Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник
.pdf
|
|
Денні тварини |
|
|
Переважна |
більшість |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
тварин |
|
|
|
|
Сутінкові та нічні тва- |
Дикі кабани, сови, ка- |
|||||||
|
|
рини |
|
|
|
|
жани |
|
|
|
|
|
Тварини, що живуть у |
Кріт, аскарида |
|||||||
|
|
постійній темряві |
|
|
|
|
||||
|
|
Фотоперіодизм - |
зале- |
|
|
|
||||
|
|
жність процесів |
росту |
|
|
|
||||
|
|
та |
розвитку |
організму |
|
|
|
|||
|
|
від |
тривалості |
світло- |
|
|
|
|||
|
|
вого дня. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Організми довгого сві- |
Хлібні злаки, картоп- |
|||||||
|
|
тлового дня |
|
|
|
ля, окремі види ме- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
теликів (білан капу- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
стяний), |
земноводних, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
плазунів, птахів, ссав- |
||
|
|
Організми |
|
короткого |
ців |
|
|
|||
|
|
|
Кукурудза, |
томати, |
||||||
|
|
світлового дня |
|
|
окремі види комах (ту- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
товий шовкопряд, са- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
рана), |
земноводних, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
плазунів, птахів, ссав- |
||
|
|
Нейтральні організми |
ців |
|
|
|||||
|
|
Горох, гречка, окремі |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
види тварин |
різнома- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нітних родів та класів |
||
Вологість |
Вміст води у повітрі, ґрун- |
Рослини: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ті та живих організмах |
- гідрофіти (водяні) |
Латаття, ряска |
|||||||
|
|
|||||||||
|
|
- гігрофіти (на місцях |
Лепеха, мохи болотні |
|||||||
|
|
надмірного |
зволожен- |
|
|
|
||||
|
|
ня) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- мезофіти (в норма- |
Більшість рослин |
|||||||
|
|
льних умовах |
зволо- |
(у т.ч. майже всі ку- |
||||||
|
|
ження) |
|
|
|
|
льтурні рослини) |
|||
|
|
- ксерофіти (в умо- |
Саксаул, кактуси |
|||||||
|
|
вах дефіциту вологи) |
|
|
|
|||||
|
|
Тварини пустель |
|
Антилопи, верблюд |
||||||
Солоність |
Прісна вода |
Прісноводні |
|
тварини |
Щука, короп, численні |
|||||
води |
(0,5 - 1,0 г/л) |
та рослини |
|
|
|
види водоростей |
||||
|
Морська вода |
Морські |
тварини та |
Акула, оселедець, чи- |
||||||
|
(10 - 50 г/л) |
рослини |
|
|
|
|
сленні |
види |
водоро- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стей (ламінарія) |
||
Хімічний |
Кислотність |
Для більшості |
рослин |
|
|
|
||||
склад ґрун- |
|
та |
мікробів |
найбільш |
|
|
|
|||
ту |
|
сприятливим |
є |
ней- |
|
|
|
|||
|
|
тральне |
середовище |
|
|
|
||||
|
|
(рН7) |
|
|
|
|
|
|
|
4 1
|
|
|
|
|
Окремі види |
рослин |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
здатні існувати на ки- |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
слих ґрунтах (рН<7), |
Сосна, папороті |
|||||
|
|
|
|
|
або |
дають перевагу |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
лужним |
|
ґрунтам |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(рН>7) |
|
|
Ялина. граб |
|
||
|
|
Солоність |
(надмірний |
Солевитривалі |
рос- |
Бавовник, олива, со- |
|||||
|
|
вміст іонів кальцію, калію. |
лини |
|
|
|
лянка та ін. |
|
|
||
|
|
натрію) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рельєф |
Характер поверхні місця |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
існування. |
Впливає |
на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розподіл кліматичних фа- |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
