- •Дієслово як частина мови. Система дієслівних утворень в українській мові.
- •Загальнодієслівні граматичні категорії. Категорія виду дієслова. Корелятивні видові пари. Дієслова, що вживаються в одній видовій формі.
- •5. Типи дієвідмінювання. Загальна характеристика структурних класів дієслова.
- •6. Категорія часу дієслова. Теперішній час. Характеристика парадигми дієслова теперішнього часу. Пряме та переносне вживання часових форм.
- •7. Майбутній час доконаного і недоконаного виду. Характеристика парадигми дієслів майбутнього часу.
- •8. Минулий час доконаного і недоконаного виду. Давноминулий час. Характеристика парадигм.
- •9. Категорія способу дієслова. Дійсний спосіб. Взаємозв’язок дієслівних категорій і форм у теперішньому, майбутньому, минулому, давноминулому часах.
- •10. Особливості творення дієслівних форм наказового способу.
- •11. Значеннєва специфіка дієслівних форм умовного способу, особливості їх творення. Пряме та переносне вживання способових форм дієслова.
- •12. Граматичні категорії дієслова, що реалізуються в окремих дієслівних формах. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою.
- •13. Безособові дієслова, їх граматичні властивості.
- •14. Інфінітив, його граматичні властивості.
- •15. Дієприкметник як неособове дієслівне утворення. Активні й пасивні дієприкметники. Особливості їх творення. Загальна характеристика парадигми.
- •16. Предикативні форми на -но, -то. Їх граматичні властивості.
- •17. Дієприслівник як неособове дієслівне утворення. Особливості творення форм теперішнього часу і минулого часу.
- •18. Морфологічні особливості, лексичне значення і синтаксична роль прислівника як частини мови.
- •19. Предикативні прислівники. Їх граматичні властивості. Поняття про модальні слова як окремий лексико-граматичний розряд.
- •20. Обставинні прислівники, їх семантико-синтаксичні та морфологічні особливості.
- •21. Означальні прислівники способу дії та міри вияву ознаки. Їх граматичні властивості.
- •22. Ступені порівняння якісно-означальних прислівників.
- •23. Ступені безвідносної міри якості якісно-означальних прислівників.
- •24. Явище адвербіалізації. Уживання прислівників у значенні інших частин мови.
- •25. Класифікація прийменників за походженням і морфологічним складом. Перехід інших частин мови у прийменники.
- •26. Функції й категоріальне значення прийменника. Зв’язок прийменника з відмінком. Типи відношень, що виражаються за допомогою прийменників.
- •27. Функції й категоріальне значення сполучників. Розряди сполучників за характером позначуваних ними синтаксичних відношень та за значенням. Сполучні слова, їх відмінність від сполучників.
- •28. Функції й категоріальне значення часток, їх розряди. Перехід інших частин мови в частки.
- •30. Відмінність між службовими і повнозначними словами. Питання про семантику службових слів.
8. Минулий час доконаного і недоконаного виду. Давноминулий час. Характеристика парадигм.
Минулий час означає дію, що відбувалася або відбулася до моменту мовлення, наприклад: Могутнім спокоєм дихало чорнолісся (М. Стельмах); Скільки днів пролетіло над нами! (В. Сосюра).
Форми минулого часу творяться від основи інфінітива дієслів доконаного і недоконаного виду.
Формальним показником минулого часу є суфікс -л- або його видозмінений фонетичний варіант -в- (-у-), що приєднується до основи інфінітива. Форми минулого часу в сучасній українській мові виражають за допомогою флексій значення роду (в однині) і числа, наприклад: возив, возила, возило, возили.
У формах чоловічого роду суфікс -в- приєднується тільки до основи, що закінчується на голосний звук, порівняйте, наприклад: водити — водив, синіти — синів, збирати - збирав, але нести - ніс, везти - віз.
При творенні форм минулого часу ненаголошений суфікс -ну- може зникати, наприклад: сохнути — сохнув і сох, зів'янути - зів'янув і зів'яв. У дієсловах з наголошеним суфіксом -ну-, а так само в дієсловах із значенням раптової чи одноразової дії суфікс -ну- зберігається: стягнути - стягнув, крикнути - крикнув, гукнути -гукнув.
Форма недоконаного виду дієслів вважається основною, оскільки від неї творимо доконаний вид.
Дієслова доконаного виду утворюються від дієслів недоконаного виду за допомогою:
• префіксів: з- (с-, зі-), в-, за-, на-, по-, про-, при-, ви- (казати-сказати, нести-принести)
• випадіння голосних звуків у коренях слів (присилати – прислати, набирати – набрати)
• суфіксів (смикати – смикнути, зігрівати – зігріти)
• чергування звуків (перевозити - перевезти, зачіпати - зачепити, наголошувати - наголосити)
Дієслова недоконаного виду утворюються від дієслів доконаного виду за допомогою:
• суфіксів –а-, -ува-, -ва-: (зігріти – зігрівати, одягти – одягати, догнав - доганяти)
• зміни наголосу (розрі́зати – розріза́ти, скли́кати – склика́ти)
• у видових формах дієслів можуть чергуватися голосні звуки (прив[е]зти — прив[о]зити; вит[е]рти — вит[и]рати) або приголосні (заря[д]ити — заря[дж]ати; вико[с]ити — вико[ш]увати)
Дієслова недоконаного виду можуть уживатися в формах минулого, теперішнього, майбутнього часу (казав, вирішували, передавала, кажу, вирішуємо, передає, буду казати, казатиму, будемо вирішувати, вирішуватимемо, буде передавати, передаватиме).
Дієслова доконаного виду можуть уживатися тільки формах минулого та майбутнього часу (сказав, вирішили, передала скажу, вирішать, передасть).
Давноминулий (або передминулий) час означає дію, що відбулася перед іншою минулою дією, наприклад: Ніби й задрімав був зразу, але щось приверзлося, що й прокинувся рано (А. Головко).
Форми давноминулого часу творяться переважно від дієслів доконаного виду аналітичним способом: до основного дієслова в минулому часі додається допоміжне дієслово бути в родових формах однини й у формі множини, наприклад: сказав був, сказала була, сказало було, сказали були.
Значення давноминулого часу сприймається в реченні на основі зіставлення двох або більше дій, наприклад: Був позабував товаришів, - тепер пригадав (С. Василь-ченко).
Давноминулий час властивий розмовному і художньому стилям мови. У науковому, публіцистичному, діловому стилях форми давноминулого часу не вживаються.
Однина |
Множина |
||
чоловічий |
жіночий |
середній |
|
мав-0 |
ма-л-а |
ма-л-о |
ма-л-и |
біг-0 |
біг-л-а |
біг-л-о |
біг-л-и |