анатомия Рудик

Розділ 3

М’ЯЗИ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Колінний суглоб одновісний і в ньому виражені м’язи згиначі і розгиначі.

Чотириголовий м’яз стегна — m. quadríceps fémoris (див. рис. 3.54–3.58)

— один із найсильніших м’язів тазової кінцівки, розміщений на передній поверхні стегна, прикритий напружувачем широкої фасції, широкою фасці- єю, кравецьким м’язом. Він складається з чотирьох голівок, які дещо зрос- лись між собою. Три з них починаються і лежать безпосередньо на стегновій кістці. Краніомедіально на тілі стегнової кістки знаходиться m. vástus mediális, краніолатерально — m. vástus laterális, а між ними спереду на кіс- тці — m. vástus intermédius, що зростається з однією з цих голівок. Четверта голівка — m. réctus fémoris — починається на тілі клубової кістки над куль- шовою западиною, лежить краніально на перших трьох голівках. Усі чотири голівки зростаються і разом закінчуються на горбистості великогомілкової кістки та її передньому краї. Кінцевий сухожилок м’яза продовжується як середня пряма зв’язка надколінка. Надколінок вважають сезамоподібною кісткою кінцевого сухожилка.

Рис. 3.59. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого заплеснового суглоба свійського бика:

1 — m. tibiális cran., 1′ — його сухожилок; 2 — m. fibuláris tértius, 2′ — його сухожилок; 3 — m. exténsor digit. long., 3′ i 3′′ — його сухожилок; 4 — m. exténsor digit. later., 4′ — його сухожилок; 5 — m. fibuláris long., 5′ — його сухожилок; 6 — m. gastrocnémius, 6′ — п’ятковий сухожилок; 7 — m. fléxor digit. supf., 7′ — його сухожилок; 8 — m. fléxor hallúcis long.; 9 — m. tibiális caud.; 10 — m. fléxor digit. long.; 11 — сухо- жилок глибокого згинача; 12 — m. interósseus médius; 13 — m. poplíteus; a — vagína téndinis m. fibuláris tértii; b — vagína téndinum m. extensóris digit. long.; c — vagína téndinis m. extensóris digit. lat. pédis; d — vagína téndinis m. fibuláris long.; e — búrsa calcánea m. flexóris digit. superficiális; f — búrsa téndinis calcánei; g

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long. i m. tibiális caud.; h — vagína téndinis m. flexóris digit. long.; i — vagína téndinis m. tibiális cran.; k — búrsa subtendínea m. tibiális cran.

210

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Найсильніший розгинач колінного суглоба. Його прямий м’яз згинає кульшовий суглоб, фіксує колінний суглоб.

Підколінний м’яз — m. poplíteus (рис. 3.59, 13) — розміщений у підколін- ній ямці на капсулі колінного суглоба. Він починається в ямці підколінного м’яза на латеральному виростку стегнової кістки, віялоподібно розширюєть- ся до медіального боку великогомілкової кістки, у верхній третині якої за- кріплюється на задній поверхні та медіальному краї.

Згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

Іннервація м’язів:

М’ЯЗИ ЗАПЛЕСНОВОГО СУГЛОБА

У цьому складному, блокоподібному чи гвинтоподібному (у коней) суглобі можливі рухи згинання й розгинання. Ці рухи забезпечують дві групи м’язів

—згиначі і розгиначі.

На каудальній поверхні гомілки розміщені розгиначі заплеснового сугло-

ба. Їх мало, але вони значно сильніші, ніж згиначі. Вони простягаються між дистальним епіфізом стегнової кістки та проксимальним епіфізом гомілки і горбом п’яткової кістки.

Триголовий м’яз гомілки — m. tríceps súrae — поділяється на два м’язи

—литковий і підошовний.

