ekologichne otvet

5)забезпечує організаційну, методичну, експертно-аналітичну, інформаційну та іншу діяльність Держтуризмкурорту України з питань загального діловодства та обмеженого користування документами з грифом "Для службового користування";

6)забезпечує зв'язок з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю та засобами масової інформації; інформаційне наповнення веб-сайту Держтуризмкурорту України; поширення серед засобів масової інформації офіційної інформації про діяльність Держтуризмкурорту України;

7)видає ліцензії на право здійснення туроператорської діяльності;

8)здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності;

9)видає свідоцтва про присвоєння об`єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об`єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, установам харчування, курортним установам тощо) відповідної категорії;

10)веде реєстр свідоцтв про встановлення категорій об'єктам туристичної інфраструктури;

11)видає дозволи на право здійснення туристичного супроводу;

12)готує та поширює інформацію про Україну і її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку та всередині держави;

13)організовує створення загальнодержавної інформаційної мережі у туристичній і курортній сферах;

14)організовує поширення соціальної реклами в галузі туризму та курортів;

15)формує та веде Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності;

16)організовує ведення обліку туристичних ресурсів України, забезпечує їх раціональне використання та охорону;

17)забезпечує розвиток в'їзного та внутрішнього туризму та курортів;

18)бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у галузі туризму та курортів, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації;

19)організовує та виконує роботи із стандартизації та сертифікації туристичних послуг;

20)забезпечує створення та ведення Державного кадастру природних територій курортів України, а також бере участь у створенні та веденні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

21)в межах компетенції бере участь у здійсненні рятувальних заходів на об’єктах туристичних відвідувань;

22)вносить пропозиції щодо розробки стандартів, діяльності з метрології та сертифікації, у проведенні робіт з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 321

23)вносить пропозиції щодо розробки програм облаштування транспортних магістралей об'єктами туристичної інфраструктури;

24)виконує функції з управління об’єктами державної власності;

25)організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держтуризмкурорту України;

26)здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

5. Держтуризмкурорт України з метою організації своєї діяльності:

1)забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держтуризмкурорту України;

2)здійснює в установленому порядку добір кадрів в апараті Держтуризмкурорту України, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату та його підрозділів;

3)організовує планово-фінансову роботу в апараті Держтуризмкурорту України, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4)забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

5)здійснює у межах повноважень разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

6)організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил;

7)забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у апараті Держтуризмкурорту України;

8)забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Держтуризмкурорт України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1)залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2)одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3)скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 322

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

7.Держтуризмкурорт України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.

8.Держтуризмкурорт України в межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства інфраструктури України та доручень Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Держтуризмкурорту України.

9.Держтуризмкурорт України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України, і звільняє з посади Президент України.

Голова Держтуризмкурорту України:

1)очолює Держтуризмкурорт України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держтуризмкурорт України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями;

2)вносить на розгляд Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України пропозиції щодо формування державної політики у сфері туризму та курортів та розроблені Держтуризмкурортом України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

3)вносить на розгляд Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України проекти нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури України з питань, що належать до сфери діяльності Держтуризмкурорту України;

4)забезпечує виконання Держтуризмкурортом України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства інфраструктури України;

5)затверджує за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держтуризмкурорту України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;

6)звітує перед Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України про виконання річного плану роботи Держтуризмкурорту України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держтуризмкурорту України, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7)вносить пропозиції Віце-прем’єр-міністрові України – Міністрові інфраструктури України щодо кандидатур на посади своїх заступників;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 323

8)затверджує за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України структуру апарату Держтуризмкурорту України;

9)забезпечує виконання наданих Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України доручень;

10)забезпечує взаємодію Держтуризмкурорту України із структурним підрозділом Міністерства інфраструктури України, визначеним Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України;

11)забезпечує дотримання встановленого Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України порядку обміну інформацією між Міністерством інфраструктури України та Держтуризмкурортом України та вчасність її подання;

12)призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держтуризмкурорту України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держтуризмкурорту України;

13)розподіляє обов'язки між заступниками та керівниками структурних підрозділів, визначає ступінь їх відповідальності;

14)погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Держтуризмкурорту України;

15)порушує в установленому порядку питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступника Голови, інших працівників Держтуризмкурорту України у разі неналежного виконання ними своїх обов'язків;

16)підписує накази Держтуризмкурорту України;

17)затверджує кадровий резерв Держтуризмкурорту України;

18)здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

10. Голова Держтуризмкурорту України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови Держтуризмкурорту України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держтуризмкурорту України, погоджених із Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України.

