2.5.3. Реакція імунофлуоресценції

Прямий метод флуоресціюючих антитіл використовують для швидкої індикації і ідентифікації антигена вірусу Ауєскі в клітинах культур тканини, інфікованих матеріалом, що містить вірус, а також в заморожених зрізах тканини мозку кроликів, заражених суспензією патологічного матеріалу, або поросят, хворих в природних умовах.

Приготування мічених флуоресціюючих антитіл. Для виділення глобулінової фракції використовують сироватку свині, гіперімунізованої вірусом Ауєскі (титр вируснейтралізуючих антитіл в сироватці при перевірці проти 100 ТЦД₅₀ вірусу має бути не нижче 1 : 126). Осадження гам-маглобулина і його кон'югацію з ізоціанатом флуоресцеїну проводять по загальноприйнятій методиці. Безпосередньо перед використанням конъюгат обробляють ліофілізованим порошком, приготованим з ниркової тканини свиней.

Підготовка і фарбування зразків. Блоки завтовшки 2-3 мм вирізують з різних відділів головного мозку. Розкривати трупи з метою узяття матеріалів для іммунофлуоресцентного дослідження необхідно щонайшвидше після загибелі тварин, оскільки чіткі результати будуть отримані лише при дослідженні свіжих зразків і заморожених в кріостаті або в суміші сухого льоду із спиртом.

Препарат досліджують за допомогою флуоресцентного мікроскопа, використовуючи конденсор темного поля і ртутну лампу високого тиску.

У позитивних випадках в зрізах з різних частин мозку виявляють специфічну флуоресценцію. У головному мозку вражаються головним чином нейрони кори. При малому збільшенні можна бачити широкі смужки флуоресціюючих нейронів між білою речовиною і молекулярним шаром, в яких помітні лише окремі флуоресціюючі клітини. У зрізах мозочка уражені клітини розподілені безладніше. Часто вони видно як флуоресціюючі фокуси в зернистому шарі. Інколи в них виявляються залученими одиничні клітини Пуркіньє, але особливого афинитета вірусу до цих клітин зазвичай не спостерігають.

Розподіл флуоресценції усередині клітин може варіювати в широких межах. Інколи вірусний антиген виявляють як в цитоплазмі, так і в ядрі, але звичайне свічення ядра виражено сильніше. Часто флуоресціюючі маси мають вигляд пилу, що світиться, або дрібних гранул. В окремих випадках удається виявити внутрішньоядерні включення типа А Каудрі, проте форма їх неправильніша, ніж в препаратах, фіксованих і забарвлених звичайними методами. Інколи світиться лише цитоплазма, причому міра свічення і характер розподілу також варіюють. Часто виявляють скупчення гранул, що світяться, довкола ядер. У деяких районах можна відмітити дрібні частки, що світяться, уздовж аксонів.

Специфічність флуоресцентного фарбування підтверджують серологічно по придушенню світіння при обробці препаратів конъюгатом, який розводять в неконъюгіроваій антисироватці до вірусу Ауєскі. Така обробка наводить до значного ослаблення світіння інфікованих нейронів.

Залежно від комбінацій різних фільтрів аутофлуоресценція тканин буває блакитний або зеленувато-коричневою. Інфіковані нейрони мають яскраво-зелене світіння, яке легко відрізнити від неспецифічної аутофлуоресценції тканин.

Результати імунофлуоресцентного дослідження добре узгоджуються з даними біопробами на кроликах і результатами виділення вірусу в культурі клітин [3].