pidpr_d

2)Зовнішнє середовище малого бізнесу це:

a)все, що знаходиться за межами фірми малого бізнесу і впливає на неї або підпадає під її вплив

б) всі ті суб’єкти, з якими фірма вступає в безпосередні відносини в) система органів державної підтримки малого бізнесу

г) «клімат», в якому функціонує фірма і на якій вона не може впливати безпосередньо

3)Якісними критеріями віднесення суб’єктів підприємництва до категорії малих підприємств є

а) структура джерел формування первісного капіталу фірми б) загальна вартість активів фірми в) доля участі на ринку г) річні доходи від продажу

д) ступінь самостійності в прийнятті рішень е) не домінуюче положення на даному ринковому сегменті

4)Критерії віднесення підприємств до категорії суб’єктів малого

підприємництва, що використовуються в Україні:

a)галузева належність б) рівень спеціалізації в) чисельність зайнятих г) річні обсяги продажу

д) обсяги інвестованих в організацію коштів

5)Умовами, що сприяють розвитку малого бізнесу є:

a)регіональна диференціація ринку

б) необхідність персоніфікованого обслуговування клієнтів в) ємний (місткий) ринок г) наявність стійкого та тривалого попиту

д) необхідність в після реалізаційному обслуговуванні

6)Принципами побудови системи державної підтримки малого бізнесу є:

a)протекціонізм по відношенню до малого бізнесу

б) диференційованість підтримки суб’єктів цього сектору

в) пріоритетний розвиток малого бізнесу

г)використання програмно-цільового підходу

7)Програма державної підтримки малого підприємництва повинна містити:

a)пільгові умови функціонування малих підприємств

б) об’єкти підтримки в) принципи побудови державної підтримки

г) законодавче забезпечення здійснення підприємницької діяльності д) механізми реалізації державної політики підтримки сектора

8)Мале підприємництво впливає на:

а) темпи економічного розвитку

б) рівень інфляції в) структурну характеристику ВВП

г) рівень платоспроможності населення

9) Мале підприємництво забезпечує:

а) додаткові робочі місця б) послаблення конкуренції в) реалізацію інновацій г) насичення ринку товарами

д) податкові надходження до бюджету

10) За яким критерієм підприємства поділяються

на малі, середні, великі?

а) за формою власності.

б )за формою організації.

в) за розміром.

г) за сферою діяльності.

д) а видом діяльності.

11) Які новостворені та діючі підприємства в Україні належать до малих

підприємств у промисловості та будівництві?

а) чисельністю працюючих до 300 осіб.

б) чисельністю працюючих до 200 осіб.

в) чисельністю працюючих до 100 осіб.

г) чисельністю працюючих до 50 осіб.

д) чисельністю працюючих до 25 осіб.

ж) чисельністю працюючих до 15 осіб.

12) Які новостворені та діючі підприємства в України належать до малих

підприємств у роздрібній торгівлі?

а) чисельністю працюючих до 300 осіб.

б) чисельністю працюючих до 200 осіб.

в) чисельністю працюючих до 100 осіб.

г) чисельністю працюючих до 50 осіб.

д) чисельністю працюючих до 25 осіб.

ж) чисельністю працюючих до 15 осіб.

13) Які основні функції притаманні малому підприємництву?

а) формування конкурентного середовища.

б) доцільність масового випуску продукції.

в) надання ринковій економіці необхідної гнучкості.

г) вирішення проблем зайнятості.

д)пом'якшення соціальної напруги.

ж)необхідність поєднання всіх стадій технологічного) процесу.

14) Що таке мале підприємство?

а) вид діяльності підприємства.

б) сфера діяльності підприємства.

в) форма власності.

г) організаційно-економічний вид підприємства.

Тема

Типологія заснування власної справи

План

1.Необхідність та сутність пошуку підприємницької ідеї

2.Процедура вибору організаційно-правової форми підприємства

3.Етапи й складові підприємницької діяльності

Література М.М. Ільчук Підприємницька діяльність та агробізнес ст .93-114

С.З. Варналій Основи підприємницької діяльності ст.135-140

1.Необхідність та сутність пошуку підприємницької ідеї

Початок власної справи ставить перед майбутнім підприємцем цілу низку питань: як правильно вибрати сферу підприємницької діяльності? Яким чином найдоцільніше вести пошук найраціональніших форм її організації? Як сформувати вміння орієнтуватися у просторі можливостей, що відкриваються з початком бізнесу? І, звичайно, поява підприємницької ідеї та її подальше втілення вимагає враховувати певні обмеження, оцінювати ринкову кон'юнктуру, вивіряти можливості створюваного підприємства. З цими та іншими питаннями може зустрічатися у своїй діяльності і діючий підприємець у разі виникнення нової ідеї. В

обох випадках початок нового бізнесу або зміна напрямів діяльності вже започаткованої справи вимагає неабияких зусиль підприємця, значних знань багатьох питань. Успіх в здійсненні підприємницької діяльності залежить від багатьох факторів. Однією з необхідних умов досягнення успіху в бізнесі є слушний початок справи. Механізм створення власної справи – це складний і багатоаспектний процес, що вбирає в себе глибокі знання з економіки, права,

психології тощо.