Першого заступника, заступника керівника Держтуризмкурорту України звільняє з посад Президент України.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держтуризмкурорту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Держтуризмкурорті України утворюється колегія у складі Голови Держтуризмкурорту України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держтуризмкурорту України за посадою, визначених посадових осіб Міністерства

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 324

інфраструктури України. У разі потреби до складу колегії Держтуризмкурорту України можуть входитикерівники структурних підрозділів Держтуризмкурорту України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держтуризмкурорту України.

Організаційною формою роботи колегії є засідання, періодичність і проведення яких визначає Голова.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держтуризмкурорті України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Держтуризмкурорту України.

12. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держтуризмкурорту України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держтуризмкурорту України затверджується Головою Держтуризмкурорту України за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром інфраструктури України.

Штатний розпис, кошторис Держтуризмкурорту України затверджуються Головою Держтуризмкурорту України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Держтуризмкурорт України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

115.Континентальний шельф як об’єкт ...

116.Виключна (морська) економічна зона як об’єкт...

Територія України, на яку поширюється її суверенітет, тобто в межах якої повною мірою забезпечується верховенство влади держави, Конституції та законів України, обмежується державним кордоном України, який визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За Законом України «Про державний кордон України» на морі державний кордон пролягає по зовнішній межі територіального моря України (ст. 3). До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватися міжнародними договорами України, а при відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (ст. 5).

При цьому виділяють також внутрішні води, до яких згідно зі ст. 6 зазначеного Закону відповідно до норм міжнародного права належать:

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 325

1)морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України;

2)води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;

3)води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль;

4)води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні;

5)обмежена лінією державного кордону частина вод річок, озер та інших водойм, береги яких належать Україні.

У межах усіх цих просторів вітчизняним та міжнародним правом визнається повний суверенітет України, і тому правовідносини, зокрема й щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, регулюються Конституцією України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водним кодексом, Кодексом України про надра та іншими актами законодавства України. Порядок регулювання таких правовідносин, вирішення відповідних питань висвітлено у попередніх розділах підручника.

Слід взяти до уваги, що відповідно до частини першої ст. 13 Конституції України суверенітет України поширюється й на інші морські простори, до яких віднесено, зокрема, й континентальний шельф та виключну (морську) економічну зону. Передбачено, що їх природні ресурси, як і інші, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно з п. 5 частини першої ст. 92 Конституції України засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу визначаються виключно законами України, якими і визначено, що ці ресурси мають загальнодержавне значення.

При цьому, з огляду на вимоги міжнародного права, положення частини першої ст. 9 Конституції України, за якою чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, слід дійти висновку, що у межах цих морських просторів суверенітет України не є повним, а здійснюється лише у межах, передбачених відповідними міжнародними нормативно-правовими актами.

Уперше такі акти були схвалені на Конференції ООН з морського права, яка відбулась у 1958 р. у Женеві. Чотири Конвенції - про територіальне море та прилеглу зону, про відкрите море, про континентальний шельф, а також про рибальство та охорону живих ресурсів моря набули в установленому порядку чинності для багатьох держав. Українська РСР підписала перші три з них у жовтні того ж року, утвердивши свій статус суб'єкта міжнародного права та морської держави. Стороною четвертої Конвенції став СРСР, і передбачені нею вимоги Українська РСР виконувала як складова союзної держави. З набуттям незалежності Законом України «Про правонаступництво України» було встановлено, що Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Ці конвенції, насамперед щодо загальновизнаних норм міжнародного права, до цього часу є чинними і обов'язковими для виконання Україною та іншими державами, що є сторонами цих конвенцій.

