- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Модуль 3 включає 3 змістовних модуля:
- •Змістовний модуль 9. Центральна нервова система.
- •Тема № 1 Загальні відомості про цнс. Спинний мозок. Топографія. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Оболонки, підоболонкові простори.
- •Конкретні цілі
- •Зміст навчання відповідно до цілей: Теоретичні питання
- •Граф логічної структури теми (див.Додаток) Джерела інформації
- •Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
- •6. При розтині трупа виявлено пошкодження анатомічних структур, що виходять з міжхребетних отворів справа на рівні Th3-Th4|. Які структури пошкоджені?
- •7. Студент отприпарував структуру спинного мозку, розташовану на рівні l2|. Визначте цю структуру.
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Тема № 2 Головний мозок. Відділи, оболонки, підоболонкові простори, венозні синуси і цистерни.
- •Конкретні цілі
- •Зміст навчання відповідно до цілей
- •7. У хворого пухлина гіпофіза. Визначте, які пазухи можуть бути залучені в процес?
- •9. У хворого місце ураження знаходиться в мозолястому тілі. Визначте, який відділ мозку уражений
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Тема № 3 Основа мозку. Топографія корінців черепних нервів на основі мозку і на черепі. Кровопостачання головного і спинного мозку. Вілізієве коло і коло Захарченко.
- •Конкретні цілі
- •Конкретні цілі
- •Зміст навчання відповідно до цілей
- •Тема № 5 Сагітальний і горизонтальний розрізи головного мозку. Мозолисте тіло, склепіння, стовбур мозку. Біла речовина і базальні ядра кінцевого мозку. Бічні шлуночки.
- •Конкретні цілі:
- •Тема № 6 Проміжний мозок: відділи, будова функції. Третій шлуночок. Середній мозок: відділи, водопровід.
- •Конкретні цілі
- •Тема № 7 Ромбоподібний мозок: його відідли.Четвертий шлуночок. Ромбоподібна ямка. Топографія ядер черепних нервів
- •Конкретні цілі:
- •Зміст навчання відповідно до цілей Теоретичні питання
- •Граф логічної структури теми (див.Додаток).
- •Тема № 8 Провідні шляхи спинного і головного мозку.
- •Конкретні цілі.
- •Змістовний модуль 10. Органи чуття.
- •Тема № 9
- •Конкретні цілі
- •Зміст навчання відповідно до цілей
- •Тема № 10 Орган слуху і рівноваги. Зовнішнє і середнє вухо. Внутрішнє вухо. Провідні шляхи слуху і рівноваги.
- •Конкретні цілі
- •Тема № 11 Узагальнення матеріалу з центральної нервової системи та естезіології.
- •Зміст навчання відповідно до цілей
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Змістовний модуль 11. Черепні нерви і вегетативна нервова система.
- •Конкретні цілі
- •Тема № 13 Трійчастий нерв (загальна характеристика). 1-а і 2-а гілки трійчастого нерва: ділянки іннервації, вегетативні вузли (війковий і крило-піднебінний)
- •Тема № 14
- •Тема № 15 Язикоглотковий (IX), додатковий (XI), під'язиковий (XII) нерви. Ділянки іннервації.
- •Конкретні цілі
- •Тема № 16 Вегетативні вузли голови, які розташовані по ходу гілок трийчастого нерва (передгангліонарні та післягагліонарні волокна). Ділянки їх іннервації.
- •Конкретні цілі
- •Конкретні цілі
- •2. У хворого виявлено уповільнення моторiки кишечника (поволі просувається вміст), зменшення секреції залоз . Визначте, імпульси якої структури викликають ці явища
- •Тема № 18 Контроль практичних навичок засвоєння модуля №3. Центральна нервова система.
- •Зміст навчання відповідно до цілей
- •Граф логічної структури теми відповідає графам вказаним в темах 1-10,12-17 (див. Додаток). Джерела інформації вказані в темах 1-10-12-17.
- •Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
- •Тема № 19 Підсумковий контроль засвоєння модуля №3. Центральна нервова система, органи чуття, черепні нерви, вегетативна нервова система.
- •Зміст навчання відповідно до цілей
Тема № 5 Сагітальний і горизонтальний розрізи головного мозку. Мозолисте тіло, склепіння, стовбур мозку. Біла речовина і базальні ядра кінцевого мозку. Бічні шлуночки.
