Змістовий модуль 1. Основи археології.

(36 годин)

Тема 1. Вступ (2 години)

Актуальність та важливість вивчення археології, огляд навчальної та довідкової літератури. Місце курсу в системі підготовки бакалаврів-істориків. Принципи, методи і форми вивчення матеріалу. Мета і завдання курсу. Забезпечення високого рівня знань студентів І-го курсу з «Археології» передбачає поряд з лекціями та семінарськими заняттями організацію самостійної роботи студентів, ціллю якої є опанування як теоретичними, так і практичними засадами. Для ефективного засвоєння студентами змісту курсу передбачається опрацювання довідкових джерел, публікацій, іншої наукової літератури, а також відвідання музеїв, робота з наочним археологічним матеріалом.

Тема 2. Нариси історії археології (2 години)

Основні етапи розвитку археології. Витоки археології. Антикварний період. Становлення археології як науки. Видатні археологічні відкриття. Археологія Єгипту та Близького Сходу. Індія і Китай. Мезоамерика.

Археологія за часів Російській імперії. Відкриття перших музеїв на півдні. Розкопки античних міст та скіфських царських курганів. Початок розкопок давньоруських міст. Палеолітичні стоянки. Археологічні з’їзди.

Археологія України за часів СРСР. Інститут археології Академії наук. Видатні відкриття українських археологів.

Археологія Росії за часів СРСР. Головні археологічні установи та видання. Видатні археологічні відкриття на території Росії.

Семінарське заняття 1 (2 години)

1. Витоки археології. Походження терміну «археологія». Антикварний період розвитку археології. Колекціювання раритетів (скульптур, рукописів, монет, прикрас, посуду тощо).

2. Формування європейської археології. Початок розкопок у Геркуланумі та Помпеях. Вивчення пам’яток античного мистецтва Й. Вінкельманом. Поява «національних археологій» у Північній Європі. К.Ю. Томсен, Й. Ворсо і система трьох віків. Особливості формування класичної та первісної європейської археології.

Гальштатський могильник та місцезнаходження Ла-Тен. Бібракте та Алезія. Болотяні знахідки у Данії: людські жертви, Іллеруп. Біскупінське городище у Польщі.

3. Відкриття крито-мікенської цивілізації. Дослідження Г. Шліманом Трої та Мікен. Розкопки А. Еванса на Криті. Острів Тера (Санторин).

4. Археологія Єгипту та Близького Сходу. Розеттський камінь та дешифровка ієрогліфів Ф. Шампольоном. Дослідження Г. Картером гробниці Тутанхамона. Дослідження Л. Вуллі в Урі: «царські» гробниці шумерів.

5. Відкриття і дослідження палеоліту. Буше де Перт і Ларте. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвина на розвиток первісної археології. Відкриття печерного мистецтва в Піренеях (Альтаміра та ін.).

6. Індія і Китай. Доарійська цивілізація долини Інда: Мохенджо Даро і Хапаппа. Гробниця імператора Цинь Ші-хуана. «Глиняна армія».

7. Мезоамерика. Цивілізація майя. Міста, писемність та календар майя. Цивілізація інків. Мачу-Пікчу. Гігантські зображення у пустелі Наска.

8. Археологія за часів Російській імперії. Розкопки Мельгуновського (Литого) кургану (1763). Куль-Оба та Переп’ятиха. «Временная комиссия по изысканию древностей» (М. Максимович, 1835-1843). Нумізматичний кабінет університету Св. Володимира (1835-1925). Відкриття перших музеїв (Миколаїв, Феодосія, Одеса, Керч) на початку ХІХ ст. Розкопки античних міст (Ольвія, Керч, Херсонес) та скіфських царських курганів (Чортомлик, Солоха та ін.). Початок розкопок давньоруських міст. Палеолітичні стоянки (Гінці, Мізин та ін.). Історичне товариство Нестора–літописця. Археологічні з’їзди.

9. Археологія України за часів СРСР. Інститут археології Академії наук. Маріупільський могильник. Райковецьке городище. Давньоруська забудова Подолу в Києві. Методи вивчення трипільських поселень-гігантів. Новобудовні експедиції. Розкопки царських скіфських та сарматських курганів. Поховання «Чингульського хана».

10. Археологія Росії за часів СРСР. Археологічні установи та видання. Дослідження Пазирикських курганів на Алтаї. Антропологічні реконструкції М.М. Герасимова. Новгородська дендрохронологія і берестяні грамоти. Сунгир – поховання доби пізнього палеоліту.

Завдання для самостійної роботи (6 годин)

Вивчити основні етапи розвитку світової археології.

Визначити вплив еволюційної теорії Ч. Дарвина на розвиток первісної археології.

Навести приклади великих археологічних відкриттів ХІХ-ХХ ст.

Навести приклади археологічної діяльністі викладачів та співробітників Університету св. Володимира.

Археологічні з’їзди в Україні, підготовка та наслідки їх проведення.

Визначити основні досягнення українських археологів ХІХ-ХХ ст.

Контрольні запитання

Коли і ким була створена система трьох віків?

Коли і ким була досліджена гробниця Тутанхамона?

У розкопках якого скіфського кургану брав участь Тарас Шевченко?

Яка палеолітична стоянка була досліджена вперше у Східній Європі?

Коли і ким була заснована кафедра археології нашого університету?

Коли і ким був досліджений курган Товста Могила?