- •ГЛАВА 3
- •3.1. Морфологічні особливості видів роду Crataegus
- •СЕКЦІЯ MESPILUS
- •Crataegus germanica (L.) Kuntze
- •Crataegus ×media Bechst.
- •Crataegus meyeri Pojark.
- •Crataegus rhipidophylla Gand.
- •Crataegus songarica K.Koch
- •Crataegus azarolus L. var. azarolus
- •Crataegus azarolus var. pontica (K.Koch) K.I. Chr.
- •Crataegus azarolus var. chlorocarpa (Moris) K.I.Chr.
- •Crataegus orientalis Pall. ex M.Bieb.
- •Crataegus ×pojarkovae Kossych
- •Серія Pinnatifidae
- •Crataegus pinnatifida Bunge
- •Crataegus pinnatifida var. major N.E. Br.
- •Серія ×Orientigynae
- •Crataegus ×pseudoazarolus Popov
- •Серія ×Orientaegus
- •Crataegus ×tournefortii Griseb.
- •Глід Турнефора
- •Crataegus chlorocarpa Lenné & K.Koch
- •Crataegus rivularis Nutt.
- •Crataegus punctata Jacq.
- •Сrataegus holmesiana Ashe
- •Crataegus coccinea L.
- •Серія Macracanthae
- •Crataegus succulenta Schrad. ex Link
- •Серія Molles
- •Crataegus mollis (Torr. & Gray) Scheele
- •Crataegus submollis Sarg.
- •Глід м'якуватий арнолдівський
- •Crataegus pennsylvanica Ashe
- •Серія Rotundifoliae
- •Сrataegus chrysocarpa Ashe
- •Серія Tenuifoliae
- •Crataegus flabellata (Bosc ex Spach) K.Koch
- •Crataegus schuettei Ashe
- •Сrataegus ×mordenensis Boom
- •3.2. Сезонний розвиток
- •Таблиця 7. Фенодати достигання плодів видів роду Crataegus, 1993–2009 рр.
- •достигання плодів
- •3.3. Життєздатність пилку та особливості запліднення і зав'язування плодів
- •Таблиця 9. Життєздатність пилку видів роду Crataegus, 2005 р.
- •3.4. Стійкість до абіотичних і біотичних чинників
- •Мал. 13. Crataegus azarolus var. azarolus
- •Таблиця 11. Якість плодів сортів ‘Китайський 1’ та ‘Людмил’ залежно від умов вирощування
- •3.5. Помологічна характеристика
- •Таблиця 13. Розподіл видів роду Crataegus за масою плодів
- •Таблиця 14. Розподіл видів роду Crataegus за діаметром плодів
- •Таблиця 15. Розподіл видів роду Crataegus за вмістом м'якуша в плодах
- •Мал. 16. Феноспектр плодоношення різних видів глоду.
- •3.6. Біохемічна характеристика плодів
- •Таблиця 17. Уміст аскорбінової кислоти (мг/100г) в плодах видів роду Crataegus у різних географічних пунктах
- •‘Старий Крим’. Форму дібрано поміж зразків C. ×tournefortii. Вихідний матеріал отримано з Криму. Названо за місцем природного зростання (м. Старий Крим).
- •Достоїнства – рясне плодоношення, доволі великі інтенсивно забарвлені плоди. Недоліки – посередній смак.
3.5. Помологічна характеристика
Одними з основних характеристик сорту є морфологічні ознаки плодів – розміри, форма, забарвлення, одномірність, товарний вигляд, а також терміни достигання, смакові якості, врожайність, транспортабельність тощо.
Через відсутність у культурі помологічних сортів дослідники вивчали випадкові зразки тих чи інших видів. Русанов (1965) навів види з великими плодами, котрі можуть мати значення як плодові рослини. За цією ознакою він ви-
ділив китайські види: C. pinnatifida var. major, C. hupehensis, C. scabrifolia, що мають плоди діаметром до 2,5 см і більше. До 2 см у діаметрі мають плоди C. azarolus var. pontica і C. ×pojarkovae. З північноамериканських видів найбі-
льші плоди діаметром до 2–2,3 см мають C. coccinioides, C. punctata, C. suborbiculata. Доволі великі плоди притаманні видам серії Molles: C. submollis var. arnoldiana, C. coccinea тощо.
