Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник

Трахея

Дихальна трубка довжиною біля

Вільний рух повітря.

12 см, стінка якої містить хря-

щові напівкільця.

Бронхи

Лівий та правий. Утворені хря-

Вільний рух повітря.

щовими кільцями. У легенях роз-

галужуються на дрібні бронхи,

які поступово втрачають хрящі.

Кінцеві розгалуження бронхів у

легенях - бронхіоли.

Легені

Легені

Права легеня складається з 3-х

Органи дихання. Дихальні рухи здійсню-

часток, ліва - з 2-х. Знаходяться

ються під контролем центральної нерво-

в грудній порожнині тіла. Покриті

вої системи (довгастий мозок) та гумора-

плеврою. Мають губчасту будо-

льного фактора (концентрація вуглекис-

ву.

лого газу у крові).

Альве-

Легеневі пухирці, які склада-

Збільшують площу дихальної поверхні,

оли

ються із тонкого шару плоского

здійснюють газообмін між кров’ю та леге-

епітелію, що густо обплетений

нями.

капілярами.

Ними закінчуються

найдрібніші бронхіоли

Крово-

Капіляри

Стінки складаються з 1-шаро-

Венозна кров у капіляри поступає із леге-

носна сис-

легенів

вого епітелію. Концентрація газів

невої артерії. Шляхом дифузії кисень із

тема

у капілярах та альвеолах різна.

місця з більшою концентрацією (аль-

Кров у капілярах венозна, наси-

веоли) надходить у місце з меншою кон-

чена вуглекислим газом.

центрацією (капіляри). Одночасно у про-

тилежному напрямку дифундує вугле-

кислий газ.

Легене-

Капіляри, з’єднуючись у більші

Транспортує кисень від легенів до серця.

ва вена

судини, утворюють легеневу ве-

Кисень у крові спочатку розчиняється у

ну, яка впадає у ліве перед-

плазмі, а потім з’єднується з гемогло-

сердя.

біном, і кров стає артеріальною.

Серце

Ліва, артеріальна частина серця

Проштовхує артеріальну кров по вели-

складається із лівого перед-

кому колу кровообігу.

сердя та лівого шлуночка,

що

з’єднуються через двостулковий

клапан.

Артерії

Кровоносні судини великого кола

Несуть кров, збагачену киснем, до всіх

кровообігу

розгалужуються

на

органів і тканин тіла.

дрібніші артеріоли, а потім на

капіляри.

Капіляри

Будова така ж, як і капілярів ле-

Здійснюють газообмін між кров’ю та тка-

генів, але містять кров арте-

нинною рідиною: кисень переходить у тка-

ріальну, насичену киснем.

нинну рідину, а вуглекислий газ дифундує

у кров, яка тепер стає венозною.

Клітина

Мітохон-

Органели клітин, що містять ди-

Клітинне дихання - засвоєння кисню. Ор-

дрії

хальні ферменти. На поверхні

ганічні речовини завдяки кисню та ди-

внутрішньої мембрани та в мат-

хальним ферментам окислюються (ди-

риксі відбувається кисневий етап

симіляція). Кінцеві продукти, вода та вуг-

дихання.

лекислий газ, виділяються у тканинну рі-

дину, а потім дифундують у кров. Енергія,

що при цьому звільнюється, йде на син-

тез АТФ, молекули якої є акумуляторами

енергії.

Органи

Будова

Функції

Нирки

Кора нирок - темний зовнішній шар,

У нефроні утворюється первинна сеча.

який містить маленькі ниркові тільця -

Ниркова артерія приносить кров. що мі-

нефрони. Нефрон - капсула із одно-

стить кінцеві

продукти

життєдіяльності

шарового епітелію та звивистий нирко-

організму та надлишок води. У клубочку

вий каналець. Всередині капсули клубо-

має місце підвищений кров’яний тиск,

чок капілярів, утворений розгалуженням

завдяки чому через стінки капілярів у

ниркової артерії. Зовні кора захищена

капсулу фільтруються вода, солі, сечо-

сполучнотканинною оболонкою.

вина, глюкоза тощо, де вони мають ме-

ншу концентрацію.

