Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник

Спосіб іс-

нування

Будова тіла

Будова клі-

Розмноження

Середовище існування

та пред-

Значення

тини

ставники

Одноклітинна

Клітина

Вегетативне:

частина-

У воді : значна група во-

Сапротро-

Позитивне. Мінералізація органічних реш-

або багатоклітин-

грибниці

ми міцелію, бруньку-

дяних грибів (майже увесь

фи: пред-

ток мертвих організмів, головним чином, рос-

на.

має досить

ванням, або за допомо-

клас хітридіоміцетів, окремі

ставлені

лин, що має велику роль у ґрунтоутворюва-

Тіло вищих бага-

міцну полі-

гою

хламідоспор

чи

види ооміцетів та дейтеро-

всіма кла-

льному процесі.

токлітинних

гри-

сахаридну

склероцій

міцетів). Одні паразитують

сами гри-

Використання окремих видів (дріжджі - ас-

бів (аскоміцети,

оболонку

Безстатеве: за допо-

на водоростях, водяних рос-

бів

коміцети) у спиртовій, виноробній та хлібо-

базидіоміцети)

(пектин,

могою спор (спорангіо-

линах та тваринах; інші є

пекарській промисловості. Плодові тіла де-

називається

мі-

целюлоза,

спор, конідій). Спори

сапротрофами

на рештках

яких видів (шампіньйони, боровик - базидіо-

целієм або гриб-

а інколи і

деяких видів

мають

мертвих організмів.

міцети) є продуктами харчування людини та

ницею, яка скла-

хітин). Міс-

джгутики і можуть руха-

тварин. За допомогою окремих видів (дейте-

дається

із

гіфів

тить

одне,

тись.

У ґрунті: окремі види аско-

роміцети, зигоміцети, аскоміцети) одержують

(ниткоподібних

декілька

Статеве.

У

нижчих

міцетів,

базидіоміцетів та

цілу низку речовин (антибіотики, ферменти,

багатоклітинних

або багато

грибів різноманітне: ізо-

дейтероміцетів

мінералізу-

вітаміни, органічні кислоти).

структур). Нижчі

ядер.

Пла-

гамія (гамети, що зли-

ють органічні рештки рос-

Негативне: псування органічної сировини,

гриби

(ооміцети,

стид

не-

ваються,

однакові

за

лин. Деякі види базидіоміце-

особливо деревини (трутові гриби - базидіомі-

зигоміцети)

ма-

має,

тому

формою,

розмірами

і

тів є мікоризоутворювачами.

цети), продуктів харчування (мукорові - зиго-

ють

неклітинний

гриби є ге-

рухливістю), гетерога-

міцети, чорна та зелена цвілі - аскоміцети,

(одна

багато-

теротроф-

мія (гамети однакові за

На мертвих організмах, си-

пеніцили - дейтероміцети), що спричиняє ве-

ядерна

клітина)

ними орга-

формою, але жіноча бі-

ровині та продуктах: міне-

ликі збитки у господарстві.

або

зачатковий

нізмами.

льша і менш рухлива за

ралізують

органічні речови-

(невелика

кіль-

чоловічу),

оогамія (жі-

ни цих субстратів; предста-

кість

багатояде-

ноча

гамета

велика,

влені всі класи грибів.

рних клітин) мі-

куляста, нерухома - яй-

целій.

цеклітина,

а

чоловіча

дуже мала й рухлива -

сперматозоон),

Міцелій буває по-

зигогамія

(зливаються

На живих організмах: бі-

Паразити:

Позитивне. Окремі види хітридіоміцетів,

верхневим (екзо-

вегетативні клітини різ-

льшість видів (крім

зи-

представ-

очевидно, регулюють заростання водоймищ

генним) та внут-

них особин). Зигота

гоміцетів) веде паразитич-

лені

усіма

водоростями. Окремі види дейтероміцетів па-

рішнім (ендоген-

проростає

і

утворює

ний спосіб життя, переважно

класами

разитують на комахах, що можна використати

ним), що розви-

зооспори

або

коротку

на покритонасінних

росли-

у розробці біологічного методу боротьби з

вається всереди-

гіфу із зооспорангієм чи

нах, а також на тваринах,

шкідниками культурних рослин.

