Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник
.pdf
|
|
Етологічна: особливості поведінки груп |
|
П’ять стад форелі (оз. Севан, Вірменія) жи- |
|
|
особин виду |
|
вляться разом, але кожне стадо нереститься |
|
|
|
|
в різні терміни та в різних місцях озера |
|
|
|
|
|
|
|
Генетична: несумісність статевих клітин, |
|
У інфузорії-туфельки є кілька десятків “ста- |
|
|
внаслідок чого обмін спадковою інфор- |
|
тей”, які можуть кон’югувати між собою |
|
|
мацією можливий лише між певними |
|
лише в певних комбінаціях |
|
|
особинами |
|
|
|
|
|
|
|
Дрейф генів |
|
Випадкова і неспрямована зміна частот |
Популяції, які спочатку мали подібну гене- |
Малочисельні популяції дрозофіли та інших |
|
|
певних алелей у популяції. Найчастіше |
тичну структуру, з часом все більше розріз- |
членистоногих, а також однолітніх рослин |
|
|
виявляється у малочисельних популяціях |
няються за нею незалежно від змін умов іс- |
та інших організмів із швидкою зміною по- |
|
|
завдяки обмеженню свободи парування |
нування. Як фактор еволюції дрейф генів має |
колінь |
|
|
при розмноженні. Не має пристосуваль- |
значення для організмів під час освоєння но- |
|
|
|
ного характеру. Однією з причин дрейфу |
вих територій, наприклад островів. Під час |
|
|
|
генів можуть бути хвилі життя. |
дрейфу генів певні поєднання алелей можуть |
|
|
|
|
бути корисними і надалі зміни генофондів |
|
|
|
|
матимуть лише пристосувальний характер. |
|
|
|
|
|
|
Природний |
|
За Ч.Дарвіном природний добір є наслідком |
боротьби за існування і проявляється у пере- |
|
добір |
|
важаючому виживанні і розмноженні найпристосованіших до умов існування особин пе- |
|
|
|
|
вного виду |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стабілізую- |
Проявляється у відносно постійних умо- |
Підтримує сталість певного фенотипу, най- |
Практично всі існуючі нині види організмів |
|
чий |
вах середовища існування |
відповіднішого навколишньому середовищу, |
|
|
|
|
й унеможливлює будь-які зміни як менш |
|
|
|
|
адаптивні, звужуючи норму реакції (межі |
|
|
|
|
модифікаційної мінливості) |
|
|
|
|
|
|
|
Рушійний |
Спрямовуючий добір, що відбувається |
Сприяє мінливості у певному напрямку, зсу- |
У результаті пристосування до риючого |
|
|
внаслідок повільних змін навколишнього |
ваючи норму реакції в певний бік |
способу життя у тварин різних неспорідне- |
|
|
середовища у певному напрямку або під |
|
них груп виникають копальні кінцівки (вов- |
|
|
час пристосування до нових умов існу- |
|
чок, жук-гнойовик, кріт тощо) |
|
|
вання при розширенні популяцією ареалу |
|
|
|
|
|
|
|
3 1
Розриваючий Спрямовує мінливість у двох, рідше кількох різних напрямах, і не сприяє прояву проміжних станів ознак
Сприяє виникненню кількох фенотипних форм у популяції (поліморфізм), що забезпечує її пристосованість до нестабільних умов існування
Наявність особин без крил або з дуже розвиненими крильми в популяціях комах океанічних островів, де постійно дме сильний вітер
За сучасними уявленнями про фактори еволюції стосовно популяції, як одиниці еволюції, розрізняють внутрішньовидові та міжвидові еволюційні фактори. Внутрішньовидові еволюційні фактори – це взаємодія між особинами всередині популяції. Головні з них – міграції, хвилі життя, статевий добір, ієрархічні або неіє-
рархічні взаємозв’язки у зграях, колоніях суспільних комах, розподіл гніздових та мисливських територій між особинами чи групами особин тощо.
Міжвидові еволюційні фактори – це різноманітні міжвидові зв’язки (конкуренція, паразитизм, хижацтво, симбіоз тощо). В різних умовах кожен із них має певну інтенсивність, яка прямо пропорційна до щільності популяцій видів, що взаємодіють.
3 2
1.3.2. Характеристика еволюційного процесу.
Таблиця 22. Види, напрямки, механізми та результати еволюційного процесу.
