3. Правові категорії цінних лісів

КАТЕГОРІЇ ЗАХИСНОСТІ ЛІСІВ Відповідно до Лісового кодексу України (1994) за екологічним і соціальноекономічним значенням та залежно від основних функцій ліси України поділяються на такі категорії захисності: 1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції); 2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції); 3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції); 4) експлуатаційні ліси.

порівняльні площі охоронних лісів У Німеччині при заповідності лісів 32,7 % території країни, виведено з користування 0,8 % лісів, відповідно у Швейцарії – 28 % – 0,6 %, Чехії – 16 % – 2,7 %, Франції – 11 % – 0 %. Україна при заповідності своєї території 7,01 % виключила з головного користування 44,3 % всіх лісів, переважна більшість площ яких не належить до природно-заповідного фонду. На цих землях мають місце значні площі перестійних і стиглих деревостанів, в яких концентрується максимальна кількість біорізноманіття, що виводить нашу країну за цим показником на одне з перших місць в Європі. 16

КАТЕГОРІЇ ЗАХИСНОСТІ ЛІСІВ Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733 ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; 2) рекреаційно-оздоровчі ліси; 3) захисні ліси; 4) експлуатаційні ліси. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об҆'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об̓'єктів. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких ростуть реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

17

КАТЕГОРІЇ ЗАХИСНОСТІ ЛІСІВ Захисні ліси 1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

2) лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг;

3) лісові ділянки (смуги лісів) у ярах, на легкорозвіюваних пісках, рекультивованих землях, кам'янистих розсипах, малопотужних кам'янистих ґрунтах, у високогірних зонах, на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів (протиерозійні ліси);

4) лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку. У гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень до розмірів, що забезпечують захист залізниць і безпеку руху; 18

КАТЕГОРІЇ ЗАХИСНОСТІ ЛІСІВ

Захисні ліси 5) лісові ділянки (смуги лісів), що прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення і виділяються з категорії експлуатаційних лісів шириною 250 метрів обабіч дороги;

6) лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, які виділяються з категорії експлуатаційних лісів;

7) інші лісові ділянки (смуги лісів), які не мають ознак віднесення до категорії захисних лісів (1-6), але розташовані: а) на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів (байрачні ліси); б) серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів.

19

ВИДІЛЕННЯ ЦІННИХ ЛІСІВ

Основним правовим документом для виділення цінних лісів також є Лісовий кодекс України, відповідно до якого у лісах можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки з режимом обмеженого лісокористування. Вони виділяються органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за поданням лісовпорядних організацій і погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. В особливо захисних лісових ділянках органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за необхідності може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок. 20

ВИДІЛЕННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІННИХ ЛІСІВ

Відповідно до Лісового кодексу України (1994) під час лісовпорядкування передбачається:

◦ виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екомережі;

◦ проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;

◦ участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

◦ ведення моніторингу лісів тощо.

21

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЛІСІВ

Майже в кожній країні надзвичайна увага приділяється пралісам як осередкам високої концентрації біотичного різноманіття. Наприклад, в Респубціці Комі Російської Федерації зразки старовікових лісів охороняються спеціальним законодавством. Пралісам присвячені спеціальні статті міжнародних конвенцій − Бернської, Про біорізноманіття, Про всесвітню спадщину тощо. В Україні праліси охороняються з 2016 року відповідно до внесення окремих статей до Закону України “Про рослинний світ” (1999 рік).

У цьому аспекті С. М. Стойко (2004) вважає, що праліси обов’язково повинні мати багатогранне значення, а саме: • наукове – збереження екологічної інформації про генезис, ценотичну структуру, географічне поширення для розвитку лісівництва, екології, біогеографії тощо; • екомодельне – збереження „тисячолітнього досвіду природи” для становлення практичного лісівництва з метою формування стабільних фітоценозів; • біодиверзитне – збереження й відтворення аборигенного, а також сприяння виникненню нових елементів генетичного (генотипів, фенотипів, екотипів), видового та біоценотичного різноманіття. 22

4. МІЖНАРОДНІ КАТЕГОРІЇ ЦІННИХ ЛІСІВ

ІСТОРІЯ КАТЕГОРИЗАЦІЇ ЦІННИХ ЛІСІВ

1996 рік – у Республіці Комі Російської Федерації офіційно розпочався процес виділення особливо цінних лісів. 1999 рік – на світовому рівні концепцію особливо цінних лісових природних комплексів з метою їх збереження було розроблено Міжнародним центром світової наглядової ради з питань сертифікації лісів (FSC). Згідно з дев’ятим базовим принципом статуту цього органу галузь лісового господарства повинна зберігати, зміцнювати і здійснювати моніторинг за основними екосистемними характеристиками особливо цінних лісових природних комплексів. Наглядовою радою також було рекомендовано країнам світу ідентифікувати особливо цінні лісові природні комплекси на різних територіальних рівнях. 2002-2003 роки – Компанія ProForest розробила світового значення методичний і водночас практичний посібник обсягом 150 аркушів. Метою посібника було сконцентрувати всі знання та досвід тих, хто працює в цій галузі, а також розробити цілий ряд практичних рекомендацій, які можуть використовуватися лісовими менеджерами, розробниками стандартів, органами сертифікації лісів або іншими суб’єктами, котрі застосовують міжнародну концепцію з метою ідентифікації лісів високої цінності для збереження та господарювання. 24

ІСТОРІЯ КАТЕГОРИЗАЦІЇ ЦІННИХ ЛІСІВ

2006 рік – у нашій державі за фінансової підтримки компанії IKEA та безпосередньої участі Держкомлісу України розпочалося виконання міжнародного проекту “Адаптація та впровадження методології ідентифікації високо цінних для збереження лісів (HCVF) в Україні”. Кінцевим результатом виконання проекту було заплановано розроблення національного посібника з проблем збереження особливо і високо цінних лісових природних комплексів України. Стратегією проекту була необхідність забезпечити методологією, здатною допомогти лісовій галузі ідентифікувати високо цінні для збереження ліси у зв’язку із питаннями їх сертифікації та сталого використання, а також надати рекомендації щодо підтримання, управління та організації екологічного моніторингу в особливо цінних лісових природних комплексах.

2008 рік – розроблено національний посібник з проблем збереження особливо і високо цінних лісових природних комплексів України.

25

МІЖНАРОДНА КАТЕГОРИЗАЦІЯ ЦІННИХ ЛІСІВ За міжнародними стандартами до особливо цінних лісових природних комплексів належать об’єкти таких категорій:

Категорія 1. Лісові природні території як важливі осередки збереження рідкісного біорізноманіття на глобальному, регіональному, національному рівнях. Категорія 2. Великі лісові ландшафти глобального, регіонального або національного значення, які знаходяться в межах одного або декількох структурних підрозділів лісового господарства, мають життєздатні популяції всіх або більшості аборигенних видів лісового біорізноманіття, їх природну географічну структуру і чисельність (рясність). Категорія 3. Лісові природні території містять рідкісні екосистеми та екосистеми, які знаходяться під загрозою зникнення. Категорія 4. Лісові природні території, які забезпечують основні екологічні функції в критичних ситуаціях ландшафтів (водозбори). Категорія 5. Лісові природні території, які є визначальними для задоволення основних потреб місцевих громад. Категорія 6. Лісові природні території, які є визначальними для традиційної культурної ідентичності місцевих громад, тобто мають для них важливе культурне, екологічне, економічне або сакральне значення. 26