ні субстрату. Бі-

спорангієм.

людині, комахах, інших гри-

Негативне. Більшість видів грибів є збудни-

льше

розповсю-

У вищих грибів: гаме-

бах. Окремі види ведуть си-

ками злісних хвороб рослин (фітофтора - оо-

дження має оста-

тангіогамія (злиття двох

мбіотичний спосіб

життя.

міцети, парші яблуні та груші - аскоміцети, ір-

нній. Органи спо-

спеціальних

багато-

Зустрічаються гриби-хижаки

жа та сажка злакових - базидіоміцети, фуза-

роутворення зав-

ядерних

клітин

різних

(дейтероміцети), що жив-

ріоз, вілт, церкоспороз - дейтероміцети та ба-

жди розміщені на

особин),

соматогамія

ляться дрібними комахами.

гато інших). Найбільшу кількість хвороб рос-

поверхні

суб-

(злиття двох вегетатив-

лин спричиняють дейтероміцети (50%), а та-

страту.

Живлен-

них клітин різних осо-

кож базидіоміцети та аскоміцети (по 20%).

ня відбувається

бин),

сперматизація

Деякі види дейтероміцетів є збудниками сер-

всією

поверхнею

(запліднення

жіночого

йозних хвороб людини: пліснявка та афтоз-

міцелію

шляхом

органу статевого роз-

________

ний стоматит.

осмосу.

множення нерухливими

______________________________________

Розмір

та фо-

клітинами

- спермаці-

Симбіон-

Деякі види базидіоміцетів із гіфів на коре-

рма

тіла грибів

ями). В результаті цьо-

ти:

зустрі-

нях вищих рослин (дерев) утворюють так зва-

надзвичайно різ-

го у сумчастих грибів у

чаються

ну мікоризу, яка значно покращує мінеральне

номанітні.

сумках (асках) форму-

серед ви-

живлення цих рослин (болетальні гриби кла-

ються аскоспори, а у

дів

аско-

су базидіоміцети - білий гриб або боровик). У

базидіоміцетів - на ба-

міцетів та

свою чергу гриб використовує вуглеводи, си-

зидіях -

базидіоспори.

базидіомі-

нтезовані рослиною.

Таке спороношення

цетів

Окремі види аскоміцетів та базидіоміцетів є

називається статевим.

симбіонтами у тілі лишайників, де захищають

Спора - це спеціаль-

клітини іншого симбіонта - водорості та забез-

на клітина з одним або

печують її водою та мінеральними солями.

декількома ядрами,

яка

за сприятливих

умов

дає початок новому ор-

ганізмові. Спори роз-

повсюджуються

за

до-

помогою вітру,

води

чи

тварин.

Відділ, кі-

лькість

Особливості будови та жит-

Особливості життєвого цик-

Представники та їх зна-

видів

тєдіяльності

лу

чення

Зелені

Одноклітинні,

колоніаль-

Розмножуються безстате-

Одноклітинні: хламідо-

водорості,

ні, багатоклітинні

сланеві

вим шляхом за допомогою

монада, хлорела - скла-

20 тис.

рослини, що

зустрічаються

спор і вегетативно - части-

дають фітопланктон во-

в прісних та солоних водой-

нами слані.

дойм, який є поживою

мах, на вологому ґрунті та

Статеве розмноження по-

для рачків і риб.

корі дерев у симбіозі з гри-

в’язане з утворенням і на-

Багатоклітинні:

улот-

бами (лишайники).

ступним злиттям гамет.

рикс, спірогіра, кладофо-

Живляться

автотрофно

Зимують в стадії зиготи

ра - збагачують воду кис-

шляхом фотосинтезу в хро-

(2n) на дні водойм.

нем і утворюють основну

матофорах, що містять хло-

У циклі переважає веге-

масу органічної речовини

рофіл, внаслідок чого утво-

тативне гаплоїдне

поколін-

водойм.

рюється крохмаль.

ня (n).

Фукус,

цистозейра,

Бурі водо-

Переважно

багатоклітин-

У циклі розвитку пере-

рості,

ні мешканці дна моря (бен-

важає спорове покоління -

саргаса, хорда утворю-

1,5 тис.