Багато дослідників надають значення плодовим великоплодим євразій-
ським видам С. azarolus, C. orientalis та їхнім гібридам C. ×pseudoazarolus, C. ×tournefortii (Пояркова, 1939а, 1939в; Эсенова, 1968, 1969; Hammer, Perrino, 1985;Эсенова, Алалыев, 1989; Комар-Темная, 2000; Кудренко, Мороз, 2003; Barcino, 2005; Bellini et al., 2005)та великоплодим глодам з Північної Америки,
найчастіше C. mollis, С. submollis, C. submollis var. arnoldiana (Чекалинская, До-
внар, 1973, 1977; Мисник, 1974; Жунгиету, 1985; Клименко и др., 1987; Кондратюк, Остапко, 1990; Кондратюк, Костырко, 1993;Глухов и др., 2000; КомарТемная, 2000). Для вживання в їжу пропонують також середні за розмірами плоди видів секції Sanguinea (Бобореко, 1974а; Зейналов, 1984; Пояркова, 1939в; Рабинович, 1990).
Помологічну характеристику 25 таксонів глоду нашої колекції наведено в табл. 12.
Зазначені в ній види різняться за розмірами і масою плодів, умістом м'я- куша і кількістю кісточок у плодах, зовнішнім виглядом і смаком плодів тощо. Найважчі плоди середньою масою понад 10 г мають C. germanica і C. pin– natifida var. major. Їхні плоди є найбільшими за лінійними розмірами – близько
3 см в діаметрі. Найсмачніші плоди у C. mollis, C. submollis, C. submollisvar. arnoldiana, C. pennsylvanica, C. ×pseudoazarolus(9 балів), а також C. azarolus var. pontica, C. chrysocarpa, C. flabellata, C. orientalis, C. pedicellata, C. pojarkovae (8 балів).
127
Таблиця 12. Помологічна характеристика деяких видів роду Crataegus L.
|
|
Маса |
Уміст м'я- |
Діаметр |
Число |
Приваб- |
Смак, |
|
Забарвлення |
|
|
Види |
кісточок, |
ливість, |
Забарвлення плодів |
||||||
|
плода, г |
куша, % |
плода, мм |
бал |
м'якуша |
|||||
|
|
|
|
|
шт. |
бал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. germanica |
14,5±0,91 |
87,6±1,40 |
30,0±0,52 |
4–5 |
7 |
7 |
брунатне |
темно-брунатне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. pinnatifida |
10,1±0,33 |
90,1±0,71 |
28,2±0,56 |
4–5 |
8 |
5 |
темно-червоне |
жовте |
|
|
var. major |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. punctata |
6,4±0,60 |
88,5±0,65 |
25,3±1,30 |
2–4 |
7 |
5 |
помаранчево-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. azarolus |
4,6±0,90 |
85,6±0,05 |
22,5±0,50 |
2–3 |
7 |
8 |
жовте |
жовтувате |
|
128 |
var. pontica |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. pennsylvanica |
4,0±0,23 |
89,0±0,51 |
19,8±0,37 |
3–6 |
9 |
9 |
світло-червоне |
жовте |
||
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. submollis |
3,9±0,15 |
88,0±0,52 |
18,8±0,07 |
2–7 |
9 |
9 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. pojarkovae |
3,7±0,42 |
87,9±0,71 |
20,0±0,64 |
3–5 |
9 |
8 |
яскраво-жовте |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. chrysocarpa |
3,7±0,15 |
89,4±2,00 |
18,0±0,00 |
3–5 |
9 |
8 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. pedicellata |
3,6±0,34 |
90,3±1,08 |
19,2±0,59 |
2–5 |
9 |
8 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. mollis |
3,6 ±0,08 |
88,4±0,26 |
18,7±0,33 |
3–5 |
9 |
9 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. submollis |
3,2±0,35 |
87,7±0,88 |
19,0±0,71 |
2–6 |
9 |