Мозкова речовина являє собою масу

Звивистими нирковими канальцями, які

звивистих канальців, що відходять від

густо обплетені капілярами, із капсули

капсул нефронів та знову вертаються у

рухається первинна сеча. Із неї в капі-

кору нирок. Світлий внутрішній шар

ляри повертається частина води, глюко-

складається зі збиральних трубок, які

за. Більш концентрована вторинна сеча

утворюють пірамідки, звернені верши-

із звивистих канальців надходить у зби-

нами всередину, та закінчуються отво-

ральні трубки.

рами.

Ниркова миска має форму лійки, що

Трубочками

пірамідок

вторинна сеча

широким боком звернена до пірамідок, а

надходить у ниркову миску, де збира-

вузьким - до воріт нирки.

ється, а потім витікає у сечовід.

Ворота нирки - увігнутий бік нирки, від

Сечоводом вторинна сеча постійно сті-

якого відходить сечовід. Тут же в нирку

кає до сечового міхура. Ниркова артерія

входить ниркова артерія і виходить нир-

безперервно приносить кров, що потре-

кова вена.

бує очищення від кінцевих продуктів

життєдіяльності. Після проходження че-

рез капілярну систему нирки кров збира-

ється у ниркову вену, якою рухається до

серця.

Сечоводи

Парні трубки, 30-35 см довжиною, скла-

З’єднують ниркові миски з сечовим міху-

даються із гладенької мускулатури, ви-

ром.

стелені епітелієм, а зовні вкриті сполуч-

ною тканиною.

Сечовий

Мішок, стінки якого складаються з гла-

Накопичує протягом 3-3,5 год. сечу, яка

міхур

денької мускулатури, вистеленої епіте-

в результаті скорочення стінок видаля-

лієм.

ється назовні.

Сечівник

Трубка, стінки якої складаються з гладе-

Виводить сечу назовні.

нької мускулатури, вистеленої епітелієм.

Розташу-

Залоза

вання

Будова

Гормони

Фізіологічна дія

Гіпофіз:

Нижче мо-

Мозковий

при-

сту голов-

даток, що скла-

ного мозку

дається з трьох

часток: перед-

ньої,

проміжної

передня

та задньої

Гормон

Регулює ріст кісток і загальний ріст ор-

частка

росту

ганізму; впливає на білковий, жировий

та вуглеводний обмін.

Тирео-

Стимулює ріст щитоподібної залози та

тропний

утворення тироксину.

гормон

Адрено-

Стимулює ріст кори надниркових залоз

кортико-

та утворення нею гормонів.

тропний

гормон

середня

Мелано-

Регулює утворення пігменту меланіну в

частка

тропін

клітинах шкіри.

задня

Вазопре-

Синтезується гіпоталамусом, а виділя-

частка

син

ється нейрогіпофізом. Підтримує зворот-

не всмоктування води у ниркових кана-

льцях. Спричиняє звуження судин і під-

вищення кров’яного тиску.

Оксито-

Синтезується гіпоталамусом, а виділя-

цин

ється нейрогіпофізом. Стимулює скоро-

чення мускулатури матки, меншою мі-

рою кишечника, жовчного та сечового

міхурів.

Щито-

Зверху

Дві частки, спо-

Тироксин,

Справляє різноманітний вплив на орга-

подібна

щитопо-

лучені перемич-

трийодти-

нізм, його ріст, диференціювання тка-

залоза

дібного

кою. Складають-

ронін

нин, обмін речовин. Надлишок спричи-

хряща

го-

ся із пухирців.

няє базедову хворобу, а нестача - міксе-

ртані

дему.

Надниркові

Над верх-

Мають два ша-

Адреналін

Підсилює дію симпатичних нервів. Над-

залози

ньою

час-

ри:

зовнішній

лишок прискорює серцебиття, підвищує

тиною

ни-

(корковий)

та

кров’яний тиск (гнів, переляк). Стимулює

рок

внутрішній (моз-

розщеплення глікогену печінки та м’язів.

ковий)

Альдо-

Регулює обмін натрію та калію.

стерон,

кортико-

стерон

Гідроко-

Регулює обмін органічних речовин. Нес-

ртизон

тача кортикоїдів спричиняє адисонову

хворобу.

