- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишсередовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навк середовища та здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Тема 5: гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах
- •Тема 6: гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Тема 7: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Тема 8: гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Тема 10: гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах
- •Правила роботи закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Тема 11: розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Тема12: організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів методика складання протоколу
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Тема13: організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військовий і цивільних формувань, при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та водирадіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
Методика викоhаhhя самостійної роботи
В ході практичного заняття студенти знайомляться з основними положеннями сучасної медичної біоритмології та проводять оцінку і визначення фізіологічних та психофізіологічних корелят біологічних ритмів, визначають розрахункові біоритми тощо.
Біологічні ритми являють собою самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.
Людина має складну ієрархію та сувору часову упорядкованість в установленні біоритмологічної структури особистості внаслідок дії внутрішніх та зовнішніх синхронізаторів. Більше того, цілісний організм може існувати лише при певних фазових співвідношеннях різних коливальних процесів у клітинах, тканинах, органах і функціональних системах, з одного боку, та їх чіткій синхронізації з умовами довкілля — з іншого.
Таким чином, стан здоров'я — це стан оптимальної гармонійності між часовою структурою внутрішнього середовища організму та впливом факторів навколишнього середовища, а біоритми, за своєю суттю, відображають зміни різноманітних показників фізіологічних процесів хвилеподібної форми.
Різноманітні ритмічні коливання певних станів живих системах реєструються з частотою від 1 разу в мілісекунду до 1 разу в декілька років. Найбільше значення для людини мають ультрадіанні (довжина періоду від 0,5 до 20 годин), інфрадіанні (від 28 до 60 годин), циркасептідальні (від 60 до 148 годин) та, передусім, циркадіанні (від 20 до 28 годин) біоритми.
Рис 1. Графічне зображення типового біологічного ритма
Та його провідних характеристик
(Амп — амплітуда ритма, Акр — акрофаза ритма, Т — період ритма)
Найважливішими характеристиками біологічних ритмів прийнято вважати такі показники, як рівень, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму (рис.1).
Рівень ритму або мезор являє собою середню величину фізіологічної функції, яка розглядається, протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди. Періодом ритму прийнято вважати відрізок часу після закінчення якого стан організму повторюється і, натомість, частота ритму являє собою величину, що обернена тривалості періоду. Амплітуду розраховують як різницю між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу, впродовж одного біологічного циклу. Під акрофазою розуміють час, на який припадає максимальний рівень функції. Причому, якщо акрофаза ритму функції змінюється у межах певної зони, це явище має назву "зона блукання акрофази".
Зрештою, кожний біологічний ритм характеризується формою денної кривої, тобто графічним зображенням динамічних змін функції, що досліджується, протягом світлового дня. До нормальних фізіологічних кривих відносять параболоподібні криві з максимальною акрофазою в ранковий та денний час і наступним зниженням рiвня ритму у вечірній та нічний. До змінених фізіологічних кривих — платоподібні (мале вираження ступеня коливаємості функції протягом дня), інертні (максимальне підвищення рівня ритму у вечірній час), двовершинні або бігемінальні (наявність двох підйомів активності функції, як правило, в ранковий і у вечірній час) та інвертовані (зниження вихідного рівня функції протягом денного періоду).