9 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
var. arnoldiana |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. ×pseudoazarolus |
2,9±0,18 |
80,0±0,68 |
16,8±0,33 |
3–5 |
9 |
9 |
бордове |
зеленкувате |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. orientalis |
2,8±0,25 |
83,9±0,35 |
18,0±0,71 |
4–5 |
8 |
8 |
жовтогаряче |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження табл. 12
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. flabellata |
2,5±0,08 |
86,1±0,39 |
17,0±0,67 |
3–5 |
7 |
8 |
червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. schuettei |
2,1±0,15 |
85,4±0,72 |
15,7±0,33 |
2–5 |
9 |
7 |
яскраво-червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. holmesiana |
2,1±0,07 |
85,5±0,52 |
14,3±0,33 |
3–5 |
7 |
7 |
червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. pinnatifida |
1,8±0,25 |
85,4±3,85 |
16,0±0,00 |
3–5 |
8 |
4 |
темно-червоне |
червонувате |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. ×tournefortii |
1,8±0,14 |
79,5±2,85 |
15,0±3,00 |
3–6 |
8 |
7 |
червоно-помаранчеве |
помаранчеве |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. songarica |
1,5±0,32 |
79,2±2,66 |
14,0±1,00 |
2 |
5 |
5 |
пурпурово-чорне |
зеленкувате |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. meyeri |
1,8±0,16 |
78,4±1,85 |
15,0±1,00 |
2 |
9 |
5 |
червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
129 |
C. azarolus |
1,2±0,02 |
84,6±0,75 |
13,0±0,00 |
1–2 |
7 |
7 |
темно-червоне |
жовтувате |
var. azarolus |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. succulenta |
1,2 |
74,0 |
12 |
2 |
7 |
2 |
червоне |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. rivularis |
1,1±0,25 |
84,2±3,10 |
11,0±1,00 |
3–6 |
5 |
5 |
бордове до чорного |
зеленкувате |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. chlorocarpa |
1,1±0,01 |
76,0±2,20 |
13±1,00 |
4–5 |
9 |
4 |
бурштиново-жовте |
жовте |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C. rhipidophylla |
0,9±0,12 |
74,8±3,44 |
11,5±0,91 |
1 |
7 |
4 |
темно-червоне |
помаранчеве |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для опису рослин у процесі вивчення рослинних ресурсів застосовують дескрипторні словники, або класифікатори, які допомагають накопичувати та обробляти інформацію. Міжнародний класифікатор підродини Maloideae (Международный…, 1989) включає дескриптори різних ознак представників зерняткових культур, що належать до родів Malus, Pyrus, Cydonia, але він не в повній мірі придатний для опису плодів видів глоду. У ньому не враховані такі ознаки як лінійні розміри плодів та вміст м'якуша. Тому ми доповнили цей класифікатор шкалами стосовно роду Crataegus, що мають значення під час вивчення генетичних ресурсів видів глоду та в селекційній практиці поліпшення сортименту глоду як плодової культури.
Ураховуючи значну мінливість видів глоду, для характеристики плодів за масою запропоновано шкалу, за якою плоди розподілено на 9 класів, що позначені відповідним кодом, від винятково дрібних масою < 0,5 г до винятково великих масою > 20,0 г.
Зразки нашої колекції мають плоди від дуже дрібних (клас 2) до дуже великих (клас 8) (табл. 13).