Литковий м’яз — m. gastrocnémius

(див. рис. 3.54, 12; рис. 3.55, 13; рис. 3.57, 3; рис. 3.59, 6; рис. 3.60, 12) — по-

чинається двома голівками — cáput laterále i cáput mediále — на каудальній поверхні стегнової кістки з обох боків від надвиросткової ямки (у копитних) чи горбистості (у м’ясоїдних), що зрос- таються між собою і в нижній третині гомілки переходять у спільний сухожи- лок, який з’єднується із сухожилком по- верхневого згинача пальців, а також

Рис. 3.60. М’язи кульшового, колінного та запле- снового суглобів коня (напружувач широкої фас- ції, поверхневий сідничний і двоголовий м’язи стегна видалені):

1 — m. glutéus médius, 1′ — його поверхнева частина; 2 — m. glutéus accessórius; 3 — m. addúctor; 4 — зріз хребто- вої голівки m. bíceps fémoris; 5 — m. semitendinósus; 6 — m. semimembranósus; 7 — mm. gémelli; 8 — сухожилок m. obturatórius int., 8′ — m. quadrátus fémoris; 9 — m. ilíacus; 10 — m. réctus fémoris, 10′ — m. vástus later.; 11– 11′ — залишок m. bíceps fémoris; 12 — m. gastrocnémius, 12′ — téndo calcánei; 13 — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 14 — m. exténsor digit. long., 14′ — його сухожи- лок; 15 — m. exténsor digit. lat., 15′ — його сухожилок; 16 — m. fléxor hallúcis long., 16′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 17 — m. exténsor digit. brévis

211

Розділ 3

сухожилками двоголового м’яза стегна, напівсухожилкового та напівперети- нчастого м’язів, утворюючи загальний п’ятковий сухожилок — téndo calcáneus commúnis, що закріплюється на горбі п’яткової кістки.

Підошовний м’яз — m. sóleus (див. рис. 3.57, 4) — невеликий, стрічкопо- дібний м’яз, починається у жуйних на латеральному виростку великогоміл- кової кістки і рудименті малої гомілкової кістки, у коней — на голівці малої гомілкової кістки, у свиней м’яз відносно товстий і широкий, починається на латеральному виростку стегнової кістки, латерально на надколінку і пря- мій зв’язці надколінка. У жуйних зростається з пе- реднім краєм литкового м’яза в нижній третині гомілки, у коней сухожилок м’яза пронизує фасцію гомілки і вище від горба п’яткової кістки вливаєть- ся в п’ятковий сухожилок; у свиней частково м’язиста частина зростається з латеральною голів- кою литкового м’яза, частково утворює стрункий сухожилок, що переходить у п’ятковий сухожилок.

У собак підошовного м’яза немає.

Розгинає заплесновий і згинає колінний суглоби. Великогомілковий каудальний м’яз — m. tibiális caudális (див. рис. 3.56, 13; рис. 3.59, 9; рис. 3.62, 4) — розміщений на задній поверхні гомілки.

Ум’ясоїдних — самостійний м’яз, у копитних —

одна з голівок глибокого згинача пальців стопи. Починається на верхньому кінці малої гомілкової кістки, прикритий зверху довгим згиначем паль- ців. Незначне м’язове черевце переходить у тонкий сухожилок, що спускається по медіальній поверхні великогомілкової кістки і закінчується у собак на ТС, ТІ та медіальній зв’язці заплеснового суглоба.

Укопитних м’яз розміщується поверх довгого зги- нача великого пальця, зростаючись з ним, а їхні сухожилки зростаються в загальний сухожилок над заплесновим суглобом, де він обгорнутий су-

хожилковою піхвою vagína tendínis m. flexóris dígiti I (hállucis) lóngi.

Розгинає заплесновий суглоб, а у копитних зги- нає суглоби пальців.

Краніолатерально на гомілці розміщені згиначі заплеснового суглоба.

Рис. 3.61. М’язи в ділянках гомілки і стопи коня з дорсолате- ральної поверхні:

1 — верхня, 1′ — нижня частини m. exténsor digit. lond. (середня ділянка м’яза видалена); 1′′ — його сухожилок; 2 — m. exténsor digit. lat., 2′ —

його сухожилок; 3 — загальний сухожилок розгиначів; 4 — m. tibiális cran., 4′ — його кінцевий сухожилок; 5 —m. fibuláris tértius, 5′ — його кінцевий сухожилок; 6 — cáput lat. m. gastrocnémius, 6′ — téndo calcánei; 7 — m. sóleus; 8, 8′ — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 9 — m. fléxor hallúcis long., 9′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 10 — m. interósseus médius, 10′ — його підкріплювальна гілка до загального сухожилка роз-

гиначів; 11 — m. exténsor digit. brévis

212

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Великогомілковий краніальний м’яз — m. tibiális craniális (див. рис. 3.54,

14; рис. 3.55, 19; рис. 3.57, 8; рис. 3.58, 3; рис. 3.61, 4) — починається на ла-

теральному виростку великогомілкової кістки, краніальному краї кістки у верхній її частині, а також на малогомілковій кістці чи її рудименті і закін- чується на кістках заплесна й плесна.