Показники |
Назва |
Зміст |
Способи |
Приклади |
|
|
|
|
|
|
|
Види |
Мікроеволюція |
Сукупність еволюційних процесів, які відбува- |
|
|
Вид тигр має 7 підвидів, білий гриб – близько 20 тощо |
|
|
ються всередині популяції та між популяціями |
|
|
|
|
|
одного виду і можуть привести до утворення |
|
|
|
|
|
нових підвидів або видів. Початок будь-якого |
|
|
|
|
|
еволюційного процесу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Видоутворення |
Еволюційний процес виникнення нових видів |
Філетичний, |
гібридний, |
Різноманіття близьких видів в’юрків (класичні спосте- |
|
|
унаслідок мікроеволюції, на відміну від якої має |
дивергентний |
(геогра- |
реження Ч.Дарвіна), чайок, дрозофіл та інших організ- |
|
|
необоротний характер |
фічний чи екологічний) |
мів (географічне видоутворення). Існування в одних і |
|
|
|
|
|
|
тих же екосистемах кількох видів синиць, які відрізня- |
|
|
|
|
|
ються між собою способом живлення, складом поживи, |
|
|
|
|
|
місцями гніздування, статевими інстинктами тощо (еко- |
|
|
|
|
|
логічне видоутворення). |
|
|
|
|
|
|
|
Макроеволюція |
Еволюційні процеси, що приводять до виник- |
Окремих способів та |
Припускається, що всі ряди плацентарних ссавців ви- |
|
|
|
нення надвидових таксонів – родів, родин і т.д. |
механізмів |
макроево- |
никли від загального предка завдяки пристосуванню до |
|
|
Реально в природі існують лише види, а надви- |
люції не існує |
|
різних умов наземного, водного (ластоногі, китоподібні) |
|
|
дові категорії введено людиною. |
|
|
та повітряного (рукокрилі) середовищ існування |
|
|
|
|
|
|
3 3
Напрямки |
Прогрес |
Зростання пристосованості організму до оточу- |
Ароморфоз - |
підвищен- |
Поява легеневого дихання у первісних мешканців пріс- |
||||
|
|
ючого середовища, що веде до збільшення чи- |
ня рівня організації, що |
них водоймищ і утворення багатьох тисяч видів земно- |
|||||
|
|
сельності та більш широкого розповсюдження |
дає |
організму |
мож- |
водних. Поряд зі споровим виникнення насіннєвого |
|||
|
|
виду |
ливість |
розширити |
ви- |
розмноження у рослин. |
|||
|
|
|
користання зовнішнього |
|
|||||
|
|
|
середовища. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Різноманітність форм комахоїдних ссавців (їжак, кріт, |
|
|
|
Аломорфоз |
(ідіоадап- |
кажан) або лучних рослин, які існують поряд (довжина |
||||
|
|
|
тація) - виникнення пе- |
коренів, термін квітування тощо) |
|||||
|
|
|
вної |
кількості |
дрібних |
|
|||
|
|
|
пристосувань |
до |
ото- |
|
|||
|
|
|
чуючого |
середовища |
|
||||
|
|
|
без принципової пере- |
|
|||||
|
|
|
будови |
біологічної |
ор- |
Різноманітність форм комах, молюсків, риб, птахів (дя- |
|||
|
|
|
ганізації. |
|
|
|
|||
|
|
|
Теломорфоз - спеціалі- |
тел), ссавців (мурахоїд), рослин (латаття, омела). |
|||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
зація |
організму |
внаслі- |
|
|||
|
|
|
док переходу до більш |
|
|||||
|
|
|
обмеженого |
|
|
се- |
|
||
|
|
|
редовища |
існування. |
|
||||
|
|
|
Однобічний |
розвиток |
|
||||
|
|
|
деяких органів і частко- |
|
|||||
|
|
|
ва редукція інших. Біо- |
|
|||||
|
|
|
логічна |
організація |
за- |
|
|||
|
|
|
галом |
залишається на |
|
||||
|
|
|
початковому |
рівні |
або |
|
|||
|
|
|
зазнає |
навіть |
деякого |
|
|||
|
|
|
спрощення. |
|
|
|
|
|
|
|
Гіперморфоз |
- |
руйну- |
Величезні роги викопного велетенського оленя, великі |
|||
|
|
|
вання співвідношення з |
бивні слона, стебло кактуса, листя водяної рослини вік- |
|||||
|
|
|
середовищем внаслідок |
торії амазонської. |
|
||||
|
|
|
швидкої |
його |
зміни |
та |
|
|
|
|
|
|
перерозвиток організму |
|
|
||||
|
|
|
у якомусь певному на- |
|
|
||||
|
|
|
прямку за межі доціль- |
|
|
||||
|
|
|
ності, що породжує за- |
|
|
||||
|
|
|
грозу відстати від тем- |
|
|
||||
|
|
|
пів зміни середовища. |
Паразитичні рослини (повитиця, вовчок) та тварини (ці- |
|||||
|
|
|
Катаморфоз (катагенез) |
||||||
|
|
|
п’яки, аскарида людська). |
|
|||||
|
|
|
- загальна дегенерація, |