тос) до глибини 50 м. Слань

спорофіт (2n). У спорангіях

ють на дні морів великі

складається

із

стеблової,

на спорофіті шляхом мейо-

зарості, що дають при-

листкової частин та ризої-

зу формуються спори (n). Із

тулок мешканцям дна. Із

дів. Довжина слані деяких

спори розвивається статеве

цих водоростей

людина

видів досягає десятків і со-

покоління

-

гаметофіт (n),

добуває солі калію, йод,

тень метрів

на якому в антеридіях утво-

альгінову кислоту. Ламі-

Живляться

автотрофно

рюються

сперматозоони,

а

нарія (морська капуста)

шляхом фотосинтезу в хро-

в архегоніях - яйцеклітини.

вживається в їжу.

матофорах, які містять хло-

Спорофіт

розвивається

із

рофіл, бурий пігмент (фуко-

зиготи,

що

утворюється

ксантин) і оранжеві пігменти

внаслідок запліднення.

(каротиноїди).

Внаслідок

фотосинтезу

утворюються

цукроспирти -

маніт і ламі-

нарин.

Разом

з

кораловими

Червоні

Переважно

багатоклітин-

Розмножуються

безста-

водорості,

ні мешканці дна моря (бен-

тевим і статевим шляхом. У

поліпами беруть участь у

4 тис.

тос) до глибини 100 м.

циклі розвитку немає джгу-

формуванні

океанічних

Хроматофори

зірчастої

тикової стадії. Домінує спо-

островів.

Із

анфельції

форми містять червоний пі-

рове покоління (спорофіт,

добувають

агар-агар.

гмент

фікоціан. Продуктом

n).

Харчове

застосування

фотосинтезу є багрянковий

має порфіра.

крохмаль.

Оболонки клітин

деяких

видів

можуть

мінералізу-

ватися

солями

кальцію та

магнію.

Відділ,

Особливості будови

Особливості життєвого ци-

Представники та їх

кількість

та життєдіяльності

клу

значення

видів

Спорові рослини

Сприяють заболоченню

Мохо-

Невисокі наземні трав’я-

У циклі переважає гаме-

подібні,

нисті рослини, які не ма-

тофіт (n), який розвиваєть-

ґрунтів і утворенню верхо-

35 тис.

ють провідної тканини. Па-

ся на протонемі. На ньому

вих боліт (торфовий мох

гони

мають

листкоподібні

в антеридіях і

архегоніях

сфагнум); складають рос-

органи - філоїди та коре-

відповідно

розвиваються

линний покрив

тундри та

неподібні - ризоїди. Жив-

рухливі

сперматозоони та

хвойних лісів (зелені мо-

ляться

автотрофно

шля-

нерухомі яйцеклітини . Для

хи); утворюють торфовища

хом

фотосинтезу. Багато

запліднення необхідна во-

та поклади торфу внаслі-

видів

відзначається

гігро-

да. Із зиготи (2n) розвива-

док відмирання пагонів

скопічністю

-

здатністю

ється спорофіт (2n), пара-

(сфагнум).

утримувати

велику

кіль-

зитуючи на гаметофіті. На

кість вологи (за рахунок

спорофіті

у

спорангіях

водоносних

клітин

філої-

шляхом

мейозу

форму-

дів). Зустрічаються пере-

ються спори (n). Із спори

важно в холодному та по-

розвивається протонема.

мірному

кліматі

північної

півкулі та високо в горах.

Потребують

ретельної

Плауно-

Невисокі

багаторічні

У циклі переважає спо-

подібні,

трав’янисті рослини, що

рофіт

(2n), у

спорангіях

охорони (плаун булавопо-

1 тис.

зустрічаються переважно у

якого утворюються

спори

дібний). Спори плауна (лі-

вологих

місцях.

Стебла

(n). Із спори розвивається

коподій) вживаються в ме-

мають

провідні

тканини.

гаметофіт (n), який нази-

дицині як дитяча присипка,

Пагони повзучі з додатко-

вається заростком. Він по-

в ливарній справі для фа-

вими коренями та шило-

збавлений хлорофілу, іс-

сонного лиття та у піротех-

подібними

листочками.

нує в симбіозі з грибом де-

ніці. Інші відомі види: ліко-

Верхівки

пагонів

підніма-

кілька років. Після заплід-

подієла, селагінела.