На початку 1960-х років численні економічні, політичні та інші фактори, зокрема руйнування світової колоніальної системи та утворення багатьох нових незалежних держав, визначили необхідність формування нового морського права, яке враховувало б інтереси цих держав, нові можливості людства в освоєнні ресурсів Світового океану, що виникли внаслідок бурхливої науково-технічної революції.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 326

Результати багаторічної, напруженої роботи експертів багатьох держав світу, зокрема й України, були втілені в Конвенції ООН з морського права 1982 р., яка була підписана нашою державою ще 10 грудня 1982 р. і ратифікована Законом від 3 червня 1999 р. лише після здобуття незалежності.

Саме зазначені міжнародні нормативно-правові акти визначили основи сучасного міжнародного правопорядку щодо морських просторів, зокрема порядок використання та охорони їх природних ресурсів, за яким район дна морів та океанів за межами дії національної юрисдикції, а також його ресурси є надбанням усього людства, суверенітет держав у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється лише у межах, визнаних міжнародним правом.

Особливості правової охорони та використання природних ресурсів вказаних морських просторів зумовлені також характером їх природних умов, екологічною вразливістю морського середовища, специфікою ведення господарської діяльності, складністю ліквідації наслідків забруднення чи іншого негативного впливу, здійснення контролю за додержанням встановлених правил, іншими факторами.

Посилена увага до питань правового регулювання цих зон зумовлена й тим, що зона контакту суші та моря характеризується специфічною геологічною будовою морського дна, яка у багатьох випадках є перспективною для формування нафтогазоносних родовищ, покладів інших корисних копалин. Тут створюються сприятливі умови для рибальства, розвитку природних та штучних біоценозів, які мають важливе господарське значення, активної життєдіяльності людей.

Саме необхідність врегулювання цих питань з урахуванням довгострокових національних інтересів прибережних та інших держав, усієї міжнародної спільноти, природних, економічних, історичних особливостей морських акваторій та інші численні фактори й визначають насамперед правовий статус континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони в Україні та й в цілому на міжнародному рівні.

117. Правове регулювання використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони

бних та інших живих ресурсів виключної (морської) економічної зони встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має виключне право створювати, а також

дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки та розробки природних ресурсів, а також інших економічних цілей згідно з чинним законодавством України.

Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має виключну юрисдикцію щодо штучних

островів, установок і споруд, у тому числі щодо митних, податкових, санітарних та імміграційних законів і правил, а також законів і правил, що стосуються її безпеки.

Україна може встановлювати навколо штучних островів, установок і споруд зони безпеки і здійснює у цих зонах відповідні заходи для гарантування безпеки як судноплавства, так і штучних островів, установок та споруд. Ширина зон безпеки не повинна перевищувати 500 метрів, відлічених від кожної точки їх зовнішнього краю, за винятком випадків, коли інше дозволено загальновизнаними міжнародними стандартами або рекомендовано відповідною міжнародною організацією.

Стаття 12. Утримання та експлуатація штучних островів, установок і споруд Юридичні і фізичні особи України та інших держав, міжнародні організації, відповідальні за утримання

та експлуатацію штучних островів, установок і споруд, зобов'язані забезпечувати утримання у належному стані постійних засобів попередження про їх наявність.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 327

Будь-які залишені або невикористовувані установки і споруди повинні бути прибрані у найкоротший термін і таким чином, щоб не створювати перешкод судноплавству і рибальству або загрози забруднення морського середовища.

Про створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки, а також повну або часткову ліквідацію цих установок і споруд дається відповідне повідомлення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Морські наукові дослідження Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України проводяться лише за

згодою спеціально уповноважених органів України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України мають право проводити усі держави, незалежно від їх географічного положення, їх юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації за умови дотримання законодавства України.

Україна, здійснюючи свою юрисдикцію, має право регулювати і дозволяти проводити морські наукові дослідження у своїй виключній (морській) економічній зоні. Спеціально уповноважені органи України дають свою згоду на проведення морських наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні за умови, що ці дослідження проводяться лише у мирних цілях, для розширення знань про морське середовище на благо людства і не несуть загрози навколишньому природному середовищу.