|
|
||||
|
|
|
що полягає |
в |
різкому |
|
|
||
|
|
|
спрощенні організації в |
|
|
||||
|
|
|
результаті |
зникнення |
|
|
|||
|
|
|
цілих систем органів та |
|
|
||||
|
|
|
функцій. |
Регресивне |
|
|
|||
|
|
|
явище, але види на |
|
|
||||
|
|
|
цьому |
шляху |
можуть |
|
|
||
|
|
|
збільшувати |
свою |
чи- |
|
|
||
|
|
|
сельність та ареал. |
|
|
|
|||
|
Стабілізація |
Збереження пристосованості організму на пев- |
|
|
|
|
|
Більшість видів живих організмів |
|
|
|
ному рівні. Організм змінюється відповідно до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
змін оточуючого середовища. Чисельність виду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
не зростає, але і не знижується. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Регрес |
Зниження рівня пристосованості до умов існу- |
|
|
|
|
|
Зникаючі види рослин і тварин (комахоїдні рослини, су- |
|
|
|
вання, зменшення чисельності виду та площі |
|
|
|
|
|
мчасті ссавці) |
|
|
|
видового ареалу |
|
|
|
|
|
|
|
Механізми |
Дивергенція |
Незалежне набування спорідненими організма- |
|
|
|
|
|
Різноманітність передніх кінцівок |
у хребетних тварин |
|
|
ми відмінних ознак. Подібність пояснюється |
|
|
|
|
|
(риби, земноводні, птахи, ссавці). |
Різноманітність бу- |
|
|
спорідненістю, а відмінності - пристосуванням |
|
|
|
|
|
дови квітки у покритонасінних рослин. |
|
|
|
до різних середовищ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конвергенція |
Незалежне набування неспорідненими організ- |
|
|
|
|
|
Крила метелика та кажана. Бульба картоплі (видозміне- |
|
|
|
мами подібних ознак. Подібність пояснюється |
|
|
|
|
|
ний пагін) та бульба жоржини (видозмінений корінь). |
|
|
|
пристосуванням до однакового середовища, а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відмінності - різним походженням. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 5 |
|
Паралелізм |
Незалежне набування спорідненими ор- |
|
Подібність будови тіла моржа та дельфіна, або спори |
|
|
|
|
ганізмами подібних ознак. Подібність поя- |
|
спорової рослини та пилкового зерна насіннєвої рос- |
|
|
|
снюється спільним походженням і при- |
|
лини. |
|
|
|
стосуванням до однакового середовища, а від- |
|
|
|
|
|
мінності - початковим розходженням ознак. |
|
|
|
Рудименти та |
Зменшення та повна втрата функції певного ор- |
|
Рудименти: недорозвинуті очі у підземних тварин (кріт), |
|
|
атавізми |
гану або структури |
|
недорозвинуті частини квітки деяких рослин (злакові). |
|
|
|
|
|
|
Атавізми: розвиток у людини густого волосяного покро- |
|
|
|
|
|
ву, квітування та утворення насіння на першому році |
|
|
|
|
|
життя у дворічних рослин (цибуля, буряк). |
Форми присто- |
Захисне забарв- |
Надає організмам, які живуть на відкритій міс- |
|
Полярні тварини (ведмідь, куріпка) |
|
сування до умов |
лення |
цевості, непомітності на тлі оточуючого середо- |
|
|
|
існування |
|
|
вища. |
|
|
|
Маскування |
Форма тіла та забарвлення тварини зливається |
|
Гусениці деяких видів метеликів за формою та забарв- |
|
|
|
|
з оточуючими предметами. |
|
ленням тіла нагадують сучок дерева. |
|
Мімікрія |
Подібність форми та забарвлення тіла незахи- |
|
Деякі види мух нагадують осу або бджолу. |
|
|
|
|
щених тварин до захищених |
|
|
|
Застережливе |
Яскраве забарвлення або загрозливий малюнок |
|
Сонечко, яке для птахів неїстівне |
|
|
(загрозливе) за- |
тіла, які запам’ятовуються |
|
|
|
|
барвлення |
|
|
|
|
|
Пристосування |
|
|
Рослини пустель |
|
|
до |
екстремаль- |
|
|
(кактуси) |
|
них |
умов існу- |
|
|
|
|
вання |
|
|
|
|
Результати |
Формування до- |
Відповідність організмів умовам існування та |
|
|
|
|
цільності органі- |
здатність їх змінюватись у разі зміни цих умов |
|
|
|
|
змів |
|
|
|
|
|
Видоутворення |
Постійне виникнення нових видів |
|
|
|
|
Ускладнення |
Постійне удосконалення структури та функцій |
|
|
|
|
організації |
усіх живих організмів від примітивних доклітин- |
|
|
|
|
|
|
них аж до людини. |
|
|
3 6
1.3.3. Видоутворення.
