22. Заходи безпеки під час поводження зі зброєю.

- заряджати зброю бойовими та холостими патронами до сигналу «Вогонь» (команди керівника, командира);

- направляти зброю на людей, в сторону або у тил стрільбища незалежно від того заряд­жена вона чи ні;

- відкривати та вести вогонь з несправної зброї, несправними боєприпасами або   боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для даної системи;

- відкривати та вести вогонь за межі небезпечних напрямків;

- відкривати та вести вогонь при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах);

- відкривати та вести вогонь по бліндажах, незалежно від того, знаходяться у них люди, чи ні, а також по інших спо­рудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню);

- залишати, де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам;

- залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);

 Стрільба негайно припиняється за командою керівника або самостійно у випадках:

- появи людей, тварин та машин на мішеневому полі, низько літаючих літаків та вер­тольотів над районом стрільби;

- доповіді або подання встановленого сигналу з посту оцеплення про небезпеку продов­ження стрільби;

- при піднятому білому прапорі (ВСП, ліхтарі) на командному пункті;

виникненні пожежі на мішеневому полі та на території полігону;

- втрати орієнтування тими, хто стріляє;

Зброю дозволяється заряджати тільки після виходу на вогневий рубіж по спеціальній команді.

23.Порядок підготовки варт.

Підготовка варти – це комплекс спеціально – організаційних, спеціально – навчальних та спеціально інженерно-технічних заходів, які здійснюються командирами військових частин і підрозділів, від яких від наряджуються варти з метою несення вартової служби Під спеціальними організаційними заходами розуміється визначна система заходів, які спрямовані на максимальне виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб ЗС України та інших керівних документів старшого командира щодо найкращого застосування людських, матеріальних та фінансових ресурсів які залучаються до підготовки варт.

Під спеціальними навчальними заходами розуміється визначна система заходів, які спрямовані на засвоєння командирами військових частин, підрозділів, від яких від наряджуються варти, тими хто залучається до несення вартової служби, – знань, навиків щодо виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб ЗС України та інших керівних документів старшого командира з підготовці варт та застосування навчальної - матеріальної бази вартової служби.

24.Періоди бойової підготовки та їх характеристика

Психологічну підготовку організовувати в загальній системі підготовки Збройних Сил та набуття органами військового управління, військовими частинами оперативних (бойових) спроможностей за стандартами підготовки щодо виконання визначених завдань за періодами навчання (базовим, інтенсивним, підтримуючим).

Психологічну підготовку військовослужбовців організовувати відповідно до Переліку тем для занять з психологічної підготовки (загальної, спеціальної, цільової) з використанням навчально-тренувальних комплексів психологічної підготовки відповідно до специфіки видів (родів) Збройних Сил України (додаток № 1).

В органах військового управління проводити загальну та спеціальну психологічну підготовку в системі оперативної підготовки.

У військових частинах психологічну підготовку планувати і проводити в системі комплексу занять з бойової підготовки.

При цьому:

з офіцерами проводити загальну і спеціальну психологічну підготовку;

з сержантським (старшинським) та рядовим складом проводити спеціальну та цільову психологічну підготовку, як окремі питання в ході комплексу занять з предметів бойової підготовки з конкретною прив’язкою до визначеної теми занять.

У військових навчальних закладах (навчальних центрах) планувати та проводити заняття з психологічної підготовки курсантів в загальній системі навчальних програм (дисциплін) в ході опанування практичних навичок.

Основний обсяг занять (питань) загальної і спеціальної психологічної підготовки проводити під час під час базового та підтримуючого періоду, цільової психологічної підготовки – під час інтенсивного періоду підготовки, в ході навчань (тренувань), практичних занять.

Час та обсяг годин для відпрацювання питань психологічної підготовки визначати рішенням командирів військових частин (підрозділів), з урахуванням набутих знань і навичок підлеглими, відповідно до тематики навчань (тренувань, воєнних ігор) та переліку тем (питань) психологічної підготовки.

У 2013 році завершити обладнання смуг (класів) психологічної підготовки в бригадах (навчальних центрах, полігонах).

У психологічній роботі з підготовки особового складу миротворчих контингентів (місій) зосереджувати основну увагу: на якісному професійно-психологічному відборі особового складу, його психологічній підготовці до виконання миротворчих завдань, організації заходів з реабілітації (реадаптації) особового складу миротворчих контингентів (миротворчого персоналу).