Україна може відмовити у наданні згоди на здійснення іншими державами, їх юридичними і фізичними особами, міжнародними організаціями морського наукового проекту у своїй виключній (морській) економічній зоні, якщо цей проект:

1)безпосередньо пов'язаний з розвідкою та розробкою як живих, так і неживих природних ресурсів;

2)передбачає буріння морського дна, використання вибухових речовин або привнесення шкідливих речовин у морське середовище;

3)включає спорудження, експлуатацію або використання штучних островів, установок і споруд;

4)спрямований на підводну культурну та/або археологічну спадщину, для недопущення порушення її суверенних прав або юрисдикції, встановлених міжнародним правом, у тому числі Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права.

( Частину четверту статті 13 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2947-VI від 13.01.2011 ) Іноземні держави, їх юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації, які мають намір проводити морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України, подають спеціально уповноваженим органам України за шість місяців до передбачуваної дати початку здійснення морського наукового проекту повну інформацію про характер і цілі проекту, метод і засоби, що використовуватимуться, точні географічні координати районів, в яких буде здійснюватися проект, та інші дані.

Якщо подана інформація є неточною або іноземна держава, її юридичні і фізичні особи чи відповідна міжнародна організація, яка здійснює проект, має невиконані зобов'язання перед Україною, що випливають з раніше здійснюваного наукового проекту, спеціально уповноважені органи України можуть відмовити у дозволі на проведення морських досліджень.

Стаття 14. Умови проведення морських наукових досліджень Під час проведення морських наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні України

іноземні держави, їх юридичні і фізичні особи, міжнародні організації, які одержали на це дозвіл спеціально уповноважених органів України, зобов'язані дотримувати таких умов:

1)забезпечувати участь представників України у морських наукових дослідженнях, зокрема на борту науково-дослідних суден та на інших науково-дослідних установках, надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання попередні доповіді, а також інші матеріали і висновки досліджень;

2)надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання можливість доступу до всіх даних і зразків, одержаних під час морських наукових досліджень, передавати їм матеріали, з яких

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 328

можна зробити копію, і зразки, які можна розділити без заподіяння шкоди їх науковій цінності, а також надавати інформацію, що містить оцінку таких даних, зразків і результатів досліджень, або подавати допомогу в їх оцінці та інтерпретації;

3)не перешкоджати діяльності, що здійснюється з метою реалізації суверенних прав та юрисдикції України згідно із статтями 4, 7 і 8 цього Закону;

4)негайно інформувати спеціально уповноважені органи України про будь-які істотні зміни у програмі досліджень;

5)прибрати науково-дослідні установки або обладнання після завершення досліджень, якщо не укладено угоди про інше;

6)забезпечення збереження об'єктів підводної культурної та археологічної спадщини в зоні проведення досліджень.

( Статтю 14 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 2947-VI від 13.01.2011 ) Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень

Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні, які проводяться з порушенням вимог статей 13 і 14 цього Закону, можуть бути тимчасово заборонені (зупинені) спеціально уповноваженими органами України. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) може бути скасовано цими органами, а дослідження продовжено, як тільки інша держава, її юридична чи фізична особа або міжнародна організація, що здійснює дослідження, усуне порушення та дасть гарантію стосовно дотримання встановленого цим Законом порядку.

Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України, які проводяться без дозволу спеціально уповноважених органів України, або з відступом від положень статті 13 цього Закону, або з суттєвими відмінностями від початкового проекту дослідження, підлягають негайному припиненню.

Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища Запобігання забрудненню морського середовища, пов'язаному з діяльністю у виключній (морській)

економічній зоні, здійснюється відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Спеціально уповноважені органи України у порядку, визначеному законодавством України, встановлюють правила запобігання забрудненню морського середовища і правила безпеки судноплавства, забезпечують їх дотримання у районах з особливими природними характеристиками, де забруднення морського середовища може заподіяти значну шкоду екологічній рівновазі або необоротно порушити її.

Стаття 17. Компетенція уповноважених органів України щодо запобігання забрудненню морського середовища У разі, коли існують достатні підстави вважати, що судно, яке здійснює плавання у виключній

(морській) економічній зоні України, порушило вимоги законодавства України або міжнародного права щодо запобігання забрудненню морського середовища, спеціально уповноважені органи України мають право вимагати від цього судна інформацію, необхідну для того, щоб установити, чи було вчинено порушення, і провести огляд цього судна у разі відмови дати пояснення або якщо одержані пояснення суперечать очевидним фактам.