Вид є елементарною одиницею класифікації живих організмів. Він являє собою сукупність особин, що мають спадкову подібність морфологічних, фізіологічних і біохімічних особливостей, вільно схрещуються між собою і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя та займають у природі певний ареал. Вид - історична категорія, бо існує лише певний відрізок часу, поступово розпадаючись на нові види.
Таблиця 23. Характеристика видоутворення.
Тип видо- |
Характеристика типу видоутворен- |
Причини |
|
утворення |
ня |
Видоутворення |
|
|
|
|
|
Філетичний |
Один вид перетворюється на інший; |
Мутаційний процес усіх рівнів: геном- |
|
|
збільшення кількості видів не відбу- |
ного (поліплоїдія), хромосомного, ген- |
|
|
вається |
ного |
|
Гібридний |
Новий вид є результат схрещува- |
Схрещування особин різних видів у |
|
|
ння двох існуючих видів; має місце |
зоні перекривання |
|
|
збільшення кількості видів. Іноді ба- |
|
|
|
тьківські види можуть зникнути і кі- |
|
|
|
лькість видів зменшиться. |
|
|
Дивергентний: |
Розщеплення існуючого виду на два |
Ізоляція популяції виду: |
|
|
або більше нових; кількість видів |
|
|
|
збільшується. |
|
|
а) алопатричний |
Виникнення видів у відділених між |
а) географічна (просторова) |
|
б) симпатричний |
собою ареалах. |
|
|
Виникнення видів у межах одного |
б)екологічна (різні сезонні чи добові |
||
|
|||
|
ареалу. |
ритми життєдіяльності, пристосування |
|
|
|
до різних ділянок біотопа) або генети- |
|
|
|
чна (геномні або хромосомні мутації) |
1.4. Початки селекції.
Селекція - наука про методи створення нових і покращання існуючих сортів культурних рослин, порід домашніх тварин та штамів мікроорганізмів, що використовує людина.
Таблиця 24. Центри походження культурних рослин (за М. І. Вавиловим).
Назва центру |
Географічне положення |
Перелік культурних рослин |
||
|
|
|
||
Південно-азіатський |
Тропічна Індія, Індокитай, |
Рис, цукрова тростина, баклажан, чор- |
||
тропічний |
Південний |
Китай, |
острови |
ний перець, цитрусові тощо (50% куль- |
|
Південно-Східної Азії |
турних рослин) |
||
Східно-азіатський |
Центральний та Східний Ки- |
Соя, просо, гречка, слива, вишня, редь- |
||
|
тай, Японія, Корея, Тайвань |
ка та ін. (20% культурних рослин) |
||
Південно-західно- |
Мала Азія, Середня Азія, |
Пшениця, жито, бобові культури, льон, |
||
азіатський |
Іран, Афганістан, Південно- |
коноплі, ріпа, морква, часник, виноград, |
||
|
західна Індія |
|
абрикоса, груша та ін. (14% культурних |
|
|
|
|
|
рослин) |
Середземноморський |
Країни на берегах Серед- |
Капуста, цукровий буряк, олива, сочеви- |
||
|
земного моря |
|
ця, конюшина та інші кормові трави |
|
|
|
|
|
(11% культурних рослин) |
Абіссінський |
Абіссінське нагір’я Африки |
Тверда пшениця, ячмінь, кава, сорго, |
||
|
|
|
|
банани |
Центрально-амери- |
Південна Мексика |
|
Кукурудза, довговолокнистий бавовник, |
|
канський |
|
|
|
какао, гарбуз, тютюн |
Андійський(Південно- |
Південна |
Америка |
вздовж |
Картопля, ананас, хінне дерево, кокаї- |
американський) |
західного побережжя |
|
новий кущ |
Таблиця 25. Основні методи селекції.
