МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

Юридичний факультет

Кафедра історії та теорії держави та права

Змерзлий Б.В.

Методичні рекомендації з семінарських занять

для студентів денної та заочної форми навчання

з дисципліни

«ВИЩА ОСВІТА ТА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ»

для студентів денної та заочної форми навчання

спеціальність 8.03040101 – «правознавство»

СІМФЕРОПОЛЬ, 2012

Рекомендовано до друку засіданням кафедри історії та теорії держави

та права Протокол № 11 від 16 травня 2012 р.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою ТНУ

Протокол № від

ВСТУП

Геополітична спрямованість сучасного цивілізаційного процесу визначається його глобалізацією, яка має декілька суттєвих рис:

1. прогресуюче зростання значущості, високих інформаційних технологій та постіндустріальних принципів суспільного розвитку;

2. підвищення ролі інтелектуального капіталу та менеджменту, соціальних і гуманітарних чинників економічного прогресу;

3. утвердження пріоритетності базових засад сталого розвитку, який сприяє не тільки економічному зростанню, а й справедливому розподілу його результатів, розширенню можливостей людей, їхньому збагаченню.

Глобалізація відкриває перед людством величезні можливості у розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, взаємодії в гуманітарній сфері, духовному збагаченні особистості.

Водночас для значної частини людства глобалізація несе в собі й істотні загрози, зумовлюючи розмежування країн на «цивілізаційний центр» і «периферійну зону», поглиблюючи їх диференціацію в соціально-економічному розвитку. Необхідно враховувати і глобальну тенденцію переходу до багатополюсного (полі центричного) світового співтовариства, в якому основою взаємодії держав та їхніх економік має стати регіональна інтеграція.

Сьогодні склалися специфічні умови європейської інтеграції, пов'язані з розширенням ЄС за рахунок наших західних сусідів і трансформацією спільного кордону з ними з 1 травня 2004 р. у кордон із Євросоюзом. Співробітництво з ЄС за таких умов набуває для України особливого характеру.

Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і вищої освіти. Відтак, Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, щораз наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Предмет курсу звучить вже у самій назві. Як видно, він має дві складові. Перша – це державний механізм, що забезпечує функціонування системи вищої освіти України. Друга – це унормовані відповідними угодами міжнародні відносини, в контексті яких здійснюється сучасне реформування нашої освітньої системи.

Завдання курсу:

1. Вивчити сутність державної освітньої політики і нормативну базу України в галузі освіти і науки.

2. Усвідомити національні особливості систем освіти країн – учасниць Болонського процесу.

3. Ознайомитися з основними принципами та закономірностями європейських освітньо-наукових інтеграційних процесів.

Болонський процес – це структурне реформування європейської вищої школи, що здійснюється на трьох рівнях: загальносистемному (європейському), державному (національному) та інституціональному (вузівському) з метою фахової спроможності європейських університетів у світі, що інтенсивно глобалізується.

Україна з самого початку відновлення своєї державності була і є активним учасником європейської інтеграції. Програма ЄС ТЕМПУС та проекти в рамках програми ТАСІС є основними елементами співробітництва у сфері освіти та навчання. Україну залучено до програми ТЕМПУС з 1993 р. Основними пріоритетами до 1999 р. (ТЕМПУС II) були підвищення рівня менеджменту в університетах, реструктуризація та розробка навчальних програм, підвищення кваліфікації вчителів. Її метою є удосконалення системи вищої освіти, включаючи систему сертифікації; співпраця між навчальними закладами, між навчальними закладами та фірмами; викладання «європейських дисциплін» для викладачів.

З 1998 р. в рамках програми ТЕМПУС витрачено 22,5 млн. євро та реалізовано 43 проекти співробітництва (TEMPUS II та III). Основним пріоритетом залишається співпраця у сфері вищої освіти, яка з 2000 р. включає т. зв. «проекти інституціональної побудови», метою яких є розширення кола учасників поза рамками традиційної академічної спільноти та забезпечення навчання державних службовців, професійних асоціацій та соціальних партнерів. Програма ТЕМПУС зробила значний внесок для стимулювання академічного обміну, зокрема, сучасні навчальні методології і навчальні програми в Україні ліцензуються та виконуються.

Основними документами ЄС, на підставі яких Україні надається технічна допомога, є «Стратегія на період 2002-2006 рр.» та Національна індикативна програма на 2002 – 2003 рр. для України, схвалені на засіданні Комітету ТАСІС у листопаді 2001 р. у вигляді Національної програми дій. Цю програму розроблено відповідно до положень вищезазначених стратегічних документів.

Нею підтримуватимуться проекти у трьох основних напрямках: підтримка інституційної, правової та адміністративної реформи; підтримка розвитку приватного сектору; подолання соціальних наслідків перехідного періоду.