Актуальність теми: Великий питомий об'єм кінцевого мозку займає біла речовина і підкіркові ядра. Біла речовина представлена нервовими волокнами, що йдуть в різних напрямах, а підкіркові ядра — це скупчення нервових клітин. Уявлення про локалізацію волокон і ядер дуже важливе для топической діагностики багатьох захворювань нервової системи, для визначення локалізації патологічних осередків в головному мозку.
Велику практичну значущість має вчення про морфологію і функцію бічних шлуночків. Розташоване в бічних шлуночках судинне сплетення виділяє спинномозкову рідину. Утруднення її відтоку приводить до виникнення багатьох патологічних станів включаючи водянку мозку.
Знання, отримані на даному заняті необхідні для розуміння розвитку і локалізації патологічних процесів, їх профілактики і лікування, оперативних втручань, для подальшого навчання на кафедрах нервових хвороб, нейрохірургії, травматології, променевої діагностики.
Ціль навчання (загальна): Вміти оцінювати інформацію про будову білої речовини півкуль, базальних ядер, бічних шлуночків мозку для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.
Конкретні цілі:
1. Визначити і показати острівець, прошарки білої речовини (капсули).
2. Визначити і показати частини внутрішньої капсули і топографію провідних шляхів.
3. Визначити і показати підкіркові ядра.
4. Визначити і показати бічні шлуночки їх частини і стінки.
5. Визначити і показати склепіння і його частини.
Зміст навчання відповідно до цілей
Теоретичні питання
1. Розвиток кінцевого мозку.
2. Класифікація білої речовини головного мозку.
3.Топографія судинного сплетення, освіта і шляхи відтоку спинномозкової речовини.
4. Поняття про гематоенцефалічний бар'єр.
5. Екстрапірамідна і стріопалідарна системи, їх функціональне значення.
Граф логічної структури теми (див. додаток)
Джерела інформації
1. Михайлов С.С. Анатомия человека. –М., 1984. С.- 529, 562-570.
2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. - с.531-538
3.Сапин М.Р. Анатомия человека. –М., 1997. - Т.2 - с.327-339
4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т.3
5. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура. – К., 2001
6.Свиридов О.І. Анатомія людини.-К.,2001.,с334-336
7. Лекція.
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
1. У хворого уражені нервові волокна, що сполучають кору півкуль великого мозку, підкіркові ядра. Назвіть їх.
A. Асоціативні довгі
B. *Проекційні
C. Коміссуральні(спайкові)
D. Афферентні
E. Асоціативні короткі
2. У хворого уражено анатомічне утворення, що складається з двох дугоподібних тяжей, має стовпи, тіло, ніжки, спайку. Визначте його.
A. Сірий горб
B. Морськоконикові торочки
C. Прикордонна пластинка
D. Зведення
E. Прозора перегородка
3. У хворого поразка ураження структури , що включає nucleus caudatus, nucleus lentiformis. Визначте цю структуру.
A. Зведення
B. Смугасте тіло
C. Гиппокамп
D. Мозолясте тіло
E. Клин
4. У хворого місце ураження розташовано на межі claustrum et nucleus lentitoformis. Вкажіть, чим відділяються дані утворення.
A.Мозолястим тілом
B.Внутрішньою капсулою
C.Зовнішньою капсулою
D. Хвостатим ядром
E. Крайньою капсулою
5. У хворого після обширного крововиливу в зоні внутрішньої капсули погіршали зір і слух. Вкажіть, в якій частині даного утворення проходять центральні шляхи, що забезпечують вказані функції.
A. Genu capsulae internae
B. Pars posterior crus posterius
C. Pars anterior crus posterius
D. Pars posterior crus anterius
E. Pars anterior crus anterius
6. У хворого уражена центральна частина бічного шлуночку. У якій частці мозку локалізується патологічний процес.
A. Лобовій
B. Скроневій
C. Потиличній
D. Тім'яній
E. Острівці
У хворого поразка ураження тіла хвостатого ядра і таламуса. Назвіть, яка стінка центральної частини бічного шлуночку буде уражена.
A. Верхня
B. Нижня
C. Медіальна
D. Латеральна
E. Задня
8. У хворого патологічний процес локалізовано в ділянці цибулини і острогової борозни. Визначте, на якій стінці заднього рогу бічного шлуночку розташовані дані структури.
A. Верхній
B. Медіальній
C. Латеральній
D. Передній
E. Задній
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.
На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою повчальних завдань.
Проводиться корекція знань студентів. Велику частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.
На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.