Ужуйних м’яз зовні вкритий малогомілковим третім м’язом і довгим роз- гиначем пальців, розміщується на передній поверхні кістки, починається двома голівками, переходить в округлий сухожилок, що пронизує кінцевий сухожилок малогомілкового третього м’яза і закінчується на ТІ і Mt3.

Уконей м’яз розміщений так само, як і в жуйних. На середині гомілки з’єднується з малогомілковим третім м’язом і вище заплесна переходить у міцний сухожилок, який проходить між середньою та медіальною гілками сухожилка малогомілкового третього м’яза й поділяється на дві ніжки. Ла- теральна пряма ніжка разом із середньою ніжкою малогомілкового м’яза закріплюється проксимально на третій плесновій кістці, а медіальна, силь- ніша ніжка проходить косо над медіальною гілкою малогомілкового м’яза в напрямі до заплеснових першої й другої кісток, де частково закінчується і продовжується вниз до голівки другої плеснової кістки (Mt2).

Усвиней м’яз у верхній частині розміщується поверхнево, а далі лежить медіально і частково під малогомілковим третім м’язом. У ділянці нижнього кінця великогомілкової кістки переходить у сухожилок, що закінчується на другій заплесновій і проксимально на другій плесновій кістках.

Усобак м’яз лежить поверхнево краніолатерально на гомілці, безпосере- дньо під фасцією гомілки й шкірою. У нижній третині гомілки переходить у плоский сухожилок, що тягнеться косо по згинальній поверхні заплесна і закінчується на рудименті першої плеснової кістки, а якщо його немає, то на заплесновій першій, а також проксимально на другій плесновій кістках.

Унижній третині гомілки в ділянці заплесна кінцевий сухожилок м’яза оточений піхвою — vagína tendínis m. tibiális craniális — і фіксується до ске-

лета утримувачами розгиначів — retinácula extensória. Згинає заплесновий сугорб.

Малогомілковий третій м’яз — m. peronéus (fibuláris) tértius (див. рис. 3.56, 15; рис. 3.57, 9; рис. 3.58, 4; рис. 3.61, 5). У м’ясоїдних його немає, у

жуйних і свиней він м’язистий, у коней — повністю сухожилковий. У всіх тварин м’яз починається, зростаючись із довгим розгиначем пальців, у роз- гинальній ямці стегнової кістки, у жуйних і свиней лежить поверхнево, а у коней — між довгим згиначем пальців і великогомілковим краніальним м’язом. У нижній третині м’яз переходить у сухожилок, який пронизує вели- когомілковий краніальний м’яз.

Ужуйних м’яз закінчується на другій і третій заплеснових та третій і че- твертій плеснових кістках, у свиней — на першій, другій заплеснових і дру- гій плесновій кістках, у коней сухожилок поділяється на три гілки: латера- льна закінчується на заплеснових першій і третій та плесновій третій кіст- ках, середня й медіальна — на заплесновій центральній і третій плесновій кістках. У жуйних і свиней у ділянці заплесна сухожилок м’яза має сухожил-

кову піхву — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) tértius.

Ужуйних і свиней згинає заплесновий і розгинає колінний суглоби, у ко- ней виконує статичну функцію.

213

Розділ 3

Малогомілковий довгий м’яз — m. peronéus (fibuláris) lóngus (див. рис. 3.54, 17; рис. 3.57, 14; рис. 3.58, 8). У коней його немає. Розміщений на бічній поверхні гомілки, починається на малій гомілковій кістці, латеральному ви- ростку великої гомілкової кістки та латеральній зв’язці колінного суглоба, у свиней — тільки на латеральному виростку великої гомілкової кістки. Су- хожилок м’яза проходить у жолобі між четвертими заплесновою й плесновою кістками впоперек над сухожилком бічного розгинача пальців, переходить з плантарної на медіальну поверхню заплеснового суглоба. У жуйних і свиней закінчується на заплесновій першій, у собак — на проксимальних кінцях усіх плеснових кісток та рудименті І пальця. В ділянці заплесна сухожилок обгорнутий піхвою — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) lóngi laterális.