кторів: південні та північні |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
схили, ущелини, балки |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
тощо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Біотичні |
Конкурен- |
Змагання за спільні сере- |
Рослини |
конкурують |
|
|
|
||||
|
ція |
довища: внутрішньовидо- |
за світло, вологу, по- |
|
|
|
|||||
|
|
ві, міжвидові; прямі, не- |
живні речовини; тва- |
|
|
|
|||||
|
|
прямі |
|
|
рини - за спільні дже- |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
рела живлення |
|
|
|
|||
|
Парази- |
Тип взаємовідносин орга- |
Організми-паразити |
Облігатні (обов’язкові) |
|||||||
|
тизм |
нізмів, коли один (пара- |
знижують |
життєздат- |
паразити: |
малярійний |
|||||
|
|
зит) використовує іншого |
ність організмів-живи- |
плазмодій, |
аскарида, |
||||||
|
|
(хазяїна, живителя) як |
телів, |
спричиняють до |
паразитуючі гриби (рі- |
||||||
|
|
джерело живлення та се- |
їх хвороб і загибелі |
жки, сажка злакових, |
|||||||
|
|
редовище існування |
|
|
|
|
|
фітофтора |
пасльоно- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вих), паразитуючі по- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
критонасінні |
рослини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(омела, повитиця). |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Факультативні |
(необ- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ов’язкові) |
паразити: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
круглий черв’як строн- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гілоїдес, який існує в |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ґрунті, але здатен па- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
разитувати в кишечни- |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ку людини |
|
|
|
Хижацтво |
Тип взаємовідносин |
між |
Хижаки сприяють під- |
Рослини: |
мухоловка, |
|||||
|
|
організмами, коли |
одні |
вищенню |
життєздат- |
росянка. |
|
|
|||
|
|
убивають та поїдають ін- |
ності виду |
|
|
Тварини: павуки, ок- |
|||||
|
|
ших |
|
|
|
|
|
|
ремі види риб (щука, |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
акула), птахів (сова, |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
орел), ссавців (вовк, |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тигр) тощо |
|
|
|
Коменса- |
Тип взаємозв’язків різних |
Оселення на поверхні |
дерев орхідей, які не |
|||||||
|
лізм |
видів, за якого один із них |
завдають їм шкоди, бо живляться самостійно |
||||||||
|
|
(коменсал) |
використовує |
(квартиранство). Інфузорії, що існують у шлун- |
|||||||
|
|
поживу чи |
житло іншого |
ку жуйних тварин і живляться симбіотичними |
|||||||
|
|
(хазяїна), не завдаючи |
бактеріями, та краби, які постійно тримають у |
||||||||
|
|
останньому помітної шко- |
клішнях двох актиній, споживаючи частину їх- |
||||||||
|
|
ди |
|
|
ньої здобичі (нахлібництво) |
|
|
4 2
|
Мутуалізм |
Тип співіснування різних |
Деякі одноклітинні джгутикові тварини, що по- |
|||
|
|
видів, від якого вони ма- |
стійно існують у кишечнику комах (тарганів, |
|||
|
|
ють взаємну користь |
термітів тощо), сприяючи розщепленню целю- |
|||
|
|
|
|
лози до простих вуглеводів, які легко засвою- |
||
|
|
|
|
ються організмом хазяїна, знаходять тут пожи- |
||
|
|
|
|
ву та захист. Без цих одноклітинних організмів |
||
|
|
|
|
комахи не зможуть існувати. Рак-самітник має |
||
|
|
|
|
надійний захист у вигляді жалких клітин акти- |
||
|
|
|
|
ній, а актинія використовує рака як засіб пере- |
||
|
|
|
|
сування. Бульбочкові бактерії в клітинах коре- |
||
|
|
|
|
