Професійна мова економістів
.pdfартиллерийских батарей, богатством своего облика, сигнализирующим о вашей мощной кредитоспособности. Нет. В большинстве промышленно развитых стран тяжелые золотые перстни, цепочки и браслеты, бросающиеся в глаза часы /особенно поддельные «Лонжины» и Ролексы» из Гонконга /или излишняя пестрота галстука могут только зародить подозрение в вашей серьёзности.
Итак, для первого контакта и последующих переговоров с иностранными партнерами стоит надеть тщательно вычищенный и отглаженный костюм со светлой рубашкой и галстуком в тон. Не нужны для официальных встреч вошедшие у нас в моду темные /тем более черные сорочки со светлым галстуком, поскольку такой облик может подсознательно вызвать у партнеров ассоциацию с гангстером из голливудского боевика.
Строгий японский этикет запрещает даже во время переговоров снимать пиджаки или распускать узлы галстуков, за исключением тех особых случаев, когда это предлагает сделать глава делегации ваших партнеров, давая понять, что наступило время неформальных переговоров. Кстати, есть даже специальный международный термин «ноу тай сэшн», то есть «встреча без галстуков».
Европейские и американские обычаи гораздо более либеральны. Однако и они категорически запрещают появляться на переговорах в сорочке с галстуком, не говоря уже о спортивных рубашках, даже если на улице стоит нестерпимая жара. Выдержать такие ограничения иностранным бизнесменам помогают кондиционеры в конторах и автомобилях, а также богатый выбор легких и летних костюмов. Нашему же брату остается терпеть, потея как можно изящнее и непринужденнее.
Нечего говорить, что на переговорах нельзя появляться в куртках, спортивных брюках и, тем более, джинсах, даже если это самая что ни есть «фирма», от которой сходят с ума москвичи и гости столицы и которая обошлась вам в солидную сумму. Стоит избегать кожаных пиджаков, поскольку уважающие себя деловые люди надевают их в лучшем случае на загородные прогулки.
Иностранные бизнесмены наблюдательны, тщательно следят за деталями и придирчиво учитывают их в своих выводах. Например, чудовищное впечатление
производят короткие и спустившиеся складками носки, которые открывают белые икры российского коммерсанта, когда он сидит, непринужденно закинув ногу на ногу. В Японии особенно необходимы чистые носки без дыр, поскольку там приходится снимать обувь каждый раз, когда вы приходите в чей-то дом или обедаете на соломенных матах-татами в ресторане.
Ничто так не портит впечатление, как невзрачный извлеченный из кармана мятый и несвежий носовой платок, похожий на растрепанный капустный лист. Я уж не говорю о полуоторванных пуговицах или привычке протирать очки концом галстука.
Нельзя забывать и об обуви, хотя вечная грязь на улице и давка в общественном транспорте приучили нас не замечать нечищеных ботинок. Но напрасно: потрескавшиеся и запыленные туфли могут испортить впечатление даже от вполне приличного костюма. Приходится учитывать, что светлые ботинки не идут к темным брюкам, а тяжелые штиблеты на микропорке нелепо выглядят жарким летом. Надо отбросить простодушную отечественную привычку дополнять пиджачную пару с галстуком босоножками, из которых невинно выглядывают нитяные носки. И, конечно же, избегать новомодного увлечения российских мужчин слишком пахучими одеколонами и лосьонами после бритья.
И вообще, главное, к чему следует стремиться, – общее впечатление опрятности, аккуратности и даже некоторой педантичности в одежде. Это должно заставить партнера невольно думать, что столь же «подтянуты» вы будете в делах.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Омоніми – це ...:
а) слова, які мають близькі значення; б) слова, які мають багато значень;
в) слова, які мають однакове звучання або написання при різних значеннях; г) слова, які протилежні за звучанням.
2. Синоніми – це...
а) слова, різні за значенням, але близькі за звучанням; б) слова, різні за звучанням, але близькі за значенням; в) слова, різні за звучанням і протилежні за значенням; г) слова, протилежні за значенням.
3. Антоніми – це...
а) слова, протилежні за значенням; б) слова, різні за звучанням;
в) слова, близькі за звучанням і значенням; г) слова, близькі за звучанням, але різні за значенням.
4. Пароніми – це...
а) слова, близькі за звучанням і різні за значенням; б) слова, близькі за звучанням і значенням; в) слова, які протилежні за значенням;
г) слова, різні за звучанням і близькі за значенням.
5.Правильно подано синоніми до слова «рахунок» у рядку…
а) вартість, напрям, цикл, ціна; б) постачання, задоволення, гарантія, надання;
в) результат, підсумок, кошти, дебет; г) віза, згода, ліцензія, санкція.
6.Пароніми «споживний», «споживчий», «споживацький» ужито відповідно до лексичних норм української літературної мови:
а) споживча вартість, споживацький кошик, споживні інтереси; б) споживна вартість, споживчий кошик, споживацькі інтереси; в) споживацька вартість, споживний кошик, споживчі інтереси;
г) споживацька вартість, споживацький кошик, споживацькі інтереси.
