2. Відбір під'їзду, поверху та квартири в будинку
Рухаючись за маршрутом у зазначеній вище послідовності й відбираючи житлові будинки за визначеним кроком, інтерв'юерові у випадку забудови багатоповерховими будинками необхідно чергувати початок відбору під'їздів, поверхів та квартир у кожному відібраному житловому будинкові.
Щодо під'їздів. Якщо у першому будинку інтерв'юер починає з першого під'їзду, то в другому необхідно розпочинати з 2-го, у третьому - з 3-го. Якщо в будинку під'їздів менше ніж треба для продовження чергування під'їздів, то знову розпочинаємо з 1-го під'їзду. У випадку коли у будинку понад 100 квартир, можна відібрати 2-х респондентів (але за правилом обов'язково з різних під'їздів), а коли за чергою випадає останній під'їзд, треба розпочинати відбір з першого під'їзду.
Стосовно поверхів. У вибраному будинку необхідно виокремити З категорії поверхів: „нижні", „середні" та "верхні". Для цього треба поділити кількість поверхів на 3. Наприклад, якщо в будинку 9 поверхів, то поверхи з 1-го по 3-й вважаються „нижчими", з 4-го по 6-й -- „середніми", з 7-го по 9-й - „верхніми".
У першому вибраному багатоповерховому будинку інтерв'юер починає відбирати квартири з нижчого поверху категорії „нижні", у другому будинку або під'їзді, у разі якщо в будинку можна відібрати 2-х респондентів - з нижчого категорії „середні", а третього респондента відбирає з нижчих поверхів категорії „верхні"; четвертого – на наступному поверсі за висотою з категорії „нижні" і так далі, кожного разу дотримуючись принципу „кожного наступного разу вище на категорію та на поверх вище".
Квартири. Піднявшись на обраний поверх (відповідно до попередніх вимог щодо чергування поверхів) першого будинку, першого респондента обов'язково обирають з крайньої зліва квартири, другого - з наступної за годинниковою стрілкою квартири на вибраному в цьому будинку поверсі, третього - у третій і так далі. Наступний, останній крок - відбір респондента у квартирі.
3. Відбір респондента
Існує декілька найбільш поширених способів відбору респондентів у квартирі: 1) за квотною карткою (необхідно вибрати з мешканців квартири особу з визначеними соціально-демографічними ознаками (зазвичай це визначений вік, стать, освіта); 2) за датою народження (вибирається особа з повнолітніх мешканців квартири з найближчою до візиту інтерв'юера датою народження); 3) за певним кроком (за відповідними правилами складається список повнолітніх мешканців квартири та вибирається за визначеним кроком зі списку особа); 4) за карткою (таблицею) Кіша, яка часто використовується для відбору респондентів під час досліджень домогосподарств. Першою дією із застосуванням картки Кіша є складання (за визначеними правилами) списку повнолітніх членів сім'ї (домогосподарства) у вибраній квартирі. Наступна дія- відбір зі складеного списку домогосподарства респондента за допомогою картки Кіша. Картка Кіша - це таблиця, де у першому рядку (по горизонталі) наведено низку чисел, що відповідає можливій чисельності людей, які мешкають в одному домогосподарстві (від 1 до 6 (і більше) осіб), а в першому стовпчику (по вертикалі) наведений ряд чисел (від 1 до 10), що відповідає порядковому номеру респондента. Таким чином, рядок та стовпчик утворюють таблицю, в якій за певним логічним принципом розміщуються числа (від 1 до 6). Число в клітинці на перетині (стовпчика з числом, що відповідає кількості членів домогосподарства, з рядком, що відповідає порядковому номеру респондента) є номером особи, яку треба відібрати зі складеного списку членів домогосподарства.
Крім того с й інші способи відбору респондентів у квартирі, але через те, що їх дуже рідко використовують у дослідженнях, у цьому посібнику не будемо їх окремо розглядати.
У наступному розділі докладніше розглянемо найбільш поширений тип відбору респондента у квартирі за квотною карткою.
Зауважимо, у разі якщо не вдалося відібрати та опитати на маршруті необхідну кількість респондентів через їх недосяжність, необхідно продовжити пошуки респондентів на іншій вулиці (близькій до першої вулиці), попередньо перерахувавши крок відбору стартового будинку. Якщо, наприклад, на вулиці Полуничній ми опитали 7 респондентів і залишилося опитати ще 3, то необхідно перейти на вулицю Суничну, де розташовано 19 житлових одноквартирних/приватних будинків. Крок відбору – 6 (19:3=6,3»6).Отже, починаємо відбір з 3-го за порядком будинку, з непарного за нумерацією боку вулиці і далі за описаними вище правилами.
За допомогою маршрутного методу ми поступово відібрали за визначеними вище правилами будинки, під'їзди, поверхи та квартиру, де, можливо, мешкає наш потенційний респондент. Постає запитання: яким чином здійснюється відбір респондентів безпосередньо у квартирі? Найчастіше потенційні респонденти відбираються за квотною карткою, або за допомогою квотного методу.
Квотна картка (або квотне завдання) - спеціальна таблиця, де зазначено, з якими соціально-демографічними характеристиками і яку саме кількість респондентів необхідно відібрати інтерв'юерові.
Назва квотної картки походить від англійського слова quarter, яке означає чверть або поділити на чотири.
Розглянемо застосування принципу квот у повсякденному житті. Наприклад, господиня, плануючи закупівлю продуктів, розраховує так: треба купити 10 кілограмів різних круп (причому з них 4 кг гречаної, 2 кг вівсяної, 3 кг рисової крупи та 1 кг пшона). Якщо ці розрахунки господині оформити у вигляді квотної картки, то отримаємо: