Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник

Функції

Іннервують

орга-

Забезпечують рухи

Іннервують

внутрішні

Іннервують внутрішні

ни чуттів, внут-

усіх частин тіла, кі-

органи.

Стимулюють

органи, здійснюючи

рішні органи, кі-

нцівок,

зумовлю-

роботу

серця,

потових

на них вплив, проти-

стякові м’язи. За-

ють чутливість шкі-

залоз, обмін речовин.

лежний симпатичній

безпечують зв’я-

ри. Іннервують кіс-

Пригнічують діяльність

нервовій системі.

зок

організму з

тякові м’язи, спри-

травного тракту, звужу-

навколишнім

се-

чинюючи

довільні

ють судини, розслаб-

редовищем,

шви-

та мимовільні

ру-

ляють

стінки

сечового

дкі реакції на його

хи. Довільні

рухи

міхура тощо.

зміни,

орієнтуван-

відбуваються

під

ня у просторі, ру-

контролем

голов-

хи тіла (цілеспря-

ного мозку, а мимо-

мовані),

чутли-

вільні

-

спинного

вість, зір, слух,

мозку

(спинномоз-

нюх, дотик, смак,

кові рефлекси).

міміку

обличчя,

мову.

Функціону-

ють

під

контро-

лем

головного

мозку.

Таблиця 104. Безумовні рефлекси.

Тип

Назва за функцією

Призначен-

Місцезнаходження нервових центрів

ня

Індиві-

Питний,

харчовий,

захис-

Самозбере-

Гіпоталамус, гіпофіз, підкоркові центри

дуальні

ний, агресивний

ження

великих півкуль

Дослідницький, ігровий, на-

Саморозви-

Лобна зона кори великих півкуль, гіпокамп

слідувальний,

волі,

пере-

ток

(зона великих півкуль, що межує з зад-

борювання

ньою частиною проміжного мозку)

Видові

Статевий, батьківський, те-

Збереження

Скронева та лобна зона великих півкуль,

риторіальний, ієрархічний

виду

(ро-

перегородка та гіпокамп (зони великих пів-

льові,

соціа-

куль, які межують з передньою та задньою

льні рефле-

частинами проміжного мозку відповідно)

кси)

Таблиця 105. Порівняння безумовних і умовних рефлексів.

Безумовні рефлекси

Умовні рефлекси

Природжені або з’являються на певному етапі

Набуваються протягом життя на основі безумо-

розвитку

вних рефлексів

Рефлекторні дуги постійні, замикаються в спин-

Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в пе-

ному мозку та стовбурі (довгастий мозок, міст,

редньому мозку

середній та проміжний мозок)

Життя без них неможливе

Сприяють виживанню

Видоспецифічні

Індивідуальні

Спричиняються безумовними подразниками

Виникають у відповідь на умовні подразники, що

збігаються у часі з безумовними подразниками

Одиниці

Назва групи

класифі-

умовних реф-

Характеристика

Приклади

кації

лексів

Види

Вегетативні

Рефлекторна відповідь проявляється у дія-

Харчові (класичний слиновиді-

льності всіх внутрішніх органів на основі

льний умовний рефлекс), сер-

обмінних процесів, що відбуваються в ор-

цево-судинні, дихальні, статеві,

ганізмі

сечовидільні тощо

Соматорухові

Утворюються на основі безумовнорефлек-

Захисні рухові умовні рефлек-

торних рухових реакцій скелетних м’язів

си

Натуральні

Умовні рефлекси на подразники, які є при-

Виділення слини на вигляд та

родними агентами відповідних безумовних

запах їжі

рефлексів

Штучні

Рефлекторні реакції на зовнішні чи внут-

Умовні рефлекси на світло,

рішні подразники, які у природних умовах

звук, зміни температури тощо

не пов’язані з прийняттям їжі

Форми

Збіжні

Рефлекторні реакції, які утворюються внаслідок одночасної дії умовного по-

дразника і підкріплення. Формуються і зміцнюються швидко

Запізнювальні

Рефлекторні реакції, які утворюються за умови, коли підкріплення здійсню-

ється через короткий проміжок часу (1-3 хв.) після дії умовного подразника.