У разі, коли мають місце безперечні та об'єктивні докази того, що судно, яке здійснює плавання у виключній (морській) економічній зоні України, допустило порушення законодавства України або норм міжнародного права, як це зазначено у частині першій цієї статті, і скинуло забруднюючі речовини, внаслідок чого заподіяно шкоду або створено загрозу стану узбережжя або пов'язаним з цим узбережжям інтересам України чи будь-яким ресурсам виключної (морської) економічної зони, щодо цього судна може бути розпочато розгляд, включаючи затримання судна, відповідно до законодавства України.

Якщо іноземне судно перебуває в одному з українських портів, спеціально уповноважені органи України можуть розпочати розгляд стосовно будь-якого допущеного цим судном у виключній (морській) економічній зоні України порушення законодавства України або норм міжнародного права.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 329

Уразі, коли у виключній (морській) економічній зоні України сталися зіткнення суден, посадка на мілину або інша морська аварія, або дії, пов'язані з такою аварією, що може призвести до серйозних негативних наслідків для узбережжя і пов'язаних з ним інтересів України (включаючи рибальство), спеціально уповноважені органи України мають право згідно з нормами міжнародного права вжити заходів щодо захисту від забруднення або загрози його забруднення з урахуванням розмірів фактичної або можливої шкоди.

Стаття 18. Захоронення відходів або інших матеріалів і предметів Захоронення у межах виключної (морської) економічної зони України відходів або інших матеріалів і предметів забороняється.

Стаття 19. Право на переслідування За наявності достатніх підстав вважати, що яке-небудь іноземне судно порушило вимоги цього Закону

або інших відповідних законодавчих актів України і при цьому намагається зникнути, право на переслідування з метою затримання судна і подальшого притягнення порушника до відповідальності здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Переслідування має розпочинатися у момент перебування судна-порушника або однієї з його шлюпок у межах виключної (морської) економічної зони України після сигналу "зупинитися" і припинятись, як тільки переслідуване судно увійде у територіальні води своєї країни або будь-якої третьої держави.

Стаття 20. Припинення правопорушень і затримання порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону України Проти суден, що порушують законодавство України про її виключну (морську) економічну зону, у

відповідь на застосування ними сили, а також в інших виняткових випадках вживаються зумовлені обставинами заходи, необхідні для припинення порушення та затримання порушників, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Уразі арешту або затримання іноземного судна відповідні компетентні органи негайно повідомляють державу прапора про вжиті заходи і про застосовані санкції. Затримане судно і його екіпаж негайно звільняються після внесення забезпечення в розумному розмірі.

118. Особливості управління і контролю в галузі охорони природних багатств континентального шельфу На сьогодні в Україні немає спеціального закону про її континентальний шельф. Тому правове

регулювання охорони та використання його природних ресурсів здійснюється на основі відповідних загальних норм Конституції України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», Водного кодексу України, Кодексу про надра, а також міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, до яких насамперед належать Конвенція ООН з морського права 1982 р., Конвенція про континентальний шельф 1958 року.

При цьому відповідно до ст. 76 Конвенції ООН з морського права континентальний шельф прибережної держави включає морське дно та надра підводних районів, що виходять за межі її територіального моря на всьому проміжку природного продовження її території на суші до зовнішньої межі підводної окраїни материка або на відстань 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря, коли зовнішня межа підводної окраїни материка не пролягає на таку відстань.

Статті 77-85 визначають права прибережних та інших держав щодо використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності у межах континентального шельфу, передбачаючи суверенне право прибережної держави здійснювати розвідку та розробку природних ресурсів континентального шельфу. При цьому до таких природних ресурсів віднесено мінеральні та інші неживі ресурси морського дна та його надр, а також живі організми, які належать до «сидячих видів», тобто організми, які в період, коли можливий їх промисел, є нерухомими на морському дні або під ним, або не здатні пересуватись у інший

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 330