Методи |
Селекція тварин |
|
Селекція рослин |
|||
|
|
|
||||
Добір батьківських пар |
За цінними з господарського по- |
За місцем їх походження (гео- |
||||
|
гляду ознаками та екстер’єром (су- |
графічно віддалених) або гене- |
||||
|
купність фенотипічних ознак) |
|
тично віддалених (неспорід- |
|||
|
|
|
|
нених) |
|
|
Гібридизація: |
|
|
|
|
|
|
а) неспоріднена |
Схрещування віддалених порід, що |
Внутрішньовидове, міжвидове, |
||||
(аутбридинг) |
відрізняються |
контрастними |
озна- |
міжродове схрещування, що |
||
|
ками, з метою формування гетеро- |
сприяє гетерозису, для одер- |
||||
|
зиготних популяцій та прояву гете- |
жання гетерозиготних |
популя- |
|||
|
розису. Одержується безплідне по- |
цій та форм з високою продук- |
||||
б) близькоспоріднена |
томство. |
|
|
тивністю |
|
|
Схрещування близьких родичів для |
Самозапилення |
перехресноза- |
||||
(інбридинг) |
одержання гомозиготних (чистих) |
пильних рослин з метою одер- |
||||
|
ліній з бажаними ознаками |
|
жання гомозиготних (чистих) |
|||
|
|
|
|
ліній |
|
|
Добір: |
|
|
|
|
|
|
а) масовий |
Не застосовується |
|
Застосовується |
щодо |
пере- |
|
|
|
|
|
хреснозапильних рослин |
||
б) індивідуальний |
|
|
|
|
||
Жорсткий індивідуальний добір за |
Застосовується |
щодо |
самоза- |
|||
|
цінними з господарського погляду |
пильних рослин з метою виді- |
||||
|
ознаками, |
витривалістю, |
екс- |
лення чистих ліній - потомств |
||
|
тер’єром |
|
|
окремих особин |
|
|
3 8
Випробування плідників |
Штучне запліднення гаметами кра- |
Не вживається |
|
|
за потомством |
щих самців-плідників, якість яких |
|
|
|
|
перевіряється за багаточисленним |
|
|
|
|
потомством |
|
|
|
Експериментальне одер- |
Не вживається |
Вживається з метою одержан- |
||
жання поліплоїдів |
|
ня більш продуктивних, уро- |
||
|
|
жайних форм |
|
|
Експериментальний му- |
Не вживається |
Вживається з метою одер- |
||
тагенез |
|
жання більш |
продуктивних, |
|
|
|
більш якісних з погляду пожив- |
||
|
|
ності, стійких проти хвороб та |
||
|
|
несприятливих |
умов |
середо- |
|
|
вища форм |
|
|
Найновіші методи селек- |
|
|
|
|
ції: |
|
|
|
|
а) клітинна інженерія |
Не вживається |
Застосовується для одержання |
||
|
|
гаплоїдних рослин з пилку гіб- |
||
|
|
ридів з метою різкого скоро- |
||
|
|
чення терміну створення стабі- |
||
|
|
льних гібридних форм. Засто- |
||
|
|
совується для одержання но- |
||
|
|
вих селекційних форм рослин |
||
|
|
із окремих соматичних клітин, |
||
|
|
що культивуються у селектив- |
||
|
|
ному середовищі. Метод у ба- |
||
|
|
гато разів підвищує можливості |
||
|
|
добору та скорочує термін се- |
||
б) хромосомна інженерія |
|
лекції. |
|
|
Не вживається |
Застосовується для підсилення |
|||
|
|
цінної ознаки сорту, особливо |
||
|
|
поживної якості |
або |
стійкості |
в) генна інженерія |
|
проти хвороб. |
|
|
Поки що не вживається |
Застосовується для одержання |
|||
|
|
форм рослин, стійких проти |
||
|
|
шкідників, шляхом введення в |
||
|
|
геном рослини відповідного ге- |
||
|
|
ну іншого організму (бактерії). |
||
|
|
Можливо використання щодо |
||
г) гормональна суперову- |
|
інших ознак. |
|
|
Застосовується для інтенсивного |
Не вживається |
|
|
|
ляція та трансплантація |
розмноження кращих з господарсь- |
|
|
|
|
кого погляду тварин, що дає мож- |
|
|
|
|
ливість щорічно підвищувати про- |
|
|
|
|
дуктивність породи на 1-2% |
|
|
|
3 9
1.5. Екологія та біосфера.
