Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник

Таблиця 33. Розвиток рослинного та тваринного світу на Землі.

Ера, її тривалість

Період, його три-

(млн. років)

валість (млн. ро-

Нежива природа

Рослинний світ

Тваринний світ

ків)

З’являються прокаріоти (найпростіші)

Архейська , 3500

Життя зосереджене у

З’являються прокаріоти (бактерії, синьо-

воді. На кінець ери в

зелені водорості)

атмосфері

з’являється кисень.

Протерозойська, 2700

Життя зосереджене у

Виникають одноклітинні, колоніальні та

Виникають одноклітинні та багатоклітинні еука-

воді.

багатоклітинні еукаріоти. Формується ме-

ріоти. Формується механізм статевого розмно-

ханізм фотосинтезу та статевого розмно-

ження, двостороння симетрія тіла та хорда. Від-

ження. Виникають і розвиваються усі від-

бувається диференціація тканин (покривна, спо-

діли водоростей, які мають розчленовану

лучна, м’язова, нервова). Розвиваються всі типи

слань.

безхребетних (кишковопорожнинні, черви, члени-

Домінують бактерії, синьо-зелені та

стоногі, голкошкірі). З’являються перші хордові -

зелені водорості.

безчерепні.

Домінують найпростіші.

Палеозойська, 570

Кембрійський, 70.

Життя зосереджене у

На сушу виходять бактерії. З’являють-

З’являються молюски та перші безчерепні па-

Ордовикський, 60

воді та на суші

ся великі багатоклітинні водорості.

нцирні риби.

Домінують бактерії, синьо-зелені, зе-

Домінують найпростіші, губки, кишковопорож-

лені та червоні водорості.

нинні, черви, членистоногі (трилобіти), голкошкі-

Вимирають чисельні види водорос-

рі.

тей.

Силурійський, 30

Площа

морів скоро-

На суші з’являються перші рослини

З’являються перші наземні безхребетні (бага-

чується

в результаті

(псилофіти). Формуються тканини (пок-

тоніжки, скорпіони, безкрилі комахи).

горотворчих процесів.

ривна, механічна, провідна) та органи

Домінують безхребетні - головоногі молюски,

(стебло, листя. ризоїди), а також меха-

корали (кишковопорожнинні) трилобіти, рако-

нізм розмноження спорами.

скорпіони.

Девонський, 60

Життя

розвивається

Виникають чисельні форми наземних

З’являються щелепні панцирні риби та кисте-

на суші та в воді. Фор-

рослин (мохи, папороті, хвощі, плауни) та

пері риби, що мали легеневе дихання, а також

мується теплий воло-

гриби.

перші земноводні (стегоцефали). Завдяки появі

гий клімат. В атмос-

Домінують водорості та псилофіти.

легенів тварини виходять на сушу.

фері

накопичується

Домінують трилобіти, павуки, скорпіони, молю-

достатня кількість ки-

ски та безщелепні панцирні риби.

сню.

Вимирають окремі види коралових поліпів та

молюсків.

Кам’яновугільний,

Переважає теплий во-

З’являються насіннєві папороті.

З’являються крилаті комахи та перші плазуни.

75-65

логий клімат з вели-

Домінують велетенські папороті (до

Розвиваються та домінують чисельні види на-

кою кількістю боліт. В

40 м заввишки з листям до 10 м завдов-

земних членистоногих (павуки, скорпіони, кома-

кінці

періоду

форму-

жки).

хи), молюсків, голкошкірих, риб (дводишні, хря-

ються посушливі умо-

Вимирають псилофіти, а в кінці пері-

щові - акули), земноводних (стегоцефали).

ви.

оду - майже всі деревоподібні папороті,

Вимирають трилобіти, кистепері та панцерні

хвощі та плауни, внаслідок чого утворю-

риби.

ється кам’яне вугілля.

Пермський, 55

Домінує сухий, холод-

З’являються перші голонасінні рос-

Виникають травоїдні та звірозубі плазуни.

ний клімат.

лини.

Домінують комахи, морські безхребетні, акули

Домінують трав’янисті папороті, хво-

та плазуни.

щі, плауни та насіннєві папороті.

Вимирають трилобіти та стегоцефали.

Закінчується вимирання деревоподіб-

них спорових рослин.

