NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють належать : підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений (п.18 ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 43 КПК), потерпілий (п. 9 ч. 1 ст. 56), цивільний позивач (ч. 3 ст. 61) та цивільний відповідач (ч. 3 ст. 62), свідок (п. 4 ч. 1 ст. 66).

Перекладачемможебутибудь-якаособа, щовільноволодієякмовоюсудочинства, так і мовою, якою користується відповідний учасник процесу, при цьому закон не вимагає обов’язкової наявності у перекладача філологічної освіти. У разі виявлення недостатньогознаннянеобхіднихмовперекладачпідлягаєвідводу. Праватаобов’язки перекладача передбачені ст. 68 КПК.

Витрати, пов’язані із залученням перекладачів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про їх виклик, крім випадків, встановлених КПК. Витрати, пов’язані із залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2 ст. 122 КПК).

4. Закон містить імперативну вимогу перекладати на рідну мову або іншу мову, якою володіють сторони або особи, стосовно яких вирішено питання щодо застосуванняпримусовихзаходіввиховногоабомедичногохарактеру, судовірішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті

Інші документи кримінального провадження перекладаються на мову, якою володіє особа, тільки у двох випадках: 1) якщо такі документи за КПК особі; 2) якщо про такий переклад особа заявила клопотання. До інших документів, копії яких надаються учасникам провадження і за їх клопотанням перекладаються на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють, слід, зокрема, віднести: копії клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність обрання запобіжного заходу (ч. 2 ст. 184), копію ухвали про застосуваннязапобіжногозаходу(ч. 5 ст. 196), копіїклопотанняпрозмінузапобіжнихзаходів та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність такої зміни (ч. 3 ст. 200), копію протоколу затримання (ч. 5 ст. 208), копію постанови, прийнятої за результатами розгляду клопотання учасника провадження (ст. 220), копію ухвали про дозвіл на обшук житлачиіншоговолодіння(ч. 3 ст. 236), письмовеповідомленняпропідозру(ст. 278), копію постанови про зупинення досудового розслідування (ст. 280) та про його відновлення (ст. 282), копію постанови про закриття кримінального провадження (ч. 5 ст. 284), копію обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та копію реєстру матеріалів досудового розслідування (ст. 293), копію клопотання про продовження строку досудового розслідування (ч. 3 ст. 295), копію ухвали про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльністьслідчогочипрокурора(ч. 5 ст. 304), копіюобвинувальногоактазізміненим обвинуваченням (ч. 2 ст. 338), копію ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження (ч. 5 ст. 399) та деякі інші.

Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження слід засвідчити підписом перекладача.

91

ГЛАВА 3

СУД, СТОРОНИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

§ 1. Суд і підсудність

Стаття 30

Здійснення правосуддя судом

1.У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно

зправилами, передбаченими цим Кодексом.

2.Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

1. Положення щодо здійснення правосуддя виключно судами закріплено на конституційному рівні (ст. 124 Конституції України) і деталізовано у процесуальному законодавстві та Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Функціяправосуддя укримінальному провадженні полягаєурозглядіівирішенні по суті правових конфліктів, що виникають у суспільному житті з приводу вчинення кримінальних правопорушень. Її зміст становить розгляд у судових засіданнях кримінальних справ і застосування встановлених законом видів покарань щодо осіб, які винніувчиненнікримінальнихправопорушень, абоувиправданніневинних. Функція правосуддяналежитьдоосновнихкримінально-процесуальнихфункційієпідґрунтям такої засади кримінального провадження, як змагальність (див. коментар до ст. 22), та низки інших засад кримінального провадження.

Правосуддя як функція судової влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні в рамках відповідних судових процедур. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Підстави та порядок утворення і ліквідації судів, а також наділення професійних суддів та присяжних відповідним правовим статусом визначаються Законом України «Просудоустрійістатуссуддів». Іншіорганитапосадовіособинемаютьповноважень на здійснення правосуддя, а прийняті ними рішення не мають правової сили судових рішень.

Тільки суду належить право визнати особу винною у вчиненні злочину і піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції України). Делегування функцій

92

судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами недопускаються. Особи, якіпривласнилифункціїсуду, несутьвідповідальність, установлену законом.

