалися.
В результаті громадське життя, сфера екології і фарба "Дьюлакс" на якийсь час в Англії стали поняттями майже синонімічними.
Дайте відповіді на запитання:
- якими каналами спілкування користувалася фірма;
- за допомогою якого заходу фірма привернула до себе увагу ЗМІ;
- згадайте якийсь приклад з вашої особистої спонсорської діяльності (якщо така має місця). Проаналізуйте, чи допомогла вона вам вирішити будь-яку конкретну маркетингове завдання? Якщо ні, а перед вашою організацією стоїть така проблема, то спробуйте скласти план її вирішення.
4. Проаналізуйте будь-яку статтю на наявність сугестивних прийомів:
- “відчудження”;
- “проекція”.