Мезозойська, 230

Тріасовий, 35

На

значній

поверхні

З’являються сучасні голонасінні, у то-

З’являються костисті риби, динозаври (плазу-

Землі

домінує конти-

му числі хвойні.

ни), дрібні сумчасті та яйцеродні ссавці.

нентальній клімат.

Домінують давні голонасінні.

Домінують головоногі молюски, земноводні,

травоїдні та хижі плазуни.

Вимирають давні риби.

Юрський, 58

На

значній

поверхні

З’являються перші покритонасінні ро-

З’являються зубаті птахи (археоптерикси), су-

Землі

домінує конти-

слини.

часні земноводні та плазуни.

нентальний клімат.

Домінують голонасінні рослини.

Домінують велетенські плазуни (іхтіозаври,

Вимирають насіннєві папороті та дав-

диплодоки, бронтозаври, тиранозаври), костисті

ні голонасінні.

риби, головоногі молюски, комахи.

Вимирають давні хрящові риби.

Крейдяний, 70

Спостерігається

по-

З’являються покритонасінні, що мають

З’являються сучасні птахи, дрібні плацентарні

дальше похолодання

квітку, подвійне запліднення та плід.

ссавці.

та зменшення волого-

Домінують сучасні голонасінні.

Домінують і розвиваються комахи, костисті

сті суші.

Вимирають чисельні види голонасін-

риби, зубаті птахи, дрібні ссавці.

них та папоротей.

Вимирають велетенські плазуни, головоногі

молюски (амоніти).

Кайнозойська, 67

Палеоген, 42

Домінує

теплий

клі-

З’являються сучасні покритонасінні

Виникають нові форми ссавців (морські ссавці,

мат.

Сформувалися

рослини, що заселяють різні середовища

копитні, комахоїдні, нижчі мавпи). Спостерігаєть-

континенти

та

моря

існування.

ся подальший розвиток комах, птахів та ссавців,

сучасного

вигляду. У

Буйно розвивається тропічна рослин-

які домінують. В значній кількості розповсюджені

другій

половині

пері-

ність.

кишковопорожнинні та черви.

оду наступає похоло-

У другій половині періоду вічнозелені

Вимирають головоногі молюски (белемніти),

дання.

ліси замінюються листопадними.

мезозойські плазуни, давні ссавці.

Вимирають чисельні регресуючі види

рослин.

Неоген, 23

Має

місце

заледе-

Тропічна флора відступає на південь.

З’являються велетенські ссавці (мамонти, саб-

ніння

Відбувається інтенсивне пристосування

лезубі тигри тощо), людиноподібні мавпи.

покритонасінних до різноманітних умов

Має місце подальший розквіт та домінування

існування та виникнення нових видів.

комах, нижчих мавп, риб, птахів та ссавців.

Вимирають регресуючі види.

Вимирають головоногі молюски, плазуни, яйце-

родні та сумчасті ссавці.

Антропоген, 2

Формується

сучасне

З’являються культурні рослини.

З’являється та розвивається людина.

співвідношення

води

Рослинний світ набуває сучасного ви-

Вимирають велетенські ссавці (мамонти, саб-

та суші.

Кліматичні

гляду.

лезубий тигр та ін.).

фактори

розподіляю-

Вимирають регресуючі види.

Тваринний світ набуває сучасного вигляду.

ться за зонами.

Надцарство

Царство

Підцарство

Відділи (рослин) та

Класи

типи (тварин)

Імперія Доклітинні

Віруси

Віруси

Імперія Клітинні

Доядерні

Дроб’янки

Бактерії,

(Прокаріоти)

Ціанобактерії (синьо-

зелені водорості)

Актиноміцети

Ядерні

Гриби

Слизовики

(Еукаріоти)

Гриби

Хітридієві

Ооміцети

Зигоміцети

Аскоміцети

Базидіоміцети

Дейтероміцети

Лишайники

Рослини

Нижчі

рослини,

Водорості (збірна гру-

або Таломні (12

па відділів):

відділів)

Червоні

Зелені

Золотисті

Жовто-зелені

Діатомові

Бурі

Пірофітові

Евгленові

Вищі

рослини,

Мохоподібні

або

Листосте-

Плауноподібні

бельні

(10 від-

Псилотоподібні

ділів)

Хвощеподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Тварини

Одноклітинні,

Саркомастигофори

Справжні амеби

або Найпростіші

Рослинні

джгути-

(6 типів)

кові

Тваринні

джгути-

кові

Апікомплексні

Споровики

Війконосні

Олігогіменофореї

Багатоклітинні

Губки

(30 типів)

Кишковопорожнинні

Гідроїдні

Сцифоїдні

Коралові

Плоскі черви

Війчасті

Трематоди

Стьожкові

Первиннопорожнинні

Нематоди

(Круглі

черви)

Гастротрихи

Кільчасті черви

Багатощетинкові

Малощетинкові

П’явки

Молюски

Двостулкові

Черевоногі

Головоногі

Таблиця 35. Порівняльна характеристика груп нижчих форм життя.