нів бобових рослин здатні засвоювати атмос- |
||
|
|
|
|
ферний азот і постачати його рослині, одер- |
||
|
|
|
|
жуючи від неї необхідні для себе органічні ре- |
||
|
|
|
|
човини. Близькі до мутуалізму зв’язки склали- |
||
|
|
|
|
ся у гриба та водорості, які складають тіло ли- |
||
|
|
|
|
шайника, бо інколи гриб по відношенню до во- |
||
|
|
|
|
дорості поводить себе як паразит |
||
|
Антибіоз |
Форма |
взаємовідносин |
Гриби та лишайники |
Гриб-пеніцил - пеніци- |
|
|
(інтерфе- |
організмів, коли один із |
виділяють |
спеціальні |
лін, що пригнічує жит- |
|
|
ренція) |
них пригнічує життєдіяль- |
речовини - |
антибіоти- |
тєдіяльність багатьох |
|
|
|
ність іншого |
ки |
|
бактерій |
|
|
|
|
|
Вищі рослини виділя- |
Сосна, цибуля, часник |
|
|
|
|
|
ють фітонциди |
та ін. застосовуються |
|
|
|
|
|
|
|
у медицині як лікува- |
|
|
|
|
|
|
льні засоби |
|
|
|
|
Тварини |
знищують |
Мурахи |
|
|
|
|
особин іншого виду на |
|
|
|
|
|
|
своїй території |
|
|
Антропо- |
Позитивні |
Розумне |
втручання лю- |
Посадка лісів, парків, |
створення штучних водо- |
|
генні |
|
дини у життя природи з |
ймищ, заповідників, науково обґрунтовані заго- |
|||
|
|
метою підтримки екологі- |
тівля деревини та рибальство |
|||
|
|
чної рівноваги |
Невідновне вирубування лісів, заболочення рік |
|||
|
Негативні |
Грубе, руйнівне втручан- |
||||
|
|
ня людини в життя приро- |
внаслідок будови системи ГЕС; викид у навко- |
|||
|
|
ди, внаслідок чого пору- |
лишнє середовище великої кількості виробни- |
|||
|
|
шується екологічна рівно- |
чих та побутових відходів; неправильне вико- |
|||
|
|
вага. Це може привести |
ристання добрив та отрутохімікатів у сільсь- |
|||
|
|
до непередбачених ката- |
кому господарстві |
|
||
|
|
строфічних наслідків - ви- |
|
|
|
|
|
|
никнення |
середовища, |
|
|
|
|
|
несприятливого для жит- |
|
|
|
|
|
|
тя людини |
|
|
|
|
Структурною та функціональною екологічною одиницею є біогеоценоз (екосистема), що являє собою одноманітну ділянку земної поверхні, на якій знаходиться комплекс взаємозалежних біотичних (мікроорганізми, гриби, рослини та тварини) та абіотичних (ділянка суші або водоймища з певними кліматичними умовами) компонентів. Біотичний компонент називається біоценозом, а абіотичний - біотопом.
Біогеоценозу притаманна цілісність, стійкість, здатність до саморегуляції (підтримання гомеостазу) і самовідтворення.
4 3
Таблиця 27. Екологічна структура біогеоценозу.
Компонен- |
Елементи |
|
|
Характеристика |
Приклади |
||||
ти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Абіотичний |
Неорганічні |
|
Вуглекислий газ, |
кисень, азот, |
сірководень, різноманітні солі, вода тощо, які |
||||
|
сполуки |
|
включаються в біогенну (за участю живих організмів) міграцію речовин |
||||||
|
Органічні |
|
Залишки організмів чи продуктів їх життєдіяльності, які зв’язують між собою |
||||||
|
сполуки |
|
абіотичний та біотичний компоненти біогеоценозу |
||||||
|
Мікроклі- |
|
Кліматичний режим біогеоценозу (середньорічна температура, вологість, рель- |
||||||
|
мат |
|
|
єф місцевості тощо), який визначає умови існування організмів |
|||||
Біотичний |
Продуценти |
|
Популяції автотрофних орга- |
Автотрофні прокаріоти (нітрифікуючі бакте- |
|||||
|
|
|
|
нізмів, |
здатних |
синтезувати |
рії, сіркобактерії, залізобактерії), водорості, |
||
|
|
|
|
органічні сполуки з неоргані- |
рослинні джгутикові, вищі рослини |
||||
|
|
|
|
чних. Складають основу еко- |
|
||||
|
|
|
|
логічної піраміди |
|
|
Тварини, більшість мікроорганізмів, частково |
||
|
Консументи |
|
Популяції гетеротрофних ор- |
||||||
|
|
|
|
ганізмів, які живляться гото- |
