2.4. Характеристика цитопатичних змін, що викликаються вірусом

При первинному виділенні вірусу перші ознаки цитопатогенної дії з'являються на 4-5-й день після інокуляції. В подальших пасажах терміни появи цитопатогенної дії скорочуються до 15-20 годин, причому воно стає більш вираженим. Характер цитопатичних змін в різних культурах може бути неоднаковим, що обумовлене різною дією вірусу на клітини епітеліального і фібробластного типу.

У культурі клітин нирки поросяти, ембріона свиней або кроленяти цитопатична дія вірусу виражається в утворенні синцитія. Спочатку в культурі з'являються вогнища округлих клітин, кордони між якими зникають, а ядра переміщаються до центру і утворюють конгломерати, оточені загальною оболонкою. Через декілька годинників групи цих клітин набувають кулястої форми, в протоплазмі їх з'являється зернистість. Потім відбувається рясне злущування клітин з поверхні скла.

У культурі фібробластів курячого ембріона цитопатогенна дія вірусу виявляється в округленні клітин, появі зернистості і вакуолізації протоплазми з подальшим відшаровуванням клітин від поверхні скла.

Титри вірусу в період максимального розвитку цитопатогенної дії зазвичай досягають 10^6,5-10^7,5 ТЦД₅₀/мл [3].

2.5. Ідентифікація вірусу

Серологічна ідентифікація

Для ідентифікації вірусу хвороби Ауєскі використовують в основному реакцію нейтралізації в культурі клітин або на кроликах, а також метод флуоресціюючих антитіл. Крім того, для цієї мети можна використовувати РСК, проте із-за нестандартного антигена і непостійності результатів самої реакції вона не знайшла широкого вживання.

2.5.1. Реакція нейтралізації

Зручний і надійний метод діагностики хвороби Ауєскі. Найчастіше її використовують для ідентифікації збудника, проте її можна застосовувати і для виявлення специфічних вируснейтрализуючих антитіл в сироватках крові тварин, що перехворіли (при ретроспективній діагностиці).

Залежно від наявних умов і адаптації штаму вірусу реакція може бути поставлена на культурах клітин нирок поросяти, кроленяти або фібробластів курячого ембріона. Якщо неможливо працювати з тканинними культурами, реакцію можна поставити на кроликах (в цьому випадку із-за дорожнечі кроликів це зазвичай використовують лише для ідентифікації вірусу).

2.5.2. Реакція зв’язування комплементу

Не знайшла широкого вживання при діагностові хвороби Ауєскі і ідентифікації збудника у зв'язку із складністю приготування антигена і громіздкістю постановки. Позитивні результати РЗК удається отримати лише при використанні спеціального методу виготовлення антигена. Нижче описується методика приготування антигена для РЗК.

Мозок кролика, загиблого після інтрацеребрального зараження вірулентним штамом вірусу Ауєскі, гомогенізують у фізіологічному розчині і додають 2% нормальної інактивованої сироватки крові морської свинки. Отриману суспензію витримують 12-18 годин при 4⁰, а потім центрифугують 30 хвилин при 2500 об/хв. Надосадову рідину заморожують в суміші спирту з сухим льодом і витримують 15 хвилин, після чого розморожують у водяній бані при 37° (витримують теж 15 хвилин). Процедуру заморожування-розморожування повторюють 7 разів. Після останнього розморожування рідину центрифугируют протягом однієї години при 8000 об/хв. Отриману надосадову рідину використовують як антиген для РЗК. Антиген консервують розчином мертіолята 1 : 5000. При зберіганні в рефрижераторі його можна використовувати напротязі 3 місяців.

У найбільших кількостях комплементзвязуючий антиген міститься в головному мозку і мозочку; у довгастому і спинному мозку його мало.

Специфічні комплементзвязуючі антитіла з'являються в крові свиней через три дні; після експериментального зараження титр їх не знижується протягом 30-40 днів після того, що хворіє. Максимальную активність сироваток в РЗК спостерігають при дослідженні зразків, зібраних між 20- 25 днями після початку захворювання; між 30 і 50-м днями активність їх значно знижується. Титри комплементзвязуючих антитіл в сироватках імунних свиней складають 1:10 - 1:20.

При використанні антигена, приготованого по описаній вище методиці, РЗК з сироватками від свиней з важкою інфлюенцеподібною формою хвороби з умовах природної інфекції є досить чутливою (76,6% позитивних сироваток). Реакція досить специфічна.