7.Антонімічне словосполучення до слова «з’явитися»:
а) передати куті меду; б) ніде голки встромить;
в) крізь землю провалитися; г) встромити носа.
8.Синоніми «білет», «квиток» використано відповідно до норм літературної мови:
а) студентський квиток; екзаменаційний білет; б) студентський квиток, партійний білет; в) студентський білет, екзаменаційний квиток; г) студентський білет, щасливий білет.
9.Подано правильний варіант перекладу до словосполучення «экономические отношения» у рядку…
а) економічні взаємини; б) економічні відносини; в) економічні стосунки; г) економні відносини.
10.Неправильно підібрано антонімічну пару у рядку…
а) кредит – дебет; б) актив – пасив;
в) градація – деградація; г) експорт – імпорт.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000.
2.Гладіна Г.І., Сеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К.,
1997.
3.Д’яков А. С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2002.
4.Довідник з культури мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа,
2005.
5.Культура української мови: Довідник /За ред. В.М. Русанівського. – К.,
1994.
6.Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.
7.Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – № 503.
8.Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.
9.Словник іншомовних слів/ Уклад. С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:Наукова думка, 2000.
10.Словник синонімів української мови: У 2-х т. / А.А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
11.Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наук.думка, 1993.
12.Http://www.novamova.com.ua
13.Http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
ТЕМА 10
ІНШОМОВНІ СЛОВА В ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ. НЕОЛОГІЗМИ, АБРЕВІАТУРИ ТА ПРАВИЛА СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ У МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ
Основні питання теми
Іншомовні слова в професійному та діловому мовленні.
Поняття про неологізми в професійному мовленні.
Абревіатури та правила скорочування слів у мові професійного спілкування.
Ключові слова: питомі та запозичені слова, неологізми, неологізминоватори, власне українська лексика, іншомовна лексика, питома українська лексика, абревіатури, абревіація, графічні скорочення.
Як відомо, українська лексика за своїм походженням неоднорідна. Вона складається із питомих слів і запозичень з інших мов. Питомими є слова, спільні для всіх індоєвропейських мов (германських, романських, кельтських, індійських, балтійських та ін.), наявні в усіх слов’янських мовах східнослов’янські та власне українські слова, що виникли в період самостійного існування нашої мови. Значна вага серед груп питомої лексики української мови припадає на спільнослов’янську групу слів.
Власне українська лексика є найчисельнішим розрядом, бо це не лише слова, яких немає в інших мовах, наприклад: віхола, достеменний, людина, а й спільнокореневі новоутворення (спільноіндоєвропейська жінка та українське
жіноцтво).
Інтеграція України в міжнародний культурний та інформаційний простір зумовила швидкий процес оновлення лексики української мови, особливо за рахунок запозичень. Відкритість українського суспільства, можливість його
громадян вільно подорожувати, значна кількість туристів з-за кордону, участь українських представників у міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнірах, посилення зацікавленості до вивчення іноземних мов, функціонування міжнародної комп’ютерної мережі (Інтернет) визначають активне запозичення нової лексики у сучасних інноваційних процесах, яке, відповідно, стимулює дискусії щодо доцільності іншомовної лексики.
Словотворення в українській мові на межі ХХ – ХХІ століть відображає не лише потреби в найменуванні нових реалій життя, а й необхідність освоєння засобами української мови численних запозичень.
Із неологізмів сучасності близько 22% є найновішими запозиченнями, які утворені від іншомовних основ, а також тих, що вийшли за межі вузькоспеціальних терміносистем. Значна частина неологізмів, які походять з інших мов, зумовлена тим, що в життя пересічного мовця надходить багато нових для нього та українського суспільства в цілому назв предметів і понять. Велика кількість нового в предметному світі часто призводить до того, що певна реалія приходить до нас уже з готовим найменуванням, яке закріпилось за нею в умовах тих країн, де вона виникла або була створена. Українська мова не встигає запропонувати таку назву для нового предмета, яка б базувалася на національній основі. Система української мови, не маючи змоги освоїти саму предметну реалію, намагається натуралізувати її іншомовну назву. У процесі освоєння формуються граматичні значення роду і числа в словах (відео, пейджер, сканер, клон, хакер). Вичленовуються нові словотворчі елементи із запозичень (відео-, инг-, веб-, -нет, шоу- тощо). Іншомовні основи поєднуються із питомими словами чи «натуралізованими» запозиченнями у складних словах (інтернет-
кафе, відеоряд, євроремонт, веб-сторінка тощо). Цей процес є об ’єктивним і закономірним, бо пріоритет у створенні нової реалії зумовлює пріоритет у її номінації, що призводить до «експортування» назви.
Серед сучасних неологізмів-новаторів нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів -ість: конвертованість,
корумпованість; -ств: спонсорство, манкурство; - ізм/изм: катастрофізм,
лобізм; -ація: бартеризація, ваучеризація.
