- •1.Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •2.Політичний портрет у пресі та його жанрові складові
- •3.Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.Таня у додатку потрібно скоротити
- •3. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •5.Поетика журналістського твору
- •5. Поетика журналістського твору.
- •6.Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •6. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •7.Раціональне й емоційне, їх поєднання. Таня у додатку
- •8.Реклама і інформація: спільне і відмінне. Таня
- •9.Журналістське розслідування та його складові.Таня
- •10.Характер у журналістському творі і способи його відтворення.
- •11.Синтез документального й художнього в журналістському творі. Таня
- •12Деталь в журналістському творі.
- •13Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •14. Образ автора і авторське “я”.
- •15.Особистість в журналістиці і особистість журналіста.
- •16. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •17. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •18.Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •19.Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •20. Методи і прийоми журналістської праці.
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі.
- •22.Сенсація у пресі та її різновиди
- •23.Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •24. Взаємодія змісту і форми в журналістському тексті
- •25.Сюжет-конфлікт-характер. Параметри реалізації авторського “я”.
- •26.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •27. Архітектоніка журналістського твору
- •27.Архітектоніка журналістського твору.
- •27. Архітектоніка журналістського втору.
- •28.Образна структура журналістики.
- •28.Образна структура журналістики. (див.Також 30)
- •29.Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •30.Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •31.Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •33.Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •34.Соціологічні методи в діяльності змі.
- •35.Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •36. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •37.Мовна характеристика героя і її роль у творі.
- •38.Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •39.Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •40.Типізація і індивідуалізація в журналістиці. (можна брати інформацію і з наступного питання)
- •41.Роль творчої уяви (фантазії), інтуїція.
- •43. Портрет у журналістському творі
- •44.Домисел і вимисел, їх творчі можливості.
- •45. Журналістика і художня література – їх продуктивно-творчі інтеграція
- •45.Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •46. Система жанрів журналістики
- •47. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •48. Іронія в журналістському творі.
- •49. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •50.Автобіографізм у журналістиці.
- •51. Свобода слова і цензура в Україні.
- •52. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •53. Сучасна українська портретистика.
- •54. Новітні жанрові форми журналістської практики.
- •56.Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми.
- •57. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •58.Мистецтво інтерв’ю, основні правила і вимоги до журналіста.
- •59.Фактори ефективності впливу журналістського тексту. Оксана
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики Лапушнян
- •61. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці. Лапушнян
- •61.Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •62. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди Лапушнян
- •62.Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин лапушнян
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.
- •64. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •65. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •66. Націнальний інформаційний простір: структура і потенціал
- •66.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •68. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68..Сучасна політична культура та мас-медіа.
- •69. Композиційні прийоми в журналістиці Копко
- •70.Роль змі у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у
- •70. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •71. Конфлікт та його види в публіцистичному творі
- •71.Конфлікт та його види в публіцистичному творі.
- •72.Портретний нарис.
- •73. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •73.Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •74.Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід. Копко
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
38.Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
На окрему увагу заслуговує така проблема, як роль тексту в підвищенні ефективності ЗМІ. Для досягнення високої ефективності потрібно працювати над текстом. Важливими є всі етапи творчого процесу від зародження задуму до обдумування і систематизації зібраного матеріалу, але у всіх, від початківців до досвідчених майстрів своєї справи, є острах перед білим аркушем. Не треба зволікати працювати, слід сідати писати не коли хочеться, а коли треба, тобто завжди. Для того, щоб добре писати, необхідно писати якомога більше і старанніше. Слід навчитися писати пером, тобто вміти викласти думку на папір чи перед каморою,диктофоном. Це все літературні навики. Не слід сідати писати, не маючи бодай приблизної назви твору, бо це означає, що не визріла головна думка або її загалом у творі немає. Заголовок певною мірою може біти мірилом літературного вміння, таланту, культури. Значна частина читачів обмежується тільки заголовком (80%). (Інформаційний, спонукально-наказовий, проблемний, констатуючо-описовий, рекламно-інтригуючий заголовки).
Після задуму твору постає питання про план твору. Більшість журналістів плани не фіксують письмово, але це не означає, що їх немає. Але плани можуть бути порушені, бо всім диктує перо. Тому написання твору – не тільки завершальний, але й вирішальний етап творчого мислення.
Відтак йде нелегкий перший абзац або зачин твору. Його обминути неможливо. Крім того, перший абзац, перша фраза повинні зацікавити читача або глядача, злегка заінтригувати, ввести в курс справи. Перша фраза, перший абзац задають тон, ритм усьому матеріалу. Тут сфальшувати, відбутися загальником не можна. Доведеться втрачати більше – переписувати сторінку, а то й увесь текст. Тому відповідальність зачину – велика! Функції
Мусить прикувати, зупинити на собі увагу читача
Його призначення – зачепити людину за живе, примусити її замислитись
Має допомогти авторові довести свою ідею до читача, зробити його зацікавленим співбесідником
ЛІД – графічно або інтонаційно виділений перший провідний абзац журналістського твору. Він концентрує інформацію, вводить реципієнта у курс справи, привертає увагу, інтригує. (інформаційний, довідково-історичний, фабульно-інтригуючий, резюмуючий, тезисний)
Необхідно також звернути увагу на кінцівку твору, завершальний акорд, після якого залежить враження аудиторії. Вона є, зазвичай, загальним підсумком розмови. Завершальна частина, крім того, може мати прямий чи опосередкований рекомендаційний характер, а тому важко уникнути елемента наказовості чи моралізаторства, хоча й треба цього уникати. Правила:
Треба закінчувати журналістський твір залежно від характеру викладу і характерного змісту;
Найкращим буде таке закінчення, яке не допускає повторень сказаного і зрозумілого з викладу, а, навпаки, наштовхує читача на роздуми і осмислення прочитаного;
Найгірший кінець той, що залишається для читача непоміченим і «проковзується» без будь-якого реагування, а також зайвий, невмотивований попереднім викладом чи зовсім недоречний;
Одне з можливих закінчень, особливо в критичних публікаціях, це, як говорив М.Горький, - «биття сміхом».
Написаний твір потребує авторської правки, саморедагування, переписування, шліфування.