Група

Будова тіла

Основні спо-

Способи роз-

Представники

Значення

соби жив-

множення

лення

Вірус

тютюно-

Віруси,

Доклітинна

Гетеротроф-

Реплікація

мо-

Віруси

спричиняють

1000 видів

ний

(парази-

лекули

ДНК

вої

мозаїки,

хвороби людини, тва-

ти)

(РНК)

жовтуха

буря-

рин, рослин. Бактеріо-

ків, вірус гри-

фаги поглинають бак-

пу, поліомієлі-

терії (дизентерійної па-

ту, віспи, ска-

лички, черевного тифу

зу, чуми тощо

тощо).

Бактерії,

Одноклі-

У більшості -

В

основному

Сінна паличка,

Збудники хвороб люди-

3000 видів

тинна,

гетеротроф-

поділом

кліти-

дизентерійна

ни, тварин та рослин.

без’ядерна

ний

(парази-

ни

паличка,

стре-

Окремі

види

спричиня-

ти,

сапрот-

птококи;

буль-

ють псування продуктів

рофи). Авто-

бочкові

бакте-

харчування.

Мінералі-

трофний

(хе-

рії

зація органічних речо-

мо-

та фото-

вин (редуценти), моло-

трофи)

чнокисле бродіння, фік-

Носток

сливо-

сація азоту повітря.

Синьо-

Одноклі-

Автотрофний

Поділ

клітини;

Пожива

для

нижчих

зелені

во-

тинна

та

(фототрофи)

вегетативне

подібний, ана-

тварин; збагачення во-

дорості

колоніаль-

(частинами

бена, мікроци-

ди киснем. Показник за-

(ціанобак-

на,

колонії)

стіс, глеотріхія

смічення водоймища; у

терії), 1500

без’ядерна

випадку

засмічення

видів

Мукор,

пені-

стає гетеротрофом.

Гриби,

100

Одноклі-

Гетеротроф-

Статеве,

без-

Редуценти. Їжа для лю-

тис. видів

тинна

та

ний

(парази-

статеве

(спо-

цил,

дріжджі,

дини та тварин, лікар-

багатоклі-

ти та сапрот-

рами),

вегета-

сажка,

ріжки,

ська сировина. Мікори-

тинна

(гри-

рофи)

тивне

(части-

пурхівки,

тру-

зні

гриби збільшують

бниця),

нами грибниці,

товик,

білий

поглинальну

здатність

ядерна

брунькуван-

гриб

коренів

вищих рослин

ням,

склероці-

(боровик).

Збудники

ями,

хламідос-

хвороб людини, тварин

порами)

Кущуваті

та рослин.

Лишайни-

Сланева

Симбіотич-

Вегетативне:

Відіграють

головну

ки, 25 тис.

(багатоклі-

ний:

гриб

–

частинами

(ягель), боро-

роль у ґрунтоутворенні,

видів

тинний

мі-

гетеротроф-

слані та особ-

даті,

листко-

бо

першими

поселя-

целій гриба

ний

сапрот-

ливими

утво-

подібні,

накип-

ються там, де не мо-

та одноклі-

роф,

водо-

рами

(сореді-

ні форми.

жуть жити рослини. Є

тинні водо-

рість – авто-

ями

та

ізидія-

кормом для деяких тва-

рості)

трофний

фо-

ми), які скла-

рин.

тотроф.

На

даються з клі-

Використовуються для

ґрунті, каме-

тин

водорості

одержання

речовин

нях,

стовбу-

та

обплітаю-

(глюкози, харчового цу-

рах

дерев

і

чих

їх

гіфів

кру, спирту, желатини,

навіть на склі

гриба.

антибіотиків, фарбників,

та металі.

