- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
Рух сперміїв.
Рух спермія здійснюється внаслідок ударів джгутика об навколишню рідину і обертання навколо своєї осі. Імпульс до скорочення джгутика зароджується у проксималь ній центріолі шийки і передається на вісьову нитку, переходячи поступово з першого волокенця на друге, третє і т. д., аж до дев’ятого, з наступаючою за цим хвилею розслаблення. Внаслідок ритмічних хвилеподібних ударів хвостика спермія він наче відштовхується, а дещо скошена форма голівки та спіральна покресленість поверхні джгутика обумовлює його обертання навколо поздовжньої осі.
Розрізняють три види руху сперміїв: прямолінійно-поступальний, манежний та коливальний. Манежний і коливальний рух вважається ненормальним, оскільки просуватися вперед назустріч яйцеклітині можуть лише спермії з прямолінійним поступальним рухом. Характерною рисою сперміїв ссавців є здатність до реотаксису – руху проти течії рідини.
Істотний вплив на рух сперміїв має їх електричний заряд. Під час проходження сперміїв по довгому каналу придатка сім’яника вони вкриваються ліпопротеїдною оболонкою, яка надає сперміям від’ємного електричного заряду. Це запобігає зіткнен- ню сперміїв у густому еякуляті.
Енергетика сперміїв
Джерелом енергії для руху сперміїв є три біохімічні процеси: дихання, гліколіз та розпад ATФ. Ці процеси взаємозв’язані: внаслідок перших двох виділяється енергія, а третій зводиться до перетворення цієї енергії в таку форму, яка може діяти на руховий апарат спермія.
Друга і третя реакції – зворотні і можуть йти як зліва направо, так і справа наліво за рахунок енергії, виділеної у першій реакції.
Головними субстратами для дихання та гліколізу є цукри, оскільки вони легко проникають крізь оболонку сперміїв і піддаються розщепленню з виділенням енергії.
М. П. Шергін розділив сперму сільськогосподарських тварин на два типи. До першого належить сперма з високим вмістом цукру та добре вираженим гліколізом (фруктолізом). Це – сперма бугая, барана, цапа. Характерною рисою сперми цього типу є малий об’єм еякуляту, висока концентрація сперміїв, кисла реакція та виражена здатність сперміїв впадати у анабіоз. До другого типу належить сперма кнура та жеребця, яка характеризується великим об’ємом еякуляту, низькою концентрацією у ній сперміїв, малим вмістом цукру, лужною реакцією і слабкою здатністю впадати в анабіоз.
Кінцевим продуктом гліколізу є молочна кислота, яка, залежно від її концентрації, діє по-різному на спермії. Спочатку вона гальмує гліколіз і викликає у сперміїв стан неглибокого анабіозу, збільшуючи при цьому їх виживання. Під мі- кроскопом такі спермії (в стані неглибокого анабіозу) виглядають нерухомими, але, якщо помістити їх на обігрівальний столик, то вони починають рухатися
Збільшення окислювальних процесів (при доступі кисню) гальмує гліколіз, і на- впаки. Це явище назване ефектом Кребтрі.
72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів
Кожен випадок аборту необхідно детально вивчити, з’ясувати причину і прийняти необхідні заходи. До виключення інфекційної причини аборту він розцінюється як заразне захворювання і в господарстві проводять заходи, передбачені ветеринарним законодавством.
Оскільки більшість абортів викликаються цілим комплексом порушень взаємо- відношення між материнським організмом та плодом, тому в кожному випадку слід встановити головну ланку цих порушень.
Конкретну причину аборту іноді важко встановити, оскільки смерть плода не за- вжди наступає зразу після дії абортогенного фактора. В окремих випадках від смерті плода до його зігнання може пройти значний проміжок часу.
В кожному окремому випадку необхідно перш за все:
-
виключити заразний характер аборту (на підставі комплексного врахування епізоотичної ситуації господарства; даних клінічного обстеження тварини, що абор- тувала; лабораторного дослідження матеріалу від тварин, що абортували, та закріпле- них за ними плідників);
-
виключити ідіопатичний незаразний аборт на ґрунті аномалій розвитку пло-
дових оболонок чи патологічних процесів у них (досліджуючи оболонки та плід);
-
виключити аліментарні аборти (на підставі дослідження кормів та умов годів- лі тварин);
-
виключити можливість травматичного аборту;
-
виключити симптоматичні аборти на ґрунті (заразних чи незаразних) захво- рювань.
Висновок можна робити лише на підставі комплексного дослідження абортова- ного плода, його оболонок, материнського організму з обов’язковим аналізом умов догляду, утримання та експлуатації.
Оскільки після аборту у тварини можуть спостерігатися різноманітні ускладнення (атонія матки, ендометрит, затримання посліду та ін.) із загальною реакцією організ- му, тому вживають заходи щодо їх лікування та профілактики.