49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.

Підготовка тварин до родів. У кожному тваринницькому господарстві треба мати родильне відділення, що сприяє нормальному забезпеченню перебігу родів, є ефективним заходом профілактики захворювань породіль і новонароджених, і дозво- ляє кваліфіковано надавати акушерську допомогу.Це приміщення має бути теплим, сухим і мати вентиляцію. Під однією покрівлею з родильним відділенням відводять приміщення для ново- народжених телят (профілакторій). Профілакторій повинен бути ізольованим від при- міщення для породіль. Новонароджені перебувають у ньому не менше 10 днів.У родильне відділення тварин переводять з появою ознак наближення родів. Пе- ред цим тварину треба старанно почистити, зовнішні статеві органи, промежину, хвіст та частину крупа обробити слабким дезрозчином, копита вимити. Тут тварина повинна перебувати не менше 5–7 днів при нормальному перебігу родів та післяро- дового періоду.

Перед переведенням нової тварини у родильне відділення станок або денник для неї слід продезінфікувати і покласти свіжої підстилки, яку треба міняти щоденно. Після народження плода у породіллі звичайно настає період спокою. Потуги при- пиняються, і тварина стоїть або лежить спокійно, захоплена турботою про новонаро- дженого.

Надалі треба продовжувати нагляд за відходом посліду. Ні в якому разі не можна прискорювати відокремлення посліду потягуванням його за ті частини, що виступа- ють з родових шляхів. Не рекомендується і відокремлювати штучно послід до певного часу, бо таке втручання без потреби травмує матку.

З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонародже- них. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мікрофлора.

50.Основні заходи аліментарної неплідності.

Основними заходами для запобігання аліментарної неплідності є повноцінна годівля тварин з врахування їх фізіологічного стану,продуктивності і характеру використання, збалансований за білками,жирами,вуглеводами,вітамінами та мікро- і макроелементами раціон, регулярний моціон та випасання.

51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті

У практиці тваринництва нині користуються короткотривалим зберіганням спер- ми при температурі 2–5 °C (бугаїв – до 72 год., баранів – до 24 год., жеребців –до 48 год.), короткотривалим зберіганням при температурі 16–20 °C (кнурів – до 72 год.) і тривалого зберігання – у парі рідкого азоту при –196 °С.

Тривале зберігання сперми при низьких температурах є найбільшим досягненням у галузі штучного осіменіння другої половини ХХ сторіччя. Короткочасне зберігання сперми при 2–5 °C та при кімнатній температурі має істотні недоліки: короткотрива- лість, великі транспортні витрати (необхідно щодня чи через день доставляти сперму на пункти), неповне використання сперми на пунктах, велике навантаження і нерівно- мірне використання плідників. Ці недоліки відпадають при зберіганні сперми у гли- боко замороженому стані. Дещо пізніше Янель (1938) встановив, що спермії чоловіка володіють надто високою стійкістю до охолодження у рідкому азоті (мінус 196 ºС)

Дещо пізніше Янель (1938) встановив, що спермії чоловіка володіють надто високою стійкістю до охолодження у рідкому азоті (мінус 196 ºС). ) Найпридатні- шим виявився рідкий азот. Він не отруйний, хімічно інертний, не утворює вибухових сумішей, не горить і не підтримує горіння, хоча, безумовно, при роботі з ним потрібно дотримуватись певних передосторог.

В даний час у світі користуються чотирма методами заморожування сперми кну- ра: американським (Pursel і Jonson), німецьким (Westendorf з співр.,1975), французь- ким – INRA (Paquignon і Courot, 1976) та шведським (Larsson з співр.,1977). Ці мето- дики передбачають еквілібрацію цілого еякуляту чи позбавлених плазми сперміїв при 15 °С; згущення сперми шляхом центрифугування і додавання невеликої кількості розріджувача без гліцерину; додавання решти розріджувача і розрідження сперми до концентрації 400–800 млн/мл та додавання гліцерину при температурі 5 °С; заморо- жування сперми у вигляді гранул на сухому льоді або у соломинках над парою азоту; зберігання сперми в рідкому азоті.