вітамінів тощо).

Властивості віру-

Характеристика

сів

Відмінні

особли-

1) Вірусна частинка (віріон) складається з білкової оболонки, всередині якої міститься

вості

нуклеїнова кислота. Білок

вірусної оболонки здатен

до самоформування.

2) Генетичний матеріал має різноманітну організацію (ДНК чи РНК може бути у формі

подвійного або одинарного ланцюжка). 3) Генетичний матеріал вірусів поводить себе в

клітині хазяїна яки частина генетичного матеріалу цієї клітини. 4) Відсутня власна сис-

тема синтезу білка (білок для формування оболонки утворюється в клітині хазяїна).

Форма

(визнача-

1) паличкоподібна (вірус тютюнової мозаїки, вірус штрихуватої мозаїки ячменю

ється будовою бі-

тощо), 2) ниткоподібна (віруси жовтухи цукрових буряків, мозаїки квасолі, пшениці

лкової оболонки)

тощо, 3) сферична (віруси грипу, кору, паротиту тощо), 4) кубоїдальна (віруси на-

туральної віспи, аденовіруси тощо), 5) булавоподібна (бактеріофаги – віруси бакте-

рій).

Класифікація за

1. Спіральні. Оболонка у вигляді циліндра складається з однакових білкових субоди-

типом симетрії

ниць, розташованих спірально. Всередині оболонки міститься одноланцюгова РНК (ві-

рус тютюнової мозаїки та

інші віруси рослин, деякі віруси

тварин і бактерій).

2. Многогранні. Найбільш біологічно доцільної формою є 20-гранник (аденовірус, ві-

руси герпесу, саркоми Рауса тощо). 3. З комбінованим типом симетрії. Оболонка ку-

бічної симетрії, в якій спірально розташований нуклеопротеїд (віруси мозаїки люцерни,

лейкозів, деякі види бактеріофагів).

Розмір геному

Від декількох до сотень генів. Наприклад, геном фага φХ174 має всього 4 гена, фага λ –

20 генів, вірусу віспи – 30 генів тощо. Для порівняння: геном бактерій нараховує сотні

генів, грибів – тисячі, а рослин і тварин – десятки і сотні тисяч генів.

Життєвий цикл

Ритмічне чергування двох фаз – позаклітинної та внутрішньоклітинної. Позаклітинна

фаза здійснюється у вигляді інертної інфекційної частинки – віріону. Протягом внут-

рішньоклітинної фази проявляються особливості життєдіяльності вірусу і здійснюється

його розмноження.

Циркуляція в при-

Рослинні віруси не здатні до самостійного розповсюдження і поширюються за допомо-

роді

гою комах, червів, насіння та пилку рослин, людини тощо. Віруси тварин і людини

поширюються крапельним способом або за допомогою кровососних членистоногих

(комарі, кліщі тощо).

Роль у природі

Віруси зумовлюють понад 75% інфекційних та інших захворювань людини, тварин,

рослин, грибів та мікроорганізмів. Найбільш поширеними вірусними хворобами рос-

лин є тютюнова мозаїка, смугаста мозаїка пшениці, штрихувата мозаїка ячменю, мозаї-

ка кукурудзи, цілий ряд мозаїк картоплі, , жовтяниця цукрових буряків та багато ін-

ших. Серед вірусних захворювань тварин відомі ящур парнокопитних, чума великої

рогатої худоби, сказ, орнітоз, кліщовий енцефаліт тощо. До найпоширеніших вірусних

хвороб людини відносяться грип, кір, поліомієліт, віспа, герпес, енцефаліти, інфекцій-

ний гепатит та інші.

Використання

Деякі види вірусів (фаги) використовуються в генетичних дослідженнях (молекулярна

людиною

генетика) та в медицині (профілактика та лікування дизентерії, черевного тифу та ін-

ших захворювань людини і тварин, діагностика інфекційних хвороб людини, тварин та

рослин).

Таблиця 37. Відділ Бактерії (близько 3000 видів).

Спосіб

Будова тіла

Будова клітини

Розмноження

Середовище існування

існування та

Значення

представники

Позитивне: виготовлення моло-

Одноклітинна.