хижі рослини (росичка, мухоловка) та гриби |
||||
|
|
|
|
вими |
органічними речовина- |
(окремі види дейтероміцетів) |
|||
|
|
|
|
ми, |
синтезованими |
іншими |
|
||
|
|
|
|
організмами |
|
|
Сапротрофи: бактерії, гриби, окремі види во- |
||
|
Редуценти |
|
Популяції організмів, які жи- |
||||||
|
|
|
|
вляться |
органічною |
речови- |
доростей (політома, прототека), мохів, папо- |
||
|
|
|
|
ною |
залишків чи продуктів |
ротеподібних, квіткових рослин (під’ялинник, |
|||
|
|
|
|
життєдіяльності |
інших орга- |
гніздовик), безхребетні (дощовий черв’як, ли- |
|||
|
|
|
|
нізмів, розкладаючи їх до не- |
чинки багатьох комах, жуки-гробарики, жуки- |
||||
|
|
|
|
органічних сполук |
|
гнойовики), окремі види риб (бички, лин), |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
птахів (грифи, ворони), ссавців (гієни) |
|
|
|
Таблиця 28. Основні властивості біогеоценозу. |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Властивість |
|
|
|
|
|
|
Характеристика |
||
|
|
||||||||
Самовідтворення |
Залежить від взаємодії саморегульованих популяцій і забезпечується наявними ресур- |
||||||||
|
|
сами довкілля (вода, пожива тощо) |
|
||||||
Саморегуляція |
Динамічна рівновага кількісних та якісних показників біопродуктивності, шляхів та |
||||||||
|
|
швидкості біогенного колообігу речовин і потоків енергії в межах певних середніх (оп- |
|||||||
|
|
тимальних) значень |
|
|
|
||||
Стійкість |
|
Протистояння несприятливим зовнішнім впливам внаслідок взаємопристосувань попу- |
|||||||
|
|
ляцій організмів різних видів (перш за все завдяки наявності трофічної сітки), а також |
|||||||
|
|
їхніх пристосувань до фізичних умов середовища існування |
|||||||
Цілісність |
|
Забезпечується потоками енергії та колообігом речовин, які виникають внаслідок взає- |
|||||||
|
|
модії живих організмів між собою та фізичним середовищем існування |
4 4
Схема 4. Взаємозв’язки в біогеоценозі
Кожний біоценоз має певну структуру: видову (видове різноманіття, співвідношення чисельності та щільності популяцій окремих видів), просторову (просторове розташування різних видів рослин – ярусність та тварин) та екологічну (певне співвідношення популяцій різних екологічних груп організмів).
Таблиця 29. Екологічна структура біоценозу.
Групи орга- |
Підгрупи |
|
|
|
Приклади |
нізмів за ти- |
організмів |
Характеристика |
|
||
пом живлен- |
|
|
|
|
|
ня |
|
|
|
|
|
Автотрофи |
Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних за допомогою енергії |
||||
|
Фототрофи |
Використовують енергію світла |
|
Рослини |
|
|
Хемотрофи |
Використовують енергію хімічних |
|
Нітрифікуючі бактерії, сіркобактерії, |
|
|
|
реакцій |
|
залізобактерії тощо |
|
Гетеротрофи |
Організми, які для живлення використовують органічні сполуки, синтезовані іншими вида- |
||||
|
ми |
|
|
|
|
|
Сапротрофи |
Організми, які живляться залиш- |
|
Бактерії, гриби, сапрофіти (окремі види |
|
|
|
ками мертвих тіл інших організмів |
|
водоростей, мохів, папоротеподібних |
|
|
|
або продуктами їхньої життєдіяль- |
|
та квіткових рослин (орхідеї); сапрофа- |
|
|
|
ності |
|
ги: копрофаги (жуки-гнойовики, личи- |
|
|
|
|
|
нки деяких мух), некрофаги (жуки- |
|
|
|
|
|
гробарики, грифи, гієни), детритофаги |
|
|
|
|
|
(дощовий черв’як, личинки багатьох |
|
|
|
|
|
комах, окремі види риб – бички, лин) |
|
|
Хижаки |
Тварини, окремі види рослин та |
|
Ссавці (лев, тигр, собака, кішка тощо), |
|
|
|
грибів, які полюють на живих тва- |
|
птахи (орли, сови), членистоногі (паву- |
|
|
|
рин, ловлять їх, вбивають та по- |
|
ки, жужелиці, богомоли, мурашки то- |
|
|
|
їдають |
|
