- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
Дипломна робота (проект) в КМСОНП — це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Дипломна робота є важливим етапом перевірки та оцінки підготовки у ВНЗ молодого фахівця за освітньо-професійним рівнем „спеціаліст”, тому вимоги до неї високі і мають збігатися з вимогами до спеціаліста того чи іншого профілю.
Виконання дипломної роботи передбачає [12,13,42]:
поглиблення, систематизацію та закріплення отриманих за час навчання теоретичних знань студента;
виявлення його здатності обрати і проаналізувати наукову або практичну проблему, зробити теоретичні висновки й узагальнення, застосовувати знання під час вирішення конкретних наукових, виробничих, економічних та інших завдань, обґрунтувати конкретні рекомендації;
напрацювання і розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту;
визначення рівня підготовленості випускника до самостійної практичної роботи, творчого розв’язання завдань.
Для написання дипломної роботи на високому професійному рівні студент повинен володіти:
комплексом знань, умінь та навичок у сфері професійної діяльності за обраною спеціальністю;
досвідом самостійної роботи з науковими, літературними та іншими інформаційними джерелами;
ерудицією та обізнаністю у суміжних галузях науки;
комп’ютерною технікою та Інтернетом;
однією з поширених європейських мов.
Змістом дипломної роботи є розкриття сутності проблеми, що розглядається, ступеня її наукової розробки і реального стану на практиці. Проблема повинна бути висвітлена на основі наукового дослідження фактів, проведення експерименту, ґрунтовного всебічного аналізу, теоретичного обґрунтування висновків. Автору слід неодмінно відобразити свою позицію, своє бачення шляхів її розв’язання.
За своєю структурою дипломна робота складається зі:
вступу (передмови);
двох-чотирьох розділів;
висновків і пропозицій;
списку використаних інформаційних джерел;
додатків (таблиць, схем, діаграм тощо);
друкованих роздаткових матеріалів для членів ДІК.
У вступі (2-3 сторінки друкованого тексту):
обґрунтовується актуальність теми, її наукове і практичне значення;
аргументується вибір предмета того чи іншого аспекту дослідження, експерименту; викладаються різні точки зору, тенденції в розробці проблеми;
визначаються мета і завдання дослідження, експерименту;
відображається його методологічна основа;
вказуються методи і способи вирішення поставлених завдань (аналіз архівних матеріалів, наукових видань, спостереження, експеримент, соціологічні дослідження тощо);
формулюються положення, які виносяться на захист.
У розділах викладається основний зміст дослідження: теоретичні основи, проблеми, практичні питання, досвід їхнього розв’язання тощо. Кожний розділ закінчується системними висновками та узагальненнями. Окремий розділ може бути присвячений експерименту й описові результатів його дослідження.
Як приклад, наводимо зміст дипломної роботи з економічної та історичної тематики.
В заключній частині важливо сформулювати теоретичні і практичні висновки дослідження. Не менш важливо дати рекомендації щодо їх практичного втілення.
Курсова робота (проект) — це перший свідомий крок у навчально-дослідній діяльності студента, що може стати фундаментом у підготовці майбутнього дипломного проекту або магістерської дисертації та має таку структуру [12]:
вступ;
аналіз інформаційної бази дослідження;
теоретичні основи дослідження;
експериментальна частина;
аналіз одержаних результатів;
висновки та пропозиції;
список використаної літератури;
додатки (таблиці, схеми).
Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25-30 сторінок, список використаної літератури — не менше 10-15 джерел з обов’язковим посиланням на них у тексті роботи.
Опрацювання літературних джерел, методичних матеріалів, іншої джерелознавчої бази допоможе визначити рівень вивченості обраної теми, пріоритетний напрям у власному дослідженні та прогнозувати подальший її розвиток, що може відбуватися в такій послідовності:
Ознайомлення зі змістом інформаційного джерела.
Опрацювання джерела за „цитатним” принципом із зазначенням автора, назви роботи та сторінкою в тексті.
Створення картотеки (тематичної, бібліографічної).
Критична оцінка опрацьованих джерел, їх аналіз.
Визначення пріоритетного шляху власного дослідження.
Побудова плану-проспекту курсової роботи.
Відповідно до цього написання курсової роботи, яку студент виконує самостійно, передбачає:
вибір теми та обґрунтування її актуальності;
складання списку інформаційних джерел та його критичний аналіз;
визначення теоретичного підходу до розв’язання обраної теми, мети, завдань і методики дослідження;
проведення експерименту;
обробка результатів дослідження, їх якісний та кількісний аналіз;
формулювання висновків проведеного дослідження;
обґрунтування розроблених висновків та рекомендацій;
оформлення курсової роботи та її захист.
Під час роботи із предметними та бібліографічними каталогами, реферативними виданнями слід дотримуватися такої послідовності:
Сформулювати проблематику.
Обрати ракурс дослідження.
Визначити джерелознавчу базу дослідження.
Опрацювати систематичний каталог.
Опрацювати предметний каталог.
Систематизувати матеріал.
Виконати аналіз джерелознавчої бази дослідження.
Тематика курсових робіт затверджується на кафедрі разом із графіком її написання. Кожен студент отримує завдання на її виконання. Йому надається право вільного вибору теми або самому пропонувати тему курсової роботи, тим більше, якщо вона пов’язана із тематикою виробничої практики.
Курсова робота подається викладачу ретельно відредагованою і чітко надрукованою (або написаною) на папері формату А4. Оформлення курсової роботи за допомогою ПЕОМ [13]:
шрифт — Times New Roman;
розмір шрифту — 14 кегель;
інтервал між рядками — одинарний;
абзац — 5мм, поля: праве, ліве, верхнє — 15мм, нижнє —17мм;
нумерація сторінок — по центру нижнього поля;
формули друкуються по центру, нумерація по правому полю.