Згинає заплесновий суглоб.

Малогомілковий короткий м’яз — m. peronéus (fibuláris) brévis (див. рис. 3.54, 18) — починається на малій гомілковій кістці, прикритий малогоміл- ковим довгим м’язом. М’яз спрямовується вниз через заплесно під латера- льною зв’язкою заплеснового суглоба і сухожилком малогомілкового довгого м’яза до плеснової п’ятої кістки. Його сухожилок у ділянці заплесна має за- гальну сухожилкову піхву разом з бічним розгиначем пальців — vagína tendínis m. extensóris digitális laterális pédis, а під кінцем сухожилка — під- сухожилкову сумку — búrsa subtendínea m. peronéus brévis.

Згинає заплесновий суглоб.

Іннервація м’язів:

М’ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

Описуючи м’язи пальців грудної кінцівки, враховують їх розміщення й спосіб дії, а також зміни конструкції автоподія як органа руху. Такий самий принцип прийнято і для м’язів пальців тазової кінцівки.

М’язи пальців тазової кінцівки поділяють на довгі й короткі.

ДОВГІ М’ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Довгі м’язи пальців — багатосуглобові і розміщуються своїми м’язистими черевцями в ділянці гомілки, а їхні довгі сухожилки тягнуться через заплес- новий суглоб на стопу до окремих пальців. У ділянці заплесна сухожилки проходять під поперечними зв’язками і в сухожилкових жолобах, де вони оточені сухожилковими піхвами або під ними є підсухожилкові сумки. М’язи поділяються на розгиначі й згиначі, при цьому розгиначі розміщені краніо- латерально, а згиначі — каудально на гомілці. На медіальній поверхні го- мілки м’язів немає, чим можна пояснити її часті травми від ударів.

214

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Довгі розгиначі пальців

Довгий розгинач пальців — m. exténsor digitórum lóngus (див. рис. 3.54,

15; рис. 3.57, 10; рис. 3.58, 5; рис. 3.61, 1) — починається в розгинальній ямці стегнової кістки разом з малогомілковим третім м’язом, зростаючись з ним.

Ужуйних м’яз вкритий зовні малогомілковим третім м’язом, має два че- ревця. Глибше розміщена медіальна частина закінчується на другій фалан- зі ІІІ пальця, а поверхнева частина на рівні путового суглоба поділяється на дві ніжки, кожна з яких тягнеться до відповідного пальця і має самостійну сухожилкову піхву.

Уконей м’яз розміщений поверхнево, переходить у сухожилок розгинача

ізакінчується на розгинальному відростку копитової кістки. Нижче заплес- нового суглоба зливається із сухожилком бічного розгинача пальця.

Усвиней довгий розгинач пальців прикритий малогомілковим третім м’язом. Він має три черевця. Середнє переходить у довгий сухожилок і по- близу плесно-фалангового суглоба поділяється на дві ніжки, кожна з яких закінчується на ратичній кістці відповідного основного пальця. Від медіа- льного черевця сухожилок тягнеться до ІІІ пальця, а від латерального — до ІІ–V пальців.

Усобак м’яз розміщений поверхнево, його кінцевий сухожилок поділяєть- ся на чотири ніжки, які лежать у загальній сухожилковій піхві. Кожна ніж- ка закінчується на кігтьовій кістці відповідно ІІ–V пальців. Усі кінцеві су- хожилки довгого розгинача пальців отримують з кожного боку підсилюва- льні тяжі від міжкісткового середнього м’яза.

Розгинає суглоби пальців, тягне вперед кінцівку, допомагає згинати за- плесновий суглоб.

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.54, 16; рис. 3.57, 12; рис. 3.58, 7; рис. 3.61, 2; рис. 3.63, 2) — розміщений у собак

на латеральній поверхні гомілки під малогомілковим довгим м’язом, у жуй- них і свиней — позаду нього, а у коней — позаду довгого розгинача пальців. Починається на малій гомілковій кістці, часто також на латеральній зв’язці колінного суглоба. Переходить у сухожилок, що опускається вниз по жолобу латеральної щиколотки на заплесно і далі до зовнішнього пальця.