Загальновідомо, що для розпочату бізнесу необхідні гроші та певні компетенції підприємця щодо їх застосування. Але визнаним є й той факт, що відправною точкою, з якої починається власна справа є ідея, покладена в її основу.

Виходячи з цього, розпочинаючи вивчення даної теми, в першу чергу слід розглянути поняття підприємницької ідеї, ознайомитися з джерелами пошуку ідей та

опанувати методи їх пошуку.

Підприємницька ідея нерозривно пов’язана зі сферою її реалізації, тому перед тим як прийняти остаточне рішення на користь тієї або іншої ідеї необхідно оцінити її, по-перше, з точки зору особистісних факторів і, по-друге, з точки зору

об’єктивно існуючих зовнішніх обмежень господарювання в тій чи іншій сфері.

Відомо, що кожному бізнесу передує певна підприємницька ідея. Роздуми

засновника полягають у його самооцінці власних можливостей та можливостей, що створює ринкове середовище, та осмисленні можливого способу перетворення цих можливостей у конкретну справу (рис. 1).

передбачає наявність своєрідного «підприємницького духу». Хоча, напевно, велике

значення мають фахова підготовка й обізнаність з базовими економічними

знаннями претендента-підприємця, його життєва позиція і зрештою — здоров'я та підтримка член сім'ї Надзвичайно важливу роль відіграють організаційні здібності,

наявність певних ресурсів або здатність їх накопичувати.

Звичайно, в період започаткування підприємницької діяльності не уникнути

Підприємець має привчити себе до потреби завжди уважно і виважено працювати з документами, виконувати всі, навіть на перший погляд — й безглузді, вимоги

законодавства. Досвід засвідчує, що нехтування правовими процедурами створює надалі значні труднощі і проблеми, які и подальшому можуть істотно вплинути на ефективність та перспективність підприємницької діяльності.

Створенню підприємства та започаткуванню підприємницької діяльності завжди передують організаційно-підготовчі заходи. Основне завдання цього етапу

— підготовити нормативну базу для реєстрації суб'єкта підприємництва та опрацювати загальну модель його діяльності.

До основних організаційно-підготовчих заходів належать:

♦вироблення підприємницької ідеї (наміру);

♦експертне оцінювання і самоаналіз підприємницької ідеї;

♦добір (уявний) складових підприємництва (люди, продукт, ринок, фінанси,

партнери тощо);

♦розроблення засновницьких документів та державна реєстрація;

♦розроблення бізнес-плану або іншого плану діяльності та способів

(варіантів) реалізації їх.

Підприємницька ідея — уявні дії та способи здійснення підприємництва.

Підприємець формує ідею, намір, уявлення про майбутню підприємницьку діяльність.

Для опрацювання підприємницької ідеї найкращим є метод «мозкової атаки»,

за якого всі думки, навіть, на перший погляд, безглузді та абсурдні, повинні бути вислухані, записані та розглянуті, а критика неприпустима. Навіть дуже вдала, на перший погляд, ідея має пройти своєрідну експертизу і самооцінку. Адже якщо підприємницька ідея не підтвердиться на практиці, то підприємець зазнає значних збитків.

Підприємницькі ідеї, за незначним винятком, можна згрупувати у певні напрями, зокрема, ідея:

♦вирішує певну споживчу проблему;

♦задовольняє потребу клієнта, купівельну тенденцію чи конкретний сектор

ринку;

♦додає вартість;

♦пов'язана із законодавчими змінами;

♦є результатом удосконалювання підприємцем своїх навичок і ресурсів.

Інформація, необхідна для організації власного бізнесу, може бути отримана двома шляхами.

Перший шлях — це самостійне дослідження ринкової кон'юнктури. Його складовими виступають вивчення товарних і ресурсних ринків, коливань попиту і пропозиції на них, зміни цін товарів. Крім того, аналізується макроекономічне середовище, вивчається мотивація учасників ринкових відносин. Головним напрямком цих досліджень має стати комплексне вивчення ринку, динаміки його складових, потенційної реальної ємності.