Формуються дуже важко і залежать від індивідуальних особливостей

нерво-

вої системи

Слідові

Рефлекторні реакції, що утворюються тоді, коли підкріплення здійснюється

через значно більший час, ніж необхідно для утворення запізнювальних реф-

лексів після закінчення дії умовного подразника. Мають велике значення для

процесу перетворення навичок у високоавтоматизовану систему умовних

рефлексів

Часові

Складна форма слідових рефлексів, які

Умовнорефлекторне

підви-

утворюються (відносно повільно) внаслі-

щення секреції травних соків у

док повторення безумовного подразника

години прийняття їжі, праце-

через рівні інтервали часу. В основі фор-

здатності у години роботи то-

мування рефлексів на час лежать періодич-

що

ні зміни фізіологічних функцій в організмі

за добу

Імітаційні

Рефлекторні реакції, які утворюються внаслідок копіювання рухів та діяль-

ності дорослих і лежать в основі формування систем навичок та вмінь

Форми

Види

Характеристика

Приклади

гальмуван-

гальмування

ня

Зовнішнє

Наявний

сто-

Тимчасове послаблення або припинення

Внаслідок дії болю, світла,

(спадкове,

ронній подраз-

умовного рефлексу під впливом будь-

шуму чи запаху припиняється

безумовне)

ник

якого нового або несподіваного подраз-

або послаблюється

умовноре-

ника.

флекторне

слиновиділення

у

собаки.

Позамежове

Розвивається внаслідок дії сильного (чи

Сонливий

стан

і неуважність

гальмування

тривалого) умовного подразника або су-

учнів за умови дуже голосної

(сторонній

по-

марного ефекту кількох помірних подра-

та монотонної розповіді вчите-

дразник відсу-

зників, коли вони перевищують певну

ля.

тній)

межу працездатності нейронів. Має захи-

сне значення, оберігаючи нервові клітини

від руйнування.

Внутрішнє

Згашувальне

Розвивається при повторюванні умовних

Згасання умовнорефлекторного

(набуте

подразників без підкріплення. Під дією

слиновиділення

у

собаки

на

внаслідок

сильного стороннього подразника умов-

дзвінок, якщо він у подальшо-

тренування,

ний рефлекс може проявитися. . За допо-

му не буде супроводжуватись

умовне)

могою згашувального гальмування лю-

підкріпленням їжею.

дина і тварини позбуваються умовних

рефлексів, що втратили життєве значен-

ня.

Запізнювальне

Спостерігається при утворенні запізню-

Вовк не одразу кидається на

вальних умовних рефлексів, коли умов-

зайця, побачивши його на зна-

ний подразник внаслідок короткочасного

чній відстані, а вичікує, поки

запізнювання підкріплення (2-3 хв.) на-

заєць наблизиться (гальмують-

буває гальмівного значення. Створює

ся рухові та харчові умовні ре-

умови для кращого орієнтування тварин

флекси).

і людини у навколишньому світі.

Диференційо-

Розвивається у разу, коли один умовний

Умовнорефлекторне

слинови-

ване

подразник підкріплюється, а подібні до

ділення у собаки на звук часто-

нього не підкріплюються. Дає можли-

тою, наприклад, 100 Гц. Люди-

вість чітко розрізняти подразники і таким

на тонко розрізняє інших лю-

чином реагувати лише на необхідний по-

дей, інтонації мови,

звуки,

ко-

дразник, що має пристосувальне значен-

лір, форму предметів тощо.

ня. Виробляється протягом тривалого ча-

су.

Умовне

Подібне до диференційованого. Розвива-

У собаки

вироблено умовний

ється у разі непідкріплення дії умовного

слиновидільний рефлекс на дію

подразника в поєднанні з будь-яким ін-

метронома, яка у поєднанні зі

шим додатковим подразником, причому

світлом

не підкріплювалася.

дія одного умовного подразника завжди

Слиновидільний рефлекс на цю

підкріплюється. Додатковий подразник у

комбінацію подразників посту-

цьому випадку називається умовним га-

пово зникав. Сам же метроном,

льмом.

застосований окремо, викликав

чіткий

слиновидільний реф-

лекс. Для людини – правила в

іграх, навчання правил поведі-

нки в суспільстві тощо.

Зміст

Значення

Перша сигнальна сис-

Система рефлекторних реакцій на конкретні подразники зовнішнього та

тема (за І.П.Павловим)

внутрішнього середовища, спільна для людини і тварин.

