71. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Західноукраїнські землі у міжвоєнний період поділили між собою три країни - Польща (до неї відійшли Східна Галичина, Волинь, Полісся, ПІдляшшя), Румунія (Буковина, Північна бессарабія) та Чехословаччина (Закарпаття). У кожній з держав українці становили національну меншину: їхня кількість у Польщі складала близько 5,5 млн. осіб, у Румунії та Чехословаччині - по понад 500 тисяч чоловік.становище українців у цих державах не було однаковим, загалом відбиваючи особливості соціально-економічною та політичного життя панівних націй. Так, міжвоєнні Польща й Румунія являли собою відсталі аграрні країни зі слабо розвинутою промисловістю; натомість Чехословзччина за своїм економічним розвитком вигідно відрізнялася від сусідів - чеська влада доклала чималих зусиль для впровадження кращих методів сільського господарства. Українці, становлячи більшість сільського населення українських етнічних теренів, водночас перебували у меншості серед населення міст. Відповідно і кількість промислових робітників серед них була дуже незначною (близько 23 тисяч чоловік). Тому, як і до революції, соціальні відмінності часто накладалися на націонаяьні.Взагалі, до кінця міжвоєнного періоду українському руху вдалося досягти значних успіхів. Територією його найбільшого впливу була Галичина, де діяла низка українських політичних організацій- Найвпливовішоюта наймасовішою легальною партією було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), створене 1925 р. УНДО мало в основному ту саму програму й тих самих членів, що й довоєнна Українська національно-демократична партія. 1923 р. ускладі Комуністичної партії Польщі (КПП) було створено автономну Комуністичну партію 3»хідної України (КПЗУ). Остання діяла до 1938 р., коли Комінтерн оголосив про розпуск КПП, а разом із нею - КПЗУ і Комуністичної партії Західної Білорусії.У 20-30-ті рр. період майже безперервного піднесення переживав український націоналізм. Його організаційні витоки були пов'язані з діяльністю Української військової організації (У80), створеної 1920 р. групою офіцерів УСС та УГА на чолі а Євгеном Коновальцем як підпільну військову добудову до легального українського політичного табору. До формування ідеології УВО найбільше доклав

зусиль Дмитро Донцов, який розробив ідеологію так званого «інтегрального націоналізму», він ставив завдання витворити в украТнців «волю до влади «.Закарпаття. 14 березня 1939 р. угорське військо вторглось у Карпатську Україну. Ввечері того ж дня уряд А. Волошина встиг ще проголосити державну незалежність краю. Ця незалежність тривала недовго: 16 березня угорська армія захопила столицю Карпатської України - м. Хуст.

72. Початок другої світ війни, приєднання зх. Укр. Земель до складу урср та їх радянізація

23серпня 1939-підписанням в москві пакту про ненапад між Німеччиною та срср який отримав назву пакт молотова рібентропа.до нього додавався таємний протокол,щодо розмежування сфер інтересів обох держав у сх. Європі по лінії рік Нарев,Вісла,Сян.У складі впливу срср опинилася переважна частина зх. Укр, зем.1,09,1939-напад Німеччини на Польщу початок 2 св війни.17,09,1939-вступ черв армії на терит польщі,згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною ,впродовж 12 днів майже без боїв було занято зх. Україну.28.09,1939-підписання дог про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між німеч та срср за яким Польща як держава мала зникнути.Входження зх. Укр. зем до срср.22,10,1939-вибори до народних зборів зх. України які наприкінці жовтня ухвалили декларацію про входження зх..укр до складу УРСР.Верховна рада утвердила закони про возєднання зх. Укр. з урср у складі срср.26,06Д940-нота рад наркому срср до уряду румуни з вимогою повернути бессарабію та передати пн. Буковину на підставі того,що у листопаді 1918 народне віче буковини прийняло рішення про возєднання з радянською Україною,під тиском Німеччини,яка запевнила що ці стосунки тимчасові.Румунський уряд задовольнив пропозицію срср ЗО червня,червона армія заняла ці території.2,08.1940-рішення верховної ради срср про прийняття бессарабіїта пн. Буковини до скл срср.Таким чином майже всі укр. землі були об'єднані в 1 держ.Основні заходи радянізації:поширення рад законодавства;уніфікація адм.-терит устрою;направлення зі сх. Районів великої кількості кадрів;націоналізація промисл підприємств;конфіскація поміщицького та інш землеволодінь і передача землі селянам;початок примусовою колективізації 1940);заборона всіх політ партій;розширення мережі навч закладів;українізація освіти;безкоштовне навчання;утиски церкви особл греко-кат;суворий контроль партійно-рад керівництва