- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості.
- •7.Динаміка процесу запліднення.
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16.Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18Лікування тварин хворих на мастит
- •19. Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20 Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •33 Класифікація абортів:
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51.Довготривале зберігання сперми за -196 градусів в рідкому азоті
- •53. Статевий акт, його видові особливості, статеві рефлекси
- •54. Порушення динаміки родової діяльності
- •55. Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •Неправильні положення плода:
- •Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •Підготовка та осіменіння свиней.
- •Профілактика симптоматичної неплідності
- •61. Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •65.. Акушерські інструменти
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •Поїдання посліду і приплоду. Всі тварини мають схильність поїдати послід, що виходить з матки після народження плода. При цьому тварина поїдає свій послід і ніколи не поїдає посліду іншої тварини
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
-
Профілактика симптоматичної неплідності
Симптоматична неплідність
Ця неплідність самок обумовлюється патологією статевих органів. На відміну від попередніх видів неплідності, що виникали не на ґрунті хвороби, симптоматична не- плідність є виключно наслідком захворювань різної етіології.
Причиною цих захворювань найчастіше буває погана підготовка самок до родів, некваліфікована родова допомога, несвоєчасна діагностика післяродових захворю- вань та низька ефективність застосовуваного лікування. ефективність профілактики та лікування симптоматичної неплідності залежить від своєчасності її виявлення, від точності діагнозу і від вибраних терапевтичних заходів. Значна частина цих захворювань виникає у післяродовий період, тому тут залишаються в силі викладені раніше методичні підходи що до діагностики, лікування та профілактики післяродових захворювань. Головним патогенетичним фактором симптоматичної неплідності є: розлади статевої циклічності, загибель сперміїв та яйцеклітин у видозміненому середовищі геніталій самки чи неможливість їх проходження назустріч одні одним; неможливість проникнення раннього ембріона з яйцепроводу в матку; проникнення в порожнину матки мікробів та токсинів.
61. Підготовка і осіменіння кобил
Осіменіння кобил розпочинають при яскраво вираженій охоті і повторюють через кожних 1–2 дні, аж до припинення тічки та охоти. Якщо у господарствах практикується діагностика зрілості фолікула, то кобил осіменяють на 3–4-й стадії його дозрівання.
Осіменіння проводять як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозрідженою спермою осіменяють лише у тих випадках, коли отриманої сперми вистачить для осіменіння усіх кобил, що прийшли в охоту. Використовувати таку сперму можна не довше 30 хв. з моменту її отримання.
У тих випадках, коли для осіменіння кобил необхідно більше часу, сперму роз- ріджують. Дозволяється використовувати для осіменіння нерозріджену сперму же- ребця з концентрацією у ній сперміїв не менше 50 млн в 1 мл і рухливістю не менше 5 балів. Розріджена і збережена до двох діб при 0 °C сперма повинна мати рухливість не менше 4 балів.
Доза як розрідженої, так і нерозрідженої сперми на одне осіменіння однакова: 40 мл для великих і старих кобил та 25–30 мл для молодих кобил. У дозі сперми повинно бути не менше 5 млрд рухливих сперміїв. Вводять сперму безпосередньо у матку при допомозі ампул або шприців, з’єднаних з катетерами. Найчастіше застосовується м’який гумовий катетер, що має вигляд товстостінної гумової трубки із звуженим кінцем. Рідше застосовуються тверді (скляні або ебонітові) катетери у вигляді тонкої трубки довжиною 50 см з розширенням на кінці у вигляді голівки.
Для осіменіння кобилу заводять у станок чи тримають за повід.
При осіменінні кобил за допомогою гумового катетера і шприца технік бере у підготовлену і зволожену руку звужений кінець катетера, притискає його великим пальцем до долоні і вводить у піхву без дзеркала (мануально-маткове осіменіння). Вказівним пальцем знаходить отвір шийки матки, спрямовує туди кінець катетера і вільною рукою просуває його на глибину 10–15 см. Помічник приєднує до вільного кінця катетера шприц (або ампулу) зі спермою і, натискаючи на поршень, вводить сперму у матку.
Якщо на пункт сперму доставляють у спеціальних ампулах, то кобил тут осіменяють ампульним способом. Таку сперму можна вводити у матку безпосередньо з ампули. Для цього, знявши ковпачок із звуженого кінця ампули зі спермою, одягають на нього трубку, з’єднану з гумовою грушею, беруть ампулу в руку, відкривають її тупий кінець, затуляють його вказівним пальцем і вводять руку у піхву. Знайшовши шийку матки, вставляють в її отвір кінець ампули і, стискаючи гумову грушу, вводять сперму в матку. Якщо для осіменіння використовують ампулу Растяпіна, то після обтирання її ззовні спиртовим тампоном, знімають з вузького кінця ампули гумовий ковпачок і приєднують її до ебонітового або гумового катетера, введеного у шийку матки кобили.
Виймають корок з широкого кінця ампули і сперма самопливом поступає в матку.
Якщо осіменіння кобил проводять з використанням твердого катетера, то вводять його в матку лише через піхвове дзеркало (візуально-маткове осіменіння). З’єднують катетер зі шприцом за допомогою спеціальної муфти, обрізка гумового катетера до- вжиною 2,5–3 см або металевого хомутика. Технік вводить лівою рукою у піхву коби- ли чисте знезаражене і зволожене піхвове дзеркало, знаходить шийку матки і правою рукою вводить у неї катетер на глибину 10–15 см. Помічник приєднує до кінця катетера шприц, наповнений спермою, і вводить її в матку. Цим методом користуються у господарствах, небезпечних за заразними захворюваннями, оскільки тверді катетери і піхвові дзеркала легко знезаражуються.
Якщо готовність кобили до осіменіння визначали шляхом ректального промацу- вання яєчників і виявляли, у якому з них є дозрілий фолікул, то при осіменінні катетер скеровують у той ріг матки, що з’єднаний з цим яєчником.