Підшлунко-

В

черев-

“Острівки” клі-

Інсулін

Стимулює використання глюкози кліти-

ва

залоза

ній порож-

тин, розміщені у

нами, знижує вміст цукру в крові, збіль-

(інкретор-

нині

тіла

тілі залози

шує запаси глікогену. Нестача спричи-

на

части-

нижче

няє захворювання на цукровий діабет.

на)

шлунка

Глюкагон

Стимулює перетворення глікогену печін-

ки в глюкозу крові.

Орган

Будова та розташування

Функції

Серце

Порожнистий м’язовий орган у грудній

Ритмічне нагнітання крові в артерії та

порожнині за грудною кісткою. 4 камери:

приймання венозної крові з частотою

2 передсердя (ліве та праве) та 2 шлу-

близько 70 разів на хвилину. Цикл ро-

ночка (лівий та правий). Праві передсер-

боти серця (0,8 с): скорочення (систола)

дя та шлуночок з’єднуються через 3-

передсердь - 0,1 с та шлуночків - 0,3 с;

стулковий клапан, а ліві - через 2-стул-

розслаблення та загальна пауза (діа-

ковий. М’яз серця складається зі специ-

стола) - 0,4 с. На роботу серцевого м’я-

фічної поперечносмугастої м’язової тка-

за використовується біля 10% артері-

нини, що здатна скорочуватись автома-

альної крові, що надходить із лівого

тично, незалежно від зовнішньої дії, за-

шлуночка.

вдяки власним імпульсам.

Артерії

Кровоносні судини з відносно товстими

Несуть артеріальну (збагачену киснем

стінками, що складаються з 3-х шарів:

та поживними речовинами) кров від се-

зовнішнього (сполучнотканинна оболо-

рця до всіх органів та тканин тіла. Ви-

нка), середнього (еластичні волокна та

ключенням є легенева артерія, яка несе

гладенькі м’язи) та внутрішнього (ендо-

венозну кров.

телій та сполучна тканина). Пронизують

усі тканини тіла.

Капіляри

Найдрібніші судини, що пронизують усі

З’єднують дрібні артерії з дрібними ве-

органи і тканини тіла.

нами. Через стінки капілярів (ендотелій)

відбувається обмін газів та інших речо-

вин між кров’ю та різноманітними ткани-

нами.

Вени

Кровоносні судини, що мають стінки, які

Несуть кров до серця: від легенів - ар-

значно тонші та гнучкіші, ніж у артерій.

теріальну, від решти органів та тканин

Деякі вени мають клапани, які перешко-

тіла - венозну, насичену вуглекислим га-

джають зворотному рухові крові. Прони-

зом, продуктами обміну речовин, гормо-

зують усі тканини тіла.

нами та іншими речовинами.

Рівень кров’я-

Фактор

Серце

Судини

ного тиску

Симпатична

нервова

прискорює ритм і підсилює скоро-

звужує

підвищує

система

чення

розширяє

Парасимпатична нерво-

уповільнює ритм і послаблює ско-

знижує

ва система

рочення

звужує

(окрім

Адреналін або вугле-

прискорює

ритм і

підсилює

ско-

підвищує

кислий газ

рочення

судин серця)

Ацетилхолін

уповільнює

ритм

і

послаблює

розширяє

знижує

скорочення

звужує

Тироксин

прискорює ритм

підвищує

звужує

Іони кальцію

прискорює ритм і послаблює ско-

знижує

рочення

розширяє

Іони калію

уповільнює

ритм

і

послаблює

знижує

скорочення

Таблиця 97. Кола кровообігу.

Коло

крово-

Початок

Артерії

Місце дії та функції

Вени

Закінчення

обігу

Мале

Правий

Легенева ар-

Легені, де через стінки капі-

Чотири легеневі

Ліве перед-

шлуночок.

терія.

Кров

лярів альвеол кров виділяє

вени. Кров арте-

сердя. Кров

Кров

ве-

венозна.

вуглекислий газ та насичує-

ріальна.

артеріаль-

нозна.

ться киснем.

на.

Велике

Лівий

Аорта

і чис-

Усі органи

та

тканини

тіла

Венули,

вени,

Праве

пе-

шлуночок.

ленні

артерії

(крім легенів), де через стін-

верхня та нижня

редсердя.

Кров

ар-

та артеріоли.