Друга сигнальна систе-

Властива лише людині, соціально обумовлена система умовних рефле-

ма (за І.П.Павловим)

ксів, вироблених на слова та символи, яка забезпечує здійснення абст-

рактного мислення за допомогою загальних понять. Найважливішим і

основним компонентом цієї системи є членороздільна мова, за допо-

могою якої людина може вийти за межі власної особистості, давати на-

зви предметам і явищам, розмірковувати про них, сприймати їх у кон-

тексті минулого і майбутнього, обмінюватися своїми думками з іншими

людьми. Вища нервова діяльність людини базується на єдності 1-ої та

2-ої сигнальних систем, на їх спільному функціонуванні.

Сприйняття

Відбиття у головному мозку людини цілісного образу предмета чи яви-

ща. Вибір інформації для сприйняття здійснюється за допомогою уваги

(мимовільної чи довільної). Довільну увагу можна активізувати вольови-

ми зусиллями, тривалим тренуванням, активними діями з об’єктом.

Мислення

Опосередковане, абстраговане та узагальнене, а у людини, крім того,

пов’язане зі словом, відбиття головним мозком зовнішнього і внутріш-

нього світу та його законів.

Пам’ять

Здатність нервової системи зберігати та відтворювати інформацію без

порушення її змісту та характеру, яка забезпечує накопичення знань,

необхідних в усіх сферах життєдіяльності, планування та здійснення до-

цільних дій. За тривалістю зберігання інформації пам’ять поділяється на

короткота довготривалу. Види короткотривалої пам’яті: сенсорна

(у вигляді образів; тривалість ‹1 с), первинна (у вигляді слів; тривалість

кілька секунд; забування здійснюється внаслідок витіснення старої ін-

формації новою). Види довготривалої пам’яті: вторинна (формуєть-

ся внаслідок переходу інформації із первинної пам’яті; ємність і трива-

лість значна – від кількох хвилин до років; забування здійснюється вна-

слідок тривалого невикористання або накопичення нової чисельної ін-

формації), третинна (власне ім’я, здатність читати і писати тощо; ніколи

не забувається і швидко пригадується). Форми пам’яті: логічно-

смислова та чуттєво-образна (зорова, слухова, смакова, нюхова, рухо-

ва, дотикова тощо).

Емоції

Процес ситуаційного переживання, ставлення до об’єктів та явищ, реак-

ції на зовнішні та внутрішні подразники, що проявляються у вигляді за-

доволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. Впливають

на процеси сприйняття, пам’яті, мислення, свідомості, навчання та ви-

значають поведінку людини. Розрізняють емоційні реакції (сміх, плач,

схвильованість, повна нерухомість тощо), емоційні стани (збудження,

пригнічення, страх, тривога тощо), емоційні стосунки (доброзичли-

вість, любов, ворожнеча, заздрощі тощо). Вольовими зусиллями або за

допомогою автотренінгу людина здатна свідомо керувати емоціями.

Свідомість

Притаманна лише людині функція головного мозку, яка забезпечує її

здатність виділяти себе з навколишнього середовища та активно орієн-

туватися в ньому. Виявляється через відчуття, сприймання, уявлення,

мислення, пам’ять, увагу, навчання. Існує як функція головного мозку

окремої людини в формі інтегрованого, цілісного, надбіологічного пі-

знання, поточного процесу і відображує об’єктивний світ у суб’єктивних

образах, поняттях, ідеях.

Принцип ти-

Типи ВНД

Характеристика

пології ВНД

Загальні

для

Жвавий тип

Сильний, зрівноважений, рухливий тип нервової системи, який проявляєть-

людини і тва-

(сангвінік)

ся в енергії та впертості при досягненні мети, у самовладанні, умінні швид-

рин

типи

ко перебудовувати свої звички та уподобання, виходячи з конкретних об-

ВНД, визначе-

ставин життя.

ні на

основі

Спокійний

Сильна, зрівноважена, проте інертна нервова система. Люди цього типу від-

співвідношен-

тип

(флег-

різняються неквапливістю, консерватизмом поведінки, повільністю у при-

ня сили, врів-

матик)

йнятті рішень навіть за критичних ситуацій, але виявляють при цьому енер-

новаженості та

гію, високу працездатність, самовладання.

рухливості

не-

Нестрим-

Сильна але незрівноважена нервова система. Людям цього типу притаманна

рвових

проце-

ний

тип

захопленість, натхненність у виконанні роботи, але часто будь-яка дрібниця

сів

(холерик)

може звести все нанівець. Поняття рухливості нервових процесів не вжива-

ється.