Правила здійснення правосуддя у кримінальному провадженні встановлюються КПК на основі приписів Конституції України та з урахуванням положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається. У широкому значенні це означає, щосудовавладавособісвоїхорганів– судівнеможеухилитисявідздійсненняправосуддяукримінальномупровадженні. Увузькомузначенніцеозначає, щосуд, якому підсудне відповідне кримінальне провадження, не вправі відмовитися від судовогорозглядуіухвалення відповідного судового рішення. Ціположення базуються на тому, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124 Конституції України) і випливає із низки засад кримінального провадження, зокрема, законності (див. коментар до ст. 9), рівності перед законом і судом (див. коментар до ст. 10), доступу до правосуддя та обов’язковості судових рішень (див. коментар до ст. 21), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (див. коментар до ст. 24).

Стаття 31

Склад суду

1.Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев’ятою цієї статті.

2.Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

3.Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних

ускладі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовнокількохобвинуваченихрозглядаєтьсясудомприсяжнихстосовновсіхобвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

4.Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

5.Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

6.Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.

7.Переглядсудовихрішеньзанововиявленимиобставинамиздійснюєсудутакому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

93

8.Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

9.Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) вкасаційномупорядку– колегіальносудомускладісемипрофесійнихсуддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальнепровадження, неможливоутворитискладсуду, передбаченийцієючастиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

10.Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно ізЗаконом України «Просудоустрій істатус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

Уразіякщотакекримінальнепровадженнямаєздійснюватисясудомколегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

1.Правосуддя у кримінальному провадженні може здійснюватися як судом колегіально, так і суддею одноособово. Склад суду, тобто коло осіб, які уповноважені здійснювати судове провадження, розрізняється залежно від судової інстанції, категорії злочину, а також особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За загальним правилом, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Це має бути суддя відповідного місцевого суду. Суддею відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є громадянин України, який відповідно до Конституції УкраїнитацьогоЗаконупризначений чиобранийсуддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній

94

основі. Здійсненнякримінальногопровадженнясуддеюодноособовоозначає, щолише один професійний суддя здійснює підготовче провадження відповідно до правил глави27 КПК, атакожсудовийрозглядзгіднозположеннями глави28 КПК, враховуючи вимоги щодо незмінності складу суду (див. коментар до ст. 319). Цей суддя виступає головуючим у судовому засіданні (див. коментар до ст. 321). При одноособово розгляді у визначених ст. 320 КПК випадках можливе призначення запасного судді (про запасного суддю див. коментар до ст. 320).

2. Колегіально кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегією суддів, а також за участю присяжних. Колегіальний розгляд здійснюється щодо:

–злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років або довічне позбавлення волі – судом у складі трьох професійних суддів.

–службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, – судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

3. КПК України вперше передбачає відправлення правосуддя судом присяжних. За клопотанням обвинуваченого у справах про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, кримінальне провадження здійснюється колегіально судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Якщо обвинувачений є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», або особою, посада якої віднесена допершоїкатегоріїпосаддержавнихслужбовців, тоускладісудуприсяжнихповинні брати участь професійні судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років. Кримінальнепровадженнястосовнокількохобвинуваченихрозглядаєтьсясудом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Присяжними відповідно до ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визнаютьсягромадяни України, якіувипадках, передбачених процесуальним законом, залучаютьсядоздійсненняправосуддя, забезпечуючизгіднозКонституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

4. За загальним правилом, кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це мають бути судді відповідного апеляційного суду. Кількість суддів має бути непарною, щоб забезпечити ухвалення судового рішення у кожному випадку.

Увипадкахколикримінальнепровадженняздійснюєтьсястосовнослужбовихосіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України«Продержавнуслужбу», таосіб, посадиякихвіднесенодопершоїкатегоріїпосад державних службовців, в апеляційному порядку справа розглядається колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років. Стаж роботи на посаді судді встановлюється на підставі виписки із трудової книжки.

5. За загальним правилом, кримінальне провадження вкасаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це мають

95

бути судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Кількість суддів має бути непарною щоб забезпечити ухвалення судового рішення

укожному випадку.