Протягом 1992 – 2001 рр. у вигляді надання технічної допомоги Україна отримала 1 млрд. євро, в т. ч. понад 450 млн. євро в рамках національних програм ТАСІС, а решту — в рамках програм регіонального, прикордонного співробітництва, програми ядерної безпеки.

Міністерство має наміри розглянути можливість участі України у таких спільних програмах та проектах Європейського Союзу, як «СОКРАТЕС» – європейська програма освіти, спрямована на розвиток європейського виміру та підвищення якості освіти шляхом заохочення співробітництва між країнами-учасницями; «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ» – програма у сфері професійної освіти та підвищення кваліфікації, спрямована на розвиток кар'єри і надання можливостей для стажування в європейських компаніях. Програма «Молодь» – мобільність та неформальна освіта, орієнтована на молодь віком від 15 до 25 років, відкриває можливості для молодих людей брати участь у групових та індивідуальних навчальних програмах і добровільних роботах. Програма «MADIA PLUS» передбачає співробітництво в галузі засобів масової інформації, яке здійснюється на основі Угоди з ЄС.

Розроблено «Державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 – 2007 роки». В межах її виконання Міністерство освіти і науки прагне досягти відповідності між змістом навчання і знаннями, уміннями та навичками, необхідними для певної професійної діяльності, і наближення їх до європейських стандартів. Впровадження результатів виконання Державної програми сприятиме створенню умов для входження України в європейський економічний, політичний, науковий та освітній простір і наближенню до реалізації стратегічної мети держави – інтеграції в Європейський Союз та НАТО.

Водночас, планом заходів спільної програми співробітництва між Європейською комісією та Радою Європи щодо зміцнення демократичної стабільності в Україні передбачено проведення експертизи українського чинного законодавства в галузі освіти на відповідність європейським нормам і стандартам, проведення семінарів, круглих столів з громадянської освіти, вивчення історії та освіти національних меншин.

Обрані шляхи модернізації вищої освіти України аналогічні загальноєвропейським підходам. Принципи Болонської декларації в повному обсязі мають бути впроваджені у 2010 р., про що на Конференції Міністрів у травні 2005 року в м. Берген (Норвегія) Україна поставила свій підпис, тобто приєдналася до решти країн, які засвідчили бажання реалізації Болонського процесу.

Основним завданням на цей період окреслено реалізацію передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ECTS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів під час переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти.

ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання та мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також сприятиме передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента має стати основою для вирішення ще однієї, задекларованої в Болоньї, мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників теренами Європи.

Обов'язковою вважається також наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю за якістю освіти.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після-вузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти. Ці вимоги співзвучні програмі розвитку вищої освіти України.

Практична значимість вивчення курсу полягає у:

1.Отримання студентом відповідних знань, для здійснення можливості брати активну участь у Болонському процесі, користуючись всіма правами і пільгами, передбаченими його нормативною базою.

2. Отримання студентом-юристом відповідних знань у галузі юриспруденції для можливої практичної діяльності у сфері надання освітніх послуг.

Методи – самостійна праця, філософські – індукція, дедукція, узагальнення тощо, спеціальні – порівняльно-правовий, формально-юридичний, тлумачення правових приписів.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

СЕМІНАР №1 (4 години)

Тема: «Сучасні принципи побудови та завдання систем освіти у зарубіжних країнах. Європейська освітня інтеграція»

1.Дайте оцінку системним процесам закордонної вищої освіти на сучасному етапі.

2. Охарактеризуйте тенденцію до продовження обов’язкової освіти після школи.

3. У чому сутність ступеневої вищої освіти?

4. Висвітліть історичні витоки ступеневої освіти.

5. Дайте оцінку тенденціям до урізноманітнення закладів вищої освіти.

6. Визначте головні якісні зміни у вимогах та умовах праці викладачів закордонної вищої школи.

7. У чому виявлялися нові тенденції в управлінні вищою освітою та її фінансуванні в країнах Європи та Америки?

8. Охарактеризуйте нові тенденції у взаємодії вищих навчальних закладів і промисловців.

9.Дайте оцінку процесам удосконалення систем кваліфікаційного забезпечення вищої школи.

10. Як ви ставитися до проблем розширення навчання закордоном і втрати молодих науковців вищими навчальними закладами Європи.

11. У чому європейська система вищої освіти поступається американській.

12. Обґрунтуйте чинники, які спричинили необхідність європейської інтеграції вищої освіти.

13. Дайте характеристику американської ринкової системи вищої освіти.

14. Визначіть напрями головних трансформацій у розвитку національних систем вищої освіти європейських держав (держав інших регіонів світу).