- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
«Психодіагностика»
1. Що таке генеральна сукупність (ГС) і вибірка? Опишіть способи формування ГС та вибірки.
Генеральна сукупність (статистичні маси) - це множинність усіх елементів, які включаються в обстеження.
Всі елементи повинні мати : 1) хоча б одну загальну об’єднуючу ознаку, інакше не може бути генеральної сукупності;
2) елементи були одночасно як одиницями вибірки, так і одиницями збору інформації.
Для визначення ГС є 2 шляхи:
І шлях – природний, тобто це такі соціальні утворення (напр., мікрогрупи, колектив певного виробництва чи установи, громадяни району, які існують як єдине ціле. Якщо вивчати, наприклад, думки, ціннісні орієнтації, ставлення до певних подій тощо, і якщо внаслідок цього робляться висловлювання про дані групи людей, то ГС чітко визначена. Психолог оперує відповідними цифрами, так як відома, наприклад, загальна чисельність осіб, що представляють дану ГС, кількісний склад тієї чи іншої групи, структури, результати певних досягнень і ін.
ІІ шлях – штучний, коли досліджувані елементи на основі загальних ознак об’єднуються психологом в ГС. Наприклад, підлітки, дошкільнята, вихователі тощо.
Є певна складність у створенні ГС, коли потрібно вивчати певну соціальну популяцію. Якщо застосовувати І-й шлях, то ми маємо точні величини, цифри, зафіксовані характеристики , бо знаємо,напр., скільки людей проживає в Україні, чисельність студенів вузу, жителів у обраному мікрорайоні міста, їх особливості тощо. Тобто, елементи ГС достатньо чітко визначені. При застосуванні ІІ-го шляху створення ГС, таких даних немає (або ж вони дуже приблизні). Якщо психолог вивчає, напр., рівні розвитку дошкільнят не якоїсь окремої дошкільної установи, а взагалі дітей дошкільного віку, то які елементи повинні увійти в ГС? В яких містах чи селах їх вивчати? Тому психолог часто для більшої чіткості штучно відбирає окремі групи з подібними загальними ознаками і робить їх об’єктами дослідження. Наприклад, як вивчити ціннісні орієнтації молоді України? Як ГС можна взяти випускників вузів; замість усіх спортсменів – лише членів спортивних товариств; з обдарованих дітей – лише учасників олімпіад чи наукових творчих гуртків. Таким чином дослідник дещо скорочує ГС. Проте інакше він не може діяти. В цьому і полягає вибірковий метод дослідження.
Дослідник самостійно вираховує вибірку, достатню, на його думку, щоб дати характеристику ГС з проблем досліджуваного явища.
Вибірка – це певна кількість психічних структур (людей, які представляють окрему досліджувану популяцію (ГС). Вона має являти собою зменшену модель ГС, є носієм елементів, включених у сукупність. Вона повинна бути достатньо великою, щоб перевірити гіпотезу дослідження, і водночас настільки малою, наскільки це можливо, тобто враховувати «економічні» питання дослідження (економія часу, зусиль).
Обсяг вибірки визначається: 1) Завданнями дослідження; 2) ступенем однорідності ГС, яку дана вибірка репрезентує; 3) рівнем гарантованої достовірності, надійності результатів дослідження (довіра й прихильність досліджуваного, точність відповідей); 4) необхідною точністю результатів, тобто величиною допустимої помилки репрезентативності.
При визначенні вибірки враховується сукупність технічних прийомів, які застосовуються для статистичного та якісного аналізу результатів дослідження.
Способи визначення вибірок:
1.метод типових окремих випадків (монографічний метод) в такому випадку вибірка складається з одного-двох елементів. Елемент має ознаки свого класу, своєї ГС. Даний монографічний метод може бути пов’язаний зі збором інформації при великих об’єктах дослідження: напр., промислового виробництва, міста тощо.
2.Статистичні вибіркові методи. Їх можна поділити на 2 основні групи. І гр. - Вибір на розсуд - цілеспрямований вибір: на основі знання ГС обираються типові елементи, щоб таким чином отримати зменшену модель цієї ГС. Недоліком може бути суб’єктивізм психолога; вибір за квотами – у відповідності з відомим складом ГС обираються квоти для вибору по відношенню для певних суттєвих ознак (вік, стать, освіта). . - вибір випадковий - за принципом лотереї. Усі елементи ГС нумеруються, старанно перемішуються жеребки, обирається лише певна кількість, які й утворюють вибірку;системний вибір –за основу береться певна система: з елементів ГС сформована певна послідовність, а обирається кожен n-й елемент з їх кількості.
Існують видозмінені (модифіковані форми системного вибору: буквенний вибір, метод кінцевих цифр;вибір за допомогою випадкових чисел; вибір шарами;комбінований).