Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хвороба Ауескі.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
225.28 Кб
Скачать

Висновок

Хвороба Ауєскі (псевдо сказ, помилковий сказ) Pseudorabies — гостро протікаюча ензоотична хвороба всіх видів свійських і деяких диких тварин, хутрових звірів і гризунів, що характеризується симптомами враження центральної нервової системи, які виражаються в збудженні і появі парезів і паралічів, передуючих загибелі.

Збудник хвороби — ДНК-вмісний вірус із родини Herpesviridae, має сферичну форму, діаметр 180 — 200 нм, вкритий зовнішньою ліпо-протеїновою оболонкою. Вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі, залишаючись життєздатним у висушеному та замороженому стані впродовж одно­го року. У природних умовах до хвороби Ауєскі найсприйнятливіші свині, собаки, коти, дикі м'ясоїдні, гризуни; рідше хворіє рогата худоба та хутрові звірі, дуже рідко — коні, осли, мули. Птахи, примати й холоднокровні тварини до вірусу хвороби Ауєскі не чутливі. Вірус є суворо нейротропним і після проникнення в організм відразу просу­вається до центральної нервової системи. У крові тварин, що перехворіли, з'являються віруснейтралізуючі і комплементсвязуючі антитіла. Збудник хвороби Ауєскі володіє антропною дією і утримується в різних відділах головного і спинного мозку, в легеневій тканині, селезінці, нирках, слинних залозах та інших органах.

Лабораторні дослідження включають виявлення вірусу в патоло­гічному матеріалі, виділення його та ідентифікацію в чутливій культурі клітин за допомогою реакції нейтралізації, проведення біопроби на кролях шляхом підшкірного або внутрішньом'язового зараження. Для виділення збудника хвороби Ауєскі використовують головний мозок, шматочки легенів, селезінки, печінки і інших паренхіматозних органів, отриманих при розтині загиблих тварин. Для виділення вірусу зазвичай використовують первинно-трипсинізовпані культури фібробластів 10-11-денного курячого ембріона, клітин ниркової тканини поросят 3-6-недільного віку або ембріонів свиней, кроленят 2—20-денного віку.

Для ідентифікації вірусу хвороби Ауєскі використовують в основному реакцію нейтралізації в культурі клітин або на кроликах, а також метод флуоресціюючих антитіл.

При диференціальній діагностиці слід виключити сказ, чуму свиней, хвороба Тешена і інші вірусні поліоенцефаломієліти свиней, грип, рожу, лістеріоз, паратифозну інфекцію, геморагічну септисемію і отруєння куховарською сіллю.

Діагноз на минулу інфекцію ставлять за допомогою реакції нейтралізації в культурі тканини, визначаючи титри вируснейтралізуючих антитіл до вірусу Ауєскі в сироватках крові реконвалесцентів.

Перехворівші тварини набувають прижиттєвий імунітет. Колос тральний імунітет до 7 тижнів.

Список використаної літератури

  1. Диренко М.П. Хвороби овець і кіз. – К.: Урожай, 1983. ст. 3-5

  2. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія. – К.: Вища освіта, 2002. 703 ст.

  3. Сюрін В.Н., Фоміна Ю.В. Методи лабораторної діагностики вірусних хвороб тварин. – М.: Агропроміздат, 1986. ст. 55-70

  4. Швецов А.А. Хвороба Ауєскі. Епізоотична ситуація. - Володимир – 2002. http://www.tdbioprom.ru/page_pid_592.aspx

Додатки

Додаток А

Рисунок 1. Кількість неблагополучних пунктів по хворобі Ауєскі у свиней по Україні з 1996 по 2006г [4]

Рисунок 2. Кількість країн неблагополучних по хворобі Ауєскі в 2000-2004 рр. [4]

Додаток Б

Виробник, країна

Живі вакцини (штамм, делеція гена)

Інактивовані (штамм, делеція гена)

HIPRA, Іспанія

« Bartha K61 » gE , gI (-)

« Bartha K61 » gE , gI (-)

Schering-Plough , США

«S-PRV-155 Iowa» gI, або gX,(-)

-

Merial , Франція

-

« Bartha K61 » gE , gI (-)

Boehringer Ingelheim , США

« Bartha K61 » gE , gI (-)

-

Fort Dodge , США

« Bartha K61 » gE , gI (-)

-

Intervet, Нідерланди

« Begonia » gE , gI , (-)

« Phylaxia » gI (-)

VETERINA , Хорватия

« Bartha K61 » gE , gI (-)

«53p2» gI (-)

Ceva , Франція

« MNC+/10a » gE , gI (-)

-

Таблиця 1. Маркіровані вакцини проти хвороби Ауєскі різних виробників [4]

Рисунок 3. Регіструємі суб’єкти в Росії неблагополучні по хворобі Ауєскі [4]

Додаток В