ки капілярів кров віддає клі-

порожнисті

ве-

Кров веноз-

теріальна

Кров

артері-

тинам тіла кисень та пожив-

ни. Кров веноз-

на.

альна.

ні речовини і забирає вугле-

на.

кислий газ та інші продукти

розпаду.

Таблиця 98. Лімфатична система.

Складові

Розташування

Деякі особливості

Функції

частини

будови

Лімфатичні

Починаються сліпими

Діаметр значно більший, ніж

Направляють лімфу в лім-

капіляри

закінченнями у міжклі-

у кровоносних капілярів

фатичні судини

тинному просторі

Лімфатичні

Пронизують усі ткани-

У стінках мають м’язовий

Збирають

лімфу

та через

судини

ни та органи тіла

шар, завдяки чому здатні

грудні лімфатичні протоки

скорочуватись.

У

великих

передають її у вени.

судинах є клапани, що пере-

шкоджають

зворотному ру-

хові лімфи.

Лімфатичні

По

ходу лімфатичних

Овальні утворення із особ-

Формують

лімфоцити

(вид

вузли

судин. Особливо бага-

ливої

лімфоїдної

тканини,

лейкоцитів), які

виконують

то на шиї, у пахвах та

діаметром

2 - 30 мм

захисну функцію (фагоци-

паху.

тоз, утворення антитіл)

Таблиця 99. Внутрішнє середовище організму.

Внутрішнє

середови-

Склад

Місцезнахо-

Джерело та місце

Функції

ще

дження

утворення

Перенесення

поживних речо-

Кров

Плазма

(50-60%

Кровоносні су-

В результаті

пог-

(5 -6 л)

об’єму крові): во-

дини: артерії,

линання

води та

вин, гормонів та інших біологіч-

ди 90-92%, білків

вени, капіляри

поживних

речо-

но активних сполук до клітин, а

7%,

жирів

0,8%,

вин їжі

також продуктів розпаду до ор-

глюкози

0,12%,

ганів виділення. Терморегуля-

сечовини 0,05%,

ція тіла

мінеральних

со-

лей 0,9%

Кров’яні

клітини

Плазма крові

Червоний

кістко-

Транспортна (дихальна) - ери-

(40-50% об’єму

вий мозок, селе-

троцити переносять

кисень і

крові):

еритроци-

зінка,

лімфатичні

частково вуглекислий газ; за-

ти,

лейкоцити та

вузли,

лімфоїдна

хисна - лейкоцити (фагоцити)

тромбоцити

тканина

знешкоджують

хвороботворні

мікроорганізми, тромбоцити за-

безпечують зсідання крові

Тканинна

Вода і розчинені в

Проміжки

між

За рахунок плаз-

Є проміжним середовищем між

рідина

ній

поживні

орга-

клітинами

всіх

ми крові та кінце-

кров’ю та клітинами тіла. Пе-

(20 л)

нічні та мінераль-

тканин

вих продуктів ди-

реносить із крові до клітин ор-

ні речовини, ки-

симіляції

ганів кисень, поживні речовини,

сень, вуглекислий

мінеральні солі, гормони. По-

газ, продукти ди-

вертає у кров’яне русло через

симіляції, що ви-

лімфу воду, продукти дисиміля-

ділились із клітин

ції, що виділилися із клітин, у т.

ч. вуглекислий газ.

Лімфа

Вода та розчинені

Лімфатична

За рахунок ткани-

Повернення тканинної рідини в

(3 - 4 л)

в

ній

продукти

система

нної рідини,

що

кров’яне русло. Фільтрування

розпаду

органіч-

проникла

в

лім-

та знезаражування

тканинної

них речовин

фатичні капіляри

рідини, яке здійснюються у лім-

фатичних вузлах.

Формені

Будова

Місце

Трива-

Місце

Кількість

елементи

клітини

утворення

лість фу-

відмирання

у 1 мм3

Функції

(клітини)

нкціону-

крові

вання

Еритро-

Червоні

Червоний

3-4 міс.

Селезінка.

4,5

- 5,0

Перенос кисню із ле-

цити

без’ядерні

кістковий

Гемоглобін

млн.