Ужуйних сухожилок м’яза закінчується на вінцевій кістці IV пальця, в ділянці заплесна має сухожилкову піхву — vagína tengínis m. extensóris digitális laterális pédis, а в ділянці, де закінчується, — підсилювальний тяж від міжкісткового середнього м’яза.

Уконей сухожилок м’яза нижче заплесна зливається із сухожилком дов- гого розгинача пальців. У ділянці заплесна сухожилок оточений сухожилко- вою піхвою, що починається на 2–3 см вище від щиколотки і закінчується за 3–4 см до злиття з довгим згиначем.

Усвиней м’яз має два черевця. Сухожилок медіального черевця закінчу- ється на IV, латерального — на V пальці.

Усобак м’яз закінчується на кігтьовій кістці V пальця. В ділянці заплес- на має спільну з малогомілковим коротким м’язом сухожилкову піхву.

Розгинає відповідні пальці.

215

Розділ 3

Довгий розгинач І (великого) пальця — m. extensór dígiti I (hállucis) lóngus — є у свиней і м’ясоїдних, у жуйних і коней зростається з великогомі- лковим краніальним м’язом. Починається на малій гомілковій кістці біля великогомілкового краніального м’яза чи під ним у верхній третині гомілки. Його сухожилок разом із сухожилком великогомілкового м’яза спрямовуєть- ся через заплесновий суглоб і закінчується на проксимальній фаланзі ІІ па- льця, на Mt2 або на рудименті І пальця.

Розгинає ІІ (І) палець.

Довгі згиначі пальців

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис. 3.54–3.57; рис. 3.36, 13; рис. 3.62, 2) — починається в надвиростковій ямці чи на горбистості стегнової кістки між голівками литкового м’яза, частково зро- стаючись із ними. На середині гомілки переходить у сухожилок, що об’єднується з сухожилками литкового м’яза, двоголового м’яза стегна, на- півсухожилкового м’яза в загальний п’ятковий сухожилок. Має проміжну точку фіксації на горбі п’яткової кістки, а під собою — підсухожилкову сум-

ку — búrsa calcánea m. flexóris digitális superficiális. Сухожилок опускається по підошовній поверхні стопи вниз і закінчується на другій фаланзі пальців: у жуйних і свиней — ІІІ і IV, у коней — ІІІ, у собак — ІІ–V. Перед закінчен- ням сухожилок розщеплюється на дві ніжки, між якими проходить сухожи- лок глибокого згинача пальців. У жуйних знач- ною мірою, а у коней повністю м’яз втратив

м’язове черевце.

Згинає суглоби пальців, розгинає заплесновий суглоб, допомагає згиначам колінного суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitórum profúndus (див. рис. 3.54–3.56; рис. 3.63, 6′) —

складається з трьох голівок, як і на грудній кін- цівці, але більш відокремлених і тому більш са- мостійних. До них відносять: довгий згинач І (великого) пальця, довгий згинач пальців, у ко- питних — великогомілковий каудальний м’яз.

Довгий згинач І (великого) пальця — m. fléxor dígiti I (hállucis) lóngus (див. рис. 3.55, 15; рис. 3.57, 6; рис. 3.62, 3; рис. 3.63, 6) — лежить безпо-

Рис. 3.62. М’язи і сухожилки в ділянках правої гомілки й стопи коня з медіальної поверхні:

1— cáput lat., 1′ — cáput med. m. gastrocnémius, 1′′ — téndo calcáneus;

2— m. fléxor digit. supf., 2′ — його сухожилок; 3 — m. fléxor hallúcis long., 3′ — його сухожилок; 4 — m. tibiális caud., 4′ — його сухожилок;

5— m. fléxor digit. long., 5′ — його сухожилок; 6 — сухожилок глибо- кого згинача пальця, 6′ — його підкріплювальна зв’язка; 7 — m. interósseus médius, 7′ — його підкріплювальна гілка до загального сухожилка розгиначів; 8 — m. poplíteus; 9 — m. exténsor digit. long.,

9′ — загальний сухожилок розгиначів; 10 — m. fibuláris tértius, 10′ — його медіальна кінцева ніжка; 11 — m. tibiális cran., 11′ — його су- хожилок, 11′′ — його латеральна і 11′′′ — медіальна кінцеві гілки

216

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

середньо на великій гомілковій кістці і починається на латеральному вирос- тку та її задній поверхні і малій гомілковій кістці. В ділянці нижнього кінця гомілки переходить у міцний округлий сухожилок, який над заплесновим суглобом зливається із сухожилком великогомілкового каудального м’яза і по ковзкій поверхні сухожилка на підпорі надп’яткової кістки спускається вниз на плесно, на середині якого зливається із сухожилком довгого згинача пальців у загальний сухожилок.