Для утворення нових дієслів від іменників найчастіше використовується дієслівний суфікс -ува в межах продуктивних словотвірних типів.
Найчисельнішою є група новотворів, які означають «дію, результат».
Наприклад, аудитувати – аудит, депозитувати – депозит, спонсорувати – спонсор.
Отже, неологізми (гр. neos «новий», logos «слово») – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються у мові, виникнення яких спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають внаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури.
Хоч інтенсивне словотворення та зростання кількості лексичних запозичень є явищем об’єктивним та історично зумовленим, це спричиняє зрушення у системі української мови. Новий лексичний матеріал може містити в собі загрозу до порушення рівноваги в мові, яка може втратити можливість бути універсальним засобом спілкування. Наприклад, скільки інформації можна отримати з такого речення: Придбавши в мобіл-салоні стартовий пакет, ваучер або скретч-карту, отримаєш бонус 5% від вартості покупки. П’ять слів (із д вадцяти) в такому реченні потребують роз’яснення: мобіл-салон – крамниця, що торгує мобільними телефонами та супровідною технікою; стартовий пакет – кілька предметів продажу, документ, який підтверджує видачу кредиту; скретч-карта – електронна карта, яка дає право користуватися заздалегідь оплаченими послугами у будь-який час; бонус – премія, приз, подарунок. Унаслідок невиправданого вживання іншомовних слів мова може втратити свої головні функції – комунікативну та інформативну.
Отже, потрібно бути обережними й уважними під час використання у діловому мовленні іншомовних слів. Якщо іншомовні слова можна замінити українськими відповідниками, то їх вживання недоречне. У тому разі, коли іншомовні слова увійшли до активного словника, тоді вони використовуються в окремих ділових паперах, що стосуються питань угоди чи міжнародних проблем. Здебільшого це лексика фінансової сфери: бюджет, авізо, сальдо тощо.
Щоб правильно вживати іншомовні слова, варто дотримуватись таких правил: а) не вживати в тексті іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові; б) вживання іншомовного слова в діловодстві припустиме лише в тому значенні, в якому його зафіксовано в словниках; в) не варто користуватися в одному й тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття. Наприклад, апелювати – звертатися, аргумент – підстава, брокер – посередник, лімітувати –
обмежувати.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.Що таке неологізми? Які причини їх виникнення?
2.Що вам відомо про історичні передумови іншомовних словесних запозичень?
3.Якими шляхами відбувається засвоєння запозичених слів?
4. Як ви розумієте поняття «слова-інтернаціоналізми»? Наведіть приклади.
5.Що таке абревіатура? Які способи абревіації вам відомі?
6.Які основні правила скорочування слів ви знаєте?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. Випишіть із словника іншомовних слів 10 іншомовних термінів, поясніть шляхи надходження їх до української мови.
Завдання 2. Випишіть в алфавітному порядку із фахових словників абревіатури, пов’язані з майбутньою спеціальністю. Розшифруйте їх.
Завдання 3. Перекладіть словосполучення українською мовою.
Дочернее предприятие, заместитель директора, межведомственные отношения, объем выполненных работ, направление деятельности предприятия,
коммуникабельные способности, коммуникационные сети, становиться действующим с даты, спорный случай, признать действительным, принимать решение, принимать участие, управленческий персонал, управляющий отделением, ставить вопрос на рассмотрение, проживать по адресу, обоюдное согласие, средства, направляемые на …, средства, нацеленные на…, сдать в эксплуатацию.
Завдання 4. Кожне з наведених визначень замініть іншомовним словом. Поясніть правопис.
1.Збройний напад однієї чи кількох держав на іншу державу для захоплення її території, політичного чи економічного підпорядкування її народу.
2.Музичний супровід.
3.Явище обману зору, слуху внаслідок психологічного розладу.
4.Яскраве освітлення для прикраси будинків, вулиць, парків.
5.Частина стіни, стелі, прикрашена орнаментом, заповненим переважно живописним чи скульптурним зображенням.
6.Скорочення, що використовуються в усному чи писемному мовленні.
7.Сполучення кількох (не менше трьох) музичних звуків різної висоти, що сприймається як звукова єдність.
8.Оскарження судової постанови у вищій судовій інстанції.
9.Той, хто не дотримується панівної релігії, інакодумець.
10.Маса товару з упаковкою, тарою.
Слова для довідок: апеляція, галюцинація, панно, абревіатура, брутто, акорд, ілюзія, агресія, дисидент, акомпанемент, ілюмінація.
Завдання 5. Прочитайте речення, правильно вимовляючи складноскорочені слова й абревіатури. З’ясуйте, за яким принципом вимовляються ці слова (буквеним, звуковим чи комбінованим).
1. Цього тижня західні експерти обговорювали чинники, що зумовили відмову МВФ (Міжнародного валютного фонду) надати Україні черговий транш позики.