Схематично це собі можна уявити так (Almlid з співр.,1987):

• Фільтрування сперми.

• Розрідження трилоновим середовищем до об’єму 180–240 мл.

• Оцінювання концентрації рухливих сперміїв.

• Повільне охолодження до 15 °С.

• Центрифугування 10 хв. при 1900 об/хв.

• Розрідження (лактоза 11 % + жовток 20 %).

• Охолодження 1,5 години до 5 °С.

• Остаточне розрідження (лактоза+жовток+гліцерин 6 %+ паста Orvus 1,5 %).

• Наповнення соломинок (5 мл) спермою.

• Заморожування, 20 хв., 5 см над парою азоту.

• Зберігання у рідкому азоті.

52. Поняття патологічні роди, класифікація, поширеність і причини патологічних родів

Патологічні роди - це такий перебіг стадій родів, коли вони не можуть самостійно закінчитись народженням живого і здорового приплоду та своєчасним відділенням і вигнанням із матки фетальної частини плаценти та навколоплідних рідин.

Причини: - порушення анатомо-топографічних відносин між родовими шляхами і організмом плода;

- невідповідності родового шляху розмірам плода;

- слабості родової діяльності;

- наявності механічних перешкод в родовому шляху;

- некваліфікованого втручання у перебіг родового акту.

Слабість родової діяльності – це такий стан роділлі, що клінічно проявляється недостатністю або відсутністю перейм і потуг. Слабість родової діяльності зустрічається у всі пори року у всіх тварин, але найчастіше у весняний період.

Бурхливі перейми та потуги. Тривалі і сильні скорочення м’язів матки (пере- йми) і черевного пресу (потуги) з дуже короткими проміжками часу між ними нази- вають бурхливими. Якщо протягом 5–7 сек. між ними відсутня пауза, то їх називають тетанічними. Спостерігаються у всіх роділь, але найчастіше у корів і сук.

Сухі роди. Виникають після передчасного розриву навколоплідних оболонок і ви- тіканні навколоплідних рідин. При розриві оболонок в глибині родового шляху по- рушується динаміка розкриття шийки матки.

Вузька вульва. Зустрічається найчастіше у первісток або повторнородячих – при порушенні динаміки родового акту в результаті недостатнього перетворення звичай- ного таза у родовий, наявності рубців і новоутворень в стінці вульви.

Вузька піхва. У первісток і сук зустрічається за причин гіпертрофії сечостатевої перетинки, у повторнородячих – за наявності рубців стінки піхви або новоутворень.

Звуження каналу шийки матки. Розрізняють вроджене і набуте звуження кана- лу шийки матки. Набуте виникає за причин стриктур, при наявності рубців в стінці шийки матки, новоутворень, хронічного цервіциту, гіпертрофії шийки матки.

Спазми шийки матки. Виникає за умов непогодженого скорочення м’язів окре- мих відділів родового шляху: м’язи матки скорочуються, виштовхуючи плід в родо- вий шлях, але шийка матки не розширюється, а, навпаки, звужується.

Кровотеча під час родів. Може виникати у всіх свійських тварин у першу і другу стадію родів. Зустрічається рідко.

Перекручування матки. Під перекручуванням матки розуміють повертання її навколо своєї поздовжої осі. Така зміна положення спостеріга- ється найчастіше у корів, рідше у інших свійських тварин. У свиней і сук перекручу- вання обмежується тільки одним рогом або навіть однією ампулою, в якій міститься плід. Перекручування матки утворюється звичайно до настання родів або в період розкриття каналу шийки матки під час родів; значно рідше – раніше цього строку.

Затримання посліду є патологією третьої, послідової стадії родів, яка має широке розповсюдження у корів, рідше – у кобил, сук, кішок та дрібної рогатої худоби. За нормального перебігу родів у всіх свійських самиць фетальна частина плаценти повинна відділитись від материнської одночасно з народженням плода.