Соціологи визначили, що найменш здібними до осмисленої організації вільного часу виявляються підлітки, чиї батьки знаходяться на верхніх щаблях соціальної ієрархії, оскільки вони розпещені з раннього дитинства, у них більше часу витрачається на навчання, а значить і на підготовку до зрілого життя. В основі проблеми дозвілля молоді лежать суперечності: між потребою суспільства і формуванням творчої, всебічно розвинутої особи, яка має прагнення до максимальної самореалізації, і недостатністю розвинутих форм дозвілля, задоволення потреб у ньому. Вирішення проблеми дозвілля перебуває на позиціях підвищення рівня духовних потреб самої молоді і організації таких видів дозвілля, які б стимулювали особу до всебічного розвитку, освоєння прогресивних зразків духовної культури людства. Сучасне суспільство зацікавлене в соціально зрілій і активній молоді, діяльність якої визначатиме соціальне майбутнє.

Література

Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. — Х., 1988.

Бебик В. Ф., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура су-

часної молоді. — К., 1996.

Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. — М., 1986. Иконникова С. Н. Социология о молодежи. — Л., 1985.

Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. — М., 1984. Кудрявцев В. Н. Социальная деформация. — М., 1992.

Молодь України. Стан, проблеми, шляхи розв’язання. — К., 1995. Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического зна-

ния. — К., 1987.

Социальная философия. Учебник. — Киев—Харьков, 2002. Фромм Э. Душа человека. — М., 1992.

Черниш М. I. Сучасна свідомість молоді. — Львів, 1990.

388