Таблиця 13. Розподіл видів роду Crataegus за масою плодів
Клас |
|
|
Види |
|
Середня |
|
|
|
маса плодів, г |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
C. ×media, C. rhipidophylla |
|
0,5–1,0 |
||
|
C. chlorocarpa, C. rivularis, C. succulenta, C. ×mordenensis, |
|
|||
3 |
C. |
azarolus var. |
azarolus, C. songarica, C. ×tournefortii, |
1,1–2,0 |
|
|
C. meyeri, C. pinnatifida |
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
4 |
C. |
holmesiana, |
C. schuettei, C. flabellata, C. |
or |
2,1–3,0 |
C. ×pseudoazarolus |
|
||||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
5 |
C. submollis var. arnoldiana, C. mollis, C. coccinea, C. chryso- |
3,1–4,0 |
|||
carpa, C. ×pojarkovae, C. submollis, C. pennsylvanica |
|
||||
|
|
|
|||
|
|
|
|
||
6 |
C. azarolus var. pontica |
|
4,1–5,0 |
||
7 |
C. punctata |
|
|
5,1–10,0 |
|
8 |
C. pinnatifida var. major, C. germanica |
|
10,1–20,0 |
У більшості видів з відмінним смаком плоди за масою нижчі середньої величини (клас 4) та середньої величини (клас 5). Масу вище середньої величини (клас 6) мають плоди C. azarolus var. pontica. Найважчими є плоди сортів C. germanica, що належать до дуже великих (клас 8). У колекції були сорти C. germanica з винятково великими плодами (клас 9), але вони виявилися в умовах південного сходу України недостатньо зимостійкими. Дикі та напівкультурні форми C. germanica мають плоди 5–7 класів.
130
У колекції видів глоду, що зростають на Південному Березі Криму, найважчі плоди масою 3,1 г має C. azarolus var. pontica, який належить лише до 5 класу (Комар-Темная, 2000). Це, вірогідно, пов'язано з несприятливими умовами зростання.
До 4 класу, що включає види з плодами меншими за середні, належать
C. ×pojarkovae, C. coccinea, C. pennsylvanica, C. schuettei, C. submollis, С. crusgalli, C. orientalis, C. compta, C. beata, C. iracunda, C. chrysocarpa, C. dilatata, C. margaretta, тобто практично всі колекційні види глоду з Північної Америки разом з великоплодими кримськими видами. Інші зразки, переважно євразійських видів глоду, мають плоди 2 і 3 класів. Можна зробити висновок, що умови Південного Берега Криму негативно впливають на масу плодів глодів, бо навіть такі посухостійкі види, як C. ×pojarkovae, C. orientalis, C. ×pseudoazarolus тут мають меншу масу плодів, аніж в умовах південного сходу України, що також характеризується посушливим кліматом.
В умовах Білорусі за масою до 5 класу належать плоди C. pennsylvanica, до
4 – C. submollis var. arnoldiana, C. submollis, C.coccinea, C. livoniana, C. chrysocarpa, C. canadensis (Чекалинская, Бенькович, 1972; Чекалинская, Довнар, 1973). В умовах Башкортостану найбільші плоди масою 3,2 г має С. pennsylvanica (Вафин, Путенихин, 2003). За цим показником він належить до 5 класу, як і рослини, що зростають в умовах південного сходу України. Але інші види, що віднесені до цього класу в умовах Україні, в значно північнішому регіоні формують плоди 4 класу (C. submollis, С. coccinea) та 3 класу (C. submollis var. arnoldiana). Тенденція зменшення маси плодів притаманна й іншим видам в умовах Башкортостану. Так, C. chlorocarpa, C. rivularis, C. succulenta
мають плоди 2 класу, тоді як у наших умовах вони за масою плодів належать до 3 класу.
Більшість видів має більш-менш кулясті плоди,тому порівнювати їх можна за діаметром плоду. На противагу масі плодів, визначення якої потребує зважування в лабораторних умовах, лінійні вимірювання легко здійснювати в польових умовах. Коефіцієнт кореляції r = 0,928 свідчить про тісний зв'язок між цими ознаками.
Зразки нашої колекції розподілено на 6 класів, від дуже дрібних до великих (табл. 14).
Великоплоді види глоду мають середній діаметр 18–20 мм. Плоди більші за 20 мм в діаметрі мають C. azarolus var. pontica, C. punctata, C. pinnatifida var. major, C. germanica. У останніх двох видів діаметр плода сягає 30 мм. Дикорослі зразки C. germanica мають плоди, що віднесені до 5 класу. Зразки C. germa-
nica з плодами в діаметрі до 35 мм випали з колекції через низьку зимості |
й- |
кість. |
|
131