Слабкий

Відрізняється загальною слабкістю нервової системи, коли поняття зрівно-

тип

(мелан-

важеності та рухливості нервових процесів не вживається. У людей цього

холік)

типу швидко розвивається позамежове гальмування під дією навіть помір-

них за силою подразників. Вони нерішучі, нездатні наполягати на своєму,

легко підкоряються чужій волі, за незвичайних обставин впадають у паніку.

Життя видається їм дуже тяжким, повним непереборних труднощів. Такі

люди намагаються ізолюватись від життя з його хвилюваннями, уникають

товариства, бояться будь-якої відповідальності.

Часткові

ти-

Розумовий

Значне переважання 2-ої сигнальної системи, яке виявляється у схильності

пи ВНД ,

які

до абстрактного мислення (розчленування, аналіз, об’єднання в цілісну сис-

притаманні

тему).

лише людині і

Художній

Значне переважання 1-ої сигнальної системи, яке виявляється у схильності

визначаються

до чуттєво-образного мислення (цілісне, інтегроване сприймання дійснос-

співвідношен-

ті).

ням 1-ої та 2-ої

Середній

Характеризується приблизно однаковою активністю двох видів мислення

сигнальних

(художньо-

(обох сигнальних систем). До нього належить більшість людей, яким влас-

систем

мислитель-

тиві як образні враження, так і умоглядні висновки.

ний)

Функція

Ліва півкуля

Права півкуля

Менший

Об’єм півкулі

Більший

Маса сірої речовини півкулі

Більша

Менша

Проекція руху руки

Правої

Лівої

Половина зорового поля

Права

Ліва

Слух

Справа

Зліва

Нюх

Зліва

Справа

Мова

Письмо, читання. Знаходиться ос-

Розуміння мови. Музичність.

новний центр мови.

Мислення

Абстрактне, аналітичне, логічне.

Конкретнообразне.

Інші функції

Лічба.

Просторове уявлення, орієнтація у

просторі. Емоції.

Придатки

Системи

та ча-

Будова

Функції

стини ока

Допоміжні

Брови

Волосся, що росте від внутріш-

Відводять піт з лоба

нього до зовнішнього кута ока

Повіки

Шкірна складка з віями

Захищають око від світлових про-

менів та пилу

Слізний

Слізна залоза

та

сльозовивідні

Сльози зволожують, очищують,

апарат

шляхи

дезінфікують око

Оболонки

Білкова

Зовнішня щільна оболонка, утво-

Захист ока від механічної та хі-

рена сполучною тканиною

мічної дії; вмістище всіх частин оч-

ного яблука

Судинна

Проміжна

оболонка,

пронизана

Живлення ока

кровоносними судинами

Сітківка

Внутрішня оболонка ока, утворена

Сприймання світла

фоторецепторами -

паличками та

колбочками

Оптична

Рогівка

Прозора передня частина білкової

Пропускає промені світла

оболонки

Водяни-

Прозора рідина за рогівкою

Пропускає промені світла

ста волога

Райдужка

Передня частина судинної обо-

Містить пігмент, який дає колір оку

лонки

Зіниця

Отвір у райдужці, оточений м’я-

Регулює кількість світла, роз-

зами

ширюючись та звужуючись

Кришта-

Двовипукла еластична прозора лі-

Заломлює та фокусує промені сві-

лик

нза, оточена війковим м’язом

тла, забезпечує акомодацію

Склисте

Прозоре колоїдне тіло

Заповнює очне яблуко; пропускає

тіло

промені світла

Світло-

Фоторе-

У сітківці у вигляді паличок та кол-

Палички - рецептори безкольоро-

сприйма-

цептори

бочок

вого зору, здатні збуджуватись

юча

(нейрони)

навіть при малому, сутінковому

освітлення; колбочки - рецептори

кольорового зору за умов яскра-

вого освітлення

Зоровий

Нервові

клітини

кори

головного

Сприймає збудження та передає

нерв

мозку через волокна зорового не-

до зорової зони кори головного

рва з’єднані з відростками фото-

мозку, де відбувається аналіз збу-

рецепторних нейронів

дження та формування зорових

образів

Шари шкіри

Будова

Функції

Захисна: не пропускає бактерії, шкідливі

Зовнішній

шар -

Утворений клітинами багато -

надшкір’я (епі-

шарового епітелій. Поверхне-

речовини, рідини, тверді часточки, гази. Живі

дерміс)

вий шар мертвий, зроговілий, з

клітини епітелію утворюють клітини зро-

якого також утворюються воло-

говілого шару. Меланін дає шкірі забарвлен-

сся та нігті. Глибинний шар

ня та поглинає ультрафіолетові промені, за-

складається з живих клітин,

хищаючи від них організм. Глибший шар ви-

здатних до мітотичного поділу;

робляє вітамін Д.