ються і закінчуються спо-

нення, для якого необхідна

роносними

колосками

-

вода, із зиготи розвиваєть-

стробілами, які складають-

ся спорофіт (2n).

ся із спороносних листо-

чків - спорофілів. Споро-

філи

несуть

спорангії

з

спорами.

Покрито-

Корені, стебла та листки

У циклі повністю пере-

Домінуючі

рослини су-

насінні,

містять

складні

провідні

важає спорофіт (2n). Чо-

часних лісів, полів та боліт

286 тис.

тканини,

що

складаються

ловічий гаметофіт - пилко-

(дуб, липа, яблуня, шип-

із судин

та

ситоподібних

ва зернина, що проростає.

шина, пшениця, кукурудза,

трубок

з

клітинами-

Він формується

в пиляку

картопля, буряк, капуста,

супутницями.

тичинки

квітки.

Жіночий

коноплі, люцерна, костри-

Утворюють

спеціальний

гаметофіт

- зародковий

ця, проліска тощо). Джере-

орган статевого

розмно-

мішок, вкритий покривами

ло атмосферного

кисню.

ження - квітку. В результаті

з пилковходом і розташо-

Основні продуценти в лан-

процесу

запліднення

роз-

ваний в зав’язі маточки

цюгах живлення.

вивається насінина,

яка

квітки. Запліднення по-

Культурні рослини нара-

знаходиться

всередині

двійне - обидва спермато-

ховують понад 1 тис видів:

плоду.

зоона (спермія) пилкової

харчові, кормові, технічні,

трубки зливаються з кліти-

лікарські, декоративні.

нами жіночого гаметофіту.

Бур’яни (деякі види до-

Насінина складається з

сить злісні) в посівах куль-

насінної шкірки,

зародка,

турних рослин (осот, сви-

однієї або двох сім’ядоль

ріпа, щириця, куряче про-

та ендосперму (3n).

со, берізка тощо).

Лісові породи дають бу-

дівельний матеріал, папір,

сировину для хімічної про-

мисловості.

Багато

видів

дерев, кущів і особливо

трав мають широке засто-

сування в медицині та де-

коративному садівництві.

Таблиця 41. Рослинні тканини.

Назва

Будова

Місцезнаходжен-

Функції

тканини

ня

Утворюва-

Молоді тонкостінні кліти-

льна:

ни з великим ядром і гус-

тою цитоплазмою, інтен-

сивно

діляться

шляхом

а) верхів-

мітозу.

Бруньки

пагонів,

Ріст органів у довжину завдяки поділу

кова

кінчики

коренів

клітин; утворення тканин кореня, стебла,

(конуси наростан-

листя, квіток.

б) бічна

ня)

Між деревиною та

Ріст кореня та стебла у товщину. Камбій

(камбій)

лубом

стебел

і

усередину відкладає клітини деревини,

в) встав-

коренів

назовні - клітини лубу.

При основі міжву-

Ріст листків, формування пазушних бру-

на

зля

та

стебла

ньок

г) ранева

злакових рослин

У будь-якому міс-

Регенерація тканин

ці рослини,

де

трапилося

пора-

нення

Покривна:

Захист органів від висихання, коливань

а) шкірка

Щільно стулені живі клі-

Покриває

листя,

температури, пошкоджень

(епіде-

тини з потовщеною зовні-

зелені стебла,

всі

рма)

шньою стінкою. Має про-

частини квітки

б) корок

дихи.

Мертві

клітини,

стінки

Покриває зимуючі

яких просякнуті

жиропо-

стебла,

бульби,

дібною речовиною субе-

кореневища,

ко-

в) кірка

рином

рені

Багато

шарів

пробки та

Покриває

нижню

інших мертвих тканин

частину стовбурів

дерев

Провідна:

а) судини

Порожнисті трубки з де-

Деревина

(ксиле-

Переміщення води та мінеральних со-

рев’янистими стінками та

ма) кореня, стеб-

лей із ґрунту в корінь, стебло, листя, кві-

б) ситопо-

відмерлим вмістом

ла, жилок листків

тки

Вертикальний ряд живих

Луб (флоема) ко-

Переміщення органічних речовин із лис-

дібні

клітин

з ситоподібними

реня,

стебла

та

тя в стебло, корінь, квітки

трубки

поперечними

перетин-

жилок листків

в) провідні

ками

Комплекс із деревини та

Центральний

ци-

Переміщення по деревині води та міне-

судин-

лубу у

вигляді

окремих

ліндр

кореня

та

ральних речовин, по лубу - органічних

но-во-

тяжів у трав і суцільного

стебла,

жилки

речовин; зміцнення органів та пов’язу-

локнисті

циліндра у дерев

листків та квіток

вання їх у єдине ціле

пучки

6 8

Механічна:

а) волокна

Довгі клітини з товстими

Навколо

провід-

Зміцнення органів рослини завдяки

здерев’янілими

стінками

них

судинно-

утворенню каркаса

та мертвим вмістом

волокнистих

пуч-

б) кам’я-

ків

Мертві клітини з товсти-

Плоди груші, ай-

Опорна та захисна функції

нисті клі-

ми здерев’янілими стін-

ви; шкаралупа го-

тини

ками, просякнутими лігні-

ріха; кісточки ви-

ном

шні, сливи

Основна:

а) асиміля-

Стовбчаста та губчаста

М’якоть листка,

Фотосинтез, газообмін

ційна

тканина з клітин з вели-

зелені стебла

кою кількістю хлороплас-

б) запаса-

тів

Однорідні тонкостінні клі-

М’якоть корене-

Відкладання у запас білків, жирів, вугле-

льна

тини, заповнені

зернами

плодів, бульб, ци-

водів (крохмаль, цукор, глюкоза, фрук-

крохмалю, білку, крапля-

булин, плодів, се-

тоза)

ми олії, вакуолями з клі-

рцевина

стебел,

тинним соком

ендосперм

насі-

нин

Тип ко-

Можливі видозміни

реневої

Клас

Складові

системи

рослин

частини

Назва

Походження

Функції

Приклади

Мичку-

Одно-

Пучок додатко-

Опорні корені

Додаткові

Механічна

Кукурудза,

вата

дольні

вих коренів

корені

панданус

Стри-

Дво-

Головний корінь

Коренеплоди

Головний ко-

Накопичуван-

Морква,

бу-

жнева

дольні

та маса

бічних

рінь

ня поживних

ряк

коренів

речовин

Зміша-

Дво-

Головний

ко-

Кореневі бу-

Бічні або до-

Накопичуван-

Жоржина,

на

дольні

рінь, бічні та до-

льби

даткові коре-

ня поживних

батат

одно-

даткові корені

ні

речовин

річні

Опорні корені

Додаткові

Механічна

Капуста,

со-

корені

няшник

Назва зони

Будова зони

Функція зони

Зона поділу (1,0 -

Утворювальна тканина (меристе-

Постійний поділ клітин, що забезпечує

1,5 мм)

ма). Кінець зони покритий корене-

ріст кореня у довжину

вим чохликом із живих клітин, який

полегшує

просування

кореня в

ґрунті

Зона росту

Маса клітин, які більше не ділять-

Ріст клітин, який забезпечує просування

(1,0 - 1,5 мм)

ся

кореня у ґрунті

Зона кореневих

Покривно-поглинальна ризодерма

Поглинання із ґрунту води та міне-

волосків (1 - 2

з кореневими волосками.

ральних солей.

см)

Тканини первинної кори

Проведення води та мінеральних солей

із ризодерми до центрального циліндра.

Тканини

центрального

циліндра

Проведення води та мінеральних речо-

(провідна, механічна, основна та

вин по судинах ксилеми в напрямку сте-

утворювальна)

бла. Переміщення органічних речовин з

боку стебла по ситоподібних трубках

флоеми.

Зона проведення

Ризодерма та тканини первинної

Захищає внутрішні тканини кореня.

кори.

Тканини центрального циліндра.

Ті ж функції, що і у центрального цилін-

дра зони кореневих волосків.

Увесь корінь

Закріплення рослини у ґрунті, симбіоз

із бульбочковими бактеріями та гриба-

ми.

Синтез азотовмісних органічних спо-

лук (вітамінів, фітогормонів, деяких амі-

нокислот).

Вегетативне розмноження.