Теоретична частина

Характеристика НХР сірчистий ангідрид.

Ступінь токсичності 3.

Повітря:

ГДК максимально разова 0,5 мг/м ³.

ГДК середньодобова 0,15 мг/м ³.

ГДК у робочій зоні 1,0 мг/м ³.

Вода:

ГДК у рибогосподарських водоймах 1,9 мг/л

Летальна концентрація: 3,5 мг/м ³.

1. Основні властивості.

Діоксид сірки, SO₂ ( інші назви: сульфітний ангідрид, сірчистий газ) — безбарвний газ, з різким задушливим запахом.

Діоксид сірки при звичайних умовах являє собою безбарвний газ, з різким задушливим запахом. Він важчий від повітря більше ніж у два рази. При охолодженні до – 10 °С діоксид сірки скраплюється в безбарвну прозору рідину, а під тиском 2,5 атм. скраплюється при звичайній температурі. Тому його можна зберігати і транспортувати в стальних балонах у рідкому стані. Випаровування рідкого SO₂ супроводжується значним охолодженням (до – 50 °С). У воді діоксид сірки розчиняється дуже добре: в одному об'ємі води розчиняється до 40 об'ємів SO₂. Розчинність у воді 22,97 г/100 мл (0 °C), 11,58 г/100 мл (20 °C), 9,4 г/100 мл (25 °C). Діоксид сірки отруйний, хоч і значно менше, ніж сірководень.

Діоксид сірки займає проміжне положення в ряду окиснення — відновлення сірки. Сірка в ньому позитивно чотиривалентна. Тому атом сірки в молекулі SO₂ може або віддавати ще два електрони, або приєднувати чотири або шість електронів. Отже, в залежності від умов діоксид сірки може бути відновником або окисником. Більш різко в нього виражені відновні властивості.

При взаємодії з окисниками SO₂ виявляє відновні властивості.

Навпаки, при взаємодії з дуже сильними відновниками він виявляє окислювальні властивості.

2. Вибухо- та пожежонебезпечність.

Негорючий. Ємності можуть вибухати при нагріванні.

При пожежі. Прибрати із зони пожежі, якщо це не викликає небезпеки. Не наближатися до ємностей. Охолоджувати ємності водою з максимальної відстані. Гасити всіма підручними засобами. При спалахах: не горить.

3. Небезпека для людини.

Небезпечний при вдиханні. Можливий смертельний результат при вдиханні. Пари діють дратівливо, у вологому повітрі – сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. Контакт викликає опіки шкіри та очей. При взаємодії з водою утворюється кислота. При витоку забруднює водойми. Діє шкідливо на рослинність. Дере у горлі, кашель, утруднене дихання і утруднене ковтання. Різкий біль в очах, печіння, сльозотеча, почервоніння шкіри.

4. Ступінь захисту.

Загального характеру

Видалити сторонніх. Триматися в напрямку, протилежному напрямку вітру. Уникати низьких місць. Ізолювати небезпечну зону і не допускати сторонніх. У зону аварії входити тільки в захисному костюмі та ізолюючому протигазі. Потерпілим надати першу долікарську допомогу. Відправити людей з осередку ураження на медобстеження.

При витоку і розливі

Не торкатися до розлитої речовини. При наявності фахівців усунути течу, якщо це не становить небезпеки, або перекачати вміст у справну ємність з додержанням запобіжних заходів. При інтенсивному витоку для осадження газу використовувати вапняне молоко, розчин соди або каустику. Ізолювати район в радіусі 100 м, поки газ не розсіється. Евакуювати людей з зони, що зазнала небезпеки зараження отруйним газом. Зона евакуації 5 км. Сповістити про небезпеку вибуху місцеві органи влади. Не допускати попадання речовини у водоймища. Місце розливу залити вапняним молоком або розчином соди. Винести пошкоджені балони у безпечне місце і перекинути в ємність з вапняним молоком або розчином соди. Провести нейтралізацію транспортних засобів.

Засоби індивідуального захисту

Захист органів дихання:

1) Ізолюючий протигаз типу АСВ-2, ИП-4М, КИП-8;

2) Фільтруючий протигаз типу В (жовт.), БКФ (зах.), М (черв.).

Захист шкіри:

1) Захисний костюм типу КИХ-4, КАМ-1, КР-4, КР-3, ИЕ-1, Л-1, КР-100.

2) Респіратор типу РПГ-67В.

3) Захисний костюм типу Яж, гумові чоботи, рукавички.

5. Дезактивація.

Виявлення.

Газосигналізатори УГ-2. Метод аналізу - аналітичний, основні реактиви - йодид калію, крохмаль, йод, йодид ртуті. При обсязі аналізуємого повітря 300 мл діапазон вимірювань 0 - 30 мг/м³, тривалість аналізу - 5 хв. При обсязі аналізуємого повітря 60 мл діапазон вимірювань 0 - 200 мг/м³, тривалість аналізу - 3 хв.

Дезактивація.

Гашене вапно, аміак, луги, розчин соди або каустики, вода, їдкий натр, карбонат натрію, гідроксид кальцію. На 1 т СДОР 10 т води, 13 т 10% NaOH або 4 т 25% аміаку.

6. Заходи першої допомоги:

а) долікарська:

Винести на свіже повітря. Шкіру та слизові промити водою або 2%-ним розчином соди не менше 15 хв. Очі промити проточною водою не менше 15 хв.;

б) лікарська:

В очі - альбуцид 30%-ний розчин 2-3 краплі. На шкіру примочки з 2%-ного розчину оцтової кислоти, потім мазь або пасту Лассара. При утрудненому диханні - п / к 0,1%-ний розчин сірчанокислого атропіну 1 мл, 1%-ний розчин демідрола 1 мл. У ніс 4-5 крапель теплого оливкового або вазелінового масла. Госпіталізація.