Увипадкахколикримінальнепровадженняздійснюєтьсястосовнослужбовихосіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України«Продержавнуслужбу», таосіб, посадиякихвіднесенодопершоїкатегоріїпосад державнихслужбовців, вкасаційномупорядкусправарозглядаєтьсяколегіальносудом

ускладі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

6.Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіальносудом, щодоскладуякогост. 453 КПКвстановленіспеціальніправила(див. коментар до ст. 453 КПК):

– справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначенняпокарання, звільненнявідпокараннятавідкримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданніСудовоїпалатиукримінальнихсправахВерховногоСудуУкраїни, якеєправомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України;

– справа про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

7.Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (див. коментар до статей 459–467) здійснює той же суд, який ухвалив рішення, що переглядається (див. коментар до ст. 33), у такому самому кількісному (але не персональному) складі, в якому вони були ухвалені. Тобто якщо у відповідній інстанції справа розглядалася суддею одноособово, перегляд за нововиявленими обставинами також має здійснюватися одноособово. Якщо справа розглядалася колегіально, її перегляд також має здійснюватися колегіально у такому ж кількісному складі суду або суду присяжних.

8.Спеціальний склад суду залежно від особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, встановлюється для таких категорій осіб:

– службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців;

– неповнолітніх.

9.Здійснення кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється у спеціальному складі суду з огляду на важливе соціальне, правове і політичне становище, які вони займають у державі. Щодо деяких з них главою 37 КПК разом з тим передбачено особливий порядок кримінального прова-

96

дження. Виконання зазначених вимог закону щодо складу суду може становити деякі труднощі, особливо у місцевих судах. Тому встановлюється правило, згідно з яким якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, визначений для розгляду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Це правило діє для судів першої і апеляційної інстанції: для судів першої інстанції це буде найбільш територіально наближений місцевий суд

умежах відповідної області, АРК, міст Києва і Севастополя; для судів апеляляційної інстанції – відповідний апеляційний суд сусіднього регіону.

10.Встановлені КПК особливості кримінального провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінального провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень є складовими впровадження у кримінальне процесуальне право України ювенальної юстиції.

Коло суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, порядок набуття ними таких повноважень і особливості правового статусу визначаються згідно із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Одноособова реалізація вказаних процесуальних дійповинназдійснюватися суддею суду відповідної інстанції, який відповідає вимогам встановленим у ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». При колегіальному здійсненні кримінального провадження головуючим під час судового розгляду (див. коментар до ст. 321) може бути лише суддя, уповноважений згідно із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, тоді як інші судді у складі колегії можуть і не відповідати вказаним вимогам.

Визначеннясуддіабоколегіїсуддівдляконкретногосудовогопровадженняздійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що перебувають на розгляді

усуддів, заборонубратиучастьуперевірцівироківтаухвалдлясудді, якийбравучасть в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення строку їх повноважень (про автоматизовану систему документообігу суду див. коментар до ст. 35).

Недодержання положень цієї статті щодо складу суду належить до істотних порушеньвимогкримінальногопроцесуальногозакону(див. коментардост. 412). Якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.

Стаття 32

Територіальна підсудність

1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримі-

97

нальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, – суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

1. Підсудність – це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме судіівякомускладісуддівмаєрозглядатисяівирішуватисяпосутісправа. Підсудність виступаєпроцесуальним інститутом, щомаєвеликезначення дляналежноговідправленняправосуддяукримінальномупровадженні. Правилапропідсудністьвипливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених углаві 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньоґрунтуютьсянапринципахпобудовисистемисудівзагальноїюрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Порушенняправилпідсудностіналежитьдоістотнихпорушеньвимогкримінального процесуального закону (див. коментар до ст. 412). Якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил підсудності, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК.

Залежно від характеру кримінального правопорушення, місця його вчинення, ознак, які характеризують підсудність, її поділяють на такі види: територіальну, спеціальну (персональну) та інстанційну (про інстанційну підсудність див. коментар до ст. 33).

