Новини з лабораторії

Зроблено черговий крок на шляху до розгадки таємниці пріону.

Швейцарські вчені зробили черговий крок на шляху до розгадки таємниці пріону - особливого виду білка, що викликає, як вважають деякі фахівці, "сказ корів", "пропасницю" овець і захворювання Крайцфельда-Якоба в людей. Фахівцю Політехнічної школи Цюріха біофізику Курту Вутлиху його колегам удалося розшифрувати й одержати на комп'ютері зображення пріону людини в трьох вимірах. В інтерв'ю, опублікованому в газеті "Трибюн де Женев", Вутлих повідомив, що "приблизно через три місяці" дослідники сподіваються розкрити генетичний код пріону корови. У 1996-1997 роках цюріхські дослідники Курт Вутлих і Рудольф Глоксхубер визначили структуру і створили зображення на екранах моніторів пріону миші. Потім у США був розшифрований пріон хом'яка. Коли розкриє свої таємниці пріон корови, виявлені подібності і розходження дадуть нову поштовх для дискусії про механізм можливої передачі захворювання від тварин людині. Є припущення, що інфекційний пріон здатний передавати смертельне захворювання, однак формальних доказів тому поки не отримано. Роль пріонів у роботі мозку теж до кінця не з'ясована. Відома також його здатність до зміни форми. Тільки деформований пріон "заразний", він здатний "спонукувати" сусідній здоровий пріон змінювати свою форму. У корів, хворих "коров'ячим сказом", деформованих пріонів так багато, що вони паралізують функції мозку. При цьому мова йде не про хімічну зміну здорового пріону, а тільки про зміну його зовнішньої форми. От чому важливо мати його фотографію - "анфас, профіль і зверху". Цюріхським ученим поки не вдається піддати аналізу заражений пріон, оскільки технічно це дуже складно. Тому зараз їх ціль - порівняти здорові пріони людину і тварин. "У цілому, зображення дуже схожі, - говорить Вутлих. - Білок завжди складається з твердої голови і гнучкого хвоста. Однак існують розходження в деталях, особливо у відношенні завершальної частини ланцюга, з боку голови". За словами вченого, поки ведуться тільки "базові дослідження", однак настане день, коли знання точної структури пріону буде потрібно для розробки ліків, що впливають на цю структуру.