генів до тканин та ча-

клітини

мозок

руйнується

стково

вуглекислого

двовгнутої

у печінці

газу із тканин до леге-

форми, які

нів

містять бі-

лок

гемо-

глобін

Лейкоцити

Безбарвні

Червоний

Від кіль-

Печінка,

се-

6 - 8 тис.

Захист

організму

від

амебопо-

кістковий

кох діб до

лезінка,

мі-

хвороботворних

бак-

дібні

клі-

мозок, се-

кількох

сця, де

є

терій

шляхом

фа-

тини з яд-

лезінка,

десятків

запальний

гоцитозу. Виробляють

ром,

різні

лімфатичні

років

процес

антитіла, чим ство-

за

розмі-

вузли

рюють імунітет

рами,

бу-

довою

та

функціями

Тромбо-

Без’ядер-

Червоний

5-7 днів

Селезінка

300-400

Беруть участь у зсі-

цити

ні, безбар-

кістковий

тис.

данні крові при ушко-

вні клітини

мозок

дженні

кровоносної

кулястої

судини, сприяючи пе-

форми

ретворенню білка фіб-

риногену у фібрин -

волокнистий кров’я-

ний згусток

Схема 17. Зсідання крові (5 - 12 хв.).

Тромбопластин + Са2+ + протромбін

тромбін + фібриноген

фібрин.

Тромбопластин - білок-фермент, який утворюються в результаті руйнування

Са2+

тромбоцитів.

-

іони кальцію, присутні в плазмі крові.

Протромбін

-

неактивний білок-фермент плазми крові.

Тромбін

-

активний білок-фермент.

Фібриноген

-

білок, розчинний у плазмі крові.

Фібрин

-

волокна білку, нерозчинні у плазмі крові (тромб).

Аглютиніни

Аглютиногени

Група

Ген

Генотип

(антитіла) плазми

еритроцитів

І

О

ОО

,

-

ІІ

А

АА, АО

А

ІІІ

В

ВВ, ВО

В

ІY

А, В

АВ

-

А, В

Аглютиніни

склеюють аглютиногени А, а аглютиніни - аглютиногени В,

Частини

Відділи

Будова

Функції

Головний

Передній

Сіра речовина (тіла нейронів) зна-

Забезпечує складну поведінку, ко-

мозок

мозок

ходиться на поверхні і утворює кору

ординує діяльність усіх органів та

(великі

півкуль, товщина якої 1,5-3,0 мм, а

систем організму. Містить центри

півкулі)

площа 2,0-2,5 тис. кв. см. Вона міс-

всіх рецепторних систем: лобна зо-

тить біля 14 млрд. тіл нейронів. Від

на - довільні рухи, координація ру-

кори всередину мозку відходять від-

хових механізмів мови, логічне мис-

ростки нейронів, які разом з нерво-

лення; тім’яна зона - просторова

вими волокнами, спрямованими до-

орієнтація, мовна та навчальна па-

кори, утворюють білу речовину ве-

м’ять, соматична чутливість тіла;

ликих півкуль. У білій речовині міс-

скронева зона - сприйняття та ана-

тяться скупчення нервових клітин

ліз слухових подразнень, контроль

(базальні ганглії). Поверхня півкуль

мови, оцінка простору, пам’ять; по-

складчаста і має щілини, борозни та

тилична зона - сприйняття та аналіз

звивини. Вона ділиться на основні

зорових подразнень.

зони: лобову, тім’яну, скроневу і по-

тиличну.

Таламус зв’язує рецептори тіла

Проміж-

Складається із великої кількості ску-

ний мо-

пчень нейронів (ядер). Структурно

(крім слухових) з корою та базаль-

зок

виділяють зорові горби (таламус),

ними гангліями великих півкуль, гі-

підзоровобугоркову ділянку (гіпо-

поталамусом, ніжками мозку і мозо-

таламус) та шишкоподібне тіло (епі-

чком.

фіз). Гіпоталамус включає в себе сі-

Гіпоталамус регулює сталість вну-

рий горб, соскоподібне тіло та лійку,

трішнього середовища організму, у

на кінці якої розташований гіпофіз.

тому числі температури, обмін ре-

човин, чергування сну та активності.

Він має центри спраги, страху, задо-

волення та незадоволення.

Епіфіз і гіпофіз є залозами внут-

рішньої секреції.