Територіальна (місцева) підсудність вказує, якому конкретно суду із судів однієї ланкипідсуднасправа. Зазагальнимправиломтериторіальноїпідсудності, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальнеправопорушення. Відповіднодост. 19 ЗУ«Просудоустрійістатуссуддів» територіальна юрисдикція суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцеві загальні суди загальної юрисдикції та апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення утворюються відповідно до ад-

98

міністративно-територіального устрою України, тому територіальна юрисдикція вказанихсудівпоширюєтьсянапевнуадміністративно-територіальнуодиницю(район, місто, район у місті, місто і район для місцевих судів і область, АРК, міста Київ і Севастопольдляапеляційнихсудів), назваякоївідображається уназвівідповідногосуду (наприклад, «Куп’янський міськрайонний суд», «Апеляційний суд Харківської області» тощо). Відповідно вчинення кримінального правопорушення в межах даної адміністративно-територіальної одиниці означає, що воно підлягає територіальній юрисдикціїпевногосуду, якийімаєздійснюватипоньомукримінальнепровадження.

Уразіякщобуловчиненокількакримінальнихправопорушень, причомувонибули вчиненінатериторіїрізнихадміністративно-територіальниходиниць, кримінальнепровадженняздійснюєсуд, умежахтериторіальноїюрисдикціїякоговчиненобільштяжке правопорушення, аякщовонибулиоднаковимизатяжкістю, суд, умежахтериторіальноїюрисдикціїякоговчиненоостаннєзачасомкримінальнеправопорушення. Тяжкість кримінального правопорушення визначається залежно від виду кримінального правопорушення: бувцекримінальнийпроступокчизлочин. Тяжкістьзлочиніввизначається згідно із класифікацією злочинів, наведеною у ст. 12 КК України.

Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Виходячи з правил визначення підсудності за місцем закінчення досудового розслідування, на практиці вирішується питання підсудності в тих випадках, коли місце вчинення кримінального правопорушення не може бути точно встановлено (наприклад, воно вчинено під час польоту на повітряному транспорті чи переїзду на залізничному транспорті).

2. Спеціальна (персональна) підсудність, яка залежить від особи обвинуваченого, передбачена у випадку здійснення кримінального провадження щодо обвинувачення суддіувчиненнікримінальногоправопорушення. ДієвстановленеЗУ«Просудоустрій істатуссуддів», атакожКПКправило, відповіднодоякогокримінальнепровадження

уцьому випадку не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Однак вказані акти по-різному регламентують вирішення цього питання. Так, КПК встановлює, що коли згідно з правилами територіальної підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом,

уякому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя). Це положення вступає у колізію з ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. З огляду на те, що норми КПК повинні розглядатися як спеціальні відносно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», оскільки лише кримінальнепроцесуальнезаконодавствовизначаєпорядоккримінальногопровадженняна території України (див. коментар до ст. 1), саме вони підлягають застосуванню у разі здійснення кримінального провадження щодообвинувачення судді увчиненні кримінального правопорушення.

99

Стаття 33

Інстанційна підсудність

1.Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.

2.КримінальнепровадженнявапеляційнійінстанціїздійснюютьАпеляційнийсуд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.

3.КримінальнепровадженняукасаційнійінстанціїздійснюєВищийспеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

4.Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

5.Кримінальнепровадженнязанововиявленимиобставинамиздійснюєтьсясудом, який ухвалив рішення, що переглядається.

1. Інстанційна підсудність визначає обсяг повноважень судукожної ланкисудової системи України щодо здійснення кримінального провадження. Поняття судової інстанції визначає судовий орган у цілому або його структурний підрозділ, що виконує певну процесуальну функцію при здійсненні правосуддя. Судові інстанції відрізняютьсяколомпроцесуальнихповноваженьпоздійсненнюкримінальногопровадження і прийняттю судових рішень. Розрізняють суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції і ВСУ. Кожна наступна інстанція є вищестоящим судом відносно судової інстанції, що раніше постановила судове рішення. Суд апеляційної інстанції є вищестоящим відносно суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції є вищим відносно суду апеляційної інстанції. ВСУ є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції в Україні.

ЗУ«Просудоустрійістатуссуддів» встановлює, щосистемусудівзагальноїюрисдикції становлять: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4)

ВСУ (ч. 2 ст. 17).

Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні умістах, міськрайонні) суди. Цеположення кореспондує нормам ЗУ«Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди (ч. 1 ст. 21), які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом (ч. 2 ст. 22). Місцевий суд може виступати виключно як суд першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Це означає, що кримінальне провадження не мають права здійснювати спеціалізовані адміністративні чи господарські місцеві суди. Кримінальне провадження у першій інстанції полягає у розгляді і вирішенні справи по суті.

100