містить пігмент меланін.

Терморегулювання: за умови розширення

Внутрішній шар -

Складається зі сполучної тка-

власне

шкіра

нини, пружних волокон та не

капілярів виділяється тепло, за умови зву-

(дерма)

посмугованих м’язових клітин.

ження - зберігається.

Тут розгалужені кровоносні ка-

Виділення вологи з солями та сечовиною у

піляри, потові та сальні залози,

вигляді поту. Шкірне дихання. Орган дотику;

корінці волосся, рецептори, що

шкірне чуття (особливо на кінчиках пальців).

сприймають тепло, холод, до-

Виділення сальних залоз змащує шкіру та

тик та тиск.

волосся, захищаю чи їх від різних факторів

середовища. Волосся на шкірі людини - ру-

дименти, але вони зберегли здатність підні-

матися.

Підшкірна

жиро-

Пучки сполучнотканинних во-

Збереження тепла, пом’якшення меха-

ва клітковина

локон і жирові клітини. Прони-

нічних впливів і захист внутрішніх органів,

зана кровоносними судинами

накопичення жиру, зв’язок шкіри з внутрішні-

та нервами.

ми тканинами тіла.

Органи

Будова

Функції

Чоловіча статева система

Сім’яники

Дві залози овальної форми, розташовані

Постійно продукує чоловічі статеві клі-

(яєчка)

поза межами черевної порожнини в шкі-

тини (гамети) - сперматозоїди та статеві

рно-м’язовому мішечку - мошонці. Скла-

гормони (тестостерон, андрогени тощо),

даються зі звивистих канальців, висте-

що стимулюють розвиток статевих орга-

лених зсередини сперматогенним епі-

нів та інших статевих ознак.

телієм.

Придатки

Кожен сім’яник має маленьку придат-

Виділення сім’яної рідини, що є се-

яєчок

кову залозу

редовищем живлення та переміщення

сперматозоїдів

Сім’яні мі-

Біля сечового міхура розташовані два

Виділяють секрети, що змішуються з

хурці

та

сім’яні міхурці та передміхурова залоза

сім’яною рідиною і стимулюють рухли-

передміху-

вість сперматозоїдів, чим завершується

рова зало-

формування сперми

за

1 3 8

Сім’япрово

Два сім’япроводи виходять із сім’яників у

Виведення сперми назовні під час ста-

ди та сім’я-

черевну порожнину, з’єднуються з сім’я-

тевого акту

виносна

ними міхурцями, зливаються в одну сі-

протока

м’явиносну протоку, яка в тілі перед-

міхурової залози впадає у сечівник

Жіноча статева система

Яєчники

Дві залози, утворені спеціальним зало-

Утворення жіночих статевих клітин (га-

зистим епітелієм та сполучною ткани-

мет) - яйцеклітин. Одна яйцеклітина

ною, що пронизана кровоносними суди-

утворюється приблизно кожні 28 днів.

нами та нервами

Синтез та виділення статевих гормонів -

прогестерона, естрогенів тощо.

Маткові

Кожний яєчник занурений у бахромчас-

Проведення яйцеклітини у матку. Місце

труби

тий вхід до маткової труби (яй-

для запліднення.

цепроводу), яка відкривається у матку.

Внутрішня поверхня яйцепроводів ви-

стелена мерехтливим епітелієм, війки

якого сприяють пересуванню яйцекліти-

ни до матки.

Матка

Порожнистий м’язовий орган грушопо-

Через матку рухаються сперматозоїди у

дібної форми, вистелений всередині

напрямку маткових труб. Розвиток, ріст і

слизовим епітелієм, пронизаним числе-

живлення зародка (плода) протягом 280

нними кровоносними судинами

днів (9 місяців), що має назву вагітності.

