- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишсередовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навк середовища та здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Тема 5: гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах
- •Тема 6: гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Тема 7: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Тема 8: гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Тема 10: гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах
- •Правила роботи закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Тема 11: розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Тема12: організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів методика складання протоколу
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Тема13: організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військовий і цивільних формувань, при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та водирадіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
1. Забруднення атмосферного повітря здійснюється однією речовиною. В цьому випадку порівняння ступеня забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження проводять за середньомісячними концентраціями з ймовірністю 98%.
Для цього спочатку вираховують середньомісячну концентрацію забруднювача за формулою:
де С1, С2, Сn – концентрації за даними аналізу;
n - кількість аналізів за місяць.
Для розрахунку слід використовувати максимально разові або середньодобові концентрації, виключаючи з розрахунків «крайні» значення результатів аналізу.
Далі розраховують середньо квадратичне відхилення
та коефіцієнт варіації (Сv)
.
Знаючи коефіцієнт варіації (Сv) за графіком визначають значення коефіцієнту (а), який необхідний для розрахунку середньомісячної концентрації См з ймовірністю 98% за формулою:
См= а С
Саме по значенню середньомісячної концентрації См і співставляють рівні забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження.
2. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення атмосферного повітря (Ксум) за формулою:
де: См1, Смn - концентрації окремих забруднювачів, мг/м3;
Смі – інтегрована (узагальнена) середньомісячна концентрація усіх забруднювачів, мг/м3;
ГДК1, ГДКn - гранично допустимі концентрації забруднювачів, мг/м3;
М - коефіцієнт, величина якого залежить від класу небезпеки забруднювача:
І клас (А) – надзвичайно небезпечні, М = 1,0;
ІІ клас (Б) – високонебезпечні, М = 1,5;
ІІІ клас (В) – помірно небезпечі, М = 2,0;
ІV клас (Г) – малонебезпечні, М = 4,0.
3. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які мають ефект біологічної сумації, розраховують приведену концентрацію (Смприв) за формулою:
де См1 - концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;
См2, Смn - концентрація забруднювачів, мг/м3;
ГДК1 - гранично допустима концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;
ГДК2, ГДКn - гранично допустимі концентрації інших забруднювачів, мг/м3.
4. При наявності в атмосферному повітрі речовин, які мають ефект біологічної сумації та речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення (Ксум) за формулою:
де Смприв – приведена концентрація, мг/м3;
ГДКприв – гранично допустима концентрація речовини, на яку проводять сумацію, мг/м3.
5. Ступінь забруднення атмосферного повітря в балах розраховують за формулою:
де А,Б,В,Г – класи небезпеки речовин;
1,2…n – кількість речовин одного класу небезпеки;
Сі – середньомісячна концентрація і-го забруднювача;
ГДКі - гранично допустима концентрація і-го забруднювача;
bі – ваговий коефіцієнт даної речовини в залежності від класу небезпеки;
y - пріоритетний індекс середовища (для повітря = 3).
6. Оцінка рівнів шуму в балах здійснюється за формулою:
де Lекв – фактичний середньоеквівалентний рівнь шуму, дБА;
ГДР – гранично допустимий рівень шуму, дБА;
b – ваговий коефіцієнт;
y – пріоритетний індекс (для шуму = 2).
7. Методика оцінки рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами базується на розрахунку середньорічного індексу територіального навантаження. Спочатку розраховують індекс для кожної речовини окремо:
де Мi – кількість технічного препарату, використаного для обробки ґрунту в зоні спостереження за кілька років, кг/га;
Zi - % вмісту діючої речовини в технічному препараті;
n – кількість років внесення;
Ki – середній оцінний бал препарату, що враховує такі його властивості, як токсичність, стійкість, летючість і кумуляція.
Далі всі індекси, розраховані по кожній речовині, підсумовують і ділять на їхню кількість (m):
8. Стан навколишнього середовища в зоні спостереження, виражений у балах, оцінюють як суму балів окремих середовищ біосфери та оремих факторів:
Р = Ратм + Ргрунт + Рвода + Ршум + Рхарч.прод.
9. Оцінку житлово-побутових умов населення в балах проводять, використовуючи формулу:
де К1,2,3 – груповий ваговий коефіцієнт (К1 = 1,0; К2 = 1,0; К3 = 2,0);
Ф1,2,3 – фактичне число балів по групі показників;
М1,2,3 – максимальне число балів для даного показника (М1 = 10,0; М2 = 12,0; М3 = 10,0);
у – пріоритетний індекс фактору.
Методика вивчення впливу довкілля на здоровя населення
Інформацію про показники, які характеризують стан здоровя населення (наприклад – про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) отримують з різних джерел інформації, перерахованих на першому занятті цього розділу.
Для моделювання взаємозв’язків у системі «навколишнє середовище - здоровя населення» та встановлення кількісної величини такого зв’язку використовують математико-статистичний метод, результатом якого є розрахунок узагальнених індексів здоровя, що характеризують рівень здоровя населення, інтегруючи в собі ряд показників.
Вимоги до індексів:
1) доступність даних для розрахунку індексу;
2) повнота охоплення населення;
3) якість (дані не повинні змінюватися в часі та просторі);
4) розрахунковість – простота і невисока вартість розрахунку;
5) прийнятність методу розрахунку та оцінки;
6) відтворюваність різними спеціалістами;
7) специфічність (відбиває зміни тільки в тих явищах, відтворюванням яких є);
8) чутливість до змін відповідних явищ;
9) валідність (міра істинного вираження);
10) репрезентативність;
11) ієрархічність;
12) відповідність меті.
Інтегральна оцінка стану здоровя популяції | |||
|
|
| |
Концептуальний (якісний) аналіз |
Математико-статистичний (кількісний) аналіз | ||
|
|
| |
Групи здоров’я |
Узагальнені індекси здоров’я | ||
|
| ||
Математичне моделювання | |||
|
| ||
Чинники середовища (фактори ризику) |