Довгий згинач пальців — m. fléxor digitórum lóngus (див. рис. 3.55, 16;

рис. 3.56, 14; рис. 3.62, 5; рис. 3.63, 11) — починається на латеральному ви- ростку великої гомілкової кістки, медіально від попереднього м’яза. На се- редині гомілки м’язове черевце переходить у сухожилок, який у ділянці го- мілки і заплесна розміщений у спеціальному жолобі, у сухожилковій піхві — vagína tendínis m. flexóris digitális lóngi, спрямовується на задню поверхню плесна, де з’єднується з сухожилком довгого згинача І пальця.

Рис. 3.63. Сухожилкові піхви, слизові сумки й капсула в ділянці заплеснового суглоба коня:

1 — m. exténsor digit. long., 1′ — його сухожилок; 2 — m. exténsor digit. lat., 2′ — його сухожилок; 3 — за- гальний сухожилок розгиначів; 4 — m. gastrocnémius, 4′ — téndo calcánei; 5, 5′ — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 6 — m. fléxor hallúcis long., 6′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.; 7 — m. interósseus médius; 8 — m. tibiális cran., 8′ — його сухожилок, 8′′ — його медіальна і 8′′′ — латеральна ніжки; 9 — m. fibuláris tértius,

9′ — його медіальна ніжка; 10 — m. tibiális caud.; 11 — m. fléxor digit. long.; a — латеродорсальний, а′ —

латероплантарний, а′′ — медіоплантарний, а′′′ — медіодорсальний випини капсули гомілково-над-

п’яткового суглоба; b — vagína téndinis m. extensóris digit. long.; c — vagína téndinis m. extensóris digit. lat.; d

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long.; e — búrsa calcánea subtendínea; f — vagína téndinis m. flexóris digit. long.; g — vagína téndinis m. tibiális cran.; h — búrsa subtendínea m. tibiális cran.; i — retináculum extensórum

217

Розділ 3

Уділянці плесна загальний сухожилок глибокого згинача пальців поді- ляється на гілки до пальців: у собак і свиней — до ІІ–V, у жуйних — до ІІІ і IV. У коней не поділяється.

Уконей сухожилок глибокого згинача пальців має додаткову зв’язку — ligaméntum accessórium — від міжкісткового середнього м’яза. В ділянці паль- ців згиначі мають таку саму будову, як і згиначі грудної кінцівки.

Згинає суглоби пальців, допомагає розгинати заплесновий суглоб.

КОРОТКІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

Короткий згинач пальців — m. fléxor digitórum brévis — є у собак. Почи- нається дистально на кістках заплесна і зливається із сухожилком поверх- невого згинача пальців.

Згинає суглоби пальців.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — є у м’ясоїдних. У собак — два плоских волокнистих тяжі, що починаються в місці поділу сухожилка глибо- кого згинача пальців і тягнуться окремими ніжками до внутрішньої поверхні поверхневого згинача пальців.

Допомагає згиначам суглобів пальців.

Червоподібні м’язи — mm. lumbricáles — є у собак і коней. Більш вира- жені, ніж на грудних кінцівках. У жуйних і свиней їх немає.

Згинають путовий суглоб.

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei — у всіх тварин такі самі, як і на гру- дних кінцівках.

Квадратний м’яз підошви — m. quadrátus plántae — є у собак. Починаєть- ся м’язисто на латеральному зв’язковому горбку п’яткової кістки, а також на латеральній зв’язці заплеснового суглоба і тягнеться медіодистально до су- хожилка глибокого згинача пальців, на якому й закінчується.

Напружує сухожилок глибокого згинача пальців.

Іннервація м’язів:

218

СИСТЕМА ОРГАНІВ ШКІРНОГО ПОКРИВУ