- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
65.. Акушерські інструменти
При наданні родової допомоги найкраще не застосовувати ніяких інструментів, а надати допомогу тільки руками. Чим менше застосовують складних інструментів, тим більше шансів на сприятливий перебіг післяродового періоду у матері і плода. Проте час- то неможливо обійтися без інструментів, які використовують в акушерській практиці.
Всі інструменти, які застосовують у ветеринарній акушерській практиці, залежно, від їх призначення поділяють на три групи:
-
допоміжні інструменти;
-
інструменти для відштовхування і витягування плода (відносяться акушерські костурі Гюнтера, Кюна, Беккера і Кайзера). Інструменти для витягування плода. Для витягування плода застосовують різні інструменти: акушерські мотузки, тасьми, очні гачки та щипці. Основним інструмен- том для цієї мети є акушерські петлі, що утворюються акушером з акушерських тасьм чи мотузок.
-
інструменти для фетотомії. (Інструменти для фетотомії) З метою розрізу плода у порожнині матки на окремі частини застосовують різні фетотоми. Найпоширенішими є фетотоми Бесхлєбнова, Афанасьєва, Пфлянца
Заховані ножі бувають двох видів: ножі моделі Афанасьєва, у яких лезо висувається з ручки вперед, а у ножів моделі Малькмуса лезо виходить через щілину між двома пластинками ручки. При натисканні на спинку ножа лезо виходить на зовні, а при по- тягуванні другою рукою за прикріплену до ручки мотузку виконує необхідні розрізи м’яких частин тіла плода.
Акушерські шпателі застосовують для відшарування шкіри від підшкірної клітко- вини при закритій фетотомії Акушерські долота застосовують для роз’єднання кіс- ток при відокремленні хребта чи голови.
Акушерські пилки застосову- ють для роз’єднання шкіри, м’язів і кісток. Із даних інструментів найзручнішим є дротяна пилка Ван-Стаа і ланцюговий ніж Лінд- горста і Маша.
Складні фетотоми (рис. 103) використовують для відокремлен- ня кінцівок, голови, частини ту- луба. Найзручнішими є фетотоми Пфлянца, Тігезена, Аврутіса і Бес- хлебнова, Афанасьєва. Дані інстру- менти не замінимі при виконанні фетотомії.
-
До допоміжних інструментів відносять петлепровідники запропоновані Цвіком, Афанасьєвим, Ліндгорстом (рис. 99).
Петлепровідник Цвіка має довжину 25 см. Його застосовують для обведення петлі навколо шиї, кінцівки або тулуба плода.
Петлепровідник Афанасьєва є найзручнішим, оскільки ним зручно користуватися для надання допомоги при патологічних родах.
Петлепровідник Ліндгорста має вигляд овального кільця довжиною 14 см, шириною – 4 см.
66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
Гінекологічна диспансеризація - система заходів, спрямованих на своєчасне виявлення доклінічних і клінічних форм захворювань тварин у післяродовий період, їх профілактики і лікування.
Гінекологічній диспансеризації підлягають: корови, у яких не проявився статевий цикл протягом першого місяця після завершення після отельного періоду; корови, у яких статевий цикл проявився у цей час, але вони не запліднились після першого осіменіння; телиці, у яких після досягнення фізіологічної зрілості протягом місяця не проявився статевий цикл і ті, у яких він проявляється часто, але вони не запліднюються.
Діагностика неплідності, визначення її причин і форм вимагає від фахівця ветеринарної медицини, по-перше, досконалого володіння методами проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації. По-друге, потрібна точна інформація про стан відтворення тварин у даному господарстві – чисельність маточного поголів’я, кількість тільних корів, таких, що розтелилися, осіменилися і т. д.
Ветеринарні фахівці ведуть журнал або відомості акушерської і гінекологічної диспансеризації корів, у яких окрім загальних даних про здорових корів, реєструються їх захворювання.
Гінекологічне дослідження при проведенні диспансеризації складається із збирання анамнезу, об’єктивного клінічного (загального і спеціального) дослідження і лабораторного дослідження крові, виділень із матки, мазків-відбитків із піхви, сонографії і при потребі інших досліджень.
Метою лікувальних заходів, перш за все повинно бути підвищення резистентності та імунного статусу організму тварин. Будь-які маніпуляції в порожнині статевих органів виконують після надійної фіксації тварин, механічної очистки ділянки статевої щілини, ануса, промежини і кореня хвоста та їх дезіфекції. При лікуванні тварин з патологією статевих органів не можна застосовувати розчини дезінфікуючих, припікаючих, в’яжучих і подразнюючих речовин для промивання, іригації та спринцювання порожнини матки і піхви. Розчини цих речовин руйнують або осаджують глікозамінглікани (муцини) секрету геніталій, подразнюють слизову оболонку, тобто діють ятрогенно. Недоцільно вводити в порожнину геніталій лікарські засоби у вигляді водних розчинів, за винятком розчинів антибіотиків.
Заходи профілактики неплідності. На підставі даних гінекологічного дослідження маточного поголів’я тварин, їх розділяють на групи: вагітних; тих, що знаходяться в післяродовому періоді; осіменених але ще неперевірених на вагітність; з ознаками патологічних процесів у статевих органах, неплідних і в кожній групі проводять відповідні заходи. Для вагітних тварин створюють такі умови, які забезпечують збереження вагітності і нормальну підготовку їх до отелення; за осімененими тваринами ведуть спостереження на випадок появи (чи не появи) у них чергової тічки та охоти (через 18–22 дні); серед корів, що недавно розтелилися, проводять акушерську диспансеризацію, скеровану на швидше завершення інволюції статевих органів і відновлення відтворної здатності; хворих тварин – лікують; неплідних тварин піддають гінекологічній диспансеризації з відповідними профілактичними та терапевтичними заходами. Оскільки неплідність худоби має багатопричинну природу, то заходи по її профілактиці повинні бути комплексними – організаційно-господарськими, зоотехнічними, ветеринарними.