Прокаріотична:

Поділ

клітини:

В повітрі: бактерії підіймаються

Бактерії

молоч-

Форма:

куляста

нема сформова-

спочатку

ділить-

у верхні шари біосфери до 30км

нокислого бро-

чнокислих продуктів (сир, кисляк,

(коки), паличко-

ного ядра, міто-

ся нуклеоїд, а

та більше над промисловими міс-

діння

(сапрот-

масло, сметана), силосування ко-

подібна

(баци-

хондрій,

плас-

потім

цитоплаз-

тами і менше у сільській місцево-

рофи)

рмів, квашення капусти, соління

ли),

спіралеподі-

тид. В центрі ци-

ма.

Швидкість

сті. Через повітря розповсюджу-

огірків та помідорів.

бна

(спірили),

топлазми

-

нук-

розмноження

ються збудники ангіни, скарлати-

Негативне: псування продуктів.

вигнута

(вібріо-

леоїд, що міс-

залежить від зо-

ни, туберкульозу.

______________

_____________________________

ни). Деякі кліти-

тить

одну

хро-

внішнього

сере-

У ґрунті: найбільше бактерій

Бактерії

оцтово-

Позитивне: окислювання спир-

ни

мають

один

мосому

з

моле-

довища

-

за

зосереджено в

окультуреному

кислого

бродін-

ту до оцтової кислоти, яку засто-

чи

декілька

кулою

ДНК

та

сприятливих

чорноземі (в 1г ґрунту 2.5-3.0

ня (сапротрофи)

совують для маринування та кон-

джгутиків

(рух-

невідмежований

умов

поділ

від-

млрд.). Відіграють велику роль у

сервування плодів та овочів.

ливі

бактерії).

від

цитоплазми

бувається

коні

ґрунтоутворенні

(азотобактерії,

Негативне: псування продуктів.

Мають місце та-

мембраною.

20-30 хв. Стате-

нітрифікуючі бактерії, гнильні бак-

кож

колоніальні

Всередині

кліти-

вий

процес

-

терії).

форми.

ни є мембранні

кон’югація (киш-

кова паличка).

структури

різно-

Спори

бактерій

У воді: у верхніх шарах води

Гнильні

бактерії

Позитивне: санітарна роль - мі-

манітного

при-

захищені досить

відкритих водоймищ, особливо у

(сапротрофи)

нералізація органічних решток.

значення:

одні

міцною

оболон-

межах міста, і є джерелом інфек-

Негативне: псування продуктів;

виконують

фун-

кою і слугують не

ційних хвороб (дизентерія, холе-

для запобігання гниття застосову-

кції ендоплазма-

для розмноже-

ра, бруцельоз). Корисні водні бак-

ють сушіння, соління, маринуван-

тичної сітки, інші

ння, а для подо-

терії мінералізують органічні реш-

ня, стерилізацію, пастеризацію,

-

мітохондрій,

лання

несприят-

тки.

______________

зацукровування.

апарату Гольджі;

ливих умов.

У живих організмах : бувають

Хвороботворні

_____________________________

є рибосоми.

хвороботворні та симбіотичні.

бактерії

(па-

Спричиняють

інфекційні захво-

Клітина має зо-

Хвороботворні попадають в орга-

разити)

рювання людини та тварин. Для

внішню мембра-

нізм із зовнішнього середовища,

боротьби з ними застосовують ан-

ну та щільну клі-

але лише за сприятливих для них

тибіотики, бактеріофаги, щеплен-

тинну

оболонку

умов спричиняють захворювання.

ня, а також профілактичні заходи

(основна

речо-

Симбіотичні живуть у коренях де-

(знешкодження осередку зарази,

вина - пектин).

яких видів покритонасінних рос-

______________

загартування організму, дотриман-

Деякі

види ма-

лин, сприяючи їх азотистому жив-

Бульбочкові бак-

ня правил санітарії та гігієни).

ють клітину, ото-

ленню, або в органах травлення

терії (симбіонти)

_____________________________

чену напіврідкою

тварин і людини, допомагаючи

Бульбочкові

бактерії

проника-

колоїдною

кап-

розщеплювати та засвоювати їжу

ють у корені бобових рослин (ко-

сулою.

.

нюшина, люпин, люцерна тощо) та

вступають з ними в симбіоз. Вна-

слідок цього на коренях утворю-

ються пухлини - бульбочки, запо-

внені бактеріями, які з атмосфер-

ного азоту синтезують

азотисті

сполуки, доступні не тільки росли-

ні-носію, а й іншим рослинам.