Піхва

Суцільна м’язова трубка, вистелена все-

З’єднує зовнішні статеві органи з вну-

редині слизовим епітелієм

трішніми, приймає сперму під час ста-

тевого акту та пропускає плід під час

пологів.

Таблиця 116. Розвиток людського організму.

Періоди розвитку

Особливості будови

Фізіологічні особливості

Утворилася в яйцепроводі.

Зародко-

Зигота

Запліднена яйцеклітина. Має ди-

вий

плоїдний набір хромосом: один

набір - від яйцеклітини, другий -

від сперматозоїда.

Бластула

Перша стадія розвитку зародка.

Утворюється в яйцепроводі в результаті

Одношаровий

багатоклітинний

дроблення зиготи (мітоз без наступного

пухирець.

росту клітин).

Гаструла

Друга стадія розвитку зародка,

Бластула переміщається в матку та за-

що має два

зародкові листка

глиблюється в її стінку, після чого з неї

(шари): ектодерму та ентодерму.

утворюються гаструла. У зоні контакту

Пізніше з’являється мезодерма.

гаструли зі стінкою матки формуються

Із цих трьох листків формуються

зародкові оболонки (плацента, міхур).

всі системи органів тіла.

Зародок розвивається всередині міхура.

Плід

Проходить усі стадії зародкового

Розвивається у водному середовищі, де

розвитку, що типові для хребет-

вільно рухається і захищений від меха-

них. Міхур заповнюється водя-

нічних ушкоджень. Проходить стадію зя-

нистою рідиною. Плацента зрос-

брових щілин і хвоста. Через плаценту

тається зі стінкою матки. Плід

по кровоносних судинах отримує кисень

з’єднаний з плацентою пупковим

і поживні речовини та позбавляється

канатиком і має одне коло крово-

продуктів дисиміляції. На 9-й місяць на-

обігу.

буває усіх ознак людського організму.

Після-

Новона-

Непропорційна

будова

тіла

-

Незрощені кістки заходять одна за дру-

пологовий

роджений

надто велика голова та короткі

гу, що зменшує об’єм голови та тіла і до-

ноги і руки. Кістки черепа і таза

помагає пологам. Перший рефлек-

ще не зрослися. Хребет без ви-

торний рух - крик і вдих (після перев’я-

гинів.

зування пупкового канатика). Наступний

природжений рефлекс - смоктальний.

Немовля

Дитина оволодіває рухами : під-

У дитини формуються м’язи, міцніє кіс-

(до 12

німає голову, перевертається на

тяк, рухи стають різноманітними, з’яв-

міс.)

живіт, здіймається, що сприяє

ляється потреба ходити. Дитина спо-

формуванню

вигинів

хребта.

чатку живиться лише грудним молоком,

З’являються молочні зуби.

яке містить усі необхідні поживні речо-

вини, а пізніше підгодовується іншою

їжею, яка має бути багата на вітаміни.

Розвивається вища нервова діяльність -

вимовляються перші слова.

Змінюються пропорції тіла ди-

Самостійний організм. що став харчу-

Ясельний

тини: голова стає відносно мен-

ватися звичайною їжею. Зростаються

(1-3 роки)

шою, а кінцівки подовжуються.

черепні кістки. Починають проявлятися

Розвивається

головний

мозок

-

емоції, з’являється членороздільна мо-

його борозни та звивини.

ва. Потребує посиленого догляду.

Дошкільний

Молочні зуби замінюються пос-

Узгоджені рухи. Свідома мова. Форму-

(3-7 років)

тійними. В основному завершу-

ються умовнорефлекторні центри мови

ється розвиток

кори головного

та письма.

мозку.

Шкільний

Інтенсивний

розвиток

кістково-

У віці 13-15 років починається пере-

(7-17 років)

м’язової системи та ріст орга-

будова організму в зв’язку зі статевим

нізму, що завершується близько

дозріванням, змінюються будова і ді-

20-25-річного віку. Після 10 років

яльність кори головного мозку, функції

зростаються тазові кістки. Роз-

ендокринних залоз. Збудження перева-

різняють дитячий, підлітковий та

жає над гальмуванням. У дівчаток почи-

юнацький періоди розвитку.

нають діяти менструальні цикли. Від-

буваються значні фізичні зміни в ор-

ганізмі: з’являються вторинні статеві

ознаки, змінюється форма тіла, тембр

голосу, міцніють м’язи. Повне форму-

вання організму закінчується у 20-25-річ-

ному віці.