Середній

Поділяється на дах і ніжки мозку.

Нервові шляхи середнього

мозку

мозок

Поверхня даху має 4 горбики, під

з’єднують мозочок, спинний і задній

якими є скупчення нейронів (ядра).

мозок із переднім мозком. Регулює

Ядра також містяться між нервови-

орієнтувальні рефлекси на

зорові

ми волокнами ніжок мозку.

та слухові подразнення, а також то-

нус скелетних м’язів. Координує не-

свідомі стереотипні рухи (поставу).

Мозочок

Має дві півкулі, зв’язаних черв’яком.

Регулює рівновагу тіла, координує

Поверхня вкрита сірою речовиною,

рухи і підтримує тонус м’язів

яка має складчасту будову. У товщі

півкуль і черв’яка міститься біла ре-

човина, в якій є скупчення сірої ре-

човини (ядра).

Регулює діяльність дихальної, сер-

Задній

Складається із сірої речовини (ядер

1 2 9

мозок

черепно-мозкових нервів) і білої (пу-

цево-судинної систем, травних за-

(довгас-

чків нервових волокон)

лоз, жування, ковтання, кашель,

тий мозок

слиновиділення, блювання тощо.

і міст)

Бере участь у забезпеченні рефлек-

сів

постави

(перерозподіл

тонусу

м’язів). Пересилає імпульси між

спинним мозком та відділами голо-

вного мозку.

Спинний

Шийний,

Розташований в хребетному каналі

Забезпечує рефлекси, пов’язані з

мозок

грудний,

циліндричний тяж довжиною 41-45

роботою м’язів (підтримання поста-

попере-

см та діаметром 8-14 мм. Склада-

ви, ходіння). Регулює функції внут-

ковий,

ється із 31 сегмента. Від кожного се-

рішніх органів. Забезпечує зв’язок і

крижовий

гмента відходять 2 передніх (аксони

узгоджену

роботу

всіх

відділів

рухових нейронів) та 2 задніх (аксо-

центральної нервової системи.

ни чутливих нейронів) корінці, що

утворюють

спинномозкові

нерви.

Всередині має спинномозковий ка-

нал, де циркулює спеціальна рідина.

Сіра речовина розташована всере-

дині, а біла - зовні.

Таблиця 103. Периферійна нервова система.

Соматична (нервові волокна не пере-

Вегетативна (нервові волокна перериваються

риваються; швидкість проведення ім-

вузлами; швидкість проведення імпульсу 1-3

пульсу 30-120 м/с)

м/с)

Черепно-мозкові

Спинномозкові не-

Симпатичні нерви

Парасимпатичні не-

нерви (12 пар)

рви (31 пара)

рви

Склад

Відходять

від

різ-

Відходять симетрич-

Відходять симетричними

Відходять від

стов-

них відділів голов-

ними

парами

по

парами по обидва боки

бура головного мозку

ного мозку у вигля-

обидва боки спинно-

спинного мозку в грудно-

та крижового

відділу

ді нервових воло-

го мозку. Через за-

му та поперековому від-

спинного мозку. Нер-

кон. Діляться

на

дні

корінці входять

ділах. Довузлове воло-

вові вузли лежать у

відцентрові та до-

відростки доцентро-

кно

коротке,

бо

вузли

стінках або біля інне-

центрові.

вих нейронів; через

лежать уздовж спинного

рвованого органу. До-

передні

корінці

ви-

мозку;

післявузлове во-

вузлове волокно дов-

ходять

відростки

локно довге, бо йде до

ге, бо йде від мозку

відцентрових нейро-

органу,

що іннервується.

до органу;

післявуз-

нів. Відростки з’єд-

Післявузлові волокна ви-

лове

-

коротке,

бо

нуються, утворюючи

ходять у складі змішано-

знаходиться в органі,

нерв.

го

нерву

від

спинного

що іннервується.

На-

мозку і досягають внут-

йбільший нерв - блу-

рішніх

органів.

Нерви

каючий,

розгалужен-

утворюють

сплетіння

-

ня та вузли якого зна-

сонячне,

легеневе, сер-

ходяться в численних

цеве.

внутрішніх

органах

(серці, судинах, шлу-

нку тощо).