Визначення можливих розмірів збуту продукції доповнюється аналізом взаємодії покупців і продавців. Поведінка й мотиви потенційних споживачів,

адекватність діяльності конкурентів на зміни в ринковому середовищі дають змогу оцінити стан товарних і ресурсних ринків.

Другий шлях організації інформаційного забезпечення майбутнього бізнесу — звернутися за допомогою до спеціалізованих консалтингових фірм. На практиці доведено, що другій спосіб ефективніший. Але обмеженість ресурсів закриває його для багатьох підприємців-початківців. Зазвичай можуть мати місце одночасне використання власної інформативної бази і дані спеціалізованих фірм.

Опрацювання та експертне оцінювання підприємницької ідеї можуть бути здійснені:

♦на офіційному рівні, із залученням спеціалізованих фірм та експертів;

♦на рівні внутрішніх дискусій і контактів;

♦самоосмислення та критичний самоаналіз.

Під час експертизи на. цьому етапі мають всіляко заохочуватися критика та конструктивізм. Коли підприємницька ідея пройшла експертизу та набула певних конкретних обрисів, потрібно визначити, якими ресурсами вона реалізовуватиметься на практиці. Йдеться про так званий добір складових підприємництва.

Деякі дослідники вважають, що добір складових доцільно розглядати в розрізі таких основних рубрик:

♦персонал;

♦продукт підприємництва;

♦середовище;

♦ фінанси.

Добір складових підприємництва (особливо в індивідуальному

підприємництві) часто буває підсвідомим, без чіткого усвідомлення цього процесу.

Він передбачає:

♦оцінювання продукту підприємництва, його характеристик ти перспективності;

♦добір персоналу (включаючи керівника-менеджера);

♦оцінювання реакції середовища на створення підприємства і появи на ринку продукту підприємництва;

♦маркетингове оцінювання підприємницького середовища;

♦оцінювання власних та залучених фінансових можливостей;

♦вибір організаційної форми підприємства;

♦визначення місця локалізації підприємства і його підрозділом;

♦пробні контакти із замовниками (споживачами), партнерами.

Таким чином, генерування підприємницької ідеї — складний процес,

управління яким повинно враховувати зміст цілей та завдань, що виникають на кожному етапі.

2.Процедура вибору організаційно-правової форм підприємства

Форми організації підприємництва характеризують яким чином підприємці організовують власну справу, як вони взаємодіють один з одним, з органами державної влади та з іншими учасниками підприємницької діяльності. Форми організації підприємницької діяльності, що визначені юридично, називаються організаційно-правовими формами підприємництва.

Якщо ви вирішили заснувати власну справу, то мусите знати, що будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в певних організаційних формах. Вибір форми організації підприємницької діяльності залежить від особистих уподобань та смаків, але в головному визначається об'єктивними умовами — сферою діяльності,

наявністю грошових коштів, перевагами та недоліками відповідних форм підприємств. Щоб зробити правильний вибір, треба знати, із чого можна вибрати.

Організаційною одиницею підприємництва є фірма або компанія.

У підприємницькій діяльності одним із найважливіших є питання про правову форму її організації. Фірма або компанія - це загальна назва, що використовується для будь-якого підприємства. Вона лише відображає той факт, що підприємство має права юридичної особи, проте поняття "фірма" ("компанія", "організація", "установа") не відображає організаційно-правового статусу підприємства.

Організаційно-правова форма господарювання - це форма здійснювання господарської (в тому числі підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (власниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства, порядок створення,

реорганізації, ліквідації, управління, розподілу прибутків і збитків, можливі джерела фінансування тощо.

Визначення майбутньої сфери діяльності загострює перед підприємцем питання вибору організаційно-правової форми підприємства. Його вирішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності.

Результативність орієнтації у просторі ринкових можливостей значною мірою залежатиме від надійності створюваного підприємства. Для початку бізнесу дуже важливо передбачити ризик, існування непередбачених і непереборних чинників зовнішнього середовища. Головне завдання при створенні фірми не її висока прибутковість, а надійність комерційного проекту, його здатність до генерування закладеної в нього підприємницької ідеї.

Найбільш значущими ознаками, які відрізняють одну організаційно-правову форму підприємства від іншої, є:

-кількість учасників (засновників) підприємства; хто є власником капіталу;

-джерела майна;

-межі майнової відповідальності;

-спосіб розподілу прибутків і збитків;

-форма управління підприємством тощо.

Вибір організаційно-правової форми підприємства може залежати від:

-ступеня відповідальності засновників (власників);

-оподаткування;