1.5.1. Початки екології.
Екологія - наука, яка вивчає взаємовідношення організмів між собою та з середовищем існування.
Таблиця 26. Екологічні фактори.
Тип фак- |
Види фак- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тора |
торів |
Характеристика факторів |
Реакція організмів |
Приклади |
|
|||||||||
|
|
|
Пристосування. |
|
|
|
|
|
||||||
Абіотичні |
Темпера- |
Добові, сезонні та гео- |
|
|
Окремі |
види |
водоро- |
|||||||
(фізичні) |
тура |
логічні (гарячі джерела) |
Морозостійкість |
|
рос- |
стей |
живуть |
при |
||||||
|
|
коливання. Живі організ- |
лин визначається вмі- |
+80оС в гарячих дже- |
||||||||||
|
|
ми зустрічаються в межах |
стом цукру в клітинах, |
релах. Дерева та кущі |
||||||||||
|
|
від - 70О до +80О С. |
а у теплокровних тва- |
Якутії, лишайники, пін- |
||||||||||
|
|
|
рин - характером об- |
гвіни Антарктиди |
не |
|||||||||
|
|
|
міну речовин. |
|
|
гинуть при -70оС. |
|
|||||||
|
|
|
Міграція |
- |
переселен- |
Кити, чисельні види |
||||||||
|
|
|
ня в більш сприятливі |
птахів, риб, комах |
|
|||||||||
|
|
|
умови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заклякнення |
- |
|
стан |
Комахи, риби, земно- |
|||||||
|
|
|
повної |
|
нерухомості, |
водні, плазуни |
|
|
||||||
|
|
|
різке зниження життє- |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
діяльності, |
припинен- |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
ня живлення холодно- |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
кровних |
тварин |
при |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
значному |
|
зниженні |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
або |
підвищенні |
тем- |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
ператури. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Сплячка теплокровних |
Ссавці: хом’яки, їжаки, |
||||||||||
|
|
|
тварин |
при |
значному |
кажани, |
бурі |
ведмеді |
||||||
|
|
|
зниженні температури |
тощо |
|
|
|
|||||||
|
|
|
в результаті зниження |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
інтенсивності |
|
обміну |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
речовин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Анабіоз - стан зник- |
Насіння та спори рос- |
||||||||||
|
|
|
нення |
видимих |
ознак |
лин, найпростіші, бак- |
||||||||
|
|
|
життя в результаті різ- |
терії |
|
|
|
|||||||
|
|
|
кого |
пригнічення |
жит- |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
тєвих |
процесів |
у |
разі |
|
|
|
|
||||
|
|
|
різкої |
|
зміни |
|
темпе- |
|
|
|
|
|||
|
|
|
ратури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Світло |
Джерело енергії для фо- |
Світлолюбні рослини |
Тюльпани, |
шавлія, |
|||||||||
|
|
тосинтезуючих організмів |
|
|
|
|
|
|
|
|
м’ята, хлібні злаки, |
|||
|
|
та освітлення для тварин, |
|
|
|
|
|
|
|
|
акація та ін. |
|
|
|
|
|
а також тепла для всіх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
живих організмів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тіньолюбні рослини |
Папороті, мохи тощо |
||||||||||
|
|
|
Тіньовитривалі |
росли- |
Береза, дуб, сосна, |
|||||||||
|
|
|
ни (нормально розви- |
суниця, лісова фіалка |
||||||||||
|
|
|
ваються як при нор- |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
мальному |
освітленні, |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
так і в умовах деякого |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
затінення |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 0