15 . Суть методів моделювання.

Моделювання - метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються, на їх модель, що містить істотні риси оригіналу. Застосовують цей метод пізнання, якщо безпосереднє вивчення предметів, процесів, явищ неможливе або недоцільне. Використання цього методу дає змогу пізнавати начебто недоступні процеси і явища, наочно уявляти, «наближувати» їх до дослідника.

Модель в економічних дослідженнях - це формула, графік, таблиця, образ, схема, зображення тощо. Наприклад, в економічних дослідженнях широко застосовується економіко-математичне моделювання, коли модель та його оригінал описуються тотожними рівняннями і досліджуються із застосуванням комп'ютерів (моделювання виконання виробничої програми підприємства).

Нерідко досліднику доводиться із сукупності ознак, властивостей явища, процесу дійсності виокремлювати ті, що становлять для нього інтерес. Таку мислену процедуру називають абстрагуванням.

Переваги, що дає моделювання:

• можливість дослідження об'єкта, який недоступний, або занадто великий для безпосереднього пізнання;

• висока ступінь обґрунтованості рішень;

• скорочення термінів і вартості процесу розробки УР;

• можливість розрахувати результат.

16. Полеміка як метод дослідження.

Полеміка - це аргументоване обговорення в групі дослідників проблем і способів їх вирішення. Вона потрібна не для того, щоб відстояти свою думку, а для того, щоб проаналізувати гіпотези з різних точок зору і спробувати прийти до найбільш точного і повного розуміння питання.

Полеміка дозволяє перетворювати припущення в переконання, допомагаючи знаходити додаткові аргументи, відточувати формулювання, зміцнювати позиції і думки, конкретизувати рекомендації, посилювати докази. Але позитивні сторони полеміки тільки тоді будуть ефективні для дослідників, коли вони будуть дотримуватися певних правил:

1. Прагнення зрозуміти опонента в його мотиви, позиції, аргументах.

2. Уникати абсолютного заперечення правильності думок, ставлячись до них скептично і аналітично, але доброзичливо.

3. Мати чітку мету полеміки і проводити її в питаннях, висловлюваннях, аргументах.

4. Оцінювати висновки, пропозиції, думки, а не їх автора. Ставитися з повагою до опонента.

5. У вираженні своєї позиції прагнути максимально до чіткості, аргументованості, конкретності та ясності.

6. Визначати поняття, якими виражаються думки і на яких будуються докази.

7. За допомогою питань уточнювати позиції, мотивувати додаткові аргументи.

8. Уникати оперування думкою авторитетів і посадових осіб.

9. У дослідницькій полеміці не можна встановлювати істину думкою більшості, голосуванням.

Всі ці правила можна звести до наступної думки: полеміка ефективна тільки тоді, коли в ній беруть участь не сперечальники, а дослідники, які ставлять на перше місце не особисті інтереси , а прагнення докопатися до істини.

Останнім часом все більш популярними стають методи колективного обговорення. Взяти хоча б зростаючу популярність "мозкового штурму". Розроблені обов*язкові правила проведення нарад із застосув методу «мозкового штурму»:

• До групи генераторів ідей включ працівники різних спеціальностей;

• Генерування ідей відбув у дружній атмосфері протягом 1-2хв. Доведення висловнених ідей не потрібно;

• Критика будь-якої з висловнених ідей, не допускається;

• Усі висловлені ідеї записуються (від руки, на магнітофон,диктофон);

• Під час перегляду або прослуховування записів наради уважно опрацьовуються всі ідеї, навіть ті, що здаються нереальними або помилковими.

Також ефективним сучасним методом колективного пошуку є метод Делфі («кібернетичного арбітражу»). За методом Делфі безпосереднє обговорення замінюють письмовим обміном інформацією і міркуваннями на підставі розроблених запитань та аргументів «за» і «проти». Методика Делфі підвищує об*єктивність і надійність експертних оцінок, але водночас дуже трудомістка та складна.

Однак полеміка переслідує дещо інші цілі. Вона робить акцент саме на обговоренні проблем і вже висловлених ідей. Адже не дарма кажуть, що в суперечці народжується істина. Але не будь-який спір буває плідним. Результат полеміки залежить не від самого факту обговорення, а від дослідників та їх готовність до конструктивного діалогу.