3.5. Помологічна характеристика

Одними з основних характеристик сорту є морфологічні ознаки плодів – розміри, форма, забарвлення, одномірність, товарний вигляд, а також терміни достигання, смакові якості, врожайність, транспортабельність тощо.

Через відсутність у культурі помологічних сортів дослідники вивчали випадкові зразки тих чи інших видів. Русанов (1965) навів види з великими плодами, котрі можуть мати значення як плодові рослини. За цією ознакою він ви-

ділив китайські види: C. pinnatifida var. major, C. hupehensis, C. scabrifolia, що мають плоди діаметром до 2,5 см і більше. До 2 см у діаметрі мають плоди C. azarolus var. pontica і C. ×pojarkovae. З північноамериканських видів найбі-

льші плоди діаметром до 2–2,3 см мають C. coccinioides, C. punctata, C. suborbiculata. Доволі великі плоди притаманні видам серії Molles: C. submollis var. arnoldiana, C. coccinea тощо.

Багато дослідників надають значення плодовим великоплодим євразій-

ським видам С. azarolus, C. orientalis та їхнім гібридам C. ×pseudoazarolus, C. ×tournefortii (Пояркова, 1939а, 1939в; Эсенова, 1968, 1969; Hammer, Perrino, 1985;Эсенова, Алалыев, 1989; Комар-Темная, 2000; Кудренко, Мороз, 2003; Barcino, 2005; Bellini et al., 2005)та великоплодим глодам з Північної Америки,

найчастіше C. mollis, С. submollis, C. submollis var. arnoldiana (Чекалинская, До-

внар, 1973, 1977; Мисник, 1974; Жунгиету, 1985; Клименко и др., 1987; Кондратюк, Остапко, 1990; Кондратюк, Костырко, 1993;Глухов и др., 2000; КомарТемная, 2000). Для вживання в їжу пропонують також середні за розмірами плоди видів секції Sanguinea (Бобореко, 1974а; Зейналов, 1984; Пояркова, 1939в; Рабинович, 1990).

Помологічну характеристику 25 таксонів глоду нашої колекції наведено в табл. 12.

Зазначені в ній види різняться за розмірами і масою плодів, умістом м'я- куша і кількістю кісточок у плодах, зовнішнім виглядом і смаком плодів тощо. Найважчі плоди середньою масою понад 10 г мають C. germanica і C. pin– natifida var. major. Їхні плоди є найбільшими за лінійними розмірами – близько

3 см в діаметрі. Найсмачніші плоди у C. mollis, C. submollis, C. submollisvar. arnoldiana, C. pennsylvanica, C. ×pseudoazarolus(9 балів), а також C. azarolus var. pontica, C. chrysocarpa, C. flabellata, C. orientalis, C. pedicellata, C. pojarkovae (8 балів).

127

У колекції видів глоду, що зростають на Південному Березі Криму, найважчі плоди масою 3,1 г має C. azarolus var. pontica, який належить лише до 5 класу (Комар-Темная, 2000). Це, вірогідно, пов'язано з несприятливими умовами зростання.

До 4 класу, що включає види з плодами меншими за середні, належать

C. ×pojarkovae, C. coccinea, C. pennsylvanica, C. schuettei, C. submollis, С. crusgalli, C. orientalis, C. compta, C. beata, C. iracunda, C. chrysocarpa, C. dilatata, C. margaretta, тобто практично всі колекційні види глоду з Північної Америки разом з великоплодими кримськими видами. Інші зразки, переважно євразійських видів глоду, мають плоди 2 і 3 класів. Можна зробити висновок, що умови Південного Берега Криму негативно впливають на масу плодів глодів, бо навіть такі посухостійкі види, як C. ×pojarkovae, C. orientalis, C. ×pseudoazarolus тут мають меншу масу плодів, аніж в умовах південного сходу України, що також характеризується посушливим кліматом.

В умовах Білорусі за масою до 5 класу належать плоди C. pennsylvanica, до

4 – C. submollis var. arnoldiana, C. submollis, C.coccinea, C. livoniana, C. chrysocarpa, C. canadensis (Чекалинская, Бенькович, 1972; Чекалинская, Довнар, 1973). В умовах Башкортостану найбільші плоди масою 3,2 г має С. pennsylvanica (Вафин, Путенихин, 2003). За цим показником він належить до 5 класу, як і рослини, що зростають в умовах південного сходу України. Але інші види, що віднесені до цього класу в умовах Україні, в значно північнішому регіоні формують плоди 4 класу (C. submollis, С. coccinea) та 3 класу (C. submollis var. arnoldiana). Тенденція зменшення маси плодів притаманна й іншим видам в умовах Башкортостану. Так, C. chlorocarpa, C. rivularis, C. succulenta

мають плоди 2 класу, тоді як у наших умовах вони за масою плодів належать до 3 класу.

Більшість видів має більш-менш кулясті плоди,тому порівнювати їх можна за діаметром плоду. На противагу масі плодів, визначення якої потребує зважування в лабораторних умовах, лінійні вимірювання легко здійснювати в польових умовах. Коефіцієнт кореляції r = 0,928 свідчить про тісний зв'язок між цими ознаками.

Зразки нашої колекції розподілено на 6 класів, від дуже дрібних до великих (табл. 14).

Великоплоді види глоду мають середній діаметр 18–20 мм. Плоди більші за 20 мм в діаметрі мають C. azarolus var. pontica, C. punctata, C. pinnatifida var. major, C. germanica. У останніх двох видів діаметр плода сягає 30 мм. Дикорослі зразки C. germanica мають плоди, що віднесені до 5 класу. Зразки C. germa-

131