- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишсередовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навк середовища та здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Тема 5: гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах
- •Тема 6: гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Тема 7: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Тема 8: гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Тема 10: гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах
- •Правила роботи закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Тема 11: розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Тема12: організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів методика складання протоколу
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Тема13: організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військовий і цивільних формувань, при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та водирадіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
Перелік органів та систем |
Wr |
Перелік органів та систем |
Wr |
Статеві залози |
0,25 |
Печінка |
0,05 |
Червоний кістковий мозок |
0,12 |
Щитовидна залоза |
0,03 |
Кишечник |
0,12 |
Кісткова тканина |
0,01 |
Легені |
0,12 |
Шкіра |
0,01 |
Існує також класифікація органів за чутливістю до опромінення іншого змісту, що виділяє 4 групи критичних органів:
I гр. – гонади, червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина, легені;
II гр. – кришталик, кишки, печінка, нирки, м’язи;
III гр. – шкіра, щитоподібна залоза, кісткова тканина, інші внутрішні органи.
IV гр. – шкіра рук та стоп.
Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають якісні та кількісні характеристики.
Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:
вид ядерного перетворення (–розпад, електронний –розпад, позитронний –розпад, К-захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція)
період напіврозпаду – тобто час, за який розпадається половина всіх радіонуклідів певного типу. (Приклад: Уран-238 – 4,47 млрд. років, Радій-226 – 1600 років, Свинець-214 – 26,8 хв.).
Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:
активність, що характеризується числом ядерних перетворень за одиницю часу. Одиницями активності є Бекерель (Бк) та Кюрі (Кі). Проте, більш зручним кількісним критерієм радіонукліда для –випромінювання слід вважати так званий –еквівалент, який вимірюється в міліграм–еквівалент радію.
До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:
енергія випромінювання, що вимірюється у Джоулях (Дж) та електрон–вольтах (еВ);
проникаюча здатність, яка характеризується довжиною пробігу частинок або –квантів у речовині і виражається в одиницях довжини (м, см, мм);
іонізуюча здатність, що характеризується повною іонізацією (загальна кількість пар іонів, утворених частинками або -квантами в речовині) та лінійною щільністю іонізації (кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу).
До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять:
поглинута доза, одиницями вимірювання якої є Грей (Гр) та Рад;
еквівалентна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
ефективна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
експозиційна доза (для – та –випромінювання), одиницями якої є кількість кулон/кг (Кл/кг) та Рентген (Р);
щільність потоку частинок (для корпускулярних випромінювань), одиницями вимірювання якої є кількість частинок / 1 см2.
Протирадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, організаційних, санітарно-гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання.
До основних принципів протирадіаційного захисту відносять:
гігієнічне нормування;
попереджувальний та поточний санітарний нагляд;
виробниче навчання;
санітарну освіту;
радіаційний контроль;
медичний контроль.
Радіаційний контроль — це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.
Розрізняють 4 види радіаційного контролю:
дозиметричний;
радіометричний;
індивідуально-дозиметричний;
спектрометричний.
Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи:
1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації).
2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.
3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.
4. Спектрометричні установки, які — встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті.
Класифікація засобів індивідуального захисту(за С.М.Городинським)
1.Ізолюючі костюми:
а) шлангові;
б) з автономним джерелом повітряного підживлення.
2.Засоби захисту органів дихання:
а) фільтруючі (респіратори, протигази);
б) ізолюючі (пневмошлеми, пневмокаски).
3.Спецодяг:
а) повсякденного призначення;
б) короткочасного використовування (рукавиці, одежа з плівки).
4.Спецвзуття:
а) основне (черевики, чоботи);
б) додаткове (бахіли, напівгалоші).
5.Допоміжні захисні засоби захисту:
а) окуляри;
б) ручні захвати;
в) щітки.