Власні дослідження

Аналіз епізоотичної ситуації показує, що хвороба Ауєскі широко поширена в світі. За період з 2000 по 2004 рр. захворювання було зареєстроване в 51 країні. Найбільша кількість країн, де зафіксовані спалахи хвороби Ауєскі було в Європі, а з африканських країн лише Руанда заявляла про спалахи захворювання (рис. 1).

Кількість країн неблагополучних по хворобі Ауєскі в 2000-2004 рр.

Рисунок 1. [4]

Необхідно відзначити, що список неблагополучних країн входять в склад і такі розвинені держави як США, Німеччина, Франція, Нідерланди, Японія і так далі

Міжнародний досвід (Великобританія, Данія) показує, що викорінювання захворювання на території країни можливо, при вживанні методів боротьби інфікованих тварин (у тому числі латентно інфікованих), що включають виявлення, і їх вибраковування, а також реалізація комплексу санітарно-епідеміологічних і ін. заходів.

Джере­лом збудника інфекції є хворі тварини та вірусоносії, які виділяють вірус у зовнішнє середовище з носовим слизом, слиною, сечею, кон'юнктивальним секретом, виділеннями з піхви, а також зі спермою, калом, молоком. У благополучних господарствах первинне виникнення інфек­ції найчастіше пов'язане із завезенням для комплектування свиней-вірусоносіїв. Роль інших джерел вірусу, зокрема мишей-вірусоносіїв та шурів, у виникненні хвороби значно менша. В організм тварин вірус проникає аліментарно, через дихальні шляхи, а також через ушко­джену шкіру (дуже рідко).

У лабораторію для дослідження направляють головний мозок, мозочок, спинний мозок, легені, нирки, печінку, селезінку, мигдалики. Пат. матеріал потрібно, як найшвидше направити до лабораторії, для дослідження. Вірус добре зберігається у замороженому ( -30⁰ ) і в ліофілізованому стані, а також при 4⁰. В 50%-му забуференому розчині гліцерину на холоді він залишається життєздатним не менше 3 років.

Проводячи ідентифікацію вірусу використовують реакцією нейтралізації.

Для ідентифікації вірусу реакцію нейтралізації ставлять з постійним розведенням сироватки і різними розведеннями вірусу. З постійною дозою вірусу і різними розведеннями сироватки реакцію нейтралізації використовують переважно для виявлення антитіл при ретроспективній діагностиці і для оцінки поствакцинального імунітету.

Компоненти реакції. Антиген. Як антиген для постановки реакції нейтралізації в культурі тканини використовують вірус, добре адаптований до тієї або іншої культури кліток, із заздалегідь певною активністю (10^6,5-10^7,5 ТЦД₅₀/мл). Для збереження активності вірус зберігають замороженим (мінус 30°). Якщо вірус вирощують на безсироватковому середовищі, то для кращої зберігаємості до культуральної рідини перед заморожуванням можна додати 2% нормальної сироватки крові теляти. Перед постановкою реакції культуральний вірус розморожують, центрифугують протягом 30 хвилин при 2500-3000 об/хв, після чого збирають надосадову рідину і відповідно до титру вірусного матеріалу розводять до вмісту 1000 ТЦД₅₀/0,1мл Допускаються відхилення від 32 до 32000 ТЦД.

Для постановки реакції нейтралізації на кроликах зазвичай використовують суспензію (1 :50) головного мозку і селезінки кролика, загиблого після біопроби за наявності симптомів хвороби, характерних для хвороби Ауєскі.

Антисироватка. Її отримують від 2-3 свиней, що перехворіли хворобою Ауєскі, через чотири тижні після одужання. Гіперімунні сироватки готують шляхом імунізації дорослих свиней, яким з двотижневим інтервалом підшкірно вводять вірус в наростаючих дозах (50 і 100 мл) з подальшим введенням двох таких же доз внутрішньовенно. Кров для здобуття сироватки беруть за два тижні після останньої імунізації. Отримана сироватка в розведенні 1 : 90 нейтралізує від 1000 до 3160 ТЦД₅₀ вірусу.

Кроликів використовувати для здобуття антисироваток не можна, оскільки вони дуже чутливі до вірусу Ауєскі.

Сироватки крові від здорових тварин, що перехворіли, зберігають до використання в замороженому стані (мінус 20-30°). Перед постановкою реакції їх розморожують, інактивують прогріванням у водяній бані при 56⁰ протягом 30 хвилин, після чого готують серійні двократні розведення від 1:2 до 1 : 256 (при постановці реакції в культурі тканини з постійною дозою вірусу), використовуючи як розчинник середовище, що підтримує. При ідентифікації вірусу використовують гіперімунну сироватку в розведенні 1 : 5. При постановці реакції на кроликах використовують нерозведену сироватку від тварин, що перехворіли.

Постановка реакції. Реакцію нейтралізації в культурі клітин ставлять по звичайній методиці. Титри віруснейтрализуючих антитіл в сироватках свиней зазвичай знаходяться в межах від 1 : 32 до 1 : 256.

Методика постановки РН на кроликах полягає в тому, що 0,1 мл суспензії вірусу (суспензія мозку і селезінки кролика, загиблого після зараження вірусом, розведення 1 : 50 середовищем, що підтримує, або розчином Хенкса) змішують з 2 мл сироватки крові, узятої від 2-3 свиней, що перехворіли. Суміш ретельно струшують і витримують в термостаті при 37° протягом 2 годин, після чого вводять підшкірно двом кроликам. Паралельно ставлять контроль, додаючи таку ж кількість вірусної суспензії до 2 мл нормальної сироватки крові свиней з подальшою витримкою в термостаті і інокуляцією двом кроликам. Кролики, яким введена суміш вірусу з імунною сироваткою, залишаються здоровими, а контрольні гинуть через 60-72 години після інокуляції за наявності характерних ознак хвороби Ауєскі. Один мілілітр сироватки свиней, що перехворіли, отриманої через чотири тижні після одужання, може нейтралізувати 25 кролячих LD₅₀ вірусу.

Біопроба ставиться на кроликах. Пат. матеріал вводять підшкірно позитивна реакція – зуд в місці введення пат. матеріалу.

Перехворівші тварини набувають прижиттєвий імунітет. Колос тральний імунітет до 7 тижнів [3].