що), рослини (росянка, мухоловка), |
|
|
|
|
|
гриби (окремі види дейтероміцетів) |
4 5
|
Паразити |
Організми, які існують всередині |
Численні види бактерій та грибів – збу- |
|
|
або на поверхні тіла інших органі- |
дники хвороб людини, тварин та рос- |
|
|
змів і живляться за рахунок їх жи- |
лин. Рослини: омела, повитиця, вовчок |
|
|
вої субстанціїї |
тощо. Безхребетні: ціп’яки, аскарида, |
|
|
|
воші, їздці, ґедзі тощо |
|
Фітофаги |
Тварини, що живляться рослинами |
Безхребетні: гусінь метеликів, довгоно- |
|
|
|
сики, попелиці тощо. Ссавці: гризуни |
|
|
|
(зайці, миші тощо), копитні (олені, ан- |
|
|
|
тилопи, вівці тощо) та інші |
|
Поліфаги |
Організми, здатні споживати різну |
Бурий ведмідь, свиня, пацюк, рудий та- |
|
|
за походженням поживу |
рган тощо |
Міксотрофи |
Організми, які поєднують у собі здатність синте- |
Евглена зелена, численні синьо-зелені |
|
|
зувати органічні сполуки з неорганічних та спо- |
водорості, хижі рослини та гриби |
|
|
живати готові органічні сполуки |
|
Схема 5. Взаємозв’язки в біоценозі між продуцентами (рослинами) та консументами (тваринами)
Схема 6. Ланцюги живлення
4 6
1.5.2. Біосфера.
Частина оболонки Землі, що заселена живими організмами, називається біосферою
Таблиця 30. Характеристика оболонок Землі.
Оболонки |
|
Межі життя |
|
|
Землі |
Висота |
(біосфера) |
Будова та значення |
|
|
|
|
|
|
Атмосфе- |
2-3 тис. км |
До 10 км і біль- |
Тропосфера - нижній шар атмосфери висотою до 15 |
|
ра |
|
ше. Спори бак- |
км, містить завислу водяну пару, яка переміщується |
|
|
|
терій та |
грибів |
внаслідок нерівномірного нагрівання поверхні Землі. |
|
|
піднімаються |
Стратосфера - шар, що лежить над тропосферою до |
|
|
|
на висоту до 20 |
висоти 40 км. У верхній частині вільний кисень перетво- |
|
|
|
км |
|
рюється на озон, який утворює екран, що поглинає ко- |
|
|
|
|
смічні випромінювання та короткохвильові ультра- |
|
|
|
|
фіолетові промені Сонця, згубні для живих істот. |
|
|
|
|
Іоносфера - шар, що міститься над стратосферою і |
|
|
|
|
де мають перевагу розріджені гази. |
Літосфера |
30-70 км |
6-8 м (до 100 |
Тверда оболонка Землі. Верхня частина її складається |
|
|
|
м) |
|
із осадових гірських порід. Під нею лежать гранітний та |
|
|
|
|
базальтовий шари. На поверхні літосфери знаходиться |
|
|
|
|
ґрунт - шар кори Землі, що змінюється під впливом ат- |
|
|
|
|
мосфери та організмів. Рештки мертвих організмів роз- |
|
|
|
|
кладаються в ґрунті редуцентами, внаслідок чого в кру- |
|
|
|
|
гообіг речовин надходять хімічні елементи, які викорис- |
|
|
|
|
товуються рослинами. Рослини відіграють космічну |
|
|
|
|
роль, бо є посередниками між Сонцем і усім живим на |
|
|
|
|
Землі, виділяючи кисень і синтезуючи органічні спо- |
|
|
|
|
луки. |
Гідро- |
70% пове- |
До 11 км (Ма- |
Водяна оболонка Землі, що розташована між атмос- |
|
сфера |
рхні Землі |
ріанська |
запа- |
ферою та земною корою. Світовий океан має глибину |
|
|
дина) |
|
3,8 км, максимальну - до 11 км. У ньому розчинені спо- |
|
|
|
|
луки до 100 хімічних елементів та кисень і вуглекислий |
|
|
|
|
газ, що особливо важливо для водяних тварин і рос- |
|
|
|
|
лин. Живі організми, що населяють Світовий океан, |
|
|
|
|
утворюють планктон та бентос. Планктон - сукупність |
|
|
|
|
організмів, що населяють товщу води. Бентос - органі- |
|
|
|
|
зми, що мешкають на дні (водорості, донні безхребетні |
|
|
|
|
та риби). Океан справляє великий вплив на клімат - |
|
|
|
|
пом’якшує спеку та холод. На дні відбуваються процеси |
|
|
|
|
відкладення осадових порід. |
Живі організми є рушійною силою кругообігу речовин та енергії в природі.
Схема 7. Кругообіг азоту в природі
4 7
Схема 8. Кругообіг вуглецю в природі
4 8
Схема 9. Потік енергії у біосфері
4 9
1.6. Органічний світ Землі.
Таблиця 31. Розвиток доорганічної природи.
Етапи |
|
|
|
|
історії |
Вік |
Фізико-хімічні умови |
Процеси, що мали місце на Землі |
|
Землі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зоряний |
Понад |
Поверхня |
Землі роз- |
Внаслідок обертового руху Землі та по- |
|
6 млрд. ро- |
печена до 1000С. Хі- |
ступового зниження температури атоми важких |
|
|
ків |
мічні елементи пере- |
металів переміщувалися до центру, а на пове- |
|
|
|
бувають |
у вигляді |
рхні залишалися атоми легких елементів (N, Н, |
|
|
атомів. |
|
С, О). В результаті їхньої взаємодії виділялось |
|
|
|
|
багато газів, що піднімалися вгору. |
Планета- |
Від 3,5 до 6 |
Первинна атмосфера |
Гази утворили первинну атмосферу. З’явилися |
|
рний |
млрд. років |
|
|
хімічні сполуки: Н2О у вигляді водяної пари, |
|
|
|
|
NН4, NН3, Н2, СО2, СО. |
|
|
Первинний океан |
Після охолодження планети нижче 1000С по- |
|
|
|
|
|
чалася конденсація водяної пари. На Землю |
|
|
|
|
полилися гарячі зливи, що привело до утво- |
|
|
|
|
рення великих водоймищ. Мали місце часті |
|
|
|
|
грози. Із надр вивергалися карбіди (сполуки |
|
|
|
|
металів з вуглецем). У гарячій воді вони розчи- |
|
|
|
|
нялися і утворювали вуглеводи. Тут же роз- |
|
|
|
|
чинялися і гази та солі, які вступали в хімічну |
|
|
|
|
взаємодію. |
1.6.1. Виникнення життя на Землі.
Таблиця 32. Поява органічного життя на Землі (за О.І. Опаріним, 1924, та Дж. Холдейном, 1929).
|
|
Етапи ви- |
|
Ера |
Вік |
никнення |
Процеси, що мали місце на Землі |
|
|
життя |
|
Архейська |
Від 2,6 до 3,5 |
І |
У водах океану в результаті дії ультрафіолетової |
|
млрд. років |
|
радіації, грозових розрядів та хімічних реакцій із |
|
|
|
неорганічних речовин утворилися органічні речови- |
|
|
|
ни. |
|
|
ІІ |
Білки, жири, вуглеводи концентруються та утворю- |
|
|
|
ють коацервати, що діють як відкриті системи, зда- |
|
|
|
тні до росту. |
|
|
ІІІ |
Внаслідок поєднання та взаємодії коацерватів з ну- |
|
|
|
клеїновими кислотами утворюються живі істоти - |
|
|
|
пробіонти (протоклітини), здатні до самовідтворен- |
|
|
|
ня. |
|
|
ІV |
Прогресивне ускладнення гетеротрофних приміти- |
|
|
|
вних організмів, поява автотрофного живлення та |
|
|
|
вільного кисню. Доядерні організми: бактерії - гете- |
|
|
|
ротрофи та